Судові рішення

Ухвала № 141391097 у справі № 914/3494/26 від 10.11.2026

Ухвала від 10.11.2026 у господарській справі № 914/3494/26 (категорія «Енергоносіїв»). Суд: Господарський суд Львівської області, суддя Крупник Р.В.

Справа№ 914/3494/26
СудГосподарський суд Львівської області
СуддяКрупник Р.В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваГосподарське
КатегоріяЕнергоносіїв
Дата ухвалення10.11.2026
Надійшло до реєстру11.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141391097

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.11.2026 р. Справа№914/3494/26

За заявою: Релігійної організації «Релігійна громада Церкви Євангельських християн-баптистів «Учні Ісуса Христа» у м. Львові», м. Львів

про: забезпечення позову

у справі: №914/3494/26

за позовом: Релігійної організації «Релігійна громада Церкви Євангельських християн-баптистів «Учні Ісуса Христа» у м. Львові», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідністю «Львівенергозбут», м. Львів

про: визнання незаконними дій та зобов`язання скасувати донарахування

Суддя -Крупник Р.В.

ВСТАНОВИВ:

Релігійна організація «Релігійна громада Церкви Євангельських християн-баптистів «Учні Ісуса Христа» у м. Львові» (надалі - Позивач) звернулася до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідністю «Львівенергозбут» (надалі - Відповідач) про визнання незаконними дій та зобов`язання скасувати донарахування.

Позовна заява обґрунтована незаконним донарахуванням відповідачем вартості спожитої електричної енергії на суму 990`066,96 грн. за період з 01.03.2023 по 30.09.2026. Позивач стверджує, що належним чином виконував свої договірні зобов`язання зі сплати вартості електроенергії та у нього відсутня заборгованість перед відповідачем. При цьому відповідач безпідставно здійснив донарахування вартості спожитої електричної енергії, оскільки таке донарахування було не результатом допущеного позивачем порушення, а наслідком технічної помилки, допущеної відповідачем, щодо невключення до білінгової системи оператора системи розподілу (ПрАТ «Львівобленерго») коефіцієнту трансформації струму 30, через що такий не було враховано в алгоритмі розрахунку. Крім цього, відповідач належним чином не обґрунтував здійснення донарахування на суму 990`066,96 грн., а зі змісту його листів неможливо перевірити правильність розрахунків.

Зважаючи на це, позивач просить суд:

- визнати незаконними дії відповідача щодо здійснення перерахунку вартості спожитої позивачем електричної енергії та донарахування заборгованості в розмірі 990`066,96 грн. за період з 01.03.2023 по 30.09.2026;

- зобов`язати відповідача скасувати результати здійсненого перерахунку вартості спожитої електричної енергії в частині донарахованої суми 990`066,96 грн. та виключити зазначену суму із заборгованості позивача.

Ухвалою від 10.11.2026 суд залишив позовну заяву без руху, встановивши заявникові строк для усунення недоліків позову шляхом надання:

- доказів реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами;

- інформації на виконання вимог пункту 8 частини 3 статті 162 ГПК України;

- доказів, які слугують підставою заявлених позовних вимог (з урахуванням змісту цієї ухвали);

- обґрунтованого клопотання про залучення ПрАТ «Львівобленерго» до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи.

Суд зазначає, що позивач подав заяву про забезпечення позову, яку згідно із протоколом авторозподілу від 09.11.2026 передано на розгляд судді Крупнику Р.В.

Позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ПрАТ «Львівобленерго» вчиняти будь-які дії щодо припинення або обмеження електропостачання об`єкта позивача, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 15, з підстав несплати заборгованості в сумі 990`066,96 грн., до ухвалення судом рішення по суті та набрання ним законної сили. Позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до істотного порушення його прав та законних інтересів. У разі задоволення позову та встановлення відсутності правових підстав для донарахування, рішення суду саме по собі не забезпечить автоматичного відновлення електропостачання, якщо воно вже буде припинене. Це зумовить необхідність вчинення додаткових дій для відновлення електропостачання та може спричинити нові спори між сторонами. Позивач звернувся до суду саме з метою оскарження правомірності донарахування вартості електричної енергії, тобто припинення електропостачання безпосередньо пов`язане з обставинами, які є предметом судового розгляду. При цьому він вказує, що відповідач фактично створив реальну загрозу припинення електропостачання, адже надіслав попередження про відключення об`єкта позивача з 17.11.2026, а фактичне відключення постачання забезпечується ПрАТ «Львівобленерго». Відтак, позивач переконаний, що заборона припиняти електропостачання з підстав несплати саме спірної суми є належним та співмірним заходом забезпечення позову, оскільки спрямована на збереження існуючого становища сторін до вирішення спору по суті.

Дослідивши зміст поданої заяви, долучених до неї доказів, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно із абзацом 2 частини 7 статті 140 ГПК України суд повертає заяву про забезпечення позову заявнику встановивши, що заяву подано особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Частиною 6 статті 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Судом встановлено, що позивач не має зареєстрованого у встановленому порядку електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Вказане підтверджується наявною у матеріалах справи відповіддю про відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС.

При цьому суд враховує, що згідно з абзацом 3 частини 6 статті 6 ГПК України якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Разом з тим, у тексті позову і заяви про забезпечення позову відсутнє будь-яке зазначення інформації про те, що реєстрація електронного кабінету в ЄСІТС суперечить релігійним переконанням позивача.

Отже, наявні підстави для повернення позивачу заяви про забезпечення позову.

Варто зазначити, що згідно із абзацом 2 частини 6 статті 6 ГПК України процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Таким чином, реєстрація електронного кабінету представницею позивача - адвокаткою Левицькою І.С., не звільняє суд від обов`язку повернути заяву про забезпечення позову із визначеної вище підстави.

Керуючись статтями 6, 136, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Повернути Релігійній організації «Релігійна громада Церкви Євангельських християн-баптистів «Учні Ісуса Христа» у м. Львові» заяву про забезпечення позову у справі №914/3494/26.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-259 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі.

Суддя Крупник Р.В.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
10.11.2026 Ухвала № 141391094 Господарський суд Львівської області