Рішення № 141391583 у справі № 922/3126/26 від 11.11.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2026 р. м. Харків Справа №922/3126/26

Господарський суд Харківської області у складі судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Національного технічного університету "ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"

до Фізичної особи-підприємця Олійник Ольги Яківни

про стягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

НТУ "ХПІ" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП Олійник О.Я., в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 169.597,41 грн пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором оренди від 19.09.2017 №6377-Н в частині своєчасної перерахування орендних платежів та експлуатаційних витрат.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.09.2026 у справі №922/3126/26 позовну заяву НТУ "ХПІ" залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.09.2026 з урахуванням малозначності справи №922/3126/26 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Частиною п`ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача (№ поштового відправлення - R067280437252).

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).

Враховуючи факт направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі на дійсну адресу відповідача та повернення такої ухвали з відміткою поштового відділення "Одержувач відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).

Відповідно до частини дев`ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та ФОП Олійник О.Я. (орендар) був укладений Договір оренди від 19.09.2017 №6377-Н (далі - Договір оренди). Згідно з його умовами орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення - кім. №1-14, 1-15, 1-17, 1-18, ХІІ, ХІІІ, XIV на першому поверсі 3-поверхової будівлі учбового корпусу У-5 (інв. №[номер приховано], літ. "Ж-4"), загальною площею 175,20 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79, що перебуває на балансі Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість оцінки на 22.03.2017 і становить за незалежною оцінкою 433.800,00 грн без ПДВ. Майно передається в оренду з метою розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Згідно з пунктом 3.6. Договору оренди, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої методики, у співвідношенні: безпосередньо до державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 50%; на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 50%.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (пункт 3.7. Договору оренди).

У відповідності до пункту 5.12. Договору оренди орендар зобов`язався здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього Договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна у т.ч. на компенсацію плати за землю або договори з відповідними комунальними службами на надання комунальних послуг орендарю, з наданням орендодавцю копії цих Договорів.

Цей Договір укладений строком на 2 роки та 11 місяців, що діє з 19.09.2017 до 19.08.2020 (пункт 10.1. Договору оренду).

На підставі Акту приймання-передачі орендованого майна від 19.09.2017 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області передало, а ФОП Олійник О.Я. прийняла в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення - кім. №1-14, 1-15, 1-17, 1-18, ХІІ, ХІІІ, XIV на першому поверсі 3-поверхової будівлі учбового корпусу У-5 (інв. №[номер приховано], літ. "Ж-4"), загальною площею 175,20 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79.

Додатковою угодою від 21.09.2219 №2 до Договору оренди сторони продовжили строк його чинності на 10 років до 19.09.2027.

Також, між НТУ "ХПІ" (балансоутримувач) та ФОП Олійник О.Я. (орендар) був укладений Договір від 19.09.2017 №338-Ф про оплату орендарем балансоутримувачу експлуатаційних витрат на утримання державного майна, 50% орендної плати та відшкодування орендарем балансоутримувачу оплати комунальних послуг і земельного податку на підставі Договору оренди (далі - Договір про відшкодування). Згідно з його предметом балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, загальною площею 4.163,4 кв. м, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно орендованій ним площі.

Згідно з пунктом 1.3. Договору про відшкодування оплата орендарем експлуатаційних витрат балансоутримувача по утриманню будинку за перший місяць розрахунку - вересень 2017, складає 2.158,46 грн без ПДВ. Оплата експлуатаційних витрат за кожний наступний місяць визначається коригуванням оплати за попередній місяць на індекс інфляції в наступному місяці, з урахуванням ПДВ.

Балансоутримувач самостійно обчислює та сплачує земельний податок за користування орендарем часткою земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 79, а орендар відшкодовує балансоутримувачу витрати по сплаті земельного податку (пункт 1.5. Договору про відшкодування).

У відповідності до підпункту 2.2.3. пункту 2.2. Договору про відшкодування орендар зобов`язався отримувати у балансоутримувача в термін до 8 числа місяця, наступного за звітним, такі розрахунки: по орендній платі згідно з Розділом 3 Договору оренди; по сплаті експлуатаційних витрат; по відшкодуванню балансоутримувачу земельного податку; по відшкодуванню балансоутримувачу комунальних послуг.

Також орендар зобов`язався щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним, вносити платежі по рахунках, які зазначені в підпункті 2.2.3. цього Договору на рахунок балансоутримувача. В разі несвоєчасного перерахування орендарем грошових коштів, або не в повному обсязі (крім відшкодування балансоутримувачу земельного податку), нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення (підпункт 2.2.9. пункту 2.2. Договору про відшкодування).

Цей договір укладено строком на 2 роки, що діє з 19.09.2017 по 19.08.2020 (пункт 5.1. Договору про відшкодування).

Додатковою угодою від 22.09.2020 №1 сторони продовжили строк дії Договору про відшкодування до 19.09.2027.

Як свідчать матеріали справи між сторонами були підписані Акти виконаних робіт (послуг) щодо сплати експлуатаційних витрат, відшкодування комунальних послуг та оренди за період з січня 2022 по липень 2026.

Позивач зазначає, що відповідач оплачував платежі, передбачені підпунктом 2.2.3. пункту 2.2. Договору про відшкодування з порушенням встановлених строків. Внаслідок чого ФОП Олійник О.Я. була нарахована пеня за порушення строків виконання зобов`язань.

Позивач звернувся до відповідача із претензією від 05.08.2026 №66-07-22/19, в якій вимагав терміново розрахуватися по заборгованості та пені по орендним платежам на загальну суму 266.775,38 грн, з яких пеня складає 169.597,41 грн. Втім відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість по пені добровільно не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (стаття 627 ЦК України).

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи, позивач та відповідач перебувають у договірних правовідносинах щодо відшкодування експлуатаційних витрат на утримання державного майна, 50% орендної плати та комунальних послуг за орендоване майно, котре перебуває в тимчасовому оплатному користуванні у відповідача.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Орендар зобов`язався щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним, вносити платежі по рахунках, які зазначені в підпункті 2.2.3. цього Договору на рахунок балансоутримувача. В разі несвоєчасного перерахування орендарем грошових коштів, або не в повному обсязі (крім відшкодування балансоутримувачу земельного податку), нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення (підпункт 2.2.9. пункту 2.2. Договору про відшкодування).

Як зазначає позивач, відповідач порушив умов Договору про відшкодування в частині своєчасного розрахунку за оренду плату, експлуатаційні витрати та комунальні послуги.

В силу статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Враховуючи те, що відповідачем зобов`язання за Договором про відшкодування виконувалися з порушенням встановленого підпунктом 2.2.9. пункту 2.2. строку, суд дійшов висновку, що відповідач прострочив виконання зобов`язання, встановлене Договором про відшкодування.

Згідно зі статтею 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Аналіз положень статті 614 ЦК України дає підстави для висновку про те, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, Цивільний кодекс України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання. Така правова позиція щодо застосування статті 614 ЦК України висловлена Верховним Судом України у постанові від 13.02.2013 у справі №6-170цс12, та Верховним Судом у постановах від 14.09.2021 у справі №910/7256/20, від 19.08.2021 у справі №910/11889/20.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено наявність обставин, що унеможливили своєчасне виконання взятих на себе зобов`язань за Договором про відшкодування та які є підставою для звільнення його від відповідальності, передбаченої цим Договором.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

У підпункті 2.2.9. пункту 2.2. Договору про відшкодування сторони погодили, що в разі несвоєчасного перерахування орендарем грошових коштів, або не в повному обсязі (крім відшкодування балансоутримувачу земельного податку), нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Встановлення судом факту порушення відповідачем строків оплати за Договором свідчить про правомірність нарахування позивачем пені за несвоєчасну оплату 50% орендної плати, експлуатаційних витрат та комунальних послуг.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків пені в загальному розмірі 169.597,41 грн, судом встановлено, що такий розрахунок виконаний згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов Договору. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Отже, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 169.597,41 грн є законними та обґрунтованими. З огляду на це, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі шляхом стягнення зазначеної суми з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.662,40 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Олійник Ольги Яківни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Національного технічного університету "ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ" (Україна, 61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Кирпичова, буд. 2, код ЄДРПОУ 02071180) 169.597,41 грн пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.662,40 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "11" листопада 2026 р.

Суддя Н.С. Добреля