Рішення № 141390924 у справі № 911/2452/26 від 11.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. [телефон приховано], е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2026 р. м. Київ Справа № 911/2452/26

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Лівандовському О.О.., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»,

м. Бориспіль Київської області,

до відповідача Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1 ,

про стягнення 23 914,33 грн.,

без виклику представників;

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль Київської області (далі по тексту - ДП МА «Бориспіль»), 14.08.2026 через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача - Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1 (далі по тексту - ВЧ НОМЕР_1 ), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 23 914,33 грн. заборгованості, з яких:

- 19 990,24 грн. основного боргу за грудень 2025 року за Договором №428/КЕС ДСК про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 15.12.2025,

- 2850,66 грн. пені, нарахованої за період з 23.02.2026 по 14.08.2026,

- 284,24 грн. 3% річних, нарахованих за період з 23.02.2026 по 14.08.2026,

- 789,19 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з березня по липень 2026 року.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2662,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Позов обґрунтований тим, що між сторонами був укладений договір №428/КБС ДСК від 15.12.2025 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

З метою відшкодування вартості спожитої електричної енергії у грудні 2025 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату та акт приймання-здачі виконаних послуг на суму 86 768,35. Позивач зазначає, що вказаний акт та рахунок були оплачені відповідачем у зазначеній сумі.

Однак, на підставі листа ДП МА «Бориспіль» від 22.01.2026 №04-22/2-2 «Про зміну тарифу електроенергії» здійснено коригування рахунку-фактури №236/107 від 22.12.2025, виставлено коригувальний рахунок-фактуру №236/107/К від 22.01.2026 додатково на суму 19 990,24 грн.

Вказана сума не була оплачена відповідачем, у зв`язку з чим позивач твердить про заборгованість, яку просить стягнути у судовому порядку.

Також, позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідно до ч.3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Суд встановив, що джерелом спірних правовідносин між позивачем і відповідачем є господарський договір №428/КБС ДСК від 15.12.2025 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Об`єкт оренди знаходиться в Київській області. Відтак, справа підсудна Господарському суду Київської області за правилами виключної підсудності.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.08.2026 відкрито провадження у справі №911/2452/26 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

04.09.2026 через систему «Електронний суд» представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову ДП МА «Бориспіль» відмовити в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що відшкодував позивачу вартість за спожиту електричну енергію у загальному розмірі 670 568,62 грн., яка є загальною вартістю договору. Сторонами вичерпано суму договору; пунктом 1.1.3 Договору передбачено, що вказана сума може змінюватись відповідно до зміни вартості на послуги та обсягів послуг, які надаються згідно виділених додаткових асигнувань, про що сторони складають відповідну додаткову угоду. За твердженням відповідача правові підстави для сплати донарахованих коштів без укладення додаткової угоди у відсутні.

Також відповідач твердить, що позивач не надав військовій частині будь-яких документів на підтвердження зміни витрат балансоутримувача, що зумовили збільшення вартості наданих послуг.

10.09.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача двічі подала відповідь на відзив вих.№35-22/1-195 від 09.09.2026.

Позивач, посилаючись на п.1.8.2 Договору, зазначає, що доводи відповідача про необхідність укладання додаткової угоди щодо зміни вартості послуги за договором внаслідок збільшення ціни спожитої електричної енергії є незаконними та безпідставними.

Також позивач надав докази зміни ціни електричної енергії.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

При цьому, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення в справах «Федіна проти України» від 02.09.2010, заява №17185/02, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, заява №36655/02, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, заява №19567/02, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004, заява №62771/00).

Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши позов ДП МА «Бориспіль» до ВЧ НОМЕР_1 про стягнення 23 914,33 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2950 ДСК від 08.10.2025, укладеного між Регіональним відділенням ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (орендодавець), ДП МА «Бориспіль» (балансоутримувач) та Військовою частиною НОМЕР_1 (орендар), орендар отримав в строкове платне користування державне нерухоме майно.

15.12.2025 між ДП МА «Бориспіль» (балансоутримувач) та ВЧ НОМЕР_1 (орендар) був укладений договір №428/КЕС ДСК про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - Договір), на таких умовах:

- у зв`язку з укладенням між РВ ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, Балансоутримувачем та орендарем договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №2950 ДСК від 08.10.2025, за яким орендар отримав строкове платне користування

приміщення №9-11, 20-23, 29,35 на 1 поверсі та приміщення №40-42, 50-52, 57, 62-66, 68, 70-74 на 2 поверсі будівлі Лабораторного корпусу АТБ, (інв. №47526), загальною площею 261,7 кв.м, що знаходиться за адресою Київська область, Бориспільський район, Бориспіль-7, «Бориспіль» Міжнародний державний аеропорт;

приміщення №2, 5-10, 12, 15, 20, 23, 24, 26-29, 41, в підвалі будівлі аеровокзалу терміналу «А» (інв. №7016) загальною площею 638,40 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Бориспіль-7, «Бориспіль» Міжнародний державний аеропорт;

частину твердого покриття «автодороги та майданчики» (інв. №47563) загальною площею 600,00 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Момота Володимира, 60, для розміщення інших, окрім органів державної влади, бюджетних організацій, закладів, установ, які повністю фінансуються з державного бюджету (майно), яке орендар зобов`язаний використовувати відповідно до цільового призначення, передбаченого п.7.1 договору оренди (п.1.1);

- балансоутримувач надає, а орендар отримує та оплачує наступні послуги, за такими вартостями (цінами):

1) виробництво, транспортування та постачання теплової енергії;

2) забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника;

3) вода, використана для прибирання 1 кв.м приміщення самостійно;

4) відшкодування витрат вартості послуги з поводження з побутовими відходами;

5) утримання контейнерів для побутових відходів та контроль за вивозом побутових відходів з території ДП МА «Бориспіль» (п.1.1.1);

- балансоутримувач забезпечує технічну можливість для під`єднання обладнання орендаря до електричних мереж балансоутримувача з метою передачі орендарю електричної енергії, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача за цінами (тарифами), встановленими уповноваженим органом державної влади (НКРЕКП) (п.1.1.2);

- фінансування орендаря здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Загальна вартість договору на 2025 рік визначається в межах ліміту на оплату послуг у розмірі 670 568,62 грн. з ПДВ, з яких оплата електроенергії (відшкодування вартості спожитої електричної енергії) становить 670 568,62 грн.

Вказана сума може змінюватись відповідно до зміни вартості на послуги та обсягів послуг, які надаються за договором, згідно виділених додаткових асигнувань, про що сторони складаються відповідну додаткову угоду. У випадку перевищення визначеного ліміту, орендар зобов`язується оплатити фактично отримані послуги в повному обсязі шляхом укладання нового договору (п.1.1.3);

- сплата за послуги здійснюється орендарем з 01.05.2025 (п.1.3);

- вартість послуг (крім послуги «відшкодування вартості спожитої електричної енергії») може змінюватись у разі зміни витрат балансоутримувача, пов`язаних з наданням цих послуг, та інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Балансоутримувач зобов`язаний повідомити орендаря листом направленим засобами поштового зв`язку, електронною поштою, або вручити уповноваженій особі під підпис у строк, що не перевищує 15 календарних днів з дати введення їх в дію, а орендар зобов`язаний прийняти їх для розрахунків. Даний лист буде вважатись невід`ємною частиною договору. При цьому сторони визнають юридичну чинність такого листа та не здійснюють жодних дій щодо внесення змін в договір (п.1.8);

- вартість послуги «відшкодування вартості спожитої електричної енергії» змінюється балансоутримувачем у разі зміни витрат балансоутримувача, пов`язаних з наданням цих послуг, з урахуванням зміни цін (тарифів) на товар та послуги, що надаються балансоутримувачу на підставі укладених договорів. Балансоутримувач зобов`язаний повідомити орендаря листом, направленим засобами поштового зв`язку або електронною поштою, або вручити уповноваженій особі під підпис, а орендар зобов`язаний прийняти його для розрахунків. Даний лист є підставою для зміни вартості послуг та проведення відповідних коригувань в бухгалтерському обліку та направляється орендарю разом з рахунком-фактурою. При цьому сторони визнають юридичну чинність такого листа та не здійснюють жодних дій щодо внесення змін в договір (п.1.8.2);

- щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, орендар зобов`язується самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та Акт. Орендар несе відповідальність за вчасне отримання рахунку та акту. Датою отримання рахунку та акту вважається 15 число кожного місяця незалежно від дати його фактичного отримання. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5 робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання.

Якщо протягом 5 робочих днів акт не буде повернутий балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.

Акт підписується керівниками сторін або призначеними керівниками повноважними особами (за умови надання документів про надання таких повноважень). Підписання акту орендарем є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг (п.2.2.2);

- орендар зобов`язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту фактичної оплати заборгованості орендарем (п.4.2);

- договір набирає чинності з моменту укладання та діє до 31.12.2025 включно, а в частині оплати - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.6.1);

- сторони домовились, що відповідно до ч.2 ст. 631 ЦК України, умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, а саме з 01.05.2025 (п.6.2);

- сторони вносять зміни і доповнення до договору шляхом підписання додаткових угод до нього, крім випадків, зазначених в пунктах 1.8, 7.4 та до розділу 10 договору, що вносяться листами, які будуть вважатись невід`ємними частинами договору. При цьому сторонами визнаються юридичну чинність такого листа та не здійснюються жодних додаткових дій щодо внесення змін в договір (п.7.5).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Невід`ємною складовою укладеного між сторонами договору є його додатки, а саме

додаток 1: Перелік предметів та речовин, заборонених для переміщення через контрольно-пропускні пункти до зони обмеженого доступу, що охороняється ДП МА «Бориспіль», та

додаток 2: Акт про відключення об`єктів орендаря від мереж теплопостачання ДП МА «Бориспіль» на період оренди по договору оренди №2950 від 08.10.2025, за яким 15.10.2025 було проведено відключення від мереж теплопостачання орендованих ВЧ НОМЕР_1 приміщень в терміналі А та в Лабораторному корпусі.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторонами визнається, що у період з травня по грудень 2025 року відповідач споживав електричну енергію в орендованому приміщенні, балансоутримувачем якого є ДП МА «Бориспіль», яке, у свою чергу, виставляло орендарю акти приймання-здачі наданих послуг та рахунки на оплату для відшкодування витрат балансоутримувача на оплату такої електричної енергії.

25.12.2025 відповідач повністю оплатив надані позивачем послуги за період з травня по листопад 2025 року, що не заперечується позивачем та підтверджується долученими до матеріалів справи копіями платіжних інструкцій,

№5082 на суму 75 514,99 грн. за травень 2025 року;

№5083 на суму 78 868,69 грн. за червень 2025 року;

№5084 на суму 85 978,54 грн. за липень 2025 року;

№5085 на суму 85 978,54 грн. за серпень 2025 року;

№5086 на суму 73 075,78 грн. за вересень 2025 року;

№5087 на суму 97 624,86 грн. за жовтень 2025 року;

№5088 на суму 86 758,87 грн. за листопад 2025 року;

Для відшкодування витрат балансоутримувача вартості спожитої відповідачем електричної енергії у грудні 2025 року між сторонами був підписаний Акти приймання-здачі виконаних послуг від 22.12.2025 на суму 86 768,35 грн. Крім того, позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №236/107 від 22.12.2025.

Зазначений акт був також оплачений відповідачем 25.12.2026 згідно з платіжною інструкцією №5089 на суму 86 768,35 грн.

Суд встановив, що сумарно за вказаними документами відповідач оплатив за спожиту електричну енергію 670 568,62 грн., що означає вичерпання ліміту бюджетних коштів, передбаченого п.1.1.3 Договору.

Разом із тим, листом від 22.01.2026 №04-22/2-2 ДП МА «Бориспіль» повідомив відповідача про зміну тарифу електроенергії, відповідно до якого з 01.12.2025 по 31.12.2025 тариф постачання електроенергії становить 7,46 грн. без ПДВ; тариф загальний для 1 класу напруги - 7,9574 грн. без ПДВ, тариф загальний для 2 класу напруги - 9,49638 грн. без ПДВ.

Того ж дня позивач провів коригування вартості спожитої електричної енергії за грудень 2025 року на підставі чого склав акт приймання-здачі виконаних послуг від 22.01.2026 на суму 106 758,59 грн., за яким, з урахуванням здійсненої оплати у розмірі 86 758,87 грн., до сплати належало 19 990,24 грн. Для здійснення оплати виставлено рахунок-фактуру №236/107/К від 22.01.2026.

Вказаний акт та рахунок були надіслані відповідачу на електронну пошту, зазначену у договорі 29.01.2026. Крім того, оригінали цих документів були отримані представником відповідача 20.02.2026.

Зміна тарифу електроенергії та відповідне коригування вартості відшкодування підтверджується матеріалами справи.

23.06.2026 цінним листом з описом вкладення №0505647348704 позивач направив відповідачу вимогу №35-28/5-29 від 26.05.2026 про сплату заборгованості в сумі 19 990,24 грн. за договором №428/КЕС ДСК від 15.12.2025.

Відповідач надав відповідь №1/114/8/4-5237-2026 від 01.07.2026, в якій зазначив, що оскільки зазначена у вимозі заборгованість виникла у результаті перерахунку вартості наданих послуг, що підтверджується актом від 22.01.2026, тобто після закінчення строку дії договору від 15.12.2025 №428/КЕС, на дату складання зазначеного акта договір вже припинив свою дію. Крім того, відповідна заборгованість відноситься до попереднього бюджетного періоду, а бюджетні асигнування на її погашення у поточному бюджетному році відсутні, у зв`язку з чим ВЧ позбавлена правових підстав для здійснення її оплати за рахунок коштів поточного бюджетного року.

Позивач просить стягнути вказану заборгованість в судовому порядку.

Заявлений позивачем позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Пунктом 1.1.3 Договору сторони передбачили, що фінансування орендаря здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Загальна вартість договору на 2025 рік визначається в межах ліміту на оплату послуг у розмірі 670 568,62 грн. з ПДВ, яких оплата електроенергії (відшкодування вартості спожитої електричної енергії) становить 670 568,62 грн.

Вказана сума може змінюватись відповідно до зміни вартості на послуги та обсягів послуг, які надаються за договором, згідно виділених додаткових асигнувань, про що сторони складаються відповідну додаткову угоду. У випадку перевищення визначеного ліміту, орендар зобов`язується оплатити фактично отримані послуги в повному обсязі шляхом укладання нового договору.

Отже, умовами договору передбачено, що погоджений ліміт фінансування у розмірі 670 568,62 грн. призначений виключно для відшкодування вартості спожитої електричної енергії, однак у разі перевищення визначеного ліміту, орендар зобов`язується оплатити фактично отримані послуги в повному обсязі шляхом укладання нового договору.

Відповідно до таблиці №4, наведеної у п.1.1.2 Договору, відшкодування вартості електричної енергії здійснюється за об`єктом «частина твердого покриття «автодороги та майданчики» загальною площею 600,00 кв.м.», обсяг спожитої електричної енергії в місяць становить 11 179 кВт.год відповідно до листа Орендаря №1/14/6/4-5876-2025 від 08.12.2025 (№01-16Е-482 від 08.12.2025).

При цьому, вартість послуги «відшкодування вартості спожитої електричної енергії» змінюється балансоутримувачем у разі зміни витрат балансоутримувача, пов`язаних з наданням цих послуг, з урахуванням зміни цін (тарифів) на товар та послуги, що надаються балансоутримувачу на підставі укладених договорів. Балансоутримувач зобов`язаний повідомити орендаря листом, направленим засобами поштового зв`язку або електронною поштою, або вручити уповноваженій особі під підпис, а орендар зобов`язаний прийняти ї для розрахунків. Даний лист є підставою для зміни вартості послуг та проведення відповідних коригувань в бухгалтерському обліку та направляється орендарю разом з рахунком-фактурою. При цьому сторони визнають юридичну чинність такого листа та не здійснюють жодних дій щодо внесення змін в договір.

Тобто, договір містить два самостійні положення, які регулюють порядок розрахунків за послуги з відшкодування вартості спожитої електричної енергії залежно від обставин їх надання.

Так, пунктом 1.8.2 договору передбачено порядок коригування вартості послуг у разі зміни витрат балансоутримувача, пов`язаних з їх наданням, зокрема внаслідок зміни цін (тарифів) на електричну енергію. При цьому таке коригування здійснюється шляхом направлення орендарю відповідного листа балансоутримувача без необхідності внесення змін до договору, за умови, що розрахунки здійснюються в межах погодженого бюджетного фінансування.

Водночас пунктом 1.1.3 договору врегульовано порядок дій сторін, у разі перевищення встановленого ліміту фінансування. У такому випадку орендар зобов`язаний оплатити фактично отримані послуги в повному обсязі шляхом укладення нового договору.

Застосування положень наведеного пункту 1.1.3 не поставлено в залежність від зміни ціни (тарифу) на електричну енергію. Визначальним для його застосування є саме факт перевищення погодженого ліміту фінансування, незалежно від того, чи відбувалася зміна ціни (тарифу) електричної енергії, за якою здійснювалися розрахунки, чи залишалася вона незмінною.

Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідач є бюджетною установою, фінансування його видатків здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених на відповідний бюджетний період. Відтак, у разі перевищення погодженого сторонами ліміту фінансування отримання додаткових бюджетних асигнувань для оплати фактично спожитої електричної енергії потребувало укладення нового договору, з чим позивач погодився, що і відображено у пункті 1.1.3 підписаного сторонами без протоколу розбіжностей Договору.

Враховуючи, що передбачений договором ліміт фінансування був повністю використаний, подальше надання та оплата послуг, в тому числі і в результаті коригування, мало здійснюватися шляхом укладення нового договору. Оскільки сторони не дотрималися погодженого порядку та нового договору не уклали, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З огляду на те, що вимога про стягнення основного боргу не належить до задоволення, похідні вимоги про стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат також не належать до задоволення.

Отже, беручи до уваги характер спірних правовідносин, фактичні обставини справи, вірогідність наявних у матеріалах справи та перевірених судом доказів, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ДП МА «Бориспіль» про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 23 914,33 грн. повністю.

Решта доводів учасників справи та всі подані докази судом уважно досліджені та розглянуті та не спростовують вказаного висновку суду. У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

У зв`язку із відмовою у позові, відповідно до ст. 129 ГПК України, суд залишає за позивачем витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх