Рішення № 141391508 у справі № 920/999/25 від 11.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.11.2026 м. Суми Справа № 920/999/25(920/674/26)

Господарський суд Сумської області у складі судді Ковтуна В.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали справи № 920/999/25(920/674/26)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕРОНІКА"

(вул. Зарічна, буд. 78, селище Шевченківське (колишня назва Заводи),

Конотопський район, Сумська область, 41668,

код ЄДРПОУ 41986033) в особі ліквідатора

Косякевича Сергія Олексійовича (а/с 5, м. Київ, 04211,

РНОКПП НОМЕР_1 ),

до відповідача: ОСОБА_1

(

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

про стягнення 855150 грн 00 коп.

в межах справи № 920/999/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕРОНІКА"

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕРОНІКА" в особі ліквідатора Косякевича Сергія Олексійовича звернулося до суду з позовом щодо стягнення заборгованості (вх. № 2444, 2446 від 22.05.2026). Відповідно до поданого позову просить суд:

- Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , Д.Н. ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕРОНІКА" (ЄДРПОУ 41986033, 41668, Сумська обл., Конотопський р-н, селище Заводи, вул. Зарічна, 78) заборгованість в сумі 855 150,00 грн. основного боргу.

- Судові витрати покласти на ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , Д.Н. ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ).

- Витребувати у ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , Д.Н. ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ) належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких отримувалась фінансова допомога від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕРОНІКА" (ЄДРПОУ 41986033, 41668, Сумська обл., Конотопський р-н, селище Заводи, вул. Зарічна, 78).

У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.05.2026 справу №920/999/25(920/674/26) призначено судді Ковтуну В.М.

У провадженні Господарського суду Сумської області - судді Ковтуна В.М. перебуває справа №920/999/25 про банкрутство ТОВ «ЛЕРОНІКА».

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.09.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕРОНІКА" (вул. Зарічна, буд. 78, селище Шевченківське (колишня назва Заводи), Конотопський район, Сумська область, 41668, код ЄДРПОУ 41986033), введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Косякевича Сергія Олексійовича (а/с 5, м. Київ, 04211, РНОКПП НОМЕР_1 ).

Постановою Господарського суду Сумської області від 22.01.2026 у справі № 920/999/25 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕРОНІКА" (вул. Зарічна, буд. 78, селище Шевченківське (колишня назва Заводи), Конотопський район, Сумська область, 41668, код ЄДРПОУ 41986033) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Косякевича С.О.

Ухвалою від 01.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/999/25(920/674/26). Постановив: справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; розгляд справи № 920/674/26 здійснювати в межах справи № 920/999/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕРОНІКА", в окремому позовному провадженні. Встановив сторонам строки для надання процесуальних документів по суті спору. Також, задовольнив клопотання позивача про витребування належним чином засвідчених копій документів, на підставі яких отримувалась фінансова допомога від ТОВ "ЛЕРОНІКА". Постановив витребувати від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких отримувалась фінансова допомога від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕРОНІКА" (вул. Зарічна, буд. 78, селище Шевченківське (колишня назва Заводи), Конотопський район, Сумська область, 41668, код ЄДРПОУ 41986033), для приєднання до матеріалів справи.

Ухвала Господарського суду Сумської області від 01.06.2026 у справі №920/999/25(920/674/26) була направлена ТОВ «ЛЕРОНІКА» та ОСОБА_1 до їх електронних кабінеті в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно з довідками про доставку електронного листа, роздрукованих з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», були доставлені до їх електронних кабінетів 01.06.2026 відповідно о 18:00 та 18:03.

Відповідач вимоги ухвали суду від 01.06.2026 не виконав, витребовувані судом документи не надав, так само як і не надав відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 08.09.2026 на підставі ч. 11. ст. 176 ГПК України залишено без руху позовну заяву. Встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

На виконання ухвали суду від 08.09.2026 позивач надав через систему "Електронний суд" Заяву від 11.09.2026 вих № 90-0911/928 (вх. № 4726 від 14.09.2026) про усунення недоліків позовної заяви на докази в підтвердження.

Ухвалою від 16.09.2026 суд продовжив розгляд справи. Зобов`язав позивач надати суду виписку про рух коштів за період з 01.01.2021 по 01.10.2025 по рахунку, який відкритий в АТ "Райффайзен Банк" та який належить ТОВ "ЛЕРОНІКА" (оригінал виписки для огляду судом, належним чином завірену копію для долучення до матеріалів справи).

12.10.2026 позивач надав до суду Лист від 21.09.2026 № 90-0921/978 «Щодо надання документів на вимогу ухвали суду» (вх. № 3228/26 від 12.10.2026), до якого долучив виписки по рахунку АТ "Райффайзен Банк" за період з 01.01.2021 по 31.12.2025.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження. Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому судом враховано, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який продовжено і триває станом на день винесення рішення.

Господарський суд Сумської області продовжує здійснювати правосуддя. Згідно з ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

Відповідно до Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Наказом Голови Верховного Суду від 04.03.2022 також визначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Отже, виходячи з нормативних актів, які були прийняті, режим роботи кожного конкретного суду визначається окремо, з урахуванням ситуації, що склалась у регіоні, суд у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно приймає рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ при цьому уникаючи надмірного формалізму.

Також Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.

Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У місті Суми, де розташований Господарський суд Сумської області, постійно оголошуються повітряні тривоги, під час яких суддя та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров`ю.

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).

Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі №910/2116/21 (910/12050/21).

На підставі вищевикладеного, суд звертає увагу, що враховуючи наявність загрози, у зв`язку зі збройною агресією збоку рф, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, поточну обстановку, що склалася в місті Суми, постійні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, наявної беззаперечної та відкритої інформації щодо постійних обстрілів Сумського району та Сумської області, суд був вимушений вийти за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи встановленого ст. 248 ГПК України, здійснивши її розгляд у розумний строк, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 ГПК України.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами враховуючи норму ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Відповідно до ст. 233 ГПК України за результатами оцінки доказів, поданих сторонами судом ухвалене рішення у даній справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вказує арбітражний керуючий, під час виконання обов`язків ліквідатора, арбітражному керуючому Косякевичу С.О. стало відомо, що розмір дебіторської та кредиторської заборгованостей підприємства - ТОВ «ЛЕРОНІКА» збільшився протягом останніх років.

В процедурі банкрутства ТОВ «ЛЕРОНІКА», посадові особи боржника не передали ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію щодо господарської діяльності ТОВ «ЛЕРОНІКА».

В той же час, за результатами вжитих арбітражним керуючим заходів, в межах справи № 920/999/25 про банкрутство боржника отримано інформацію про рух коштів на банківських рахунках та відомості з Реєстру податкових накладних.

Як зазначає ліквідатор ТОВ «ЛЕРОНІКА» арбітражний керуючий Косякевич С.О., за результатами аналізу банківських виписок, встановлено факт надання з боку банкрута на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) фінансової допомоги в розмірі 7 632 745,00 грн.

Платежі по рахунку в АБ "Укргазбанк":

- дата платежу 14.01.2021, сума: 3 000,00 грн;

- дата платежу 14.01.2021, сума: 100 000,00 грн;

- дата платежу 14.01.2021, сума: 101 000,00 грн;

- дата платежу 15.01.2021, сума: 22 000,00 грн;

- дата платежу 15.01.2021, сума: 96 000,00 грн;

- дата платежу 15.01.2021, сума: 97 000,00 грн;

- дата платежу 15.01.2021, сума: 8 500,00 грн;

- дата платежу 15.01.2021, сума: 1 500,00 грн;

- дата платежу 15.01.2021, сума: 50 000,00 грн;

- дата платежу 26.01.2021, сума: 4 000,00 грн;

- дата платежу 04.02.2021, сума: 2 000,00 грн;

- дата платежу 04.02.2021, сума: 7 000,00 грн;

- дата платежу 04.02.2021, сума: 145 000,00 грн;

- дата платежу 04.02.2021, сума: 145 000,00 грн;

- дата платежу 05.02.2021, сума: 8 000,00 грн;

- дата платежу 22.02.2021, сума: 4 700,00 грн;

- дата платежу 01.03.2021, сума: 7 000,00 грн;

- дата платежу 02.03.2021, сума: 10 000,00 грн;

- дата платежу 03.03.2021, сума: 4 000,00 грн;

- дата платежу 03.03.2021, сума: 2 500,00 грн;

- дата платежу 03.03.2021, сума: 1 000,00 грн;

- дата платежу 03.03.2021, сума: 600,00 грн;

- дата платежу 03.03.2021, сума: 500,00 грн;

- дата платежу 03.03.2021, сума: 500,00 грн;

- дата платежу 12.03.2021, сума: 700,00 грн;

- дата платежу 12.03.2021, сума: 1 000,00 грн;

- дата платежу 15.03.2021, сума: 800,00 грн;

- дата платежу 15.03.2021, сума: 1 000,00 грн;

- дата платежу 19.03.2021, сума: 2 000,00 грн;

- дата платежу 19.03.2021, сума: 1 000,00 грн;

- дата платежу 19.03.2021, сума: 600,00 грн;

- дата платежу 24.03.2021, сума: 270,00 грн;

- дата платежу 13.04.2021, сума: 149 000,00 грн;

- дата платежу 14.04.2021, сума: 90 000,00 грн;

- дата платежу 14.04.2021, сума: 149 000,00 грн;

- дата платежу 20.04.2021, сума: 60 000,00 грн;

- дата платежу 23.04.2021, сума: 100 000,00 грн;

- дата платежу 27.04.2021, сума: 1 000,00 грн;

- дата платежу 27.04.2021, сума: 1 500,00 грн;

- дата платежу 27.04.2021, сума: 1 000,00 грн;

- дата платежу 27.04.2021, сума: 1 000,00 грн;

- дата платежу 30.04.2021, сума: 2 000,00 грн;

- дата платежу 28.05.2021, сума: 3 300,00 грн;

- дата платежу 28.05.2021, сума: 1 100,00 грн;

- дата платежу 28.05.2021, сума: 2 800,00 грн;

- дата платежу 25.06.2021, сума: 2 800,00 грн;

- дата платежу 05.07.2021, сума: 50 000,00 грн;

- дата платежу 05.07.2021, сума: 149 000,00 грн;

- дата платежу 13.07.2021, сума: 50 000,00 грн;

- дата платежу 15.07.2021, сума: 16 000,00 грн;

- дата платежу 22.07.2021, сума: 3 100,00 грн;

- дата платежу 02.08.2021, сума: 48 600,00 грн;

- дата платежу 13.08.2021, сума: 48 000,00 грн;

- дата платежу 13.08.2021, сума: 97 000,00 грн;

- дата платежу 16.08.2021, сума: 12 800,00 грн;

- дата платежу 20.08.2021, сума: 34 000,00 грн;

- дата платежу 20.08.2021, сума: 80 000,00 грн;

- дата платежу 26.08.2021, сума: 40 000,00 грн;

- дата платежу 26.08.2021, сума: 4 800,00 грн;

- дата платежу 26.08.2021, сума: 2 500,00 грн.

Платежі по рахунку в АТ "Райффайзен Банк":

- дата платежу 22.10.2021, сума: 510 000,00 грн;

- дата платежу 27.10.2021, сума: 178 000,00 грн;

- дата платежу 03.11.2021, сума: 380 000,00 грн;

- дата платежу 08.11.2021, сума: 183 000,00 грн;

- дата платежу 11.11.2021, сума: 117 000,00 грн;

- дата платежу 12.11.2021, сума: 650,00 грн;

- дата платежу 25.11.2021, сума: 138 000,00 грн;

- дата платежу 03.12.2021, сума: 36 500,00 грн.

Відповідачем було повернуто частину отриманої фінансової позики, а саме на суму 1 401 302,00 грн.

Докази повернення наданої фінансової допомоги (позики) в повному обсязі відсутні.

З метою повернення дебіторської заборгованості, ліквідатор банкрута направив на адресу відповідача претензію від 16.03.2026 № 90-0316/370.

Відповідно до змісту направленої претензії, ліквідатор банкрута запропонував надати копії документів на підставі яких здійснювались фінансові операції та провести розрахунок за наявною заборгованістю перед підприємством-банкрутом. При цьому, позивач попереджав відповідача, що у випадку ігнорування даної претензії та непогашення кредиторської заборгованості, ТОВ «ЛЕРОНІКА» вимушене буде звернутися до суду із відповідним позовом про стягнення заборгованості.

Як зазначає позивач, незважаючи на вищевикладене, ОСОБА_1 зазначену заборгованість не погасив, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення частини заборгованості у сумі 855 150 грн 00 коп.

Вирішуючи спір у даній справі, суд керується наступним:

Відповідно до ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута та функції з управління та розпорядження майном банкрута.

Відповідно до ст. 59 Кодексу України з процедур банкрутства, відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю.

Відповідно до ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий, з поміж іншого, зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;

Відповідно до ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства, під час виконання повноважень арбітражний керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, що міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Відповідно до ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту дебіторської заборгованості.

За результатами вжитих арбітражним керуючим заходів, в межах справи № 920/999/25 про банкрутство боржника ліквідатором боржника отримано інформацію про рух коштів на банківських рахунках та відомості з Реєстру податкових накладних.

При аналізі банківських виписок, встановлено факт надання з боку банкрута на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) фінансової допомоги в розмірі 7 632 745,00 грн., в тому числі у розмірі 855150,00 грн, які були проведені платежами по рахунку в АТ «Райффайзен Банк», а саме:

- дата платежу 03.11.2021, сума: 380 000,00 грн;

- дата платежу 08.11.2021, сума: 183 000,00 грн;

- дата платежу 11.11.2021, сума: 117 000,00 грн;

- дата платежу 12.11.2021, сума: 650,00 грн;

- дата платежу 25.11.2021, сума: 138 000,00 грн;

- дата платежу 03.12.2021, сума: 36 500,00 грн.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час вирішення справи судами першої та апеляційної інстанцій).

Верховний Суд, неодноразово наводив правові позиції, де зазначав, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Тобто, виписки за рахунками є первинними документами і можуть бути належними доказами щодо підтвердження наявної заборгованості. Відповідач не повернув Позивачу отримані кошти.

Даний правовий висновок викладено, зокрема, в таких судових рішеннях як Постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2019 року по справі №910/10254/18, від 19 лютого 2020 року по справі №910/16143/18, від 26 лютого 2020 року по справі №911/1348/16, від 19 листопада 2020 року по справі №910/21578/16, Постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 травня 2021 року по справі №554/4300/16-ц, від 21 вересня 2022 року по справі №381/1647/21, від 07 грудня 2022 року по справі №298/825/15-ц.

Відповідно до п. 41 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою правління НБ України №163 від 29.07.2022, платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Надавач платіжних послуг платника перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у пункті 41 розділу II цієї Інструкції, лише за зовнішніми ознаками.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику - особі, що здійснює відповідний платіж.

У п. 42 розділу ІІ Інструкції визначено, що платник має право відкликати платіжну інструкцію до моменту списання коштів з рахунку платника за умови погодження з надавачем платіжних послуг платника. Порядок відкликання платіжної інструкції визначається договором між платником та надавачем платіжних послуг платника.

Тобто, до списання грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізит "Призначення платежу" шляхом відкликання платіжної інструкції.

Платіжна інструкція може бути відкликана платником - під час дебетового або кредитового переказу до моменту списання коштів з рахунку платника, за умови погодження з надавачем платіжних послуг платника, а в разі ініціювання дебетового переказу - додатково, за умови погодження з отримувачем (п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про платіжні послуги").

Відповідно до ч . 2 ст. 45 Закону України "Про платіжні послуги", після списання коштів з рахунку платника або настання дати валютування платіжної інструкції для ініціатора настає момент безвідкличності платіжної інструкції.

Тобто, з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов`язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним. Внесення змін до призначення платежу такої платіжної інструкції є неможливим.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України не містять визначення поняття поворотної фінансової допомоги.

Зміст вказаного поняття наведено в п.п. 14.1.257 Податкового кодексу України, за яким поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Разом з цим, за своїм правовим характером вказані правовідносини відносяться до договору позики, який підпадає під правове регулювання статей 1046- 1050 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин у відповідності до ст. 205 ЦК України може вчинятися як в усній, так і в письмовій формі.

Статтею 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відсутність між сторонами договору, викладеного у формі єдиного документу, не свідчить про недійсність чи нікчемність угоди між сторонами. Зміст відносин позики підтверджується поданими позивачем банківськими виписками (частина 1 ст. 207 ЦК України), за якими поле "призначення платежу" викладено повно та недвозначно та засвідчує зміст договору між сторонами.

Отже, зважаючи, що відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей, додані заявником виписки по рахункам про перерахування коштів боржнику є підтвердженням укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 цього ж кодексу передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 цього ж кодексу передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Тобто, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він або взагалі не приступив до виконання зобов`язання, або якщо він не виконав зобов`язання в межах встановленого в договорі чи законі строку.

Відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Доказів повернення позики відповідачем у розмірі 855150 грн матеріали справи не містять.

Враховуючи зазначене, суд вважає що позовні вимоги є обгрунтованими та підтверджені належними доказами.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕРОНІКА» у повному обсязі та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЛЕРОНІКА» заборгованості у розмірі 855150,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 3328 гривень.

Отже, судовий збір, що підлягав сплаті позивачем при зверненні до господарського суду через підсистемі "Електронний суд" з даною позовною заявою про стягнення 855150,00 грн становить 10261,80 грн.

ТОВ «ЛЕРОНІКА» при зверненні до суду з вказаною позовною заявою сплатило судовий збір у розмірі 10261,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.05.2026 № 41.

Відповідно до частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи задоволення позову у повному обсязі, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 10261,80 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕРОНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення 855150,00 грн задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕРОНІКА" (вул. Зарічна, буд. 78, селище Шевченківське (колишня назва Заводи), Конотопський район, Сумська область, 41668, код ЄДРПОУ 41986033) заборгованість у розмірі 855150 грн 00 коп. та 10261 грн 80 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення складене та підписане суддею 11.11.2026.

Суддя В.М. Ковтун