Рішення № 141391560 у справі № 922/2892/26 від 03.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2026 р. м. Харків Справа № 922/2892/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Петрова Юрія Олександровича ( АДРЕСА_1 )

до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, м-н. Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, кім.35)

про визнання недійсним та скасування рішень.

за участю представників :

позивача - Науменко В.В.;

відповідача - Дикань О.М.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа-підприємець Петров Юрій Олександрович звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, згідно вимог якої просить суд:

1. Поновити строк на подання позовної заяви на оскарження рішень адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.04.2026 №70/47-р/к (справа №4/12-43-26) "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" та від 09.04.2026 №70/48-р/к (справа №4/20-153-25) "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу".

2. Визнати рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.04.2026 №70/47-р/к (справа №4/12-43-26) "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" недійсним та скасувати його.

3. Визнати рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.04.2026 №70/48-р/к (справа №4/20-153-25) "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" недійсним та скасувати його.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.08.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху з метою усунення недоліків позовної заяви.

21.08.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №20609) разом з доданими до неї документами, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи у перший після відпустки судді Сальнікової Г.І. робочий день.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 22.09.2026 об 11:00. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

03.09.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника ФОП Петрова Юрія Олександровича зареєстровано заяву про забезпечення позову (вх. №21594), в якій просить суд задовольнити заяву та застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанов про відкриття виконавчого провадження старшого державного виконавця Куп`янського відділу державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Василець О.Ю. від 22.07.2026 №№81555112, 81554472 про стягнення з ФОП Петрова Ю.О. штрафів в розмірах 68000,00 грн. та 36778,00 грн. відповідно, а також скасувати арешти, накладені відповідно до постанов старшого державного виконавця Куп`янського відділу державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Василець О.Ю. від 22.07.2026 та 06.08.2026. Крім того, просить суд судові витрати покласти на рахунок відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.09.2026 у задоволенні заяви ФОП Петрова Юрія Олександровича про забезпечення позову (вх. №21594 від 03.09.2026) відмовлено.

15.09.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заяву (вх. №22741), в якій просить суд долучити відзив Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до матеріалів справи №922/2892/26. Надати можливість представнику Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Дикань Олександрі Миколаївні брати участь у судовому засіданні у справі №922/2892/26, призначеному на 22.09.2026 об 11:00 та у наступних судових засіданнях по даній справі, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

У вказаній заяві по суті справи, зокрема, зазначено, що копію рішення 1 було направлено відповідачем разом із супровідним листом від 09.04.2026 №70-02/2644е на адресу позивача, що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на дату складання листа: АДРЕСА_1 . Копію рішення 2 було направлено відповідачем разом із супровідним листом від 09.04.2026 №70-02/2643е на адресу позивача, що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на дату складання листа: АДРЕСА_1 . В той же час, відповідачем в процесі розгляду справ №4/12-43-26 та №4/20 153-25 було направлено лист від 18.12.2025 №70-02/7549е до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України з проханням надати інформацію щодо Петрова Юрія Олександровича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , яка міститься у Державному реєстрі надавачів та отримувачів соціальних послуг, а саме відомості щодо взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Міністерство листом від 26.12.2025 №1850-9148/03-25 повідомило, що вищевказана особа перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб (обліковий підрозділ м. Кам`янець - Подільський (6821) Хмельницької області з 21.04.2022).

Зазначено, що відповідач листом від 07.01.2026 №70-02/112е звернувся до Кам`янець Подільської міської ради щодо отримання інформації що міститься в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, а саме, стосовно місця реєстрації Петрова Юрія Олександровича, ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), який з 21.04.2022 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа у м. Кам`янець-Подільський. МР листом від 12.01.2026 №123/09-15 зазначила, що запитувана особа фактично проживає/перебуває з 21.04.2022 на території Кам`янець - Подільської міської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку з викладеним, зазначено, що листи скеровано Східним МТВ АМКУ на адресу: АДРЕСА_2 . Наголошено, що відповідачем здійснено всі можливі дії, для направлення рішення 1 та рішення 2 до позивача.

Окрім того, відповідачем у друкованому виданні Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр" від 28.04.2026 за №89 (8281) на сторінці 24 було опубліковано інформацію про прийняття рішення 1 та рішення 2. Як наслідок, рішення 1 та рішення 2 вважаються врученими позивачу 11.05.2026. Відповідачем враховано можливе встановлення позивачем такого режиму роботи, за яким період з 08.05.2026 по 10.05.2026 припадає на святкові/вихідні дні. Відповідачем не було порушено норми процесуального права, пов`язані з направленням/врученням актів індивідуальної дії до позивача.

Отже, строк передбачений на скрадення рішення 1 та рішення 2 становить до 13.07.2026 включно, оскільки 11.07.2026 та 12.06.2026 припадають на суботу та неділю відповідно. Згідно з Карткою руху документу, а саме позовної заяви у справі №922/2892/26, остання надійшла до Автоматизованої системи документообігу 14.08.2026 о 18 годині 30 хвилин. Як наслідок, ФОП Петровим Ю.О. було пропущено строк на оскарження рішення 1 та рішення 2 на 1 місяць і 2 дні. Так, станом на дату прийняття/направлення рішення 1 та рішення 2, так і станом на день формування відзиву на позовну заяву місцезнаходження позивача за даними з ЄДР є: 63707, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Ананьїна, буд. 105.

Таким чином, позивачем не було внесено відповідні зміни у ЄДР у зв`язку з чим відповідач самостійно ризикує не отримати важливу кореспонденцію від державних органів та/або контрагентів, оскільки відповідальність за отримання поштових відправлень лежить не на відправнику, а на адресатові в даному випадку юридичній особі, яка повинна отримувати їх за місцем своєї реєстрації (місцезнаходження). Позивач не надав належно оформлених доказів, що саме введення воєнного стану/воєнні дії призвели до пропуску оскарження ним у 2-х місячний термін рішення 1 та рішення 2. Позивач не зазначив, яким чином в межах норм законодавства про захист економічної конкуренції мав діяти відповідач у разі повернення кореспонденції направленої на адресу юридичної особи зазначену в ЄДР і яка повернулася до Східного МТВ АМКУ за закінченням терміну зберігання.

Звернуто увагу, що відповідно до абзацу першого, другого, третього та п`ятого пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (далі - Постанова №15) у застосування припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також, частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати, що за цими приписами передбачені ними строки оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України не можуть бути відновлені. Отже, судом не можуть братися до уваги обставини, на які посилається позивач, як такі, що можуть бути враховані судом, як підстава скасування рішення 1 та рішення 2 через присічіть строку на оскарження актів індивідуальної дії органів Антимонопольного комітету України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.09.2026 заяву Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №22741 від 15.09.2026) задоволено. Призначено проведення судового засідання на "22" вересня 2026 р. об 11:00 та наступних судових засідань у режимі відеоконференції.

18.09.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції (вх. №23130), в якому просить суд розглянути та задовольнити клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Судове засідання по справі №922/2892/26 провести в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.09.2026 клопотання ФОП Петрова Юрія Олександровича про розгляд справи в режимі відеоконференції (вх. №23130 від 18.09.2026) задоволено. Призначено проведення судового засідання на 22.09.2026 об 11:00 у режимі відеоконференції.

22.09.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано клопотання про відкладення підготовчого засідання (вх. №23310), в якому просить суд судове засідання відкласти на іншу дату для надання можливості подати відповідь на відзив відповідно до вимог ст.166 ГПК України.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2026 у зв`язку з необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов`язками, клопотання (вх. №23310 від 22.09.2026) задоволено та підготовче засідання відкладено на 13.10.2026 об 11:50 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.

28.09.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відповідь на відзив (вх. №23764), в якій просить прийняти до розгляду відповідь на відзив на позовну заяву, а також підтримує вимоги, які викладено у прохальній частині позовної заяви, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

У вказаній заяві по суті справи, зокрема, зазначено, що вся суть відзиву на позов зводиться до того, що відповідач з дотриманням вимог діючого законодавства здійснив всі можливі дії, спрямовані для направлення рішень адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.04.2026 №70/47-р/к (справа №4/12-43-26) "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" та №70/48-р/к (справа №4/20-153-25) "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" позивачу, а також до того, що позивачем було пропущено строк на оскарження вказаних рішень, який не підлягає поновленню.

Що стосується суті позовних вимог, з цього приводу представником відповідача у відзиві зовсім нічого не зазначено, з чого можна зробити висновок про те, що відповідач погоджується з тим, що допустив порушення вимог діючого законодавства, які дають підстави для скасування рішень адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.04.2026 №70/47-р/к (справа №4/12-43-26) "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" та №70/48-р/к (справа №4/20-153-25) "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу". Враховуючи, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою реєстрації вказано: Україна, Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Ананьїна, буд. 105, то відділення направляло усі документи за цією адресою реєстрації ФОП Петрова Ю.О. Водночас, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 р. №987) м. Куп`янськ з 21.12.2024 є територією активних бойових дій. Відділення неодноразово отримувало повернення відправлень у зв`язку з неотриманням його адресатом, що свідчило про неможливість доступу до зазначеного поштового відділення в м. Куп`янськ, а також непроживанням у м. Кам`янець-Подільський з 2022 року (де проживав менше ніж пів року з початку повномасштабного вторгнення рф) як фізичної особи, оскільки актуальна адреса проживання: АДРЕСА_3 , враховуючи здійснення діяльності автоперевізника в Харківській області.

Крім того, відповідно до пункту 17 Рішення № 70/47-р/к відділенням зазначено, що відправлення було повернуто у зв`язку з внесенням міста Куп`янськ до Переліку. Зазначено, що ФОП Петров Ю.О. не знав та не міг знати про наявність вимог та вказаних рішень №70/48-р/к та №70/47-р/к. Вважає, що опублікування зазначених вище документів та інформації на офіційному вебсайті Антимонопольного комітету України в даному випадку є неналежним повідомленням позивача про наявність вимоги про надання інформації, оскільки ФОП Петров Ю.О. не знав і не міг знати про наявність справ №№ 4/20-153-25, 4/12-43-26, а тому не мав підстави переглядати усі наявні відомості офіційного вебсайту Антимонопольного комітету України на предмет розгляду щодо нього справ.

Таким чином, вважає, що ФОП Петровим Ю.О. з об`єктивних підстав не було у строк, встановлений відділенням, одержано письмову вимогу голови відділення від 09.12.2025 №70-02/7349е та інші вимоги у справі №4/20 153-25. Зазначено, що 22 липня 2026 року старшим державним виконавцем Куп`янського відділу державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Василець Оленою Юріївною винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №№81555112, 81554472, які ФОП Петровим Ю.О. були отримані 22.07.2026. Отже, просить вважати 22.07.2026 днем отримання рішень №70/48-р/к та №70/47-р/к та вимоги голови відділення від 09.12.2025 №70-02/7349е та інших вимог у справі №4/20-153-25. З моменту отримання інформації про прийняті щодо ФОП Петрова Ю.О. рішення №70/48-р/к та № 70/47-р/к здійснено ознайомлення з цими рішеннями та вимогами на офіційному вебсайті Антимонопольного комітету України.

Крім того, встановлено з рішень №70/48-р/к та №70/47-р/к, що відповідно до вимоги голови Відділення від 09.12.2025 №70-02/7349е ФОП Петрову Ю.О. необхідно було у 15-ти денний строк з дня отримання вимоги надати до Відділення запитувану інформацію, яка стосувалася періоду з 01.01.2024 по 01.06.2024, зокрема: про укладені ФОП Петровим Ю.О. договори з органами виконавчої влади про надання послуг з перевезення пасажирів на міжміському маршруті "Харків-Лозова"; копію паспорту зазначеного автобусного маршруту; визначені паспортом маршруту місця посадки та висадки пасажирів; про режими автомобільних перевезень пасажирів на міжміському маршруті "Харків-Лозова", перевезення, за якими здійснюється автоперевізником ФОП Петровим Ю.О. за розкладом руху, розміщеним на рекламних конструкціях, розташованих на ескалаторі станції метро "Вокзальна" у м. Харкові та в соціальних мережах Instagram і Facebook.

Так, 06.08.2026 ФОП Петровим Ю.О. надіслано пояснення на вимогу про надання інформації №70-02/7349е від 09.12.2025 до Відділення Антимонопольного комітету України, в межах строку 15-ти днів з дня отримання Вимоги, а саме 22.07.2026. Водночас, через об`єктивні обставини надати їх було неможливо у визначений відділенням строк. Тому, вважає, що у справі обставини є поважними, та дають підстави для поновлення строку на оскарження рішень №70/48-р/к та №70/47-р/к.

Враховуючи вище викладене, а також те, що позивач через об`єктивні причини не знав та не міг дізнатися про існування вимоги, а з моменту ознайомлення з нею 22.07.2026 на офіційному вебсайті Антимонопольного комітету України, ФОП Петровим Ю.О. надано пояснення в межах 15-ти денного строку з дня отримання позивачем вимоги. Таким чином, у зв`язку з тим, що надсилання та отримання вимоги за місцезнаходженням ФОП Петрова Ю.О. через об`єктивні обставини виявилось неможливим, вважає рішення №70/47-р/к необґрунтованим та вбачає підставу для його скасування. Враховуючи викладене, вважає, що у справі обставини є поважними, та дають підстави для поновлення строку на оскарження рішень №70/48-р/к та №70/47-р/к.

Звертає увагу, що прийняття рішення №70/48-р/к без можливості позивачем надання пояснень на вимогу, призвело до того, що відділенням не було повно з`ясовано та доведено обставини, які мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні, не відповідають таким обставинам, у зв`язку з чим наявні підстави для його скасування.

Вказано, що відділенням у рішенні №70/48-р/к було застосовано норми Закону України "Про автомобільний транспорт" для регулярних пасажирських перевезень. Водночас, ФОП Петровим Ю.О. здійснювались нерегулярні пасажирські перевезення та перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення, що вимагають наявності іншого пакету документів. Відповідно до зазначеного, у рішенні №70/48-р/к відділенням не зазначено доказу, який вказував би, що ФОП Петровим Ю.О. здійснювались регулярні пасажирські перевезення. Крім того, ФОП Петровим Ю.О. 04.08.2026 направлено до Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях заяву про надання копій актів проведення перевірки №№ АР035283, АР035438, АР035610. Листом від 11.08.2026 №3403/40.1/23 26 було надано копії зазначених вище актів. Відповідно до акта проведення перевірки від 15 лютого 2024 року №АР035283, було зазначено, що під час перевірки було виявлено порушення норм статтей 34, 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо перевезень пасажирів легковим автомобілем на замовлення. В актах проведення перевірки від 27 березня 2024 року №АР 035438 та від 15 квітня 2024 року №АР035610 зазначено, що під час перевірок було виявлено порушення норм статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо нерегулярних пасажирських перевезень.

Зазначено, що ФОП Петров Ю.О. здійснював нерегулярні пасажирські перевезення та перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення, то відділенням застосовано норми права, які не відповідають діяльності відповідача. Щодо зазначеної у рішенні №70/48-р/к тези про те, що ФОП Петров Ю.О. не несе витрати на участь у конкурсі, а також послуги автостанцій, пов`язані з відправленням і прибуттям пасажирів, за відсутності договірних відносин з останніми, зазначає, що вказане може бути застосовано лише щодо автоперевізників регулярних перевезень, то зазначена теза також є необґрунтованою та незаконною. Крім того, в рішенні №70/48-р/к застосовані норми законодавства щодо автобусних маршрутів загального користування.

Таким чином, застосування норм законодавства щодо автобусних маршрутів загального користування у рішенні №70/48-р/к є необґрунтованим та незаконним. За порушення, які було встановлено Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Укртрансбезпеки та щодо яких винесено постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів у розмірі 17000,00 грн. кожний від 05.03.2024 №068250 (згідно з актом проведення перевірки від 15.02.2024 №АР035283), від 16.04.2024 №068518 (згідно з актом проведення перевірки від 27.03.2024 №АР035438), від 07.05.2024 №068655 (згідно з актом проведення перевірки від 15.04.2024 №АР035610), позивачем вже понесено відповідальність та сплачено штрафи. А тому, повторне накладення відповідальності за одні й ті самі порушення є подвійним покаранням, що заборонено законом.

Таким чином, вважає, що Відділенням Антимонопольного комітету України при прийнятті рішення №70/48-р/к не було повно з`ясовано та доведено обставини, які мають значення для справи, а висновки, викладені в рішенні, не відповідають таким обставинам, у зв`язку з чим наявні підстави для його скасування.

12.10.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції (вх. №25074), в якому просить суд розглянути та задовольнити клопотання про проведення подальших засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Судові засідання по справі № 922/2892/26 проводити в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми "Електронний суд".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.10.2026 клопотання ФОП Петрова Юрія Олександровича про розгляд справи в режимі відеоконференції (вх. №25074 від 12.10.2026) задоволено. Призначено проведення судового засідання на 13.10.2026 об 11:50 та наступних судових засідань у режимі відеоконференції.

13.10.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заяву про розгляд справи без участі (вх. №25195), в якій просить суд підготовче засідання у справі, призначене на 13.10.2026 об 11:50 розглядати без часті представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.10.2026 враховуючи, що у справі виконані усі завдання підготовчого засідання, визначені частиною 1 статті 177 ГПК України, керуючись пунктом третім частини другої статті 185 ГПК України, керуючись статтями 183, 232, 233 ГПК України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.11.2026 об 11:20.

Представник позивача у судове засідання з`явився, позовну заяву підтримав та просив суд задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання з`явився, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні.

Таким чином, судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень, а тому суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та вирішення господарського спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд встановив наступне.

Рішенням адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.04.2026 №70/47-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №4/12-43-26 керуючись, зокрема, статтями 7, 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статтями 48, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визнано, що фізична особа-підприємця Петров Юрій Олександрович вчинив порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації Східному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.12.2025 №70-02/7349е у встановлений ним строк. За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено штраф у розмірі 36778,00 грн.

Рішенням адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.04.2026 №70/48-р/к "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" у справі №4/20-153-25, керуючись, зокрема, статтями 7, 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статтями 21, 27, 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", визнано дії фізичної особи-підприємця Петрова Юрія Олександровича, які полягають у здійсненні перевезень пасажирів автомобільним транспортом на маршрутах "Харків-Лозова" та "Лозова - Харків" з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, передбаченого статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", яке підтверджено Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (постанови від 05.03.2024 №068250, від 16.04.2024 №068518, від 07.05.2024 №068655), порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченого статтею 15 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді досягнення неправомірних переваг у конкуренції відносно іншого суб`єкта господарювання шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджено рішенням органу державної влади, наділеного відповідною компетенцією. За порушення, вказане у пункті 1 цього рішення, накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.

Позивачем в обґрунтування позову зазначено, що відповідно до пунктів 8-13, 15-16, 22-23, 25-28 рішення №70/48-р/к позивачу було направлено розпорядження адміністративної колегії відділення від 04.11.2025 №70/188-рп/к (рекомендоване поштове відправлення № R067031569343), вимогу голови відділення від 09.12.2025 №70-02/7349е про надання інформації (рекомендоване поштове відправлення №R067054169059), вимогу голови відділення від 19.12.2025 №7002/7568е про надання інформації (рекомендоване поштове відправлення №R067063340488), вимогу голови відділення від 12.02.2026 №70-02/1028е про надання інформації (рекомендоване поштове відправлення №R067100104722), які АТ "Укрпошта" повернуто до відділення без вручення адресату. А також направлено копію подання з попередніми висновками у справі від 19.03.2026 №70-03/190-П (рекомендовані поштові відправлення №R067125747830 та №R067125748926), повідомлення із зазначенням місця, дати та часу розгляду справи №4/20-153-25 (поштові відправлення №R067132553774, R067132554711), які АТ "Укрпошта" повернуті до відділення у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

Також, відповідно до пунктів 2-3, 5-9 рішення №70/47-р/к позивачу направлено копію розпорядження №70/48-рп/к (рекомендоване поштове відправлення №R067100101227), лист від 20.03.2026 №70-02/2110е (поштові відправлення №R067126557385, №R067126560343), повідомлення із зазначенням місця, дати та часу розгляду справи (поштові відправлення №R067132553774, №R067132554711) за місцезнаходженням ФОП Петрова Ю.О. та останнім відомим місцем реєстрації, проте АТ "Укрпошта" повернуті до відділення у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання. Крім того, позивачем зазначено, що у зв`язку з неотриманням засобами поштового зв`язку вищезазначених документів та інформації, вони були опубліковані на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України.

Позивачем вказано, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою реєстрації позивача є: Україна, Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Ананьїна, буд. 105, то відділення направляло усі документи за цією адресою реєстрації ФОП Петрова Ю.О. Водночас, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 р. №987) місто Куп`янськ з 21.12.2024 є територією активних бойових дій.

Окрім того, позивачем зазначено, що відділення неодноразово отримувало повернення відправлень у зв`язку з неотриманням його адресатом, що свідчило про неможливість доступу до зазначеного поштового відділення в м. Куп`янськ, а також непроживанням у м. Кам`янець-Подільський з 2022 року як фізичної особи, оскільки актуальна адреса проживання: АДРЕСА_3 , враховуючи здійснення діяльності автоперевізника в Харківській області. Крім того, відповідно до пункту 17 Рішення №70/47-р/к відділенням зазначено, що відправлення було повернуто у зв`язку з внесенням міста Куп`янськ до Переліку.

Як зазначено позивачем, ФОП Петров Ю.О. не знав та не міг знати про наявність вимог та вказаних рішень №70/48-р/к та №70/47-р/к, готовий всебічно сприяти повноцінному розгляду справ, які розглядалися щодо нього відділенням Антимонопольного комітет України. Вважає, що опублікування зазначених вище документів та інформації на офіційному вебсайті Антимонопольного комітету України в даному випадку є неналежним повідомленням позивача про наявність вимоги про надання інформації, оскільки ФОП Петров Ю.О. не знав і не міг знати про наявність справ №4/20-153-25, №4/12-43-26, а тому не мав підстави переглядати усі наявні відомості офіційного вебсайту Антимонопольного комітету України на предмет розгляду щодо нього справ.

Таким чином, вважає, що ФОП Петровим Ю.О. з об`єктивних підстав не було у строк, встановлений відділенням, одержано письмову вимогу голови Відділення від 09.12.2025 №70-02/7349е та інші вимоги у справі №4/20153-25.

Водночас обставини справи свідчать, що 22.07.2026 старшим державним виконавцем Куп`янського відділу державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Василець Оленою Юріївною винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №№81555112, 81554472. Отже, позивач просить вважати 22.07.2026 днем отримання рішень №70/48-р/к та №70/47-р/к та вимоги голови Відділення від 09.12.2025 №70-02/7349е та інших вимог у справі №4/20-153-25.

Крім того, позивачем встановлено з рішень №70/48-р/к та №70/47-р/к, що відповідно до вимоги голови Відділення від 09.12.2025 №70-02/7349е позивачу необхідно було у 15-ти денний строк з дня отримання вимоги надати до відділення запитувану інформацію, яка стосувалася періоду з 01.01.2024 по 01.06.2024, зокрема: про укладені ФОП Петровим Ю.О. договори з органами виконавчої влади про надання послуг з перевезення пасажирів на міжміському маршруті "Харків-Лозова"; копію паспорту зазначеного автобусного маршруту; визначені паспортом маршруту місця посадки та висадки пасажирів; про режими автомобільних перевезень пасажирів на міжміському маршруті "Харків-Лозова", перевезення, за якими здійснюється автоперевізником ФОП Петровим Ю.О. за розкладом руху, розміщеним на рекламних конструкціях, розташованих на ескалаторі станції метро "Вокзальна" у м. Харкові та в соціальних мережах Instagram і Facebook.

06.08.2026 ФОП Петровим Ю.О. надіслано пояснення на вимогу про надання інформації №70-02/7349е від 09.12.2025 до відділення Антимонопольного комітету України, а саме 22.07.2026.

Таким чином, вважає, що у зв`язку з тим, що надсилання та отримання вимоги за місцезнаходженням ФОП Петрова Ю.О. через об`єктивні обставини виявилось неможливим, рішення №70/47-р/к є необґрунтованим та підлягає скасування. Наполягає, що у рішенні №70/48-р/к відділенням не зазначено доказу, який вказував би, що ФОП Петровим Ю.О. здійснювались регулярні пасажирські перевезення.

Крім того, ФОП Петровим Ю.О. 04.08.2026 було направлено до Управління державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях заяву про надання копій актів проведення перевірки №№АР035283, АР035438, АР035610. Так, листом від 11.08.2026 №3403/40.1/2326 було надано копії зазначених вище актів. Відповідно до акта проведення перевірки від 15 лютого 2024 року №АР035283, було зазначено, що під час перевірки було виявлено порушення норм статтей 34, 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо перевезень пасажирів легковим автомобілем на замовлення. В актах проведення перевірки від 27 березня 2024 року №АР035438 та від 15 квітня 2024 року №АР 035610 зазначено, що під час перевірок було виявлено порушення норм статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо нерегулярних пасажирських перевезень.

Таким чином, позивачем зазначено, що актах визначено, які саме перевезення здійснював ФОП Петров Ю.О., а саме нерегулярні пасажирські перевезення та перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення.

Обставини справи свідчать та позивачем зазначено, що за порушення, які було встановлено Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Укртрансбезпеки та щодо яких винесено постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів у розмірі 17000,00 грн. кожний від 05.03.2024 №068250 (згідно з актом проведення перевірки від 15.02.2024 №АР 035283), від 16.04.2024 №068518 (згідно з актом проведення перевірки від 27.03.2024 № АР035438), від 07.05.2024 №068655 (згідно з актом проведення перевірки від 15.04.2024 №АР035610), позивачем вже понесено відповідальність та сплачено штрафи. А тому, повторне накладення відповідальності за одні й ті самі порушення є подвійним покаранням, що заборонено законом.

Позивач вказує, що враховуючи те, що за порушення, встановлені Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Укртрансбезпеки відповідно до постанов від 05.03.2024, 16.04.2024, 07.05.2024, було застосовано адміністративно-господарську відповідальність у вигляді штрафів, то застосування відповідальності відповідно до рішення №70/48-р/к у вигляді штрафу за ті самі факти порушень є неконституційним.

Таким чином, позивач вважає, що Відділенням Антимонопольного комітету України при прийнятті Рішення №70/48-р/к не було повно з`ясовано та доведено обставини, які мають значення для справи, а висновки, викладені в рішенні, не відповідають таким обставинам, у зв`язку з чим наявні підстави для його скасування. На переконання позивача, рішення №70/48-р/к та №70/47-р/к не відповідають вимогам закону, є необґрунтованими, і за таких умов підлягають скасуванню.

Щодо строку оскарження рішень №70/48-р/к та №70/47-р/к позивачем вказано про те, що рішення №70/48-р/к та №70/47-р/к ФОП Петровим Ю.О. було отримано 22.07.2026, а саме з дня винесення старшим державним виконавцем Куп`янського відділу державної виконавчої служби у Куп`янському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Василець Оленою Юріївною постанов про відкриття виконавчих проваджень №№81555112, 81554472. Про прийняття рішень №70/48-р/к та №70/47-р/к ФОП Петров Ю.О. не знав та не міг знати, а тому це унеможливило своєчасно звернутися до суду та оскаржити рішення №70/48-р/к та №70/47-р/к.

23.07.2026 позивачем направлено лист до відділення з метою ознайомлення з матеріалами справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Листом відділення Антимонопольного комітету України від 28.07.2026 №70-02/5292е повідомлено позивача про можливість ознайомитись з матеріалами справ №4/20-153-25 та №4/12-43-26. Вказано, що позивач не мав можливість ознайомитися з оригіналами рішень №70/48-р/к та №70/47-р/к та отримав лише копії, розміщені на офіційному вебсайті Антимонопольного комітету України.

Таким чином, позивач резюмує, що вказані обставини є поважними та дають підстави для поновлення строку на оскарження рішень №70/48-р/к та №70/47-р/к.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

У частині 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб`єкта господарювання, об`єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили зазначений суб`єкт господарювання, об`єднання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання, або вступ до такого об`єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Частиною 1 статті 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" унормовано, що розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

У частині 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Отже, законодавством передбачено, що рішення органів Антимонопольного комітету України приймаються з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Встановлені у рішенні органу Антимонопольного комітету України зобов`язання, передбачені статтею 48 цього Закону, підлягають виконанню у двомісячний строк з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, якщо інше не передбачено законом або цим рішенням.

Строки, передбачені абзацом першим цієї частини, зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України у двомісячний строк з дня одержання може бути оскаржене до господарського суду.

Відповідно до частини 3 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як зазначено судом вище, предметом позову є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.04.2026 №70/47-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (справа №4/12-43-26, далі - рішення 1) та рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.04.2026 №70/48-р/к "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" (справа №4/20-153-25, далі - рішення 2).

Абзацом першим частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Матеріали справи свідчать та позивачем не заперечується, що копію рішення - 1 було направлено відповідачем разом із супровідним листом від 09.04.2026 №70-02/2644е (далі - лист 1) на адресу позивача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на дату складання листа: 63707, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Ананьїна, буд. 105. Копію рішення - 2 було направлено відповідачем разом із супровідним листом від 09.04.2026 №70-02/2643е (далі - лист 2) на адресу позивача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на дату складання листа: 63707, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Ананьїна, буд. 105.

Також, з матеріалів справи убачається та позивачем не заперечується, що відповідачем в процесі розгляду справ №4/12-43-26 та №4/20153-25 було направлено лист від 18.12.2025 №70-02/7549е до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України з проханням надати інформацію щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , яка міститься у Державному реєстрі надавачів та отримувачів соціальних послуг, а саме відомості щодо взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Міністерство соціальної політики, сім`ї та єдності України листом від 26.12.2025 №1850-9148/03-25 повідомило, що ОСОБА_1 перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб (обліковий підрозділ м. Кам`янець - Подільський (6821) Хмельницької області з 21.04.2022).

При цьому матеріали справи свідчать, що відповідач листом від 07.01.2026 №70-02/112е звернувся до Кам`янець-Подільської міської ради щодо отримання інформації що міститься в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб, а саме, стосовно місця реєстрації ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), який з 21.04.2022 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа у м. Кам`янець-Подільський.

Окрім того, Кам`янець-Подільська міська рада листом від 12.01.2026 №123/09-15 зазначила, що запитувана особа фактично проживає/перебуває з 21.04.2022 на території Кам`янець - Подільської міської територіальної громади за адресою: вул. Вокзальна, буд. 1/1, кв. 2, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька обл., 32307.

У зв`язку з викладеним, лист 1 та лист 2 також було скеровано відповідачем на адресу: АДРЕСА_2 .

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №R067144135595 та інформації з офіційного сайту АТ "Укрпошта" поштове направлення, яким лист 1 надсилався до позивача на адресу з ЄДР має статус: "повернення відправнику (закінчення встановленого терміну зберігання)". Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №R067144136591 та інформації з офіційного сайту АТ "Укрпошта" поштове направлення, яким лист 1 надсилався позивачу на адресу, вказану Кам`янець-Подільською міською радою має статус: "повернення відправнику (закінчення встановленого терміну зберігання)".

Також, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №R067144132758 та інформації з офіційного сайту АТ "Укрпошта" поштове направлення, яким лист 2 надсилався позивачу на адресу вказану в ЄДР, має статус: "повернення відправнику (закінчення встановленого терміну зберігання)". Окрім того, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №R067144133533 та інформації з офіційного сайту АТ "Укрпошта" за посиланням вказане поштове направлення, яким лист 2 надсилався позивачу на адресу вказану Кам`янець-Подільською міською радою має статус: "повернення відправнику (закінчення встановленого терміну зберігання)".

Суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Абзацами другим та третім пункту 5 розділу VIII Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджений Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, зареєстроване у в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за №90/299, зі змінами рішення у справі надається для виконання відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Крім осіб, яким рішення надано на виконання відповідно до абзацу першого цього пункту, рішення у справі (витяг з нього, що не містить інформації з обмеженим доступом, яка має бути виключена або зачорнена чи змінена в інший спосіб, що забезпечує достатній її захист та водночас повноту обґрунтування органом Комітету прийнятого рішення, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення Комітету інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) надсилається особам, які брали участь у справі. Рішення, прийняте за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комітету протягом 10 робочих днів з дня його прийняття. Рішення підлягає оприлюдненню в повному обсязі, крім інформації, яка визначена як інформація з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом має бути виключена або зачорнена чи змінена в інший спосіб, який забезпечує достатній її захист та водночас повноту обґрунтування органом Комітету прийнятого рішення.

Матеріалами справи підтверджено та позивачем не заперечується, що відповідачем у друкованому виданні Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр" від 28.04.2026 за №89 (8281) на сторінці 24 було опубліковано інформацію про прийняття спірних рішень.

Частиною 2 статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що у разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Статтею 73 Кодексу законів про працю встановлено такі святкові дні, зокрема, 8 травня - День пам`яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" визначено, що цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Згідно з частиною 6 статті 6 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" передбачено, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої - п`ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України "Про відпустки".

Таким чином, фізична особа-підприємець самостійно визначає свій графік роботи, оскільки на час воєнного стану офіційні святкові та неробочі дні (передбачені статтею 73 КЗпП) скасовані лише для сектору найманої праці на підприємствах/ державних установах, проте це не позбавляє людину права на відпочинок.

Матеріали справи свідчать, що спірні рішення вважаються врученими позивачу 11.05.2026, а тому відповідачем обґрунтовано враховано можливе встановлення позивачем такого режиму роботи, за яким період з 08.05.2026 по 10.05.2026 припадає на святкові/вихідні дні.

Отже, вручення рішення відповідача відбулось у спосіб, визначений частиною 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що є самостійним та достатнім способом повідомлення позивача про наявність рішення, ухваленого щодо нього, а тому доводи позивача в частині неналежного повідомлення про ухвалення щодо нього рішення АМК, є безпідставними.

Суд констатує, що відповідачем не було порушено положення законодавства пов`язані з направленням/врученням актів індивідуальної дії до позивача та здійснено щодо цього всі передбачені законодавством дії.

Частинами 1, 2 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Таким чином, приписами вищевказаної норми передбачено строк оскарження рішення органу АМК, який не може бути поновлено. На законодавчому рівні чітко визначено строки звернення до суду у справах щодо оскарження рішень АМК, які не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав позивача, який вважає, що таке право порушено.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що строк передбачений на оскарження спірних рішень становить до 13.07.2026 включно, оскільки 11.07.2026 та 12.06.2026 припадають на суботу та неділю відповідно. При цьому згідно з Карткою руху позовної заяви у даній справі, остання надійшла до Автоматизованої системи документообігу 14.08.2026 о 18 годині 30 хвилин. Як наслідок, позивачем пропущено строк на оскарження спірних рішень, що передбачений частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на 1 місяць і 2 дні. Факт пропуску строку на оскарження спірних рішень підтверджується позивачем з огляду на прохальну частину позовної заяви в поновленні строку.

Суд приймає до уваги висновки Верховного Суду у постанові від 14.03.2025 у справі №910/4518/22 наступного змісту: "Суд вважає за необхідне звернутися до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.11.2022 у справі №990/115/22 про те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку скаржниці щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку".

Так, як зазначено судом вище та убачається з матеріалів справи, станом на дату прийняття/направлення спірних рішень, так і станом на час розгляду даної справи, місцезнаходження позивача за даними з ЄДР є: 63707, Харківська обл., м. Куп`янськ, вул. Ананьїна, буд. 105.

Відповідно до частини 1, 4 статті 89 ЦК України передбачено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Частиною 1, 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів; 4) повідомлень про виявлення розбіжностей між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності клієнта, зокрема про виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 5) інформації від Національного банку України про визнання структури власності юридичної особи, державне регулювання та нагляд за діяльністю якої здійснює Національний банк України, непрозорою (прозорою). В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи.

Таким чином, слід дійти висновку, що позивачем не було внесено відповідні зміни у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому слушним є твердження відповідача про те, що позивач самостійно несе ризики не отримати кореспонденцію від державних органів та/або контрагентів, оскільки відповідальність за отримання поштових відправлень лежить не на відправнику, а на адресатові, який повинен отримувати їх за місцем своєї реєстрації (місцезнаходження).

Разом з тим, відповідно до статті 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" визначено, зокрема, що: адресат - це (одержувач) - юридична або фізична особа, якій адресується поштове відправлення, поштовий переказ; відправник - фізична або юридична особа, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) або найменування якої зазначені у встановленому порядку при пересиланні поштового відправлення, поштового переказу та яка подає оператору поштового зв`язку для пересилання поштове відправлення, поштовий переказ.

Також, постановою Кабінет Міністрів України від 05.03.2009 №270 затверджено Правила надання послуг поштового зв`язку, які визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Таким чином, вказані норми законодавства дають підстави стверджувати, що Антимонопольний комітет України та його територіальні органи під час направлення поштових відправлень виступають тільки у якості відправника і не здійснює контроль за порядком надання послуг поштового зв`язку у відповідності до Правил.

При цьому слушними є посилання відповідача, що АТ "Укрпошта" на своєму вебсайті за посиланням https://www.ukrposhta.ua/ua/pereadresuvannya-vidpravlennya надало змогу користувачам своїх послуг, в разі не знаходження з об`єктивних причин за відповідною адресою скористатися послугами переадресації відправлень, яку можливо зробити подавши відповідну заяву, зокрема онлайн.

Окрім того, в постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 визначено, що належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2021 у справі №913/785/17 зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Натомість матеріали справи свідчать, що позивач не надав сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональною ТПП України за особистою заявою суб`єкта господарювання, що засвідчує не лише наявність форс- мажорної обставини, а і їх вплив на конкретне зобов`язання, що унеможливлює його виконання у термін, передбачений відповідним договором, контрактом, угодою тощо. Позивачем не надано доказів, що саме введення воєнного стану/воєнні дії призвели до пропуску передбаченого законодавством строку оскарження спірних рішень.

Окрім того, позивач не зазначено, яким чином в межах норм законодавства про захист економічної конкуренції, мав діяти відповідач у разі повернення кореспонденції направленої на належну адресу позивача, яка зазначена в ЄДР, і яка повернулася до відповідача за закінченням терміну зберігання.

Щодо посилання позивача на постанову Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №914/251/18 суд зазначає, що предметом позову у справі було скасування рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіальне відділення Антимонопольного комітету України, за яким суб`єктів господарювання притягнено до відповідальності за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Однак, у даній судовій справі, мова йде про порушення передбачені пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки (рішення 1) та статтею 15 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді досягнення неправомірних переваг у конкуренції відносно іншого суб`єкта господарювання шляхом порушення чинного законодавства, яке підтверджено рішенням органу державної влади, наділеного відповідною компетенцією (рішення 2); розгляд справи №2-01-48/2016, відбувався за нормами законодавства про захист економічної конкуренції, що діяли до 01.04.2024; у справі №2-01-48/2016 рішення органів Антимонопольного комітету України було опубліковано на офіційному сайті, а не у друкованому виданні Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", як в даному випадку.

Суд враховує, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове правове регулювання спірних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц).

Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 у справі №910/17999/16; від 25.04.2018 у справі №910/24257/16 звертав увагу, що зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

Оскільки предмети та підстави позовів у справах, відповідно і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у цих справах, посилання позивача на судову практику в обґрунтування позову відхиляється судом як безпідставне.

Щодо посилань позивача в заявах по суті справи, що наведені обставини, які на думку позивача, свідчать про необґрунтованість прийняття спірних рішень та які під час розгляду справи відповідачем не спростовані, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу першого, другого, третього та п`ятого пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" у застосування припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також, частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати, що за цими приписами передбачені ними строки оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України не можуть бути відновлені.

Згідно з пунктом 21 постанови №15 господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Отже, суд зауважує, що передбачений цією статтею строк є присічним, його перебіг не переривається і не зупиняється, а закінчення цього строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів. Вимоги з приводу незаконності або необґрунтованості рішення заявлені після закінчення зазначеного строку не можуть братись братися до уваги.

Аналогічний висновок було викладеною в постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №922/3685/18, від 08.07.2019 у справі №915/756/18.

Верховний Суд у постанові від 08.06.2023 у справі №910/4032/22 зазначив, що чітке врегулювання строку оскарження рішень Комітету та визначення його як присічного свідчить про врегулювання правовідносин і відсутність правових підстав для застосування для його продовження / поновлення приписів Цивільного кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України чи ГПК України. Нормами спеціального законодавства чітко врегульовано правовідносини щодо строків оскарження рішень органів Комітету та визначено строк як присічний. Поряд із тим законодавець, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, не надав можливості продовження строків, установлених у частині 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Наведені обставини дають підстави дійти висновку, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг строків звернення до суду з позовами про оскарження рішень Комітету, а тому в суду відсутні підстави для застосування в цьому випадку аналогії закону.

Суд звертає увагу, що правова позиція щодо застосування приписів частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у справах про визнання недійсними рішень органів АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, є загальною (універсальною), сталою та послідовною (постанови Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/6538/18, від 14.03.2023 у справі №910/4518/22, від 20.04.2023 у справі №910/20438/21).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 13.11.2018 у справі №922/327/18 зазначив, що строки оскарження рішень органу АМК є присічними та відновленню не підлягають. Закінчення присічного строку, незалежно від причини його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення АМК та його органів, при цьому на спірні правовідносини не поширюють свою дію приписи статті 257 ЦК України та положення про загальну позовну давність (висновки Верховного Суду у постановах від 27.06.2020 у справі №905/1605/19, від 12.02.2019 у справі №915/352/18, від 08.07.2019 у справі №915/756/18, від 27.08.2019 у справі №922/3685/18 від 23.04.2019 у справі №910/6538/18).

Матеріали справи свідчать, що відповідач вчинив усі необхідні та достатні дії з дотриманням норм Закону України "Про захист економічної конкуренції" в частині доведення до відома позивача обставин ухвалення спірних рішень щодо нього.

Заперечення позивача не спростовують викладеного, зводяться до довільного тлумачення норм законодавства та до намагання перекласти відповідальність щодо пропущення передбаченого статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строку оскарження спірних рішень на відповідача.

Наведена підстава для відмови в задоволенні позову є самостійною та достатньою безвідносно до інших обставин, які встановлені судом у розгляді справи без урахування того, що господарським судом не можуть братися до уваги доводи позивача з приводу незаконності та необґрунтованості рішення АМК, оскільки такі доводи заявлено ним після закінчення строків, встановлених частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", на що звертає увагу Верховний Суд у постанові від 02.06.2026 по справі №914/1358/25.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (правова позиція Верховного Суду у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункту 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав відповідь на істотні питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позову, покладає витрати по сплаті судового збору на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "11" листопада 2026 р.

Суддя Г.І. Сальнікова