Ухвала № 141391336 у справі № 916/4594/26 від 11.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"11" листопада 2026 р. Справа № 916/4594/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О., розглянувши заяву за вх. ГСОО №4-81/26 від 09.11.2026 Приватного підприємства «Злагода плюс» (вул. Перемоги, 57-А, с. Зороків, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12235) про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропром поставка» (вул. Велика Арнаутська, 76, оф. 2, м. Одеса, 65045) про стягнення грошових коштів у розмірі 9563760,00 грн,

УСТАНОВИВ:

09.11.2026 ПП «Злагода плюс» звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "Агропром поставка", у межах суми позову в розмірі 9563760,00 грн, що знаходяться на всіх розрахункових рахунках у банківських та інших фінансових установах підприємства.

Згідно з цією заявою підставою для вжиття заходів забезпечення позову заявник визначив такі обставини:

- тривала бездіяльність боржника та ігнорування вимог заявника у спірних правовідносинах;

- зупинення реєстрації податкових накладних контролюючими органами (ознака ризикового платника податків);

- відкриття судового провадження щодо боржника про стягнення значної суми податкового боргу;

- критичне співвідношення боргу до активів боржника (72%);

- негативні наслідки для заявника в умовах воєнного стану, а саме критичний касовий розрив змусив заявника залучати кредитні кошти.

Розглянувши вказану заяву ПП «Злагода плюс», суд виснує про таке.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Так, виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 року у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Отже, саме забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні, у разі задоволення / часткового задоволення позову судом.

Між цим, згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, а оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Також, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Так, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому суд наголошує, що умовою застосування заходів забезпечення позову з урахуванням предмету позову може бути достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Водночас достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд зазначає, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів держави, юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового акту. Водночас, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову та особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Так, при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує, зокрема, висновки Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, які зводяться до того, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України). Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

В цей же час, у постанові Великої палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 вказано, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18). Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

В цей же час, у постанові від 14.09.2026 у справі № 910/16578/25 Верховний Суд вказав, що у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 міститься висновок про те, що вжиття заходів забезпечення позову передбачає доведення стороною обставин вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Таким чином наведений вище висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду свідчить, що вимога про надання доказів витрачання відповідачем коштів не може розглядатися як єдина підстава для застосування заходів забезпечення позову, однак не виключає зобов`язання заявника щодо доведення необхідності такого забезпечення, шляхом подання доказів підтверджуючих підставність заявлених вимог та ризик утруднення чи унеможливлення виконання у майбутньому відповідного судового рішення. Крім того, наведений зміст вказаної вище постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду засвідчує, що у ній взагалі відсутні правові висновки про те, що у питанні застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та/або грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача/зацікавленої особи, позивач (заявник) звільняється від доказування наявності обґрунтованої необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом подання доказів до суду щодо наявності фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування такого заходу забезпечення позову (саме з таких мотивів виходила об`єднана палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, повертаючи справу № 917/1610/23 відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду ухвалою від 01.03.2025).

Отже, з урахуванням висновків Верховного Суду, місцевий господарський суд вважає, що обставина потенційної можливості у відповідача розпоряджатися власними коштами на рахунках є беззаперечною, оскільки це є невід`ємною складовою діяльності будь-якого суб`єкта господарювання. Однак, згідно з останньою практикою Верховного Суду це не припиняє у заявника обов`язку довести суду належними і допустимими доказами необхідність вжиття заходів забезпечення позову відносно відповідача у спірних правовідносинах, яка зумовлена тим, що існує дійсно реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Для цього заявник має повідомити суду відомі йому відомості щодо особи відповідача, його фінансовий та/або майновий стан, будь-яку іншу інформацію, яка, на думку позивача, може свідчити про обґрунтованість припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення тощо.

У заяві від 09.11.2026 ПП «Злагода плюс» пояснює суду, що ГПК України не обмежує його у можливості знову звернутися до суду з заявою про забезпечення позову, а оскільки заявник з`ясував нові обставини, що свідчать про посилення ризиків невиконання рішення суду, він звернувся до суду з цією заявою.

Так, судом встановлено, що Господарський суд Одеської області вже розглядав заяву ПП «Злагода плюс» у справі № 916/4179/26 та ухвалою суду від 12.10.2026 відмовив заявнику у вжитті аналогічного заходу забезпечення позову щодо ТОВ «Агропром поставка» у спірних правовідносинах.

Так, суд в ухвалі від 12.10.2026 у справі № 916/4179/26 вказав, що підставами попередньої заяви ПП «Злагода плюс» про забезпечення позову були:

«- тривала бездіяльність та ігнорування вимог заявника на суму майже 10 млн. грн. вказує на очевидний ризик незбереження цих коштів до моменту ухвалення судового рішення;

- заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 9563760,00 грн. становить понад 72% від загальної вартості всіх активів ТОВ "Агропром поставка", що свідчить про те, що таке фінансове навантаження на товариство є значним. За відсутності накладення арешту на рахунки відповідач, усвідомлюючи неминучість стягнення, має безперешкодну можливість та прямий економічний інтерес перерахувати наявні кошти на користь третіх осіб чи пов`язаних структур під виглядом поточних господарських операцій, залишивши підприємство без коштів;

- згідно з інформацією з державних реєстрів, за ТОВ "Агропром поставка" не зареєстрована нерухомість, транспортні засоби чи інше ліквідне майно, а отже грошові кошти на банківських рахунках є єдиним реальним активом підприємства;

- невжиття заходів забезпечення позову може призвести до виведення грошових коштів з рахунків відповідача до закінчення судового розгляду. У такому разі фактичне виконання судового рішення стане неможливим через потенційну відсутність активів та майна боржника, що нівелює право позивача на реальний судовий захист;

- додатковим підтвердженням нестабільного фінансового стану товариства та наявності реальних ризиків ухилення від виконання зобов`язань є той факт, що контролюючими органами було зупинено реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної. Зупинення реєстрації податкової накладної свідчить про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку, наявність у нього невирішених податкових проблем та загрозу блокування господарської діяльності підприємства;

- запропонований спосіб забезпечення позову є повністю співмірним із заявленими вимогами, оскільки стосується накладення арешту на грошові кошти виключно в межах суми основного боргу - 9563760,00 грн., із збереженням за відповідачем права вільного користування іншими коштами, які надходитимуть на його рахунки понад цю суму.»

Отже, аналіз змісту ухвали Господарського суду Одеської області від 12.10.2026 у справі № 916/4179/26 свідчить про те, що при розгляді попередньої заяви ПП «Злагода плюс» суд вже надав оцінку частині з вищевикладених підстав заявника, які знову вказані ним у заяві від 09.11.2026, крім: відкриття судового провадження щодо боржника про стягнення значної суми податкового боргу; негативні наслідки для заявника в умовах воєнного стану, а саме критичний касовий розрив змусив заявника залучати кредитні кошти.

Отже, при розгляді цієї заяви ПП «Злагода плюс» суд має врахувати вищевикладені висновки суду, вказані в ухвалі суду від 12.10.2026 у справі № 916/4179/26, яка набрала законної сили, та дослідити чи є нові обставини, які свідчать про наявність чи відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

В цей же час, додані ПП «Злагода плюс» до заяви від 09.11.2026 додатки не містять доказів на підтвердження обставин, визначених заявником як нові: відкриття судового провадження щодо боржника про стягнення значної суми податкового боргу; негативні наслідки для заявника в умовах воєнного стану, а саме критичний касовий розрив змусив заявника залучати кредитні кошти. Так, заявником вказано у п. 12 додатку до заяви від 09.11.2026, що він додає: копію витягів з інтернету щодо доходів - активів ТОВ «Агропром поставка» та ухвалу суду про відкриття провадження із реєстру судових рішень, проте згідно з актом від 09.11.2026, складеним працівниками суду, вказаний додаток відсутній. Також ПП «Злагода плюс» до заяви не додав доказів критичного касового розриву у заявника і доказів залучення у зв`язку з цим кредитних коштів.

За цих обставин, суд, з урахуванням змісту ухвали Господарського суду Одеської області від 12.10.2026 у справі № 916/4179/26, виснує, що заявником не доведено наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви ПП «Злагода плюс» від 09.11.2026 слід відмовити.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Приватного підприємства «Злагода плюс» за вх. ГСОО № 2-81/26 від 09.11.2026 про забезпечення позову у справі № 916/4594/26 - відмовити.

2. Судовий збір за подання заяви покласти на заявника.

Ухвала набирає законної сили 11.11.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя Д.О. Бездоля