ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про повернення заяви про відкриття провадження у справі
"11" листопада 2026 р. м. Одеса № 916/4329/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.,
дослідивши матеріали заяви (вх. № 4437/26 від 21.10.2026) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-підприємця Проказіної Лариси Василівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець Проказіна Лариса Василівна звернулася до Господарського суду Одеської області із заявою, сформованою в системі "Електронний суд" 20.10.2026 (вх. № 4437/26 від 21.10.2026) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.10.2025 вищевказану заяву залишено без руху; зобов`язано фізичну особу-підприємця Проказіну Ларису Василівну надати у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху заяву про усунення недоліків, в якій має бути вказано: обґрунтування наявності підстав звернення до суду у відповідності до ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства (обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами, з підтверджуючими доказами); до якої має бути додано: конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням строк виконання зобов`язань згідно із законом або договором та з поясненнями стосовно строку виконання грошових зобов`язань; докази наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов`язаних із провадженням у справі боржника або відомості про відсутність такого.
Зазначену ухвалу в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету Проказіної Лариси Василівни 26.10.2026 о 16:50, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу, сформована за допомогою Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".
Порядок направлення та вручення судових рішень визначений у ст. 242 ГПК України.
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (ч. 6 ст. 242 ГПК України).
Згідно з ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Таким чином, ухвала суду від 26.10.2026 вважається врученою заявнику 26.10.2026.
Аналогічний підхід у визначенні часу надсилання (як часу доставки) судового рішення до електронного кабінету одержувача у розумінні приписів частини шостої статті 242 ГПК України є сталим та послідовним, і застосований Верховним Судом у низці ухвал, зокрема, в ухвалах від 18.12.2023 зі справи № 926/244/23, від 12.01.2024 зі справи № 907/773/21, від 25.01.20214 зі справи № 38/5005/6636/2012, від 26.01.2024 зі справи № 904/3823/19, від 01.02.2024 зі справи № 910/10792/22, від 05.02.2024 зі справи № 917/282/23 та ін.
З урахуванням викладеного вище, а також положень ст. 116, п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, останнім днем строку на усунення заявником недоліків заяви про відкриття провадження у справі відповідно до ухвали суду від 26.10.2026 є 05.11.2026.
Фізична особа-підприємець Проказіна Лариса Василівна звернулася із заявою про усунення недоліків, яка сформована в системі "Електронний суд" 06.11.2026 (вх. № 38433/26 від 06.11.2026).
Водночас заявник у заяві про усунення недоліків не зазначив жодних обставин, які слугували причиною для пропуску строку на її подання та не надало жодних доказів на підтвердження поважності пропуску такого.
Таким чином, заява про усунення недоліків подана вже після встановленого судом строку на їх усунення.
В силу ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.
З огляду на системний аналіз Господарського процесуального кодексу України, під процесуальними строками розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.
Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24 висловлено позицію, згідно якої за загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин. Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій. Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу. Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.
Згідно ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Правовий аналіз ч. ч. 1 та 2 ст. 119 ГПК України свідчить про те, що поновленим може бути процесуальний строк, встановлений законом, а процесуальний строк, встановлений судом, може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
При цьому, у випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд не наділений повноваженнями продовжити строк понад встановлений процесуальним законом строк. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16, ухвалах Верховного Суду від 07.02.2023 у справі № 905/1977/21, від 04.12.2023 у справі № 904/5119/20 та від 16.01.2024 у справі № 911/2561/22.
У ч. 2 ст. 174 ГПК України імперативно закріплений процесуальний строк на усунення недоліків заяви (скарги), що становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви (скарги) без руху. При цьому, зазначений строк є строком, встановленим законом, відповідно не може бути продовженим судом відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК, оскільки його максимальна межа визначена Законом - Господарським процесуальним кодексом України, а може бути поновлений судом лише за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.
Подібні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 08.02.2023 у справі № 908/2087/21, від 05.10.2023 у справі № 907/20/23, від 29.02.2024 у справі № 914/2450/22 (914/2413/23), від 21.10.2024 у справі № 923/1188/21.
Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 4 ст.174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ураховуючи те, що фізичною особою-підприємцем Проказіною Ларисою Василівною не усунено недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у строк, встановлений судом, суд повертає заяву (вх. № 4437/26 від 21.10.2026) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Суд зазначає, що повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність пов`язано виключно з поведінкою заявника; ухвала, як один із видів судового рішення, підлягає обов`язковому виконанню.
Суд повідомляє, що відповідно до ч. 3 ст. 38 КУзПБ та ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Повернути заяву (вх. № 4437/26 від 21.10.2026) фізичної особи-підприємця Проказіної Лариси Василівни про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвала набирає законної сили 11 листопада 2026 року з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": Проказіної Л.В.
Суддя О.О. Мусієнко