Рішення № 141390987 у справі № 911/2562/26 від 06.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. [телефон приховано], е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2026 р. м. Київ Справа № 911/2562/26

Господарський суд Київської області у складі судді Огороднік Д.М., при секретарі судового засідання Кушнір В.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08303, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Френкеля Академіка, буд. 3; код ЄДРПОУ 20572069)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Промислова, буд. 70; код ЄДРПОУ 36953886)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26А; код ЄДРПОУ 43173325)

про стягнення штрафу у розмірі 466500,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Коноваленко І.М.

від відповідача: Гаврин Д.В.

від третьої особи: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Предмет та підстави позову

На розгляд Господарського суду Київської області передано позовні вимоги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до про стягнення 466500,00 грн штрафу.

Позов обґрунтований тим, що 11.06.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київріанта" укладено договір оренди №1581 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності. На виконання умов договору оренди, 09.09.2014 між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №80.1-14/1-29. Відповідач не виконує зобов`язання за Договором №80.1-14/1-29, а саме всупереч пункту 2.2.2 не надав довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за жовтень 2023 року -лютий 2025 року, у зв`язку з чим, позивач нараховує та просить стягнути з відповідача передбачений пунктом 4.3 договору штраф.

Заперечення учасників судового процесу

Відзив на позовну заяву

11.09.2026, через підсистему "Електронний суд", надійшов відзив (вх.№16382/26 від 14.09.2026) на позовну заяву від Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД", в якому останній просить: призначити судове засідання з повідомленням (викликом) сторін та здійснювати розгляд справи №911/2562/26 виключно за участю повноважних представників відповідача та позивача; у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про стягнення 466500,00 грн штрафу - відмовити повністю.

Відповідач зазначає, що стягнення 466500,00 грн штрафу за неотримання паперових звітів, які підтверджують загальновідомий факт простою самого ж Аеропорту, повністю суперечить компенсаційній природі неустойки.

Відповідач також звертає увагу, що правовідносини між тими самими сторонами за аналогічним предметом договору (надання довідок про чистий дохід), але за попередній звітній період (березень 2022 - вересень 2023) вже були предметом детального судового розгляду. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 у справі №911/2988/24, позовні вимоги Аеропорту було задоволено частково та стягнуто з відповідача штраф. Відповідач повністю та беззаперечно виконав зазначені судові акти, що підтверджуються доданою до матеріалів справи платіжною інструкцією у національній валюті №87 від 08.12.2025 на суму 157425,00 грн.

Відповідач наголошує на тому, що всі звітні довідки за новий спірний період (жовтень 2023 - лютий 2025), як і за попередній період, фактично надані та перебувають у розпорядженні позивача.

Також відповідач вказує на те, що договором № 80.1-14/1-29 сторони не передбачили можливості нарахування неустойки понад встановлений законом шестимісячний строк, а тому нарахування санкцій за межами шести місяців від дня виникнення обов`язку щодо звітування за кожен конкретний місяць є, на думку відповідача, порушенням закону та чинною практикою Верховного Суду (висновки Верховного суду у Постанові від 15.07.2026 у справі №911/437/25).

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу

11.09.2026, через підсистему "Електронний суд", надійшло клопотання (вх.№16383/26 від 14.09.2026) від відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 90 %.

Клопотання обґрунтовано відсутністю збитків у позивача з огляду на нульові показники чистого доходу магазину безмитної торгівлі під час вимушеного простою. Відповідач посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.07.2026 у справі № 911/437/25, у якій, за твердженням відповідача, зазначено, що, реалізуючи дискреційні повноваження щодо зменшення неустойки, господарські суди мають забезпечити баланс інтересів сторін, оцінити обставини непереборної сили, простій підприємства боржника та не допускати карального збагачення позивача у випадках, коли відсутність звітів не призвела до майнових втрат балансоутримувача. Відповідач посилається також на рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013, за змістом якого неустойка має на меті передусім стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може бути непомірним тягарем для боржника і джерелом невиправданих додаткових прибутків для кредитора, а також на постанови Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 911/858/22 та від 29.04.2025 у справі № 911/3065/23.

Заперечення позивача проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу

17.09.2026, через підсистему "Електронний суд", від позивача надійшли заперечення (вх.№16846/26 від 18.09.2026), у яких позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки.

Позивач зазначає, що систематичне та тривале (з жовтня 2023 року по лютий 2025 року включно) порушення відповідачем обов`язку щодо надання довідок про чистий дохід унеможливлювало розрахунок вартості наданих відповідачу послуг; як наслідок, відповідач не оплачував позивачу вартість послуг за цей період, чим завдав позивачу збитків у вигляді неодержаного прибутку. На думку позивача, обставини, на які посилається відповідач, не перешкоджали своєчасному виконанню обов`язку, передбаченого підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 договору, а своєчасне надання довідок дозволило б уникнути застосування штрафних санкцій. Позивач також наголошує, що відповідач не надав доказів на обґрунтування свого клопотання.

Крім того, позивач вважає суперечливою поведінку відповідача, який у відзиві просить відмовити в позові, а в клопотанні - зменшити розмір штрафу на 90 %, та просить відхилити клопотання із застосуванням доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).

Відповідь на відзив на позовну заяву

21.09.2026, через підсистему "Електронний суд", від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№17043/26 від 22.09.2026).

Позивач зазначає, що належним виконанням відповідачем зобов`язання за підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 договору у розумінні частини першої статті 193 Господарського кодексу України, частини першої статті 526 та частини першої статті 530 Цивільного кодексу України є щомісячне, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надання позивачу довідок з інформацією про розмір чистого доходу. На переконання позивача, відповідач ототожнює два різні договірні обов`язки: обов`язок здійснити оплату послуг залежно від визначеного договором доходу та обов`язок надати документ, який цей дохід підтверджує. Навіть якщо чистий дохід відповідача за певний місяць становив нуль, відповідач мав надати довідку із зазначенням такого показника, що дало б позивачу змогу належним чином здійснити бухгалтерський та договірний розрахунки. Відповідач, на переконання позивача, в порушення умов договору довідки за спірний період передав тільки 08.04.2025.

Хід розгляду справи та процесуальні дії суду

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.08.2026 по справі №911/2562/26 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №911/2562/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Керуючись ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі була доставлена позивачу та його представнику, а також відповідачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача до їх електронних кабінетів 27.08.2026 о 14:55 год та о 14:50 год та 17.09.2026 о 13:45 год, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Отже, днем вручення ухвали вважається 27.08.2026 та 17.09.2026

За таких обставин, позивач та відповідач про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.10.2026 по справі №911/2562/26 постановлено: задовольнити клопотання відповідача про здійснення подальшого розгляду справи із викликом сторін; подальший розгляд справи №911/2562/26 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін за участю повноважних представників Державного підприємства "Міжнародний Аеропорт "Бориспіль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД"; судове засідання призначити на 29.10.2026.

У судове засідання призначене на 29.10.2026 з`явились представник відповідача та представник позивача, третя особа явку своїх представників не забезпечили про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Протокольною ухвалою оголошено перерву у судовому засіданні у справі №911/2562/26 до 06.11.2026. Третя особа про час та місце розгляду справи повідомлена шляхом ухвали, яка була нею отримана в електронному кабінеті, докази чого наявні в матеріалах справи.

У судове засідання призначене 06.11.2026 , з`явилися представники позивача та відповідача, третя особа явку своїх представників не забезпечили про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи та перевірка їх доказами

11.06.2014, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" (відповідач, орендар) укладено договір оренди №1581 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

Наказом Фонду державного майна України від 05.08.2019 № 786 «Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України» утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, яке є правонаступником майна, прав та обов`язків, у тому числі, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.

У зв`язку з чим, на момент звернення до суду з цією позовною заявою, Орендодавцем за Договором оренди є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (орендодавець).

Відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.3 договору оренди орендодавець передає, орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме частина приміщення №3.2.60 на третьому поверсі термінала "D", загальною площею 244,6 кв.м. розміщене за адресою: 08307, Київська обл, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" (термінальний комплекс "D", загальною площею 107850,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 17[телефон приховано], реєстраційний номер в єдиному реєстрів об`єктів державної власності - 20572069.1435.НЛТНПД1884), що перебуває на балансі державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30 квітня 2014 року і становить 10479251,00 грн. Майно передається в оренду з метою використання за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі. Стан майна на момент укладення договору зазначається в акті приймання-передавання майна за узгодженням орендодавця, орендаря та балансоутримувача.

Згідно із п. 2.1 договору оренди орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати державної реєстрації договору та підписання акта приймання передавання майна.

За приписами п. 5.10, п. 5.18 договору оренди орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі компенсувати витрати на утримання майна з переліком всіх видів послуг та цін згідно діючих тарифів, в тому числі податку на землю. Орендар зобов`язується на наступний робочий день, що слідує за днем підписання договору, звернутися до балансоутримувача для отримання проекту договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Пунктами 10.1, 10.4 договору оренди встановлено що даний договір укладено строком на 10 років, що діє з 11 червня 2014 року до 10 червня 2024 року включно. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовжений на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором за умови наявності дозволу уповноваженого органу управління об`єктами державної власності, наданого на запит орендодавця. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною договору.

Договір оренди зареєстровано 11.06.2014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 5975511). До договору вносилися зміни додатковими угодами, які наявні в матеріалах справи. Строк дії договору оренди продовжено, станом на спірний період та на час розгляду справи він є чинним, що сторонами не заперечується. Спору щодо виконання орендних зобов`язань між сторонами у цій справі немає.

Актом приймання-передавання орендованого майна від 01.07.2014 встановлено те, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно - частину приміщення №3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" (інв. №47578), загальною площею 244,6 кв.м. розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль". Технічний і пожежобезпечний стан майна задовільний, на момент підписання акту поточного ремонту не потребує. Майно передано орендарю в комплекті та у належному стані, відповідає істотним умовам договору оренди та функціональному призначенню.

Акт підписаний уповноваженими представниками сторін та засвідчений печатками підприємств.

09.09.2014, між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" (орендар) укладено договір №80.1/141-29 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - договір про відшкодування витрат).

Відповідно до п. 1.1, п. 1.2. договору про відшкодування витрат у зв`язку з наданням орендарю в строкове платне користування державного окремого індивідуально визначеного нерухомого майна - частини приміщення №3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу "D", загальною площею 244,6 кв.м. для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги: 1) з забезпечення теплом (теплова енергія); 2) забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці; 3) використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем; 4) прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів; 5) підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування. Узгоджено, що щомісячна сплата розраховується за наступною формулою: чистий дохід орендаря х 18 % - орендна плата (без ПДВ), де чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщені відповідно до умов Договору оренди №1581 від 11.06.2014. Чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць.

Згідно із п. 2.2.2 договору про відшкодування витрат орендар зобов`язується щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Орендар несе відповідальність за вчасне надання довідки про чистий дохід та достовірність даних в довідці. За період з 01.07.2014 до моменту набрання чинності цим договором орендар зобов`язаний надати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, на протязі 3-х робочих днів з дати набрання чинності цим договором.

Пунктом 4.3 договору про відшкодування витрат встановлено в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов`язаний сплачувати балансоутримувачу штраф в розмірі 100,00 грн без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 договір про відшкодування витрат набирає чинності з дати його підписання та діє до 10.06.2024; у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця до закінчення строку його дії договір вважається продовженим на кожен наступний місяць на тих самих умовах. Строк дії договору був продовжений та станом на спірний період та на час розгляду справи договір є чинним, що сторонами не заперечується.

Додатковою угодою № 3 від 19.11.2018 розділ 4 договору доповнено пунктом 4.7, за яким у разі застосування пені/штрафу сторона, що допустила порушення, сплачує їх суму за окремо виставленими рахунками-фактурами протягом 10 банківських днів з дати їх отримання; датою отримання рахунків-фактур вважається дата їх направлення факсимільним зв`язком або електронною поштою.

На виконання умов договору, 08.04.2025 позивачем отримано від відповідача довідки про чистий дохід, за кожен місяць періоду з жовтня 2023 року по лютий 2025 року, у яких зазначено, що чистий дохід відповідача за відповідні місяці становить 0,00 грн, а саме: за жовтень 2023 від 01.04.2025 вих.№270 (вх.№01-16-1031 від 08.04.2025); за листопад 2023 від 01.04.2025 вих.№278 (вх.№01-16-1032 від 08.04.2025); за грудень 2023 від 01.04.2025 вих.№286 (вх.№01-16-1033 від 08.04.2025); за січень 2024 від 01.04.2025 вих.№294 (вх.№01-16-1034 від 08.04.2025); за лютий 2024 від 01.04.2025 вих.№302 (вх.№01-16-1035 від 08.04.2025); за березень 2024 від 01.04.2025 вих.№310 (вх.№01-16-1036 від 08.04.2025); за квітень 2024 від 01.04.2025 вих.№318 (вх.№01-16-1037 від 08.04.2025); за травень 2024 від 01.04.2025 вих.№326 (вх.№01-16-1038 від 08.04.2025); за червень 2024 від 01.04.2025 вих.№334 (вх.№01-16-1039 від 08.04.2025); за липень 2024 від 01.04.2025 вих.№342 (вх.№01-16-1040 від 08.04.2025); за серпень 2024 від 01.04.2025 вих.№350 (вх.№01-16-1041 від 08.04.2025); за вересень 2024 від 01.04.2025 вих.№358 (вх.№01-16-1042 від 08.04.2025); за жовтень 2024 від 01.04.2025 вих.№366 (вх.№01-16-1043 від 08.04.2025); за листопад 2024 від 01.04.2025 вих.№374 (вх.№01-16-1044 від 08.04.2025); за грудень 2024 від 01.04.2025 вих.№382 (вх.№01-16-1045 від 08.04.2025); за січень 2025 від 01.04.2025 вих.№390 (вх.№01-16-1046 від 08.04.2025); за лютий 2025 від 01.04.2025 вих.№398 (вх.№01-16-1047 від 08.04.2025).

Факт отримання позивачем цих довідок саме 08.04.2025 визнається обома сторонами.

Листом від 26.05.2025 №14-22-36 позивач повідомив відповідача про нарахування за несвоєчасне надання довідок за жовтень 2023 року - лютий 2025 року штрафу в розмірі 100,00 грн без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення та направив рахунки-фактури від 19.05.2025 № 897/495-№897/511 на загальну суму 466500,00 грн.

Також позивачем надано до матеріалів справи рахунки фактури за несвоєчасне надання довідок відповідно до п. 4.3 згідно з договором №80.1-14/1-29 від 09.09.2014, а саме: №897/495 від 19.05.2025 на суму 51800,00 грн за жовтень 2023; №897/496 від 19.05.2025 на суму 48800,00 грн за листопад 2023; №897/497 від 19.05.2025 на суму 45700,00 грн за грудень 2023; №897/498 від 19.05.2025 на суму 42600,00 грн за січень 2024; №897/499 від 19.05.2025 на суму 39700,00 грн за лютий 2024; №897/500 від 19.05.2025 на суму 36600,00 грн за березень 2024; №897/501 від 19.05.2025 на суму 33600,00 грн за квітень 2024; №897/502 від 19.05.2025 на суму 30500,00 грн за травень 2024; №897/503 від 19.05.2025 на суму 27500,00 грн за червень 2024; №897/504 від 19.05.2025 на суму 24400,00 грн за липень 2024; №897/505 від 19.05.2025 на суму 21300,00 грн за серпень 2024; №897/506 від 19.05.2025 на суму 18300,00 грн за вересень 2024; №897/507 від 19.05.2025 на суму 15200,00 грн за жовтень 2024; №897/508 від 19.05.2025 на суму 12200,00 грн за листопад 2024; №897/509 від 19.05.2025 на суму 9100,00 грн за грудень 2024; №897/510 від 19.05.2025 на суму 6000,00 грн за січень 2025; №897/511 від 19.05.2025 на суму 3200,00 грн за лютий 2025.

Листом від 09.06.2025 №437 відповідач відмовився від оплати зазначених рахунків-фактур, пославшись, зокрема, на частину шосту статті 232 Господарського кодексу України.

Відповідачем не надано доказів сплати штрафних санкцій та виконання вимог позивача.

Відповідачем до матеріалів справи копії судових рішень у справі №911/2988/24.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.01.2025 у справі №911/2988/24 позов задоволено частково та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" виконати зобов`язання, встановлені у підп. 2.2.2 п. 2.2 договору № 80.1-14/10-29 від 09.09.2014, а саме: надати Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, переданому в оренду на підставі договору № 1581 від 11.06.2014 за березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, травень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, серпень 2023 року, вересень 2023 року. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 157 425,00 грн штрафу та 2 494,85 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2026 по справі №911/2988/24 ухвалено: апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задовольнити частково; рішення Господарського суду Київської області від 23.01.2025 у справі № 911/2988/24 в частині розподілу судового збору змінити; викласти пункт 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Київської області від 23.01.2025 у справі № 911/2988/24 в такій редакції: "3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 157 425 (сто п`ятдесят сім тисяч чотириста двадцять п`ять) грн 00 коп. штрафу та 8 016 (вісім тисяч шістнадцять) грн 80 коп. судового збору, видавши наказ"; в іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 23.01.2025 у справі № 911/2988/24 залишити без змін.

Рішення суду в частині сплати штарфу виконано відповідачем, що підтверджується платіжною інструкцією №867 від 08.12.2025 на суму 157425,00 грн.

Також позивачем надано звіти про фінансові результати за 1 півріччя 2026 року,за 2025 рік, за 2024 рік.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом та вказує, що відповідач, в порушення вимог п.п. 2.2.2 п. 2.2 договору про відшкодування витрат, не надав довідки про чистий дохід за період жовтень 2023 - лютий 2025.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Суд зазначає, що з 28.08.2025 Господарський кодекс України втратив чинність на підставі Закону України від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб». Водночас спірні правовідносини (прострочення надання довідок за жовтень 2023 року - лютий 2025 року та нарахування штрафу за це прострочення) виникли та були завершені до 28.08.2025, тому з огляду на частину першу статті 58 Конституції України до них застосовуються норми Господарського кодексу України, чинні на час їх виникнення.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 договору про відшкодування витрат на відповідача покладено обов`язок щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію позивача довідку про чистий дохід.

З аналізу вказаного пункту договору вбачається те, що цей обов`язок є самостійним і не залежить від того, чи отримував відповідач дохід у відповідному місяці: відсутність доходу підлягала відображенню в довідці із зазначенням нульового показника. З огляду на це суд відхиляє доводи відповідача про те, що простій підприємства та відсутність доходу звільняли його від обов`язку своєчасно надавати довідки.

Судом встановлено, що довідки про чистий дохід за жовтень 2023 року - лютий 2025 року надійшли до позивача лише 08.04.2025, тобто з порушенням встановленого договором строку щодо кожного звітного місяця.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином умови п.п.2.2.2 п.2.2 договору про відшкодування витрат, у спірний період жовтень 2023 року - лютий 2025 року, оскільки не надавав щомісячно, до 7 числа місяця, наступного за звітним, в бухгалтерію позивача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні (із зазначенням конкретної суми), а подав вказані довідки тільки 08.04.2025, тобто з порушенням строку встановленого договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з частиною першою статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. За частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, зокрема у певній, визначеній грошовій сумі.

Принципи господарсько-правової відповідальності ґрунтуються на презумпції вини особи, яка порушила зобов`язання (частина перша статті 218 Господарського кодексу України, частина друга статті 614 Цивільного кодексу України). Доказів відсутності своєї вини у простроченні надання довідок відповідач суду не надав.

За таких обставин, умовою застосування до боржника штрафу є: по-перше, наявність порушення боржником зобов`язання, а по-друге, така неустойка (штраф) за порушення зобов`язання має бути передбачена Договором.

В даному випадку, така неустойка передбачена п. 4.3 договору про відшкодування витрат, а порушення зобов`язань встановлено судом вище, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строку надання довідок про чистий дохід позивачу.

З огляду на те, що судом встановлений факт порушення відповідачем строку подання довідок про чистий дохід за спірний період жовтень 2023 року - лютий 2025, штраф у розмірі 100,00 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення, прямо передбачений пунктом 4.3 Договору про відшкодування витрат, то відповідно доводи позивача про наявність правових підстав для нарахування позивачу штрафу є правомірними та доведеними належним чином.

Водночас згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Договором про відшкодування витрат іншого строку не встановлено.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 та частини п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України суд з`ясовує правильність здійснення позивачем розрахунку та у разі його неправильності самостійно визначає суму штрафних санкцій, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду та заявленого розміру.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що позивач нарахував штраф за весь період прострочення, без урахування обмеження, встановленого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України. Крім того, помилка позивача в розрахунку стосується кінцевої дати, до якої позивач мав право нараховувати неустойку, оскільки 08.04.2025 відповідач вже виконав свої зобов`язання, то відповідно кінцева дата до якої нараховується неустойка є 07.04.2025.

За розрахунком суду не виходячи при цьому за межі періоду, заявленого позивачем, обґрунтований розмір штрафу становить: 265700,00 грн.

Судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми за період, за який позивач мав право нараховувати штрафні санкції відповідно до умов договору та з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодекс України а також меж періоду, який визначений позивачем, за результатами якого нараховано за: за жовтень 2023 штраф у розмірі 18200,00 грн за період з 08.11.2023 по 08.05.2024 (183х100,00 грн); за листопад 2023 штраф у розмірі 18400,00 грн за період з 08.12.2023 по 08.06.2024 (184х100,00 грн); за грудень 2023 штраф у розмірі 18300,00 грн за період з 08.01.2024 по 08.07.2024 (183х100,00 грн); за січенб 2024 штраф у розмірі 18300,00 грн за період з 08.02.2024 по 08.08.2024 (183х100,00 грн); за лютий 2024 штраф у розмірі 18500,00 грн за період з 08.03.2024 по 08.09.2024 (185х100,00 грн); за березень 2024 штраф у розмірі 18400,00 грн за період з 08.04.2024 по 08.10.2024 (184х100,00 грн); за квітень 2024 штраф у розмірі 18500,00 грн за період з 08.05.2024 по 08.11.2024 (185х100,00 грн); за травень 2024 штраф у розмірі 18400,00 грн за період з 08.06.2024 по 08.12.2024 (184х100,00 грн); за червень 2024 штраф у розмірі 18500,00 грн за період з 08.07.2024 по 08.01.2025 (185х100,00 грн); за липень 2024 штраф у розмірі 18500,00 грн за період з 08.08.2024 по 08.02.2025 (185х100,00 грн); за серпень 2024 штраф у розмірі 18200,00 грн за період з 08.09.2024 по 08.03.2025 (182х100,00 грн); за вересень 2024 штраф у розмірі 18200,00 грн за період з 08.10.2024 по 07.04.2025 (182х100,00 грн); за жовтень 2024 штраф у розмірі 15100,00 грн за період з 08.11.2024 по 07.04.2025 (151х100,00 грн); за листопад 2024 штраф у розмірі 12100,00 грн за період з 08.12.2024 по 07.04.2025 (121х100,00 грн); за грудень 2024 штраф у розмірі 9000,00 грн за період з 08.01.2025 по 07.04.2025 (90х100,00 грн); за січень 2025 штраф у розмірі 5900,00 грн за період з 08.02.2025 по 07.04.2025 (59х100,00 грн); за лютий 2025 штраф у розмірі 3100,00 грн за період з 08.01.2025 по 07.04.2025 (31х100,00 грн).

Загальна сума штрафу становить 265700,00 грн.

Суд врахував, що рішенням Господарського суду Київської області від 23.01.2025 у справі №911/2988/24 стягнуто з відповідача на користь позивача за ненадання довідки про чистий дохід за період березень 2022 - вересень 2023 за спірним договором штраф, тому нарахування позивачем штрафу за неподання вказаної довідки у даній справі (не охоплений судовим рішенням у справі №911/2988/26) не є подвійним стягненням і не суперечить закону.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення неустойки є правомірними в частині 265700,00 грн. В іншій частині, розрахунок позивача визнається судом неправомірним і неправильним.

Щодо клопотання про зменшення розміру штрафу

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів учасників господарських відносин та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частина друга статті 216 Господарського кодексу України). Господарські санкції, що встановлюються за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат і не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, більш вигідний порівняно з надходженнями від належно виконаних зобов`язань.

За певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення, несправедливим щодо боржника, а майновий тягар відповідних виплат - невиправдано обтяжливим. У таких випадках має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, яка кореспондує з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення неустойки, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є випадок винятковим, з огляду на інтереси сторін, ступінь виконання зобов`язання, причини його неналежного виконання, наслідки порушення, невідповідність розміру неустойки таким наслідкам, поведінку винної сторони тощо. Зменшення неустойки є правом суду, а розмір такого зменшення законом не визначений і віднесений на розсуд суду, який має забезпечити баланс інтересів сторін та не допускати фактичного звільнення боржника від відповідальності без належних правових підстав (постанови Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1199/19, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 24.09.2020 у справі № 915/2095/19, від 27.02.2024 у справі № 911/858/22).

Доводи позивача про суперечливу поведінку відповідача суд не приймає. Заявлення відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу поряд із запереченнями проти позову є реалізацією його процесуальних прав і не свідчить про недобросовісність чи визнання позову, а тому не є підставою для застосування доктрини venire contra factum proprium.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, суд бере до уваги таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.02.2022 № 188-р тимчасово, з 00 год 00 хв 28.02.2022, закрито міжнародний пункт пропуску «Бориспіль». З 24.02.2022 повітряний простір України закрито для цивільних користувачів, а Міжнародний аеропорт «Бориспіль» не здійснює обслуговування пасажирських рейсів.

Майно передано відповідачу в оренду для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі в пасажирському терміналі аеропорту. У зв`язку з відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності наказом відповідача від 23.03.2022 №БФ1 222-К оголошено простій. Довідками за спірний період підтверджено відсутність у відповідача чистого доходу, тож за цей період не виникло і грошового зобов`язання, розмір якого залежить від чистого доходу.

Судом взято до уваги те, що позивачем подано докази про збитковість свого підприємства. Разом з цим, вказані обставини не впливають на визначення розміру штрафу, оскільки штрафні санкції застосовані не з метою покращення матеріального становища позивача.

Суд також враховує, що позивач не надав доказів понесення реальних збитків, спричинених саме несвоєчасним наданням довідок; відповідач, хоча і з простроченням, виконав обов`язок у повному обсязі 08.04.2025; водночас порушення мало систематичний і тривалий характер, а відповідач уже притягувався до відповідальності за аналогічне порушення за попередні звітні періоди (справа № 911/2988/24).

Враховуючи, що основною метою неустойки є стимулювання боржника до належного виконання зобов`язання, а не отримання кредитором невиправданих додаткових прибутків, з огляду на наведені обставини в їх сукупності, керуючись принципами добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру штрафу на 50 %, тобто до 132850,00 грн. Підстав для зменшення штрафу на 90 %, як просить відповідач, суд не вбачає, оскільки таке зменшення фактично звільнило б відповідача від відповідальності за систематичне порушення договірного зобов`язання.

Інші доводи та докази учасників справи судом досліджено та оцінено; вони не спростовують наведених висновків. Європейський суд з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак не може тлумачитися як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Відповідно до статей 73, 74, 76- 79, 86 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного законодавства, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме на суму 132850,00 грн, оскільки за розрахунком суду розмір штрафу становить 265700,00 грн, який був зменшений судом за клопотанням відповідача з урахуванням заперечень позивача

Судові витрати

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України судовий збір покладається на відповідача без урахування такого зменшення, оскільки в цій частині вимоги позивача є обґрунтованими.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5598,00 грн. Пропорційно обґрунтованій сумі штрафу (265700,00 грн) з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3188,40 грн судового збору; решта судового збору покладається на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76- 79, 86, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Промислова, буд. 70; код ЄДРПОУ 36953886) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08303, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Академіка Френкеля, буд. 3; код ЄДРПОУ 20572069; реквізити Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" [рахунок приховано]) 132850 (сто тридцять дві тисячі вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 3188 (три тисячі сто вісімдесят вісім) грн 40 коп.

3. У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 06.11.2026 оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 11.11.2026.

Суддя Д.М. Огороднік