ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про відвід судді
11.11.2026 м. Суми Справа № 920/1129/26
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський агрегатний завод" про відвід судді та матеріали справи № 920/1129/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинський завод "Зірка" (вул. Садовий бульвар, буд. 36, м. Шостка, Сумська область, 41100) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський агрегатний завод" (вул. Щаслива, буд. 1, м. Красилів, Хмельницька область, 31000) про стягнення 149 779 566 грн 58 коп.,
УСТАНОВИВ:
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідачів 149 779 566 грн 58 коп., в тому числі: 100 661 745 грн 50 коп. заборгованості за виконані роботи, 39 805 112 грн 91 коп. пені, 9 312 708 грн 17 коп. інфляційних втрат відповідно до договору № 87/07-25 від 17.07.2025, укладеного між сторонами.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2026 справу призначено до розгляду судді Вдовенко Д.В.
09.09.2026 відповідач подав клопотання (вх. № 4161 від 09.09.2026) про передачу справи за підсудністю до іншого суду.
10.09.2026 позивач подав заперечення (вх. № 4619 від 10.09.2026) на клопотання відповідача.
Ухвалою від 14.09.2026 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1129/26; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 13.10.2026, 10:30; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
В ухвалі про відкриття провадження у справі суд зазначив, що зважаючи на предмет та підстави позову, його підсудність має визначатися з урахуванням встановленого у частині 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України правила, і, як наслідок, за вибором позивача ця справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) господарського суду за місцем виконання договору (п. 3.1., 3.3. договору), тобто до юрисдикції Господарського суду Сумської області.
18.09.2026 відповідач подав додаткове обґрунтування до клопотання про передачу справи за підсудністю до іншого суду.
Робота Господарського суду Сумської області була тимчасово унеможливлена до 12.10.2026 через пошкодження будівлі внаслідок ворожого авіаудару 26.09.2026.
29.09.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 5059 від 12.10.2026), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову.
29.09.2026 відповідач подав зустрічну позовну заяву (вх. № 4506 від 12.10.2026), в якій просить суд: 1) змінити умови договору № 87/07-25 від 17.07.2025 року, укладеного між сторонами, у зв`язку з істотною зміною обставин, виклавши п. 2.1. наступним чином: "Вартість (ціна) становить 179 139 324,00 грн, в тому числі ПДВ в Специфікації Додаток №1 до Договору в наступній редакції: ціна за одиницю з ПДВ становить 757,1 грн, всього ціна товару становить 179 139 324,00 грн. з ПДВ"; 2) зменшити визначену договором № 87/07-25 від 17.07.2025 вартість виконаних ТОВ "Шосткинський завод "Зірка" робіт на суму 11 012 400,00 грн. вартості робіт внаслідок усунутих недоліків виробу " 53-0-832ДУ"; 3) зарахувати зустрічні однорідні грошові вимоги, зменшивши розмір основного боргу за первинним позовом.
29.09.2026 відповідач подав клопотання (вх. № 4507 від 12.10.2026), в якому просить суд призначити у справі № № 920/1129/26 судово-економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз м. Київ. На вирішення судового експерта поставити такі запитання: Чи підтверджується документально та бухгалтерськими документами обґрунтованість формування ціни та виробничої собівартості - 1 660,20 грн з ПДВ за одиницю виробу за Специфікацією № 1 до Договору № 87/07-25 від 17.07.2025 у межах виконання Державного контракту № 24-410- VDK-25 від 22.04.2025 у відповідності до Постанови КМУ № 1275 від 11.11.2022? Чи підтверджується документально та бухгалтерськими документами обґрунтованість формування ціни та виробничої собівартості - 757,14 грн. з ПДВ за одиницю виробу за калькуляцією витрат на спорядження виробу « 53-0-832ДУ» TOB «Красилівський агрегатний завод» з урахуванням обмежень щодо граничного рівня прибутку або рентабельності згідно з Постановою КМУ № 1275 від 11.11.2022? Якою є об`єктивна розрахункова вартість та собівартість спорядження однієї одиниці виробу «53-0-832ДУ» на підставі первинних документів та фінансово-господарських показників позивача ТОВ «Шосткинський завод «Зірка» в межах виконання Договору № 87/07-25 від 17.07.2025?
06.10.2026 позивач подав заперечення (вх. № 5058 від 12.10.2026) на клопотання відповідача про призначення у справі експертизи.
06.10.2026 позивач подав заперечення (вх. № 5064 від 12.10.2026) щодо прийняття зустрічної позовної заяви.
06.10.2026 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 5056 від 12.10.2026), в якій підтримує позовні вимоги.
06.10.2026 представник позивача подав заяву (вх. № 4502 від 12.10.2026), в якій просить суд забезпечити участь представника у судовому засіданні 13.10.2026 о 10 год. 30 хв. у справі № 920/1129/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
07.10.2026 представник позивача подав заяву (вх. № 4508 від 12.10.2026), в якій просить суд забезпечити участь представника у справі № 920/1129/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
12.10.2026 представники відповідача подали заяви (вх. № 4503 від 12.10.2026, вх. № 4505 від 12.10.2026), в яких просять суд забезпечити участь представникам у судовому засіданні 13.10.2026 о 10 год. 30 хв. у справі № 920/1129/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
12.10.2026 відповідач подав клопотання (вх. № 5065 від 13.10.2026), у якому просить суд відкласти розгляд справи та надати відповідачу додаткових час для підготовки та подання заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою від 13.10.2026 господарський суд задовольнив заяви представника позивача (вх. № 4502 від 12.10.2026) та представників відповідача (вх. № 4503 від 12.10.2026), (вх. № 4505 від 12.10.2026) про участь у судових засіданнях у справі № 920/1129/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У судовому засіданні 13.10.2026 суд постановив протокольні ухвали про: зобов`язання представника позивача Кулика Євгенія Романовича подати документи на підтвердження повноважень представника в порядку самопредставництва з урахуванням вимог ст. 56 ГПК України; відкладення підготовчого засідання у справі на 20.10.2026, 14 год. 00 хв., забезпечення участі представнику позивача та представникам відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.
13.10.2026 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх. № 5266 від 19.10.2026), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову.
14.10.2026 представник позивача подав клопотання (вх. № 5271 від 19.10.2026) згідно з яким надає суду документи на підтвердження повноважень.
Ухвалою від 20.10.2026 господарський суд задовольнив заяву представника позивача (вх. № 4508 від 12.10.2026) про участь у судових засіданнях у справі № 920/1129/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У судовому засіданні 20.10.2026 господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 30.10.2026, 12 год 00 хв., забезпечення участі представникам позивача та представникам відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.
Ухвалою від 20.10.2026 господарський суд повернув зустрічну позовну заяву (вх. № 4506 від 12.10.2026) у справі № 920/1129/26 Товариству з обмеженою відповідальністю "Красилівський агрегатний завод".
У судовому засіданні 30.10.2026, за участю представників сторін, суд постановив: протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю до іншого суду (вх. № 4161 від 09.09.2026) з урахуванням ч. 5 ст. 29 ГПК України; протокольну ухвалу про прийняття до розгляду відзиву на позовну заяву (вх. № 5059 від 12.10.2026) із зобов`язанням відповідача у триденний строк з дня постановлення ухвали суду надіслати на адресу суду оригінал відзиву на позовну заяву від 29.09.2026 № 72-18 у паперовій формі, електронна копія якого подана суду 29.09.2026; протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі експертизи (вх. № 4507 від 12.10.2026), з урахуванням предмету спору, положень ст. 99 ГПК України.
Також у судовому засіданні 30.10.2026, за участю представників сторін, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 11.11.2026, 16:00, забезпечення участі представникам позивача та представникам відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.
10.11.2026 відповідач подав заяву (вх. № 5122 від 11.11.2026) про відвід судді Вдовенко Д.В. від розгляду справи № 920/1129/26.
Відповідач вказує на те, що суддею допущено дії, які викликають обґрунтовані сумніви у її неупередженості та об`єктивності, а також свідчать про грубі порушення норм процесуального права. Судом першої інстанції у підготовчому судовому засіданні від 30.10.2026 року було порушено вимоги ч. 14 ст. 8, ч. 1 ст. 222 ГПК України щодо повного фіксування судового процесу технічними засобами. Внаслідок некоректної роботи засобів ВКЗ частина судового засідання, а саме: виступи сторони відповідача представників Богуша І.А. та Гостинського П.В. і надання ними пояснень- обґрунтувань з приводу поданих до суду клопотань не були належним чином зафіксовані на звуковому носії, що підтверджується відсутністю звукозапису на відповідних хвилинах архівної копії фонограми. Суддя Вдовенко Д. В. не мала права ігнорувати перешкоди у зв`язку, адже нормативна база чітко регулює дії суду в разі виникнення технічних проблем. Якщо технічні перешкоди унеможливлюють участь сторони або належне фіксування процесу, суд зобов`язаний оголосити перерву або відкласти розгляд справи з метою усунення цих технічних проблем. Неможливим є продовження засідання, коли одна зі сторін не чує процес або її позиція не фіксується в належний спосіб, такий факт є порушенням принципів змагальності та рівності сторін, що унормовано ст. 7, ст. 13 ГПК України. Головуючий суддя Вдовенко Д.В. не оголошуючи зміст поданих клопотань, взагалі не досліджуючи обґрунтувань, аргументів та доводів, формально розглядаючи клопотання, сама на перед для себе визначила порядок дослідження цих клопотань і за наслідками поверхневого дослідження ухвалила рішення виключно у протокольній формі. Суддя обмежилася лише протокольними ухвалами, чим фактично позбавила сторону відповідача права на оскарження цих процесуальних дій. Під час підготовчого провадження виникли обставини, які на думку заявника потребують оцінки з погляду дотримання суддею принципів об`єктивності, безсторонності та забезпечення справедливого судового розгляду, щодо неправильної правової кваліфікації договірних відносин. Суддею Вдовенко Д.В. фактично визначено наперед спірні правовідносини сторін, як відносини з поставки продукції, тоді як фактичний зміст зобов`язань сторін свідчить про наявність договірних відносин із виконання робіт з використанням матеріалів замовника (давальницької сировини). 20.10.2026 року суддею Господарського суду Сумської області було винесено ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви. З даної ухвали вбачається відсутність посилань на повернення доданих до зустрічної позовної заяви матеріалів. Положеннями ч. 6 ст. 180 ГПК України унормовано: в разі повернення зустрічної позовної заяви заявнику повертається сама заява та додані до неї матеріали, а в суді (у матеріалах справи) залишається виключно копія зустрічної позовної заяви. Оригінали чи копії документів - доказів, квитанцій, які подавались разом із зустрічною позовною заявою, що залишаються у розпорядженні суду є протиправним. Поверненню підлягає весь пакет документів: оригінал заяви та всі додатки, оскільки особа має право повторно звернутися з позовом, для чого їй необхідні її ж документи у якості доказів. Утримання суддею Вдовенко Д.В. матеріалів та додатків позбавляє відповідача ТОВ «КАЗ» права на повторне звернення із зустрічним позовом або подання самостійного позову через відсутність документів поданих до суду. Такі дії судді виходять за межі процесуальних повноважень судді, свідчать про створення нею штучних перешкод у доступі до правосуддя та вказують на ігнорування вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини, тим самим демонструють явну прихильність до сторони позивача, що викликає обґрунтований сумнів у неупередженості судді з огляду на вимоги п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК. У цьому ж судовому засіданні суддя позбавив права обґрунтування та висловлення думки представника відповідача - Богуша Ігоря Анатолійовича, не надавши йому процесуального слова для висловлення аргументів щодо заявленого клопотання. У ході обговорення та обґрунтування поданого відповідачем ТОВ «КАЗ» клопотання про визначення територіальної підсудності та додаткових обґрунтувань, головуючий суддя одноособово позбавив представника відповідача можливості висловити правову позицію щодо вказаного процесуального питання. Незважаючи на те, що представник відповідача намагався взяти слово для наведення аргументів стосовно поданого клопотання, суддя обмежив сторону у висловленні позиції одразу оголосив ухвалу на місці.
Згідно з частиною першою статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з ч. 2 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.
За приписами ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно зі ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з п. 1.1., 1.4. Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23 від 19.05.2006р., суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.
Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
За змістом п. 22, п. 60, п. 61 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - принцип незалежності судової влади означає незалежність кожного судді при здійсненні ним функцій прийняття судових рішень. Під час розгляду всіх справ судді повинні діяти незалежно та неупереджено. Судді мають приймати рішення у справах, які передані їм на розгляд.
Статтями 8, 15 Кодексу суддівської етики визначено, що суддя повинен здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом, і виявляти при цьому тактовність, ввічливість, витримку й повагу до учасників судового процесу та інших осіб.
Неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 3 травня 2007 року суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 року зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, п. п. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії").
Відповідно до рішення у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.10.2010, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Розглянувши заяву відповідача, доводи в обґрунтування підстав для відводу, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 8 ГПК України суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
Суд встановив, що твердження відповідача про те, що виступи представників Богуша І.А. та Гостинського П.В. і наданні ними пояснення-обґрунтування з приводу поданих до суду клопотань не були зафіксовані на звуковому носії є необґрунтованими.
Всі усні пояснення представників сторін зафіксовані аудіозаписом судового засідання від 30.10.2026.
За приписами ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.
Участь у судовому засіданні 30.10.2026 в режимі відеоконференції представникам відповідача була забезпечена, представники відповідача були присутні у судовому засіданні в режимі відеоконференції, жодних зауважень щодо того, що представники відповідача не чують процес, у судовому засіданні заявлено не було.
Під час надання пояснення представником відповідача Гостинським П.В. щодо того, чи вживають сторони заходи для мирного врегулювання спору, з`явився ефект відлуння звуку (акустичний зворотній зв`язок), у зв`язку з чим пояснень представника спочатку не було чутно, суд ще раз поставив питання і представник надав пояснення, які зафіксовані на аудіозаписі.
Коли суд почав озвучувати подані учасниками справи документи, як свідчить аудіозапис судового засідання, ефект відлуння звуку (акустичний зворотній зв`язок) продовжував існувати до 08 хв 18 сек. У цей час представник Гостинський П.В. звернувся до представника Богуша І.А. з проханням вимкнути мікрофон. Після цього ефект відлуння звуку зник.
Суд запропонував представникам відповідача надати свою позицію щодо клопотання про передачу справи за підсудністю, ефект відлуння звуку (акустичний зворотній зв`язок) знову з`явився. Суд з`ясував, що це пов`язане з тим, що представники відповідача приймають участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, перебуваючи в одному приміщенні (включений мікрофон представника відповідача Богуша І.А. створював відповідний ефект). Коли представник Богуш І.А. вимикав мікрофон, представника відповідача Гостинського П.В. не було чутно. Для забезпечення права сторони приймати участь у судовому засіданні, права надати усні пояснення суд зв`язався з представниками у телефонному режимі. У такий спосіб проблема з ефектом відлуння звуку була усунута.
Суд погоджується, що якість звуку на аудіозаписі судового засідання не є ідеальною частково, однак озвучені представниками сторін пояснення зафіксовані, запис не переривався.
Представникам відповідача була надана можливість надати усні пояснення, суд запропонував представникам відповідача висловити свою позицію щодо клопотання про передачу справи за підсудністю (9 хв. 16 сек аудіозапису). Суд заслухав усні пояснення представника відповідача Гостинського П.В., потім пояснення представників позивача, представник відповідача Богуш І.А. у цей час не заявив суду про намір також надати усні пояснення щодо клопотання. З урахуванням зазначеного, суд вважає твердження відповідача про те, що суд позбавив представника можливості висловити свою позицію необґрунтованими.
Щодо порядку розгляду клопотань, суд зазначає, що за приписами ст. 13 ГПК України ходом судового процесу керує суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість. Всі клопотання учасників справи були розглянуті судом за хронологією в порядку їх надходження до суду.
Також суд зазначає, що стаття 202 ГПК України передбачає, що суд на стадії розгляду справи по суті, у разі розгляду справи за відсутності позивача або відповідача оголошує стислий зміст позовної заяви або відзиву відповідно. За приписами ст. 214 ГПК України висновок експерта за клопотанням учасника справи оголошується в судовому засіданні під час дослідження письмових доказів.
Водночас жодна норма ГПК України не визначає обов`язок суду на стадії підготовчого провадження у підготовчому засіданні, за участю представників сторін, оголошувати повний зміст заявлених клопотань з процесуальних питань, які подані суду у письмовій формі.
Ухвали про відмову у задоволенні клопотання про передачу справи за підсудністю та про відмову у задоволенні клопотання про призначення у справі експертизи були постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначені у протоколі судового засідання, зафіксовані аудіозаписом судового засідання відповідно до положень ст. 233 ГПК України. Положення ГПК України не містять вимог щодо оформлення таких ухвал окремим документом.
Також суд зазначає, що постановлення судом ухвали без оформлення окремого документа жодним чином не позбавляє сторону права оскаржити таку ухвалу шляхом подання апеляційної скарги. ГПК України не містить положень, за якими в апеляційному порядку може бути оскаржена виключно ухвала, що постановлена окремим документом.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 20 травня 2021 року у справі № 904/4013/20 положення частин четвертої, п`ятої статті 233 та частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України не ставлять можливість реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження певного кола ухвал місцевого господарського суду в залежності від їх поділу на протокольні та такі, що оформлені окремим документом, як і не містять заборони оскарження в апеляційному порядку протокольних ухвал. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 903/381/18, від 11.11.2020 у справі № 925/1142/18, а також у постанові Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 756/12128/15-ц.
Суд зазначає, що у судовому засіданні 30.10.2026 дійсно, під час оголошення протокольної ухвали про відмову у задоволенні клопотання про призначення у справі судової експертизи, суд обмовився і зазначив щодо предмета спору «предметом спору є стягнення заборгованості за укладеним між сторонами договором за поставлений товар» замість заборгованості за виконані роботи (35 хв. 08 сек аудіозапису).
Водночас суд не досліджував укладений між сторонами договір та не надавав йому оцінки. Така обмовка не вплинула на результат розгляду судом клопотання про призначення у справі експертизи.
Ухвалою від 20.10.2026 господарський суд повернув зустрічну позовну заяву (вх. № 4506 від 12.10.2026) у справі № 920/1129/26 Товариству з обмеженою відповідальністю "Красилівський агрегатний завод".
За приписами ст. 6, 42 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Жодна норма ГПК України не визначає обов`язок суду повертати фізично, поштовим відправленням, заяву по суті спору з додатками, подану стороною в електронному вигляді через електронний суд.
Відповідно до п. 13 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 року № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у разі постановлення суддею ухвали про повернення / відмову у відкритті провадження у справі така ухвала надсилається заявникові після її постановлення в порядку, визначеному процесуальним законодавством - до Електронного кабінету або рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про його одержання разом з позовною заявою/заявою/скаргою та всіма доданими до неї документами.
Відповідач направив документ під назвою «Зустрічна позовна заява» через систему «Електронний суд», долучив до нього зустрічну позовну заяву як додаток у відсканованому вигляді в PDF-форматі (електронна копія паперового документа). Жодних оригіналів документів разом із зустрічною позовною заявою відповідач суду не надавав.
Таким чином твердження відповідача про створення штучних перешкод у доступі до правосуддя, позбавлення права на звернення до суду із зустрічним позовом або самостійним позовом, ігнорування вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини, є безпідставними.
Водночас, з урахуванням загального враження, що склалося у відповідача до суду через не ідеальну місцями якість звуку на аудіозаписі судового засідання, зокрема під час виступів представників відповідача, через обмовку суду щодо предмету спору під час постановлення ухвали про відмову у задоволенні клопотання про призначення у справі експертизи, з метою виключення за суб`єктивним та об`єктивним критеріями сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді під час вирішення справи, для гарантування безсторонності суду, забезпечення довіри учасників справи, суд задовольняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський агрегатний завод" про відвід судді Вдовенко Д.В. у справі № 920/1129/26.
Згідно зі ст. 40 ГПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
Керуючись статтями 2, 11, 32, 35, 39, 40, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Красилівський агрегатний завод" про відвід судді Вдовенко Д.В. у справі № 920/1129/26 задовольнити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвала підписана суддею 11.11.2026.
Суддя Д.В. Вдовенко