Ухвала № 141391450 у справі № 918/1072/26 від 11.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" листопада 2026 р. м. Рівне Справа №918/1072/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Н.Церковної при секретарі судового засідання І.Шилан, розглянувши заяву з кредиторськими вимогами до боржника ТОВ "Авентус Україна" у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 )

учасники провадження в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2026 року до Господарського суду Рівненської області звернулася гр. ОСОБА_1 (далі - заявник) із заявою про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, в якій просила прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.09.2026 прийнято заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання призначено на 15 вересня 2026 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.09.2025 року зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Солов`я Юрія Анатолійовича (Свідоцтво №1895 від 29.12.2018р. адреса місцезнаходження: 08292, Київська область, м. Буча, вул. Героїв Майдану, буд. 11) та оприлюднено на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 28.10.2026 визнано вимоги кредиторів АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" з кредиторськими вимогами до боржника.

28 жовтня 2026 року до Господарського суду Рівненської області надійшла заява від ТОВ "Авентус Україна" з кредиторськими вимогами до боржника.

Ухвалою суду від 28.10.2026 року призначено до розгляду заяву ТОВ "Авентус Україна" з грошовими вимогами до боржника на 11 листопада 2026 року.

В судове засідання 11.11.2026 року учасники провадження не з`явились натомість від заявника кредиторських вимог та арбітражного керуючого надходили заяви про розгляд вказаних вимог за їхньої відсутності.

За таких обставин, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності учасників провадження за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 11.11.2026 року судом досліджено матеріали справи та заяву про визнання грошових вимог до боржника та встановлено наступне.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

В розумінні даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріях, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Так, згідно з умовами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було здійснено 15.09.2026 року.

Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно з положеннями статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 913/479/18).

Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена статтею 133 даного Кодексу.

Проаналізувавши положення ч.1 ст.45, ч.1 ст.122 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку, що законодавцем покладено обов`язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність саме на кредитора. До такого обов`язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. Неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У свою чергу докази відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України повинні бути належними на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;

Достовірними створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, розглянувши заяву кредитора з вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також документи, що їх підтверджують, суд зазначає наступне.

ТОВ "Авентус Україна" заявляє свої кредиторські вимоги до Боржника, в розмірі 70 319,50 грн, обгрунтовуючи їх тим, що боржником 30.01.2026 р. було укладено Договір про надання споживчого кредиту №9820411 з ТОВ "Авентус Україна", відповідно до якого Кредитор надав Боржнику кредит у розмірі 18 000,00 гривень терміном на 360 днів на умовах відповідно до Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, "На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором".

Пункт 1.3. Договору передбачає: "Сума кредиту (загальний розмір) складає: 18000,00 гривень. Тип кредиту - кредит".

01.02.2026 року між Боржником та Кредитором було укладено Додаткову угоду до Договору про надання споживчого кредиту №9820411 від 30.01.2026 року (надалі Додаткова угода), якою суму кредиту збільшено на 2 000,00 гривень та викладено п. 1.3. Договору в новій редакції: "1.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 20000,00 гривень. Тип кредиту - кредит".

Відповідно до умов Договору передбачено нарахування процентів за користування кредитом та відповідальність у вигляді штрафу у разі порушення зобов`язань.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, загальний розмір заборгованості Боржника перед Кредитором за Договором про надання споживчого кредиту №9820411 від 30.01.2026 року (з урахуванням Додаткової угоди від 01.02.2026 р) станом на 14.09.2026 року (день, що передує дню відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) становить 62994,70 гривень. Вказана заборгованість складається з: 19998,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 32996,70 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом; 10000,00 гривень - штраф, нарахований відповідно до п. 6.4 Договору (неустойка).

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За таких обставин, заявлені вимоги вищевказаного кредитора є обґрунтованими та документально підтвердженими в частині визнання 52 994,70 грн за Договором про надання споживчого кредиту №9820411 від 30.01.2026 року.

Доказів повернення таких позик боржником до справи не надано.

В даному випадку суд застосовує норми, що регулюють цивільно-правові зобов`язання, зокрема положення статей 509, 525, 526, 625 ЦК України.

Керуючий реструктуризацією за результатом розгляду заяв з грошовими вимогами ТОВ "Авентус Україна" подав повідомлення, в якому зазначив про часткове визнання ним та боржником грошових вимог згаданого кредиторів до боржника з яким суд погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу , а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, відповідно до положень пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України , штраф та пеня, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за договором, підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем). Відносно посилання кредитора на Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-IX , яким внесені зміни, зокрема, до пункту 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" , а саме виключено пункт 6-1 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про споживче кредитування щодо звільнення споживачів з сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем: Згідно з п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" (в редакції Закону №3498-IX від 22.11.2023 Документ сформований в системі «Електронний суд» 27.10.2026 5 ), у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" , у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" , споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Датою набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" №3498-IX є 24.12.2023, а отже 30-й день включно з дня набрання чинності цим Законом припадає на 23.01.2024 (24.12.2023 + 30 днів).

З огляду на те, що кредитний договір після 23.01.2024, тобто, пізніше 30-го дня з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", то до даних правовідносин не застосовуються положення пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" щодо звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит. З системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" і 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України пункту, слідує, що відповідні положення Закону України "Про споживче кредитування" з 23.01.2024 взагалі не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування штрафу (пені) у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні.

Таким чином, нарахування штрафу у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в Україні з 24.01.2024 регулюються Цивільним кодексом України, а відтак застосуванню підлягає п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Зокрема, вказувалося, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики,кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит ; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК , а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (Постанови Верховного Суду від 31 січня 2024 у справі № 183/7850/22 та від 12.06.2024 у справі №910/10901/23).

Таким чином грошові вимоги кредитора в частині штрафних санкцій в розмірі 10 000,00 грн. не підлягають визнанню та мають бути списані кредитором.

В силу приписів статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, забезпечені кредитори це кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника, а конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Суд встановив, що від кредитора чи боржника до суду не надходили пояснення з доказами щодо забезпечення заявлених вимог, а отже суд робить висновок, що заявлені кредиторські вимоги є конкурсними.

Згідно з нормами статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника вносяться на окремий банківський рахунок, відкритий керуючим реалізацією.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати вимоги кредитора в розмірі неповернутих кредитів.

Суд також встановив, що ТОВ "Авентус Україна" поніс витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність в розмірі 5324,80 грн судового збору та 2000,00 грн витрати на правничу допомогу.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн ТОВ "Авентус Україна".

Як зазначено судом вище по тексту ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається із поданої заяви ТОВ "Авентус Україна" з грошовими вимогами до боржника, представником кредитора залучено на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, договір та акт виконаних робіт.

Боржник, у своєму повідомлені про визнання грошових вимог ТОВ "Авентус Україна" визнав заявлені витрати пов`язанні з розглядом даної справи.

За наведеного, суд приходить до висновку, що витрати ТОВ "Авентус Україна" на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн підлягають визнанню.

Керуючись ст. ст. 45, 47, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ТОВ "Авентус Україна" про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

2. Визнати вимоги кредитора ТОВ "Авентус Україна" (03062, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 90-А ЄДРПОУ: 41078230) в розмірі 52 994,70 грн. - черговість задоволення вимог - друга (без права вирішального голосу на зборах кредиторів), витрати по сплаті судового збору 5324,80 грн та 2000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу (відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів).

3. В решті вимог ТОВ "Авентус Україна" - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили 11 листопада 2026 року та може бути оскаржена у десятиденний строк до Північно-західного апеляційного господарського суду за правилами ст.ст.254-259 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Церковна Н.Ф.