Ухвала № 141390846 у справі № 945/225/21 від 02.11.2026

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/225/21

Провадження № 4-с/945/8/26

УХВАЛА

02 листопада 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Шаронової Н.О., перевірив виконання вимог ст. ст. 447 - 448 Цивільного процесуального кодексу України за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України протиправними та скасування постанови, державний виконавець Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач - ОСОБА_2 , боржник - ОСОБА_3 , -

встановив:

30 жовтня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшла скарга, у якій скаржником зазначено ОСОБА_1 , про визнання протиправними дій державного виконавця Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні № ВП 77067978 з виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення суду у цивільній справі № 945/225/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів та стягнення аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та скасування постанови.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавців є складовою стадії судового контролю за виконанням судового рішення.

Спеціальний порядок та коло осіб, які мають право на звернення з такою скаргою до суду, чітко регламентовані Розділом VII ЦПК України.

Відповідно до вимог статті 447 - 1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Аналогічно, положеннями статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено коло учасників виконавчого провадження, серед яких сторонами є стягувач та боржник.

Як убачається з матеріалів скарги та встановлено судом, предметом оскарження є дії та постанова державного виконавця у виконавчому провадженні № ВП 77067978, де сторонами (учасниками) є: стягувач - ОСОБА_2 та боржник - ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 не є стороною (ні боржником, ні стягувачем) у вказаному виконавчому провадженні, а також не є стороною у цивільній справі № 945/225/21, на підставі рішення в якій видано виконавчий документ.

Відповідно до сталої правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові Великої Палати від 27 березня 2019 року у справі № 823/359/18, особа, яка не є стороною виконавчого провадження, не має процесуального права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця в порядку судового контролю. Захист прав осіб, які не є учасниками виконавчого провадження, здійснюється шляхом пред`явлення самостійного позову, а не в порядку розгляду скарги.

При цьому, у тексті скарги містяться посилання «Я, ОСОБА_3 ...», сам документ сформовано, підписано електронним цифровим підписом та подано через підсистему «Електронний суд» особисто користувачем ОСОБА_1 , яка визначила свій процесуальний статус як самостійний «Скаржник».

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 15 та ч. ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, абз.1 ч. 2 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

ОСОБА_1 не надано суду жодних документів на підтвердження повноважень представника.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у разі, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження та не володіє процесуальним правом на оскарження дій державного виконавця у цьому провадженні, а також особою, яка здійснює представництво боржника, скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, на підставі п. 1) ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 447, 448 ЦПК України, -

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України протиправними та скасування постанови, державний виконавець Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, стягувач - ОСОБА_2 , боржник - ОСОБА_3 , - повернути ОСОБА_1 без розгляду.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова