Ухвала № 141390879 у справі № 489/8060/26 від 11.11.2026

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 489/8060/26

Провадження № 2/945/2582/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року м.Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Лопіної О.О., за участю секретаря судового засідання Кінек Г.О., розглянувши у судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» звернулося до Інгульського районного суду м.Миколаєва з позовом сформованим в системі «Електронний суд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Інгульського районного суду м.Миколаєва від 07.09.2026 матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передано на розгляд до Миколаївського районного суду Миколаївської області.

07.10.2026 вказана цивільна справа надійшла до Миколаївського районного суду Миколаївської області та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2026, розподілена головуючій судді Лопіній О.О.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 08.10.2026 у вказаній цивільній справі відкрито провадження, постановлено дану справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду.

Представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» сформовано в системі «Електронний суд» клопотання про закриття провадження у справі, з посиланням на п.2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України,у зв`язку із відсутністю спору між сторонами по справі щодо наявності заборгованості.

У судове засідання сторони не з`явилися, про час, дату, місце розгляду справи в суді повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності та враховуючи клопотання представника позивача, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з таких підстав.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (частина третя статті 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.

Згідно із пунктом першим частини другої статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Пунктом 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відсутній предмет спору провадження у справі підлягає закриттю.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.

У постанові Верховного Суду у складі О`бєднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) викладено висновок, що суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Правове значення категорії предмет спору і пов`язані із цим правові наслідки на час розгляду справи чітко визначені ЦПК України, саме із нею процесуальний закон пов`язує закриття провадження у справі в порядку пункту 2 частини 1 ст.255 ЦПК України (відсутність предмету спору, а не предмету позову).

Згідно із ч.2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.09.2020 у справі №750/1658/20 (провадження № 61-9658св20), який зазначив, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість закриття провадження у справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 255, 256, 260, 261 ЦПК України, суд

постановив :

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.

Згідно з ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Олена ЛОПІНА