ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.11.2026 Справа № 917/1557/26
за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (адреса 03087, м. Київ, вул.Єреванська, 1, ЄДРПОУ 23697280)
до Горішньоплавнівської міської об`єднаної територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (адреса 39800, м. Горішні Плавні, Полтавська область, вул. Миру, 24, ЄДРПОУ 24388291)
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Суддя Киричук О.А.
Секретар судового засідання Тертична О.О.
Представники сторін: згідно протоколу
ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Горішньоплавнівської міської об`єднаної територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, згідно якого просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку передано у власність Горішньоплавнівській міській об`єднаній територіальній громаді Кременчуцького району Полтавської області в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388291) як відумерлу спадщину, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 2369280) за кредитним договором №692 к-ф від 04.08.2008р. в межах вартості об`єкта нерухомості в розмірі 974 500,00 грн. без ПДВ., визначеної суб`єктом оціночної діяльності, згідно звіту про оцінку майна від 27.02.2026, виготовленого Товарною біржою «Полтавська регіональна біржа нерухомості».
Ухвалою від 12.08.26 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі, запропонувати, зокрема, відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.
26.08.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за мотивами якого Відповідач не заперечує проти вирішення питання про задоволення вимог Банку за рахунок предмета іпотеки у встановленому законом порядку, але заперечує проти покладення на нього обов`язку сплатити Банку 974 500,00 грн за рахунок коштів місцевого бюджету. За вказаного, відповідач просить суд визначити способом задоволення вимог іпотекодержателя звернення стягнення саме на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , з її подальшою реалізацією у порядку, передбаченому Законом України «Про іпотеку» та Законом України «Про виконавче провадження»; визначити, що задоволення вимог Позивача здійснюється виключно вмежах вартості предмета іпотеки та не створює обов`язку Горішньоплавнівської міської ради сплачувати відповідну суму за рахунок коштів місцевого бюджету.
Ухвалою від 15.09.26 суд постановив відкласти підготовче засідання на 08.10.2026 р.
21.09.26 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Інші заяви чи клопотання сторони на стадії підготовчого провадження не подавали.
Ухвалою від 08.10.26 суд постановив закрити підготовче провадження у справі, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 03.11.2026.
Представник позивача у судовому засіданні 03.11.2026 надав усні пояснення по суті спору, підтримав позов у повному обсязі.
Відповідач явку представників не забезпечив. Представник відповідача про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв/клопотань не подавав та причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.
Судом враховано, що згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.
Враховуючи те, що подані сторонами у цій справі докази, дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір по суті й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 917/1557/26.
У судовому засіданні 03.11.2026 судом було з`ясовано обставини справи та досліджено докази. Суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.
У судовому засіданні 03.11.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
04 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (далі - АБ «УКРГАЗБАНК», Позивач, Банк, Кредитор, Іпотекодержатель), та ОСОБА_1 (далі - Позичальник, Іпотекодавець, Спадкодавець) було укладено кредитний договір № 692 к-ф (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 34 000,00 доларів США на строк з 04.08.2008 р. по 03.08.2038 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 13,8 % річних (п. 1.1 кредитного договору).
Кредит був наданий на придбання житлової нерухомості - 2-х кімнатної квартира АДРЕСА_1 (п. 1.5 кредитного договору), яка за договором іпотеки без оформлення заставної № 692 к-ф від 04.08.2008 була передана Позичальником в забезпечення виконання взятих ним зобов`язань за вище вказаним кредитним договором, укладеним між сторонами.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не виконувалися зобов`язання за кредитним договором, АБ «УКРАЗБАНК» в 2009 році звернувся до суду з позовом про стягнення з Позичальника заборгованості. Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 10.09.2009 року в справі № 2-1059/2009 р. позовні вимоги Банку були задоволені в повному розмірі.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 20.09.2010 року.
За даними позивача, за кредитним договором № 692 к-ф від 04.08.2008 року, укладеним між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 , рахується непогашена Позичальником заборгованість в сумі 36 994,10 дол. США.
11 жовтня 2010 року АБ «УКРГАЗБАНК» направив претензію кредитора до спадкодавця ОСОБА_1 на адресу Державної нотаріальної контори м. Комсомольська Полтавської області, яка була отримана 18.10.2010 року.
22 лютого 2016 року за вх. № 348 на адресу АБ «УКРГАЗБАНК» надійшла відповідь з Комсомольської державної нотаріальної контори щодо претензії кредитора.
Згідно Витягу зі спадкового реєстру (заповіту/спадкові договори) від 26.10.2020 року інформація по ОСОБА_1 у Спадковому реєстрі відсутня. Спадкова справа ОСОБА_1 у Спадковому реєстрі зареєстрована за номером 50208024 та є чинною.
Банк звернувся до суду з позовною заявою до колишньої дружини Позичальника - ОСОБА_2 , як спадкоємиці померлого ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки.
16.01.2024 року рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області у справі № 534/1762/23 АБ «УКРГАЗБАНК» було відмовлено у задоволенні позовної заяви Банку до ОСОБА_2 , спадкоємиці померлого ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки - 2-х кімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Підставою для відмови у задоволенні позову стало те, що ОСОБА_2 була неналежним відповідачем по справі (ст. 51 ЦПК України), оскільки під час підготовчого судового засідання, що відбулося 31.11.2023 року, суд встановив, що ОСОБА_2 не прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_1 , що підтверджується наданою до суду копію нотаріально засвідченої заяви від 20.09.2010 року про відмову від спадщини.
За даними позивача, батьків та спільних з ОСОБА_2 дітей у спадкодавця не було, а ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що проживали разом з померлим ОСОБА_1 , були не рідними його дітьми та не були ним усиновлені, тому також не були спадкоємцями та не могли бути належним відповідачами по справі у розумінні ст. ст. 1264, 1265 Цивільного кодексу України.
АБ «УКРГАЗБАНК» звернувся до суду з позовною заявою до Горішньоплавнівської міської об`єднаної територіальної громади в особі Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області про визнання спадщини відумерлою після смерті ОСОБА_1
11 березня 2025 року рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області у справі № 534/3308/24 позовну заяву ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (надалі - Банк) до Горішньоплавнівської міської об`єднаної територіальної громади в особі Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , про визнання спадщини відумерлою задоволено повністю, а саме: - Визнано відумерлою спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з 2-х кімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . - Передано спадщину у вигляді 2-х кімнатної квартира АДРЕСА_1 у власність Горішньоплавнівської міської об`єднаної територіальної громади в особі Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області.
18 травня 2025 року банк звернувся до Горішньоплавнівської міської об`єднаної територіальної громади в особі Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області з листом щодо надання інформації про стан виконання рішення суду.
Листом від 04.06.2025 за № 03-22/2184/1259 територіальна громада повідомила, що 30.05.2025 проведена державна реєстрація права власності на квартиру, яка по рішенню суду визнана відумерлою спадщиною.
Листом Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 12.03.2026 за вих. № 03-09/1052/565 повідомлено позивача щодо проведення оцінки суб`єктом оціночної діяльності - Товарною біржою «Полтавська регіональна біржа нерухомості» - об`єкта нерухомого майна, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Згідно звіту про оцінку майна від 27.02.2026, виготовленого Товарною біржою «Полтавська регіональна біржа нерухомості», вартість об`єкта нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири АДРЕСА_1 становить 974 500,00 грн без ПДВ.
Даний звіт про вартість майна погоджено Банком (звіт УОМЗ від 08.04.2026 за № 82102).
Листом від 15.04.2026 за № 132/11299/2026 Банк просив Горішньоплавнівську міську раду у 30-денний строк з дати отримання листа повідомити Банк про прийняте рішення щодо відшкодування вартості зазначеного предмета іпотеки або про інший спосіб врегулювання порушеного питання. Згідно трекінгу про вручення рекомендованого листа № R36[телефон приховано] територіальна громада отримала лист 23.04.2026.
Позивач вказує, що відповідь на даний лист до нього не надходила, тому він дійшов висновку, що захист та відновлення його порушених прав та інтересів як іпотекодержателя відумерлого майна є неможливим без звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
Судом досліджено всі докази наявні в матеріалах справи.
Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Згідно статті 1277 Цивільного кодексу України відумерлість спадщини полягає у переході прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням) у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.
Частиною третьою статті 1277 Цивільного кодексу України передбачено, що спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Отже, в силу вимог частини третьої статті 1277 Цивільного кодексу України у зв`язку із визнанням судом двокімнатної квартири АДРЕСА_1 відумерлою ця квартира перейшла у власність територіальної громади міста Горішні Плавні Полтавської області.
Разом з тим, оскільки зазначена квартира перебуває в іпотеці банку, то одночасно з переходом права власності на цю квартиру до вказаної територіальної громади перейшов також і обов`язок задовольнити вимоги банку за кредитним договором у межах вартості цієї квартири, що відповідає положенням статті 1282 Цивільного кодексу України про обов`язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора, а також узгоджується з положеннями частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 1277 Цивільного кодексу України, територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу, такими вимогами, зокрема, є вимоги про відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, завданої спадкодавцем, що відшкодовуються у межах вартості одержаного у спадщину майна.
Отже, позивач, як іпотекодержатель, має право на судовий захист своїх порушених прав та інтересів у спосіб, що встановлений договором іпотеки та законом, а саме шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Згідно вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно частини першої статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно частини першої статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини другої статті 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк, якщо інше не передбачено договором або законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення та реєстрації. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Частиною першою статті 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Згідно частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Згідно частини третьої статті 17 Закону України «Про іпотеку» відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки.
Якщо право власності (спеціальне майнове право) на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
Згідно частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Частиною четвертою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки.
Згідно частини першої статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Відповідно до пункту 6.1 договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки, зокрема, у разі порушення іпотекодавцем (позичальником) обов`язків за цим та/або кредитним договором та невиконання вимоги іпотекодержателя про дострокове виконання зобов`язання за кредитним договором.
Згідно пункту 6.3 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація здійснюється, зокрема, за рішенням суду.
Згідно пункту 6.5 договору іпотеки за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (пеню, штраф, комісії), витрати, пов`язані з пред`явленням вимоги за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет іпотеки, а також інших збитків, завданих порушенням умов кредитного або цього договору.
Позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку передано у власність Горішньоплавнівській міській об`єднаній територіальній громаді Кременчуцького району Полтавської області в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388291) як відумерлу спадщину, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 2369280) за кредитним договором №692 к-ф від 04.08.2008р. в межах вартості об`єкта нерухомості в розмірі 974 500,00 грн. без ПДВ., визначеної суб`єктом оціночної діяльності, згідно звіту про оцінку майна від 27.02.2026, виготовленого Товарною біржою «Полтавська регіональна біржа нерухомості».
Враховуючи вищезазначені законодавчі норми, звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є належним способом захисту порушених прав позивача як іпотекодержателя у даному випадку.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до частини 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог повністю, судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 11694 грн.
Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Звернути стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку передано у власність Горішньоплавнівській міській об`єднаній територіальній громаді Кременчуцького району Полтавської області в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (код ЄДРПОУ 24388291) як відумерлу спадщину, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 2369280) за кредитним договором №692 к-ф від 04.08.2008р. в межах вартості об`єкта нерухомості в розмірі 974 500,00 грн. без ПДВ.
3.Стягнути з Горішньоплавнівської міської об`єднаної територіальної громади Кременчуцького району Полтавської області в особі Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (адреса 39800, м. Горішні Плавні, Полтавська область, вул. Миру, 24, ЄДРПОУ 24388291) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (адреса 03087, м. Київ, вул.Єреванська, 1, ЄДРПОУ 23697280) 11694 грн витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 11.11.26 р.
Суддя Киричук О.А.