Ухвала № 141391582 у справі № 922/3833/26 від 10.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

УХВАЛА

про залишення без руху

"10" листопада 2026 р. м Харків Справа № 922/3833/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

розглянувши матеріали

позовної заяви Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків

до Харківського приватного навчально-виховного комплексу "Ліцей Професіонал" Харківської області, м. Харків

про визнання недійсними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області 06 листопада 2026 року з позовною заявою, де у якості Відповідача визначено Харківський приватний навчально-виховний комплекс «Ліцей Професіонал» Харківської області та вимогами про:

- Визнання недійсними та скасувати усіх рішеннь загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківського приватного навчально-виховного комплексу «Ліцей Професіонал» Харківської області» (код ЄДРПОУ 21229505; 61024, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд.22/24), оформлені протоколом №1/26 від 02 жовтня 2026 року.

- Визнання недійсними та скасувати усіх рішеннь загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківського приватного навчально-виховного комплексу «Ліцей Професіонал» Харківської області» (код ЄДРПОУ 21229505; 61024, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд.22/24), оформлені протоколом №26/3 від 21 жовтня 2026 року.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з вимогами частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом підпунктів 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви немайнового характеру - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2026 року в розмірі 3 328 гривень.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Так, Позивачем подано позовну заяву в електронній формі через систему Електронний суд, у якій заявлено дві немайнові вимоги, а отже сума судового збору за її подання до суду складає у розмірі 5 324,80 грн. ((3328х2)х0,8).

Водночас, в порушення імперативних норм процесуального законодавства, Позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору за подання до господарського суду позов, або звільнення від сплати судового збору.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до абз. 1 та 2 ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Частиною 1 статті 172 ГПК України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Водночас, при поданні до суду позовної заяви Позивач не надав доказів надсилання позову з додатками Відповідачу, а також третім особам, які зазначені у позовній заяві та яких Позивач просить суд залучити до участі у справі.

Отже, виникає необхідність в наданні до суду документальних доказів надсилання позову з додатками іншим учасникам справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

Пунктом 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно ч. 2 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Водночас, Позивачем не додано до позовної заяви жодних документальних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та на які Позивач посилається у позовній заяві.

У відповідності до пунктів 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

За вказаних обставин та підстав позовна заява підлягає залишенню без руху, із встановленням Позивачу строку для усунення недоліків, про які вказано у цій ухвалі.

Суд звертає увагу Позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Фізичної особи ОСОБА_1 - залишити без руху.

2. Встановити Позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви не пізніше 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали для подання до Господарського суду Харківської області:

- документальних доказів надсилання позову з додатками іншим учасникам справи;

- документальних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

- документальних доказів сплати судового збору.

3. Суд звертає увагу, що заяви та клопотання, які подаються до суду, повинні відповідати статтям 169-170 ГПК України. У випадку подання доказів до суду, у всіх учасників справи існує обов`язок надіслання копій таких доказів усім іншим учасникам справи заздалегідь (ч. 9 статті 80 ГПК України), а докази такого направлення надати суду.

4. Роз`яснити, що у випадку невиконання Позивачем вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.

Також суд наголошує на необхідності дотримання сторонами вимог частини 6 статті 6 ГПК України в частині обов`язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та можливості ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, а також зазначає про процесуальні наслідки, передбачені ГПК України, невчинення відповідних дій щодо реєстрації електронного кабінету.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвалу підписано 10.11.2026.

Суддя І.П. Жигалкін