Рішення № 141391358 у справі № 917/1426/26 від 03.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2026 Справа № 917/1426/26

за позовною заявою Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Героїв Майдану, 12, 8 поверх, м. Хмельницький, 29005

до Фізичної особи-підприємця Денисенка Олега Миколайовича, АДРЕСА_1

про стягнення 68 000,00 грн,

Суддя Семчук О.С.,

секретар судового засідання Олійник Н,І.,

представники сторін: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Південно-Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - позивач, Відділення) звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Денисенка Олега Миколайовича (далі - відповідач) про стягнення 68 000,00 грн пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Відділення від 29.08.2025 № 72/122-р/к у справі № 72/24-25 (далі - Рішення № 72/122-р/к), із зарахуванням коштів до загального фонду Державного бюджету України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішенням № 72/122-р/к на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн; рішення, надіслане відповідачу листом від 05.09.2025 № 72-02/3981е, повернулося з відмітками пошти, у зв`язку з чим інформацію про нього оприлюднено в газеті "Урядовий кур`єр" від 23.09.2025 № 194 (8119), і рішення вважається врученим 03.10.2025; двомісячний строк сплати штрафу з урахуванням його зупинення на час розгляду судом першої інстанції справи № 924/1095/25 про оскарження Рішення № 72/122-р/к закінчився 26.01.2026; у строк штраф відповідач не сплатив, тому за періоди з 27.01.2026 по 02.02.2026, з 24.02.2026 по 28.04.2026 та з 17.06.2026 по 02.07.2026 (за винятком періодів розгляду справи № 924/1095/25 судами апеляційної та касаційної інстанцій) позивач нарахував пеню в сумі 88 740,00 грн, яку обмежив розміром штрафу - 68 000,00 грн. Правовими підставами позову позивач визначив частини 2, 3, 5, 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) та статтю 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон № 3659).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.08.2026.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 10539) проти позову заперечив з таких підстав: позивач не повідомляв його про нарахування пені та необхідність її сплати, тому твердження про несплату пені в добровільному порядку є безпідставним; штраф у сумі 68 000,00 грн сплачено платіжною інструкцією АТ "Укргазбанк" № 70 від 03.07.2026, тобто до звернення позивача до суду, що підтверджується постановою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 28.07.2026 про закінчення виконавчого провадження ВП № 81431943; оскарження Рішення № 72/122-р/к тривало з дня відкриття провадження Господарським судом Хмельницької області до прийняття постанови Верховним Судом 16.06.2026, тому нарахування пені мало бути зупинене на весь цей період; раніше сплатити штраф він не мав можливості, оскільки на вебсайті Відділення відсутні реквізити для сплати, а реквізити, надані Управлінням державного казначейства у Полтавській області, виявились неправильними, що змусило його сплачувати штраф повторно. Просив розглядати справу без його участі.

Позивач у відповіді на відзив (вх. № 10632) зазначив, що нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною 5 статті 56 Закону № 2210, має обов`язковий характер і не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування, а обов`язку повідомляти відповідача про нарахування пені закон не встановлює; тривалість зупинення нарахування пені визначається виключно періодом, протягом якого фактично здійснювався розгляд чи перегляд справи судом відповідної інстанції; пеню нараховано по 02.07.2026, тобто до дня сплати штрафу 03.07.2026.

Позивач подав заяву від 14.08.2026 (вх. № 1110) про розгляд справи без участі його представника, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 18.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.11.2026.

02.11.2026 позивач подав клопотання (вх. № 14718) про розгляд справи 03.11.2026 за відсутності його представника за наявними в справі матеріалами.

У судове засідання 03.11.2026 представники сторін не з`явились, про дату, час і місце засідання повідомлені належним чином (ухвалу від 18.08.2026 доставлено до електронних кабінетів сторін 18.08.2026); обидві сторони просили розглядати справу за їх відсутності. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Позиції сторін викладено в заявах по суті справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Обставини справи встановлені судом.

29.08.2025 адміністративна колегія Відділення прийняла Рішення № 72/122-р/к, пунктом 1 якого визнала, що ТОВ "ЗАВОД АВТОСНАБ" та ФОП Денисенко О.М. вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону № 2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених Департаментом освіти та науки Хмельницької міської ради на закупівлю шкільного автобуса (ідентифікатор UA-2023-08-09-009663-a), а пунктом 3 - наклала на відповідача штраф відповідно до абзацу другого частини 2 статті 52 Закону № 2210 у розмірі 68 000,00 грн. У рішенні зазначено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Листом від 05.09.2025 № 72-02/3981е, у якому зазначено порядок сплати штрафу та наслідки прострочення його сплати у вигляді пені у розмірі півтора відсотка від суми штрафу за кожний день прострочення, Відділення надіслало відповідачу витяг з Рішення № 72/122-р/к рекомендованим листом № 0601189573298 (дата подання 08.09.2025) за адресою: бульвар В. Боровиковського, 16, кв. 128, м. Полтава, 36000. Ця адреса відповідає місцезнаходженню відповідача, внесеному до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відправлення повернулося відправнику з відміткою працівника поштового зв`язку у довідці ф. 20 "Неправильно зазначена (відсутня адреса)".

У газеті Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр" від 23.09.2025 № 194 (8119) (с. 6) Відділення оприлюднило інформацію про прийняття Рішення № 72/122-р/к у справі № 72/24-25 та накладення штрафу на ФОП Денисенка О.М. (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) у розмірі 68 000,00 грн.

24.10.2025 відповідач звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Відділення про визнання недійсним та скасування Рішення № 72/122-р/к. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025 у справі № 924/1095/25 відкрито провадження у справі.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.12.2025 у справі № 924/1095/25 у позові ФОП Денисенка О.М. про визнання недійсними та скасування пунктів 1, 3 резолютивної частини Рішення № 72/122-р/к відмовлено.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 апеляційну скаргу ФОП Денисенка О.М. залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору; після усунення недоліків 30.01.2026 ухвалою від 03.02.2026 відкрито апеляційне провадження. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Касаційну скаргу ФОП Денисенко О.М. подав 19.03.2026; ухвалою Верховного Суду від 08.04.2026 її залишено без руху, після усунення недоліків 13.04.2026 ухвалою від 29.04.2026 відкрито касаційне провадження. Постановою Верховного Суду від 16.06.2026 у справі № 924/1095/25 касаційну скаргу залишено без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.12.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 - без змін.

22.06.2026 голова Відділення видав наказ № 72/34/ю про примусове виконання Рішення № 72/122-р/к щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 68 000,00 грн, який направлено до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - ВДВС) заявою від 22.06.2026 № 72-02/3275е. 07.07.2026 ВДВС відкрив виконавче провадження ВП № 81431943.

Згідно з постановою ВДВС від 28.07.2026 про закінчення виконавчого провадження ВП № 81431943 штраф у сумі 68 000,00 грн сплачено відповідачем у повному обсязі платіжною інструкцією АТ "Укргазбанк" № 70 від 03.07.2026, тобто до відкриття виконавчого провадження. Сплату штрафу саме 03.07.2026 сторони визнають.

16.07.2026 Відділення звернулося до суду з цим позовом.

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Рішення № 72/122-р/к в оскаржених відповідачем пунктах 1, 3 є чинним; у визнанні їх недійсними відмовлено судовими рішеннями у справі № 924/1095/25 за участю тих самих сторін (рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.12.2025 набрало законної сили 23.02.2026).

Згідно з частиною 2 статті 56 Закону № 2210 рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.

Частиною 1 статті 56 Закону № 2210 встановлено: рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок:

відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації);

відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, -

рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Позивач надіслав витяг з Рішення № 72/122-р/к за місцезнаходженням відповідача, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; відправлення повернулося без вручення. За такої обставини вручити рішення не було можливості, і позивач скористався передбаченим частиною 1 статті 56 Закону № 2210 способом доведення рішення до відома - оприлюднив інформацію про нього в газеті "Урядовий кур`єр" 23.09.2025.

Отже, Рішення № 72/122-р/к вважається врученим відповідачу 03.10.2025. Доказів одержання рішення в іншу дату сторони не подали. Відповідач цієї обставини не заперечує; звернення відповідача 24.10.2025 до суду з позовом про оскарження Рішення № 72/122-р/к підтверджує, що на той час він був обізнаний з його змістом.

Щодо строку сплати штрафу.

Відповідно до абзаців першого, другого частини 3 статті 56 Закону № 2210 особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Встановлені у рішенні органу Антимонопольного комітету України зобов`язання, передбачені статтею 48 цього Закону, підлягають виконанню у двомісячний строк з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, якщо інше не передбачено законом або цим рішенням.

Строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України.

Згідно з абзацами першим, третім - п`ятим частини 2 статті 62 Закону № 2210 перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок; строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця; у разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Двомісячний строк сплати штрафу почав перебіг 04.10.2025 і без зупинення закінчився б 03.12.2025. Станом на 07.11.2025 (день відкриття провадження у справі № 924/1095/25) з цього строку сплинуло 34 дні (з 04.10.2025 по 06.11.2025), невикористаними залишились 27 днів (з 07.11.2025 по 03.12.2025). Перебіг строку зупинився на час розгляду справи судом першої інстанції - з 07.11.2025 по 29.12.2025 - і відновився 30.12.2025. Залишок строку в 27 днів сплив 25.01.2026, що є неділею, тому відповідно до абзацу п`ятого частини 2 статті 62 Закону № 2210 останнім днем строку сплати штрафу є 26.01.2026 (понеділок). Апеляційне провадження у справі № 924/1095/25 відкрито 03.02.2026, тобто після закінчення строку сплати штрафу, тому подальшого зупинення цього строку не відбулося. Розрахунок позивача в цій частині правильний.

Штраф відповідач сплатив 03.07.2026, тобто з простроченням.

Щодо сплати пені.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону № 2210 за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:

справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;

відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Абзацом третім частини 3 статті 56 Закону № 2210 встановлено: нарахування пені припиняється з дня сплати штрафу, накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Згідно з частиною 7 статті 56 Закону № 2210 у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку. Відповідно до частини 14 статті 56 Закону № 2210 суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до абзаців першого, третього статті 25 Закону № 3659 з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, клопотання, позови, скарги до суду, в тому числі про: ...стягнення несплаченої у добровільному порядку пені.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 05.06.2025 у справі № 910/13359/24, відмовивши у передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду та Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків, викладених у постановах у справах № 917/530/21, № 910/9272/18, № 915/304/18, № 904/3536/18, № 910/4081/18, зазначив, що тривалість зупинення нарахування пені визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися. Верховний Суд також зазначив, що застосування цієї правової позиції не ставиться у залежність від особливостей поведінки сторони у справі (тривалості несплати штрафу, добросовісності/недобросовісності подальшої поведінки особи тощо).

Тому суд відхиляє доводи відповідача про те, що нарахування пені мало бути зупинене на весь період з 07.11.2025 по 16.06.2026. Закон № 2210 пов`язує зупинення як строку сплати штрафу, так і нарахування пені з розглядом чи переглядом справи судом, а не з тривалістю оскарження рішення в цілому. У періоди з 30.12.2025 по 02.02.2026 та з 24.02.2026 по 28.04.2026 справа № 924/1095/25 судами не розглядалась і не переглядалась: судове рішення першої інстанції було ухвалене, а апеляційне та касаційне провадження ще не відкриті, зокрема у зв`язку із залишенням без руху апеляційної та касаційної скарг самого відповідача через їх недоліки.

Суд перевірив розрахунок позивача і встановив, що пеню нараховано правильно:

- з 27.01.2026 по 02.02.2026 (до відкриття апеляційного провадження) - 7 днів;

- з 24.02.2026 (наступний день після прийняття постанови судом апеляційної інстанції) по 28.04.2026 (до відкриття касаційного провадження) - 64 дні;

- з 17.06.2026 (наступний день після прийняття постанови Верховним Судом) по 02.07.2026 (день, що передував дню сплати штрафу) - 16 днів.

Загальна кількість днів прострочення становить 87; розмір пені за день - 1 020,00 грн (68 000,00 грн х 1,5 %); пеня за 87 днів - 88 740,00 грн. З урахуванням обмеження, встановленого абзацом першим частини 5 статті 56 Закону № 2210, пеня становить 68 000,00 грн, що не перевищує розміру штрафу.

Доводи відповідача про те, що позивач не повідомляв його про нарахування пені, не впливають на результат розгляду справи. Обов`язок сплатити пеню виникає в силу закону з факту прострочення сплати штрафу (частина 5 статті 56 Закону № 2210); закон не пов`язує ні нарахування пені, ні право органу Антимонопольного комітету України стягнути її в судовому порядку (частина 7 статті 56 Закону № 2210, стаття 25 Закону № 3659) з попереднім направленням особі вимоги про її сплату. Крім того, наслідки прострочення сплати штрафу у вигляді пені були зазначені в листі Відділення від 05.09.2025 № 72-02/3981е, а розмір пені визначено безпосередньо законом. Пені відповідач не сплатив ні до подання позову, ні під час розгляду справи.

Посилання відповідача на сплату штрафу 03.07.2026, до звернення позивача до суду, не спростовує позовних вимог. Предметом позову є пеня за прострочення сплати штрафу, а не сам штраф; сплата штрафу відповідно до абзацу третього частини 3 статті 56 Закону № 2210 припиняє подальше нарахування пені, але не звільняє від сплати пені, нарахованої за період прострочення. Позивач нарахував пеню по 02.07.2026 включно, тобто з урахуванням дня сплати штрафу. Помилкове твердження в позовній заяві про те, що на день її подання позивач не отримував документів про сплату штрафу, на розрахунок пені не вплинуло.

Доводи відповідача про неможливість сплатити штраф раніше через відсутність реквізитів на вебсайті Відділення та про те, що реквізити, надані органом казначейства, виявились неправильними і він сплачував штраф повторно, не підтверджені жодним доказом. Відповідач не подав платіжних документів про первинне перерахування коштів, доказів звернення до органу казначейства чи до Відділення щодо реквізитів, не зазначив дати і суми такого платежу. Постановою ВДВС від 28.07.2026 зафіксовано сплату штрафу однією платіжною інструкцією № 70 від 03.07.2026. Реквізити рахунку для зарахування адміністративних штрафів (код класифікації доходів бюджету 21081100) є публічною інформацією, яку розміщує Державна казначейська служба України. До того ж прострочення сплати штрафу тривало з 27.01.2026, а штраф відповідач сплатив лише після видачі наказу про примусове виконання Рішення № 72/122-р/к.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з частиною 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Відповідно до частини 1 статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Згідно з частиною 1 статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши докази за правилами статей 76-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю: з відповідача належить стягнути 68 000,00 грн пені в дохід Державного бюджету України.

Відповідно до частини 3 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення. Отже, стягувачем за наказом про стягнення пені є Відділення. Згідно з частиною 1 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Щодо судових витрат.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн (платіжна інструкція від 03.07.2026 № 488), що відповідає мінімальній ставці судового збору за подання позовної заяви майнового характеру - одному розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн) - із застосуванням коефіцієнта 0,8 у зв`язку з поданням позовної заяви в електронній формі (підпункт 1 пункту 2 частини 2, частина 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір"). У зв`язку із задоволенням позову судовий збір покладається на відповідача (пункт 2 частини 1 статті 129 ГПК України).

Керуючись статтями 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Денисенка Олега Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету України 68 000,00 грн пені (отримувач: ГУК у Хмел.обл/Хмельниц.мтг/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок (IBAN) [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету 21081100).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Денисенка Олега Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Героїв Майдану, 12, 8 поверх, м. Хмельницький, 29005; код ЄДРПОУ 21312821) 2 662,40 грн витрат зі сплати судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (стаття 256 ГПК України).

Повне рішення складено 11.11.2026

Суддя Олена СЕМЧУК