ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
================================================================
УХВАЛА
11 листопада 2026 року Справа № 915/1364/26
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
розглянувши заяву про закриття провадження у справі №252 від 14.10.2026 (вх.№15216/26 від 15.10.2026) Кашпуренка Петра Васильовича, у справі
за позовом: Миколаївської міської ради, вул.Адміральська, 20, м.Миколаїв, 54001
електронна пошта: kancel@mkrada.gov.ua
до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2
про: стягнення 149 250,35 грн.,
Миколаївська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №21916/02.02.01-40/02/14/26 від 24.08.2026 (вх.№13568/26 від 11.09.2026) про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1750 кв.м. з кадастровим номером [номер приховано]:03:092:0005 у розмірі 149 250,35 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що Миколаївська міська рада на підставі рішення від 23.12.2011 № 12/49 надала в оренду фізичній особі-підприємцю Кашпуренку Олександру Петровичу земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:03:092:0005, загальною площею 1750 кв.м., у тому числі 196 кв.м під капітальною забудовою, 57 кв.м під тимчасовою забудовою, 1216 кв.м під проходами, проїздами та площадками, 281 кв.м під зеленими насадженнями за рахунок земель міста, не наданих у власність та користування, зарахувавши її до земель комерційного використання, для обслуговування майнового комплексу по АДРЕСА_3 . На підставі вказаного рішення між Миколаївською міською радою та ФОП Кашпуренко О.П. укладено договір оренди землі від 25.05.2012 за № 8722, зареєстрований в Державному реєстрі земель від 25.05.2012 за № 8722. Відповідно п. 3,1 розділу 3 Договору оренди № 8722 Договір діяв протягом 10 (десяти) років з дати його державної реєстрації (до 25.05.2022 року). Вказує, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.07.2026 року №487709004 право власності на нерухоме майно (нежитлові будівлі) по АДРЕСА_3 належало ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 , 06.05.2005, видавник: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради. У подальшому, 25.11.2013 року зазначене майно було набуте ОСОБА_1 на підставі договору дарування серія та номер: 2919, виданий 25.11.2013, видавник: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Літвінчук А.А.. Надалі на підставі договору дарування від 14.08.2015 року, серії та номера 2058, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Літвінчук А.А., ОСОБА_1 подарував, а Кануннікова Ірина Миколаївна прийняла дарунок - 868/10000 часток нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 , що складаються з лабораторії літ. 4-1 з пандусом, загальною площею 12.5 кв.м., у зв`язку з чим за ОСОБА_1 залишилося право власності на 9132/10000 часток зазначеного нерухомого майна. Вказує, що з 25.11.2013 року ОСОБА_1 набув речове право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 , яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:03:092:0005, загальною площею 1750 кв.м. Зазначає, що у період з 25.11.2013 року по теперішній час фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:092:0005, площею 1750 кв.м., на якій розташований нежитловий об`єкт нерухомого майна був, зокрема, відповідач, який не сплачував кошти до міського бюджету за користування нею, чим були порушені права Миколаївської міської ради як органу місцевого самоврядування та власника земельної ділянки щодо неодержання коштів за час безоплатного використання земельної ділянки. Позивач вказує, що у період з 01.01.2019 по 25.05.2022 відповідачем не сплачено орендну плату у розмірі 149 250,35 грн. за користування земельною ділянкою площею 1750 кв.м., кадастровий номер [номер приховано]:03:092:0005 для обслуговування майнового комплексу по АДРЕСА_4 .
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.09.2026 позовну заяву №21916/02.02.01-40/02/14/26 від 24.08.2026 (вх.№13568/26 від 11.09.2026) Миколаївської міської ради залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивач через систему "Електронний суд" подав заяву про усунення недоліків №б/н від 25.09.2026 (вх.№14312/26 від 25.09.2026).
Ухвалою суду від 28.09.206 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Ухвалено провести розгляд справи №915/1364/26 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті справи.
Відповідач через систему «Електронний суд» подав заяву №252 від 14.10.2026 (вх.№15216/26 від 15.10.2026) в якій просить суд на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України закрити провадження у справі №915/1364/26.
В обґрунтування заяви вказує, що Господарським судом Миколаївської області розпочато судовий розгляд справи №915/1364/26 за позовом Миколаївської міської ради до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 149 250,35 грн. заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1750кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , та судових витрат. В той же, час 15.09.2026 ухвалою судді Коваля С.М. відкрито провадження у справі №915/1348/26 за позовом Миколаївської міської ради до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 149 250,35 грн. заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1750 кв.м.за адресою: м.Миколаїв, вул.Кагатна, . Вказує, що предмет судового розгляду абсолютно ідентичний, тотожний, адже: - ті самі сторони (абсолютно ідентичний склад позивача та відповідача); - той самий предмет (однакова матеріально-правова вимога, наприклад, стягнення тієї самої суми боргу чи визнання недійсним того самого договору); - ті самі підстави (ідентичні юридичні факти та обставини, на яких ґрунтується позов).
Таким чином, на думку відповідача, наявні підстави для закриття провадження у справі №915/1364/26 на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки у провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває на розгляді справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Позивач через систему «Електронний суд» подав заперечення на клопотання (заяву) від 05.11.2026 (вх.№16984/26 від 06.11.2026) в яких просить суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про закриття провадження у справі №915/1364/26 з підстав викладених у запереченнях.
Розглянувши заяву відповідача №252 від 14.10.2026 (вх.№15216/26 від 15.10.2026) про закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України, суд зазначає наступне.
Статтею 231 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав закриття провадження у справі.
Так, відповідно до ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо:
1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;
2) відсутній предмет спору;
3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу;
4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;
5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;
6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
У відповідності до ч.1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:
1) заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства;
2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;
3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
4) є рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, прийняте в межах його компетенції в Україні щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого документа на примусове виконання такого рішення;
5) є рішення суду іноземної держави або міжнародного комерційного арбітражу, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб`єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
При цьому, в п.3 ч.1 ст. 226 ГПК України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, господарський суд зауважує, що в ГПК України не передбачено такої підстави для закриття провадження у справі як наявність у провадженні цього чи іншого суду справи із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, - зазначене може бути підставою лише для залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з чим, клопотання відповідача про закриття провадження у справі № 915/1364/26 задоволенню не підлягає.
Разом з тим, враховуючи той факт, що в обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що в провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справи №915/1348/26 з предметом судового розгляду абсолютно ідентичним та тотожним справі №915/1364/26, суд вважає за доцільне надати вказаному оцінку.
У відповідності до ст.14 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.
Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Тобто, предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.
Вказані правові норми є відображенням принципу юридичної визначеності як одного із основоположних аспектів верховенства права, який полягає у тому, що у разі ухвалення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву.
Так, з КП Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Миколаївської області (суддя Коваль С.М.) перебуває справа №915/1348/26 за позовом Миколаївської міської ради про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 грошових коштів за безоплатне користування земельною ділянкою загальною площею 1750 кв.м. з кадастровим номером [номер приховано]:03:092:0005 по АДРЕСА_3 . без правовстановлюючих документів за період 26.05.2022 до 30.09.2026 року у сумі 190626 грн. 61 коп.
Предметом позову у справі №915/1348/26 є вимога про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 190626 грн. 61 коп. за безоплатне користування земельною ділянкою загальною площею 1750 кв.м. з кадастровим номером [номер приховано]:03:092:0005 по АДРЕСА_3 . без правовстановлюючих документів за період 26.05.2022 до 30.09.2026 року.
Підставою позову у справі №915/1348/26 є користування земельною ділянкою загальною площею 1750 кв.м. з кадастровим номером [номер приховано]:03:092:0005 по АДРЕСА_3 . без правовстановлюючих документів.
Натомість, предметом спору у даній справі №915/1364/26 є вимога про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою площею 1750 кв.м. з кадастровим номером [номер приховано]:03:092:0005 у розмірі 149 250,35 грн. за період з 01.01.2019 по 25.05.2022.
Підставою позову у даній справі №915/1364/26 є невиконання відповідачем договору оренди землі від 25.05.2012 за №8722 в частині сплати орендних платежів.
Таким чином, суд зазначає, що незважаючи на однаковий суб`єктний склад, предмет та підстави позову у справі №915/1348/26 та у справі №915/1364/26 є різними, а відтак і відсутні також підстави для залишення позову без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 226 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 86, 231, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні заяви №252 від 14.10.2026 (вх.№15216/26 від 15.10.2026) ОСОБА_1 про закриття провадження у справі №915/1364/26 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Семенчук