Рішення № 141391709 у справі № 925/311/26 від 11.08.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/311/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю, за участі представників учасників справи: прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Архипенко В.О., позивача - Окрушко А.М. за самопредставництвом, відповідачів-1, 2 - не з`явилися, відповідача-3 - адвоката Манжари Д.С., третьої особи-1 - Осадчої О.О. за довіреністю, третьої особи-2 - не з`явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації до Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (відповідач-1), Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області (відповідач-2), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро» (відповідач-3), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Центральний лісовий офіс» (третя особа-1), Центрально-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (третя особа-2) про витребування частини земельної ділянки, припинення прав власності і оренди земельної ділянки, скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

09.03.2026 керівник Золотоніської окружної прокуратури в системі "Електронний суд" в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації (далі також - позивач) звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (далі також - відповідач-1), Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області (далі також - відовідач-2), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро" (далі також - відповідач-3, СТОВ) "Дніпро"), в якому просив суд:

витребувати у власність держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації (ЄДРПОУ 00022668, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 185) з незаконного володіння Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (ЄДРПОУ 34177193, с. Іркліїв, вул. Соборності, 2, Золотоніського району Черкаської області) частину земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001, а саме площею 1,9517 га, яка за каталогом координат ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" накладається на землі лісового фонду (квартал 44, виділи 14, 18 Великобурімського лісництва);

скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 загальною площею 2,3448 га, що розташована в адміністративних межах Іркліївської об`єднаної територіальної громади (колишня Васютинська сільська рада);

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (ЄДРПОУ 34177193, вул. Соборності, 2 с. Іркліїв Золотоніського району Черкаської області) на земельну ділянку площею 2,3448 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1448155771251, номер запису про право власності 42705459);

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро" (ЄДРПОУ 03793573, с. Васютинці, вул. Леніна, 4, Золотоніського району Черкаської області) на земельну ділянку площею 2,3448 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1448155771251, номер запису про право оренди 24133922);

відшкодувати судові витрати.

Позов мотивовано тим, що земельна ділянка з кадастровим номером 125180800:02:000:6001 загальною площею 2,3448 га, що розташована на території Іркліївської сільської ради Золотоніськго району Черкаської області (колишня Васютинська сільська рада) за межами населеного пункту, створена як об`єкт речових прав для ведення товарного сільськогосподарського виробництва всупереч законодавству про ліси і землю, частина цієї земельної ділянки в розмірі 1,9517 га (далі також - спірна земельна ділянка) відноситься до земель державного лісогосподарського призначення, із власності держави вибула незаконно, тому порушене право держави підлягає захисту у спосіб, визначений прокурором.

У позовній заяві прокурором також заявлено про необхідність залучення до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Центральний лісовий офіс» та Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, які є постійними безперервними користувачами спірної земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/311/26 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.05.2026, за клопотанням прокурора залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Центральний лісовий офіс» і Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, учасникам процесу запропоновано подати заяви по суті справи і клопотання з процесуальних питань за наявності у встановлені строки, усі докази на підтвердження позову і заперечень проти нього.

Позивач - Черкаська обласна військова адміністрація в особі представника подав 25.05.2026 заяву про розгляд справи в судовому засіданні 26.05.2026 без його участі (т. 1 а.с. 193). Інших заяв по суті справи, клопотань з процесуальних питань не подавав.

Відповідач-1 Іркліївська сільська рада в особі представника, через загальний відділ суду на паперових носіях і через систему «Електронний суд» подав 31.03.2026 заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку з поданням прокурором позовної заяви без додержання вимог викладених у ч. 6 ст. 164 ГПК України (вх. № 5376/26 т. 1 а.с.131-134, т. 2 а.с 21-23) і відзив на позовну заяву (вх. № 5378/26 т. 1 а.с. 116-127, вх. № 5656/26 т. 2 а.с. 1-18).

Заява відповідача-1 про залишення позову без розгляду мотивована тим, що прокурор при поданні до суду даного позову не вніс на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, вимога про витребування якого заявлена до відповідача-1.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 заперечував проти позову повністю з мотивів необґрунтованості, безпідставності і недоказаності позовних вимог. Свої заперечення відповідач-1 обґрунтовував тим, що прокурор помилково вважає приналежність спірної земельної ділянки площею 1,9517 га до земель лісового фонду, право постійного користування нею треті особи у справі не набували, у встановлений законом спосіб не оформляли, фактичне і безперервне лісовпорядкування нею не здійснювали. Земельна ділянка з кадастровим номером 125180800:02:000:6001 загальною площею 2,3448 га, у складі якої знаходиться спірна земельна ділянка, на законних підставах перебуває у комунальній власності відповідача-1 і у користуванні на правах оренди у відповідача-3, інформація про цю земельну ділянку внесена до Державного земельного кадастру, Державного реєстру прав власності і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ця інформація є офіційною, а подані прокурором докази не підтверджують його вимог. Окремо відповідач-1 в особі його представника вважав відсутніми у прокурора підстави представляти інтереси позивача чи третіх осіб у спірних правовідносинах, наявність самої події порушення права власності держави на спірну земельну ділянку, спосіб захисту порушеного права держави прокурором обрано неналежний. Крім того, відповідач-1 заявив про застосування судом наслідків пропуску строку позовної давності до вимог прокурора, як на окрему підставу відмови судом у задоволенні позову повністю. Також відповідач-1 вважав, що задоволення судом цього позову про витребування земельної ділянки у нього призведе до неприйнятного індивідуального та надмірного тягара для нього, як власника і добросовісного набувача, що є неприпустимим з огляду на норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, судову практику в подібних правовідносинах та грубо порушить державні і міжнародні гарантії інституту права власності.

Відповідач-2 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області в особі представника через систему «Електронний суд» подав 31.03.2026 відзив на позов, в якому заперечував проти позову з мотивів безпідставності позовних вимог до нього. Заперечення обґрунтовані тим, що за даними Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 площею 2,3448 га віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення сільськогосподарського виробництва, будь-яка інформація про віднесенні цієї земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення у Головного управління відсутня. В результаті інформаційного обміну з органом, що здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно, іншого речового права надійшла інформація про зареєстроване право власності на цю земельну ділянку за Іркліївською сільською радою, а право оренди - за СТОВ «Дніпро» з терміном до 31.12.2028. Державним кадастровим реєстратором Головного управління було лише перенесено інформацію про цю земельну ділянку із Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру, Головне управління не є суб`єктом спірних правовідносин, жодних дій щодо реєстрації цієї земельної ділянки, порушень чинного законодавства і прав позивача не вчиняло, тому не є належним відповідачем у справі, що і є підставою для відмови у позові до нього повністю. До відзиву представником відповідача-2 додано письмові докази на підтвердження обставин, викладених у відзиві (вх. № 5407/26, т. 1 а.с. 231-233, 237-239).

Відповідач-3 СТОВ «Дніпро» в особі представника через загальний відділ суду на паперових носіях і через систему «Електронний суд» подав 20.03.2026 заяву про залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 43 ГПК України, заява мотивована зловживанням при поданні позовної заяви прокурором своїми процесуальними правами та поданням завідомо необґрунтованого позову (вх. № 4748/26, т. 1 а.с. 99-103, 104-111).

26.03.2026 представник відповідача-3 СТОВ «Дніпро» подав доповнення до заяви від 20.03.2026 вх. № 4748/26, в якій просив суд у відповідності до норм ч. 6 ст. 164, ч. 1 ст. 174, п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України залишити позов без розгляду у зв`язку з невнесенням прокурором при поданні позову в частині витребування майна (частини земельної ділянки) грошових коштів у розмірі вартості цього майна на депозитний рахунок суду, що є окремою самостійною підставою залишення позову без розгляду. До заяв додав докази на підтвердження обставин, викладених в них (вх. № 5057/26, т. 1 а.с. 113-115).

31.03.2026 відповідач-3 СТОВ «Дніпро» подав відзив на позовну заяву (вх. № 5392/26, т.1 а.с. 139-163) і заяву про застосування строку позовної давності (вх. № 5394/26 т. 1 а.с. 228-230), в яких проти позову заперечував з мотивів безпідставності, необґрунтованості і недоказаності позовних вимог. Заперечення обґрунтовував тим, що відповідач-1 є законним і добросовісним набувачем земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 загальною площею 2,3448 га, а відповідач-3 правомірним її користувачем. Вказана земельна ділянка передана Чорнобаївскою РДА в оренду відповідачу-3, який з липня 2007 року є власником комплексу будівель, розташованого на ній, спірна земельна ділянка не відноситься до земель лісогосподарського призначення, на ній відсутні лісові насадження. Розроблена Чорнобаївським відділом Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» технічна документація із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі підтверджує віднесення земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення. Державний акт про підтвердження права власності або постійного користування спірною земельною ділянкою у ДП «Ліси України» відсутній. При зверненні до суду з цим позовом прокурором не доведено належними доказами віднесення спірної земельної ділянки до земель лісового фонду і подію порушення прав держави відповідачами, застосовано неналежний спосіб захисту порушеного права. Відповідачем-3 також заявлено про застосування судом наслідків пропуску прокурором строків позовної давності, що є окремою підставою відмови прокурору у задоволенні позову. На підтвердження обставин, викладених у відзиві і заяві про застосування позовної давності відповідачем-3 додано письмові докази та заявлено клопотання про витребування у ПП «Землемір» технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 загальною площею 2,3448 га, виготовленої 05.02.2019 за замовленням Черкаської ОДА (т. 1 а.с. 164-204).

Прокурор в системі "Електронний суд" 01.05.2026 подав:

відповідь на заяву відповідача-1 (Іркліївської сільської ради) про залишення позову без розгляду, в якій проти задоволення цієї заяви судом заперечував. Заперечення мотивовані тим, що предметом спору у цій справі є незаконність вибуття частини в розмірі 1,9517 га земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 площею 2,3448 га із державної у комунальну власність відповідача-1. Іркліївська сільська рада отримала цю земельну ділянку у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ, безоплатно. Норми Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025 № 4292-ІХ, про застосування яких просить відповідач-1, стосуються витребування майна саме у добросовісного набувача. Оскільки за обставин даного спору відповідач-1 набув у комунальну власність спірну земельну ділянку не за відплатним договором, його особа не підпадає під поняття добросовісного набувача, визначеного нормами ст.ст. 387, 388 ЦК України, то механізм компенсації грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, запроваджений Законом України від 12.03.2025 № 4292-ІХ, до спірних правовідносин не застосовується. Крім того, вимога відповідача-1 про залишення позову без розгляду заявлена всупереч змісту норм ст.ст. 164, 174, 226 ГПК України, тому і з цих підстав задоволенню не підлягає (вх. №7463/26 від 04.05.2026, т. 2 а.с. 36-38);

відповідь на заяву відповідача-3 (СТОВ «Дніпро») про залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 43 ГПК України (вх. № 4748/26), в якій проти задоволення цієї заяви судом заперечував. Заперечення мотивовані тим, що наявність спору щодо категорії спірної земельної ділянки та законність її вибуття із державної у комунальну власність свідчить про наявність реального предмета спору, а не «штучного» характеру справи. Позивач, як орган уповноважений у цих павовідносинах представляти інтереси держави, у діях відповідачів не вбачає порушень інтересів держави і відповідних заходів на усунення порушень не вживає. Це свідчить про «виключність» випадку представництва прокурором інтересів держави у даному випадку та безпідставність заяви відповідача-3 про зловживанням при поданні позовної заяви прокурором своїми процесуальними правами та поданням завідомо необґрунтованого позову (вх. № 7465/26 від 04.05.2026, т. 2 а.с. 47-50);

відповідь на заяву відповідача-3 (СТОВ «Дніпро») про застосування строку позовної давності (вх. № 5394/26), в якій проти задоволення заяви заперечував і зазначив, що 22.06.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Іркліївської сільської ради зареєстровано право к5омунальної власності Іркліївської сільської ради на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 площею 2,3448 га. З моменту вибуття цієї земельної ділянки із державної у комунальну власність, тобто з 22.06.2021 рахується перебіг строку позовної давності. Враховуючи законодавче зупинення перебігу позовної давності у зв`язку з поширенням в Україні корона вірусної хвороби і введенням воєнного стану позов подано в межах трьох річного строк позовної давності і не пропущено (вх. № 7470/26 від 04.05.2026, т. 2 а.с. 82-84);

відповідь на відзив відповідача-2 (Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області), в якій спростовував доводи відповідача-2, наполягав на задоволенні позову в частині вимог до нього та пояснив, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 площею 2,3448 га зареєстрована в Державному земельному кадастрі 22.06.2021 за категорією земель сільськогосподарського призначення, за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Проте, частина цієї земельної ділянки площею 1,9517 га накладається на землі державного лісового фонду - Великобурімського лісництва, сформована за рахунок виділів 14,18 кварталу 44 і повинна обліковуватись як землі лісогосподарського призначення. У випадку задоволення позову прокурора в частині вимог про скасування державної реєстрації цієї земельної ділянки судове рішення буде виконуватись державним кадастровим реєстратором відповідача-2, що і є підставою притягнення прокурором Головного управління до участі у справі в якості відповідача (вх. № 7432/26 від 01.05.2026, т. 2 а.с. 25-27);

відповідь на відзив відповідача-1 (Іркліївської сільської ради) і відповідача-3 (СТОВ «Дніпро»), в яких спростовував доводи відповідачів-1 і 3, викладені у їх відзивах на позов. Спростування, як і позовні вимоги, прокурор обґрунтовував тим, що згідно з п. 5 розділу VІІІ «Прикінцеві положення ЛК України», до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Належність спірної земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 площею 2,3448 га до земель лісогосподарського призначення підтверджується сукупністю доказів, а саме матеріалами лісовпорядкування (планшети, ортофотоплани та матеріали землевпорядкування), які згідно зі ст. 48 Лісового кодексу України є обов`язковими для виконання і мають статус нормативно-технічної документації, інформацією та висновками уповноважених органів у сфері лісового господарства, а саме інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 19.05.2025 № 02/753-25, долученого до неї фрагменту з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів Великобурімського лісництва ДП «Золотоніське лісове господарство» за даними лісовпорядкування, виконаними Українською лісовпорядною експедицією станом на 01.01.2014, роботою з визначення координат поворотних точок меж і даних про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі частини площею 1,9517 га земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001, здійсненою ДП «Черкаський науково дослідний та проектний інститут землеустрою» на підставі договору № 046-д щодо надання землевпорядних (землеоціночних) послуг, відповідно до якої встановлено і виготовлено відповідний каталог координат частини земельної ділянки та надано відповідну схему накладення. Прокурор також просив врахувати, що спір у даній справі стосується земель лісогосподарського призначення державної власності, які відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України ст. ст. 16, 17 Лісового кодексу України є виключною державною власністю та мають особливий правовий режим. Такі землі не можуть передаватися у користування з порушенням спеціальної процедури, не можуть вибувати з державної власності поза волею уповноваженого органу держави та мають обмежений цивільний обіг. Отже, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню загальні положення про добросовісного набувача, передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України. Під час прийняття Іркліївською сільською радою до комунальної власності спірної земельної ділянки 22.06.2021, перебіг строків позовної давності було зупинено, Золотоніською окружною прокуратурою за даним позовом їх не пропущено тому просив позов задовольнити повністю заяву (вх. № 7466/26, 7468/26, 7470/26, т.2 а.с. 25-27, 59-67, 70-80).

Ухвалою суду від 07.05.2026 за клопотанням представника відповідача-3 підготовче засідання відкладено на 26.05.2026.

15.05.2026 відповідач-3 СТОВ «Дніпро» на електронних і паперових носіях подав:

заяву, в якій підтримав і просив задовольнити раніше подані заяви/клопотання та просив витребувати в якості додаткового письмового доказу у ПП «Землемір» технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 загальною площею 2,3448 га, виготовлену 05.02.2019 за замовленням Черкаської ОДА та дослідити її в судовому засіданні (вх. № 8391/26 від 18.05.2026, т. 2 а.с. 179-181, 182-184);

заперечення на відповідь прокурора на його відзив і на заяви про залишення позову без розгляду та про застосування позовної давності у формі письмових пояснень (вх. № 8390/26 від 18.05.2026, т. 2 а.с. 136-149, 158-178), в яких спростовував доводи прокурора, викладені у відповіді на його відзив і заяви, та додатково наголошував що:

обставина безперервного та підтвердженого права користування спірною земельною ділянкою третьою особою ДП «Ліси України» прокурором належними, допустимими і достовірними доказами не доведена (п. 1);

приналежність земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 загальною площею 2,3448 га до земель лісового фонду, накладення частини цієї земельної ділянки площею 1,9517 га на землі лісогосподарського призначення прокурором також не доведено. Належним доказом підтвердження цієї обставини, за умови встановлення якої суд міг би прийти до висновку про наявність порушеного права держави, міг бути висновок судової земельно-технічної експертизи, але цього доказу прокурором суду не надано. Каталог координат земельної ділянки не є самостійним юридичним документом, а є технічним документом і невід`ємною частиною документації із землеустрою, яка не виготовлялась, тому не може вважатись належним доказом. Натомість відомості із Державного земельного кадастру, які є офіційними, цю обставину спростовують (п.п. 2, 3);

відповідач-3 набув спірну земельну ділянку у користування саме як земельну ділянку сільськогосподарського призначення на законних підставах, відкрито і безперервно володіє і користується нею з 2009 року, є її добросовісним набувачем. Натомість лісогосподарські підприємства з цього часу фактичне користування цією земельною ділянкою не здійснюють, комплекс заходів з охорони, захисту, раціонального використання і розширеного відтворення лісів, характерних для земель лісогосподарського призначення, не вчиняють. У рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, п. 71) ЄСПЛ наголосив, що минулі помилки державних органів не повинні непропорційно виправлятись за рахунок добросовісних набувачів. Згідно з правовою позицією ВП ВС у постанові від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19), добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Практика ЄСПЛ згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України судами має застосовуватись як джерело права (п. 4);

підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, складені і затверджені у 1991-2013 роках, якими прокурор підтверджує безперервне право користування спірною земельною ділянкою лісогосподарським підприємством у відповідності до п. 5 Прикінцевих положень ЛК України, можуть мати доказове значення лише у сукупності з рішенням органу державної влади, яке за обставин даної справи відсутнє (п. 5);

кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Пред`явлення прокурором віндикаційного позову до відповідача-3 за обставин даної справи є неправильно обраним способом порушеного права у спірних правовідносинах, якщо це і має місце (п. 6);

оренда спірної земельної ділянки відповідачем-3 почалася з 18.05.2009 року, перебіг строку позовної давності розпочався з цієї дати, що помилково не визнає прокурор (п. 7);

позовні вимоги прокурора спрямовані фактично на захист прав або інтересів не держави, а третьої особи - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Центральний лісовий офіс», що є підставою закриття провадження або залишення позову без розгляду судом (п. 8).

Ухвалою суду (в протоколі судового засідання) від 26.05.2026 відмовлено у задоволенні заяв представників відповідачів-1, 3 про залишення позову без розгляду (вх. № 4748/26 т. 1 а.с. 99-103, 113-115, вх. № 5376/26 т. 1 а.с. 131-134, т. 2 а.с. 21-23), заяв представника відповідача-3 про витребування доказів (вх. № 5392/26 т. 1 а.с. 139-163, 8391/26 т. 2 а.с. 179-181, 182-184), підготовче провадження у справі № 925/311/26 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 30.06.2026.

Ухвалою суду від 29.06.2026 забезпечено участь в судовому засіданні у справі для представника відповідача-1 - Кулика Р.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів.

В судових засіданнях 30.06.2026, 16.07.2026, 04.08.2026 відбувся розгляд справи по суті, протокольними ухвалами суду в засіданні оголошувались перерви.

Відповідач-3 в особі представника подав 03.08.2026 в системі «Електронний суд» письмові тезиси промови в дебатах у формі додаткових пояснень у справі, в яких підсумував свої заперечення проти позову, узагальнив законодавство і судову практику щодо спірних правовідносин та за їх наслідком просив суд відмовити у задоволенні позову повністю за безпідставністю і недоведеністю позовних вимог, а у випадку незнаходження підстав для відмови у позові прокурора по суті - застосувати пропущений 3-х річний строк звернення до суду і відмовити у позові з цих підстав (вх. № 13014/26 від 04.08.2026, т. 3 а.с. 31-44).

Представник відповідача-2 подав в системі «Електронний суд» заяву, в якій підтримав заперечення проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву, просив суд у позові до нього відмовити, розгляд справи провести без його участі (вх.12930/26, т. 3 а.с. 21-22).

В судових засіданнях 30.06.2026, 16.07.2026, 04.08.2026 прокурор, представники позивача і третьої особи-1 позов з підстав, викладених у позовній заяві підтримали і просили суд позов задовольнити повністю, представники відповідачів-1 і 3 позов не визнали і кожен окремо просили суд відмовити у позові до них повністю з підстав, викладених у їх заявах по суті справи.

В судове засідання 04.08.2026 відповідач-2, третя особа-2 явку своїх представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 статті 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи наявні матеріали справи, які є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, відповідно до ст. 202 ГПК України, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників відповідача-2 і третьої особи-2 за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 04.08.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, оголосив дату та час оголошення його вступної та резолютивної частин на 11.08.2026.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, 11.08.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, третьої особи-1, дослідивши заяви прокурора і представників сторін по суті справи, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд відмовляє у задоволенні позову повністю з таких підстав.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права чи охоронюваного законом інтересу.

На підтвердження обставин, якими прокурор і позивач обґрунтовують свої вимоги, а відповідачі заперечують проти них, ними (сторонами) подано письмові докази із яких вбачається наступне.

10.04.2025 керівник Золотоніської окружної прокуратури звернувся до директора філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» із запитом № 51/2-893вих-25, в якому просив надати інформацію із наданням відповідних документів щодо підстав та дат виникнення права постійного користування земельною ділянкою площею 2,3448 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001, розташованої в адмінмежах Іркліївської сільської територіальної громади Золотоніського району Черкаської області (за межами с. Васютинці), її належності до передачі в оренду, оскільки даними публічної кадастрової карти встановлюється віднесення її до Великобурімського лісництва, державної форми власності (т. 1 а.с. 23-24).

На запит прокурора № 51/2-893вих-25 від 10.04.2025, директор філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» 14.04.2025 листом за № 3315/36.2-4-2055 повідомив прокурора, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 відноситься до земель лісогосподарського призначення, знаходиться на території лісового фонду Великобурімського лісництва Черкаського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Ділянка розташована в кварталі 44 виділі 14,18 Великобурімського лісництва. Право постійного користування земельною ділянкою здійснюється на підставі затверджених матеріалів базового лісовпорядкування 2013 року по ДП «Золотоніське лісове господарство», до листа додано Проект організації та розвитку лісового господарства ДП «Золотоніський лісгосп» Великобурімське лісництво Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства 2014 року, викопіювання з місцезнаходженням спірної земельної ділянки на плані насаджень ДП «Золотоніське лісове господарство» (т. 1 а.с. 24зв, 25-26).

Із описової частини Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Золотоніське лісове господарство» Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства 2014 року слідує, що: 27.08.1929 Рада праці і оборони СРСР прийняла постанову про організацію лісгоспів і ліспромхозів, а в січні 1930 року у складі Наркомзему УРСР було організовано Укрдержліс; на базі Золотоніського міжрайонного лісництва в 1934 році було утворено Золотоніський лісгосп; у 1954 році, згідно постанови Ради Міністрів УРСР від 30.11.1954 № 1834 створено Золотоніський лісгоспзаг, який проіснував до 1991 року; на підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 12.07.1991 № 182, наказу Мінлісгоспу України від 31.10.1991 № 133 «Про організаційну структуру управління лісовим господарством» Золотоніський лісгоспзаг був реорганізований в Золотоніський держлісгосп, в 2005 році перейменовано в ДП «Золотоніський лісгосп».

Перше лісовпорядкування лісів, які входили до складу лісгоспу проведено в 1934 році. Класичне лісовпорядкування лісів, які входили до складу лісгоспу проведено у 1949-1950 роках Харківською аерофотолісовоювпорядною експедицією. Наступні лісововпорядні роботи проводились в 1962, 1972, 1982, 1992 роках.

Геодезичною (картографічною) основою для складання лісовпорядних планшетів стали державні акти на право постійного користування земельними ділянками, ортофотоплани, матеріали землевпорядкування, а також планшети лісовпорядкування з внесеними поточними змінами при безперервному лісовпорядкуванні за період з 1991 по 2013 роки; лісовпорядні роботи проводились виходячи з вимог «Порядку поділів лісів на категорії та виділення особливо захисних земельних ділянок» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 733 та у відповідності до наказу Держкомлісгоспу України від 10.08.2010 № 254 «Про віднесення до відповідних категорій лісів Черкаської області, що знаходяться в постійному користуванні підприємств Деркомлісгоспу», а особливо захисні лісові ділянки - у відповідності з наказом Черкаського ОУЛМГ № 64 від 16.10.2009 (т. 1 а.с. 56-64).

16.06.2025 директор філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», додатково до листа від 14.04.2025 № 3315/36.2-4-2055, листом № 5342/36.6-1-2025 надав прокурору планово-картографічні матеріали лісовпорядкування Золотоніського держлісгоспу 1992 року, з яких вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 перебуває в межах земель лісогосподарського призначення державної форми власності, постійним землекористувачем яких був Золотоніський держлісгосп, правонаступником якого є філія «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Ділянка виділів 14, 18 кварталу 44 Великобурімського лісництва Черкаського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» має наступні таксаційні показники: склад насадження 7Тч3Акб+Гшз+Врб, 30 років, тип лісорослинних умов Д3ГД, клас бонітету 2, повнота 0,8. ДП «Золотоніське лісове господарство» та ДП «Ліси України» дозволи на вилучення земельних ділянок із постійного користування не надавали. До листа додано викопіювання ортофотоплану кварталу 44 Великобурімського лісництва (т. 1 а.с. 27-29).

На запити прокурора від 16.04.2025 № 51/2-933вих-25 і від 03.06.2026 № 51/2-1259вих-25, Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання ВО «Укрдержліспроект» (далі - ВО «Укрдержліспроект») супровідними листами від 19.05.2025 № 02/753-25 і від 05.06.2025 № 04/817-25 надало прокурору фрагмент з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів Великобурімського лісництва ДП «Золоніське лісове господарство» за даними лісовпорядкування, виконаними Українською лісовпорядною експедицією станом на 01.01.2014 та матеріали лісовпорядкування 2013 року в електронному виді (т. 1 а.с. 45, 47зв).

Із публічної кадастрової карти України вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 накладається на землі державного лісового фонду виділи 14, 18 кварталу 44 Великобурімського лісництва ДП «Золоніське лісове господарство».

30.07.2025 Черкаська обласна прокуратура, як замовник, уклала з ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», як виконавцем, договір на виконання землевпорядних (землеоціночних) послуг № 086-д, предметом якого є надання послуг по розробці землевпорядної документації, а саме виготовлення каталогу координат земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка розташована в межах кварталу 44 Великобурімського лісництва ДП «Золоніське лісове господарство» та яка накладається на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 (код ДК 021:2015 - 71250000-5 «Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги»).

По акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 01.08.2025 виконавець передав, а замовник прийняв результат послуг по договору на виконання землевпорядних (землеоціночних) послуг від 30.07.2025 № 086-д, оформлений в належному порядку. Згідно каталогу координат (система координат СК63), частина земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 1,9517 га накладається на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 (т. 1 а.с. 49-51, 52-53).

Супровідним листом від 21.08.2025 № 02/1179-25 ВО «Держліспроект» надало прокурору на його запит від 25.07.2025: фрагменти накладок на ортофотоплан квартала 44 Великобурімського лісництва ДП «Золоніське лісове господарство» з межами таксаційних виділів і межами земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001; планово-картографічну інформацію у векторному форматі DMF в системі плоских координат СК-63 в електронному вигляді, планшети в паперовому та цифровому форматі jpg з відображенням квартала 44 відповідно до матеріалів базового лісовпорядкування 2013 року (т. 1 а.с. 55-56).

Враховуючи вищевикладене прокурор прийшов до висновку, що право користування Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» спірною земельною ділянкою є підтвердженим та безперервним, ґрунтується на сукупності історичних актів про створення лісгоспу та офіційних документів: матеріалах лісовпорядкування (планшетах, ортофотопланах та матеріалах землевпорядкування), які згідно зі ст. 48 Лісового кодексу України є обов`язковими для виконання і мають статус нормативно-технічної документації і є належними доказами в господарському процесі.

Поряд з цим заперечення відповідачів ґрунтуються на інших обставинах.

01.03.2007 Акціонерним товариством закритого типу «Прогрес», як продавцем, укладено з СТОВ «Дніпро» (відповідачем-3), як покупцем, договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд, згідно з умовами п.п. 1.1., 1.2. якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю, а покупець - прийняти майно і оплатити за нього обговорену суму. Комплекс що відчужується за цим договором розташований в с. Васютинці, вул. Б.Хмельницького буд. 132 Чорнобаївського району Черкаської області. До складу комплексу входять такі споруди: будинок рибалки позначений в технічній документації літ «Аа1» загальною площею 184,2 кв.м., гараж - «Б» площею 78,3 кв.м., сарай «В» площею 20,5 кв.м., сітко сховище «Г» площею 226,18 кв м, льодник - «Д», криниця-1, огорожа-2, 3, яма - 4. Договір посвідчено приватним нотаріусом Чорнобаївського районного нотаріального округу Бабаком О. В. 01.03.2007, зареєстровано в реєстрі за № 867 (т. 1 а.с. 110).

На підставі договору купівлі-продажу від 01.03.2007 № 867 зареєстровано 03.03.2007 право приватної власності на комплекс будівель за СТОВ «Дніпро», номер об`єкта в РПВН 17623651, інформацію про право власності перенесено до Державного реєстру прав власності 03.08.2013, номер запису про право власності 2001626, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 125090571251 (інформаційна довідка від 07.10.2025 № 446651222, т. 1 а.с. 111).

У зв`язку з придбанням комплексу будівель по договору купівлі-продажу від 01.03.2007, відовідач-3 звернувся 06.07.2007 до Чорнобаївської районної державної адміністрації з листом, в якому просив надати дозвіл на передачу земельної ділянки розміром 2,3 га (господарські двори в адмінмежах Васютинської сільської ради, що належали АТЗТ «Прогрес») в оренду терміном на 20 років (т. 1 а.с. 187).

23.03.2008 Чорнобаївська районна державна адміністрація листом № 143, у відповідності до п.п. «а» ст. 17, ст. 124 ЗК України, надала дозвіл СТОВ «Дніпро» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо укладення договору оренди земельної ділянки терміном на 20 років загальною площею 2,3 га (господарський двір) за рахунок земель державної власності, що розміщені за межами населеного пункту в адміністративних межах Васютинської сільської ради (т. 1 а.с. 188).

За замовленням СТОВ «Дніпро» Чорнобаївським відділом Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» в 2008 році виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та підготовці документів, що посвідчують право СТОВ «Дніпро» на оренду терміном на 20 років земельної ділянки площею 2,3448 га (господарський двір) в адміністративних межах Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області. Із технічної документації вбачається, що земельна ділянка площею 2,3448 га є землями запасу - господарський двір, розташована в адміністративних межах Васютинської сільської ради на березі Кременчуцького водосховища за 1 км від с. Васютинці. На ділянці знаходиться 5 господарських приміщень, що належать СТОВ «Дніпро» відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № [номер приховано] від 03.03.2007. Ділянка межує з землями запасу (Кременчуцьке водосховище) та із землями Золотоніського держлісгоспу, Код цільового використання № 2.1. - землі сільськогосподарського призначення. Землекористувачем визначено Васютинську сільську раду, надання ділянки в оренду СТОВ «Дніпро» на 20 років погоджено Чорнобаївським районним відділом земельних ресурсів, відділом містобудування та архітектури райдержадміністрації, Васютинською сільською радою (т. 1 а.с. 189-200).

Розпорядженням Чорнобаївської районної державної адміністрації від 28.01.2009 № 18 затверджено технічну документацію та передано в оренду СТОВ «Дніпро» терміном на 20 років земельну ділянку державної власності загальною площею 2,3448 га (господарський двір), що знаходиться в адміністративних межах Васютинської сільської ради, встановлено орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Зобов`язано відділ Держкомзему у Чорнобаївському районі Черкаської області забезпечити державну реєстрацію договору оренди, внести відповідні зміни в земельно-облікові документи (т. 1 а.с. 37).

На підставі розпорядження Чорнобаївської районної державної адміністрації від 28.01.2009 № 18, 18.05.2009 Чорнобаївською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, укладено з відповідачем-3 СТОВ «Дніпро», як орендарем, договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передає, а оренда приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3448 га, в тому числі господарський двір площею 2,3448 га, яка знаходиться в адміністративних межах Васютинської сільської ради. На земельній ділянці знаходяться виробничі приміщення, її цільове призначення - сільськогосподарське використання, нормативна грошова оцінка становить 380149,87 грн., орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі щорічно. Договір укладено терміном на 20 років (до 31.12.2028), договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір зареєстровано у Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП « Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис 18.06.2009 за № 04[телефон приховано] (т. 1 ас. 34-35).

По акту прийому-передачі від 18.06.2009 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 2,3448 га, яка є об`єктом оренди по договору від 18.05.2009 № 04[телефон приховано] (т. 1 а.с. 36).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 14.12.2020 № 61-ОТГ, відповідно до ст.ст. 117, 122, 151 ЗК України, Указу Президента України від 15.10.2020 № 449 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», постанови КМ України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», наказу ДГК від 17.11.2020 № 485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності», положення про управління ДГК у Черкаській області, затвердженого наказом ДГК від 17.11.2016 № 308 (в редакції наказу від 20.02.2020 № 53), передано Іркліївській сільській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 5485,4932 га, які розташовані за межами сіл Васютинці, Вереміївка, Жовнине, Іркліїв, Кліщинці, Крутьки, Лихоліти, Лящівка, Москаленки, Першотравневе, Придніпровське, Ревбинці, Старий Коврай, Степове, Тимченки (Чорнобаївського району) Золотоніського району Черкаської області згідно з актом приймання-передачі, у тому числі і земельну ділянку площею 2,3448 га, яка є об`єктом оренди по договору від 18.05.2009 № 04[телефон приховано] (т. 1 а.с. 42 на звороті).

22.06.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Іркліївської сільської ради зареєстровано право комунальної власності Іркліївської сільської ради на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 площею 2,3448 га, індексний номер 58974127, інформаційна довідка за № 42705459 від 22.06.2021.

Із інформаційної довідки № 354034887 від 12.11.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 вбачається:

площа земельної ділянки становить 2,3448 га, розташована за адресою: Черкаська обл., Чорнобаївський район, Васютинська с/рада, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державна реєстрація земельної ділянки проведена 18.06.2009 районним відділом Черкаської філії ДП «Центр ДЗК», реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1448155771251;

державна реєстрація права власності проведена 22.06.2021 державним реєстратором ВК Іркліївської сільської ради за територіальною громадою Іркліївської сільської ради на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» серія від 28.04.2021 № 1423-ІХ, рішення ДР про державну реєстрацію від 27.06.2021 № 58974127, номер відомостей про речове право 42705459;

державна реєстрація права оренди земельної ділянки проведена 20.12.2017 державним реєстратором ВК Васютинської сільської ради за СТОВ «Дніпро» на підставі договору оренди від 18.05.2009 № 04[телефон приховано] зі строком дії до 31.12.2028, орендодавцем є Іркліївська сільська рада, номер запису про інше речове право 24133922 (т. 1 а.с. 33).

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001, державна реєстрація земельної ділянки проведена 18.06.2009, її площа становить 2,3448 га, розташована в межах Васютинської сільської ради, форма власності - комунальна, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогоспдарсього призначення; вид використання - 01.01; власник - Іркліївська сільська рада; дата реєстрації права - 22.06.2021; номер запису - 42705459; право оренди за СТОВ «Дніпро» зареєстровано 20.12.2017; номер запису - 24133922 (т. 1 а.с. 37-38).

Така ж інформація про земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 вбачається і із витягу з Державного земельного кадастру від 24.02.2026 № НВ-680[телефон приховано] (т. 1 а.с. 104-109).

На підставі рішення Іркліївської сільської ради від 26.03.2025 № 52-29/VІІІ, договору на проведення комплексу землевпорядних робіт відповідачем-3 СТОВ «Дніпро» 31.03.2025 сформовано технічне завдання на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки. За замовленням СТОВ «Дніпро» ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за результатом проведених робіт розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2,3448 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001, розташованої в адмінмежах Іркліївської сільської територіальної громади Золотоніського району Черкаської області (за межами с. Васютинці). Із технічної документації і пояснювальної записки до неї вбачається, що згідно Публічної кадастрової карти України, територія на якій проводиться землеустрій, внесена до Державного земельного кадастру за кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001. Речові права на неї зареєстровані у ДРРП на нерухоме майно за № 42705459 від 22.06.2021, за даною земельною ділянкою також зареєстровано право оренди за № 241339922 від 18.06.2009. Об`єкт землеустрою, що був обстежений під час проведення робіт, не відноситься до земель природно-заповідного чи іншого природоохоронного призначення, не перебуває в межах прибережної захисної смуги, не відноситься до земель лісогосподарського призначення, до земель водного фонду. Фактично є землями під сільськогосподарськими будівлями і дворами, код цільового призначення - 01.01.; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с. 172-185).

Рішенням Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 24.04.2025 № 53-23/VІІІ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності СТОВ «Дніпро» площею 2,3448 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 (т. 1 а.с. 186).

14.11.2025 Іркліївською сільською радою Золотоніського району Черкаської області, відповідно до рішення сесії Іркліївської сільської ради від 13.11.2025 № 59-25/VІІІ, як орендодавцем, за згодою сторін укладено з СТОВ «Дніпро», як орендарем, додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 18.05.2009, якою визначили Іркліївську сільську раду стороною орендодавця та погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, реорганізацію юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов договору або розірвання договору (т. 1 а.с. 204).

Черкаська обласна військова адміністрація, на запит прокурора від 10.04.2025 № 51/2-895вих25, листом від 28.04.2025 № 01/01-37/5246/01/01/-37/11007 повідомила прокурора, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомостей з Державного земельного кадастру є землями сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за угіддями - під капітальною забудовою, під проїздами, проходами та площадками, право комунальної власності зареєстровано за Іркліївською сільською радою та перебуває в оренді СТОВ «Дніпро» до 31.12.2029. Відповідно до підпункту «в» пункту 24 розділу ІХ «Перехідні положення» Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, зокрема, лісогосподарського призначення. Розпоряджень щодо передачі чи зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки Черкаською військовою адміністрацією не приймалось та не вживались заходи щодо її витребування. В разі підтвердження фактів, викладених прокурором у запиті, право держави в особі ЧОВА на розпорядження землями державної власності, є порушеним. У зв`язку з відсутністю коштів у ЧОВА на сплату судового збору остання не заперечує на подання позову в інтересах держави прокурором (т. 1 а.с. 30-31, 31-32).

Отже, предметом позову у справі, що розглядається, є вимоги прокурора в інтересах держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації до відповідачів про захист права державної власності на частину земельної ділянки лісогосподарського призначення у розмірі 1,9517 га, яка перебуває у складі земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 загальною площею 2,3448 га у спосіб, визначений прокурором.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади АР Крим або органів місцевого самоврядування; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ст.ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами Цивільного кодексу України встановлено, що:

об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага (ч. 1 ст. 177);

до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181);

право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 182);

право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.ч. 1, 2 ст. 328);

права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334);

право власності припиняється з підстав, визначених ст. 346 ЦК України, зокрема у випадках, встановлених законом;

держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (п.п. 1, 2 ст. 386);

власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ч. 1 ст. 392).

Частиною 2 ст. 328 ЦК України встановлена презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (тут і далі застосовується редакція закону, чинна на момент державної реєстрації спірного права) встановлено, що:

державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2);

речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення (п. 1 ч. 3 ст. 3);

державній реєстрації прав підлягають: право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості; похідні права від права власності: право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки (крім права оренди земельної ділянки, переданої в оренду відповідно до пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, а також права оренди, яке виникло при передачі земельних ділянок в оренду постійним користувачем, емфітевтом у випадках, визначених підпунктом 8 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України) (п. 1, абз. 7 п. 2 ч. 1 ст. 4);

у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч.1 ст. 5);

за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону) (абз. 1 ч. 1, абз. 1-4 ч. 3 ст. 26);

державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно (п.п. 9, 14 ч. 1 ст. 27).

Законом України «Про державний земельний кадастр» встановлено, що:

у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні системи, меліоративні мережі та інші складові частини меліоративної системи, складові частини меліоративних мереж; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера (абз. 2, 3 ч. 1 ст. 1);

внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9);

земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі (ч.ч. 1, 2 ст. 16);

відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим (ч.ч. 1, 2 ст. 20);

відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:

а) щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації; на підставі технічної документації із землеустрою - щодо інвентаризації земель;

б) щодо виду цільового призначення в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту. У разі якщо законом встановлена обов`язковість погодження зміни цільового призначення земельної ділянки з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, фізичною, юридичною особою та/або відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення (категорії земель та/або виду її цільового призначення) земельної ділянки додаються документи, що підтверджують таке погодження та/або забезпечення виконання зобов`язання з відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, у вигляді гарантії (ч. 2 ст. 21);

відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 року, вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до Державного земельного кадастру із Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів. Відомості про розподіл земель за формами власності і видами речових прав вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відомості про масив земель сільськогосподарського призначення вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (ч.ч. 9, 10 ст. 21);

державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності). У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзацах третьому і четвертому частини десятої, державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав. (абз. 4, 5 ч. 10, ч. 11 ст. 24);

Державний земельний кадастр та Державний реєстр речових прав на нерухоме майно за допомогою програмних засобів ведення інформаційних систем забезпечують у режимі реального часу отримання: органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права на земельні ділянки, їх обтяження, а також про ціну (вартість) земельних ділянок, речових прав на них чи розмір плати за користування земельною ділянкою; державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно відомостей з Державного земельного кадастру про речові права на земельні ділянки, зареєстровані до 2013 року, а також відомостей з Державного земельного кадастру про земельні ділянки (ст. 30);

виконавці робіт із землеустрою та землеоціночних робіт, посадові особи, які здійснюють формування та/або внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру, державні кадастрові реєстратори за порушення законодавства у сфері Державного земельного кадастру несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 39):

цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року. Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення (абз. 1 п. 1, абз. 1 п. 2, п. 4 розділу VII. Прикінцеві та перехідні положення).

Законом України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що:

виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (ч. 1 ст. 1);

місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону (п. 2 ст. 21);

обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень спрямовують діяльність районних державних адміністрацій та здійснюють контроль за їх діяльністю. Голови районних державних адміністрацій регулярно інформують про свою діяльність голів обласних державних адміністрацій, щорічно та на вимогу звітують перед ними. Голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (ч.ч. 1-3 ст. 33).

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що:

місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ч. 1 ст. 2);

сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч. 1 ст. 10);

відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом (ч. 1 ст. 18);

орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 181);

територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси* та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч. 1, 2, 5 ст. 60).

Земельний кодекс України (у відповідній редакції) визначає зокрема наступне:

земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3);

до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; д) організація землеустрою; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (ст. 12);

до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом (п. «а» ч. 1 ст. 17);

землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі. Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим (ч.ч. 1-3 ст. 19).

при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення (ч. 1 ст. 20);

порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (ст. 21);

до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ч.1 ст.55);

до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом (ст. 84);

право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92).

Лісовий кодекс України визначає наступне:

усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (абз. 3 ч. 1 ст. 1);

до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі (ч. 1 ст. 4);

до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства (ч.ч. 1, 2 ст. 5);

ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи (ст. 7);

у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи (ч. 1 ст. 17);

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території: забезпечують реалізацію державної політики у сфері лісових відносин; вирішують інші питання у сфері лісових відносин відповідно до закону (ч.ч. 1, 11 ст. 31);

лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України (ч. 1 ст. 45);

лісовпорядкування передбачає:відновлення у встановленому порядку меж території лісового фонду України і визначення внутрігосподарської організації; 2) виконання відповідних топографо-геодезичних робіт і спеціального картографування лісів, виготовлення планово-картографічних матеріалів; визначення породного та вікового складу деревостанів, їх стану, якісних і кількісних характеристик лісових ресурсів; складання проектів організації і розвитку лісового господарства та здійснення авторського нагляду за їх виконанням; інші лісовпорядні дії (п.п. 1-3, 13, 16 ч. 1 ст. 46);

у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів (ч.ч. 1, 5 ст. 48);

основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування. Порядок ведення обліку лісів встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.ч.2, 5 ст. 54);

цей Кодекс набирає чинності з дня його опублікування. До здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування (пункти 1, 5 розділу VІІІ Прикінцеві положення).

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що відповідач-3 СТОВ «Дніпро» на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 01.03.2007 з Акціонерним товариством закритого типу «Прогрес», придбав у приватну власність комплекс будівель і споруд, розташований в АДРЕСА_1 . До складу комплексу входять споруди: будинок рибалки загальною площею 184,2 кв.м., гараж площею 78,3 кв.м., сарай площею 20,5 кв.м., сіткосховище площею 226,18 кв м, льодник, криниця, огорожа, яма. Того ж дня договір посвідчено приватним нотаріусом Чорнобаївського районного нотаріального округу і зареєстровано в реєстрі за № 867 (далі також - договір купівлі-продажу від 01.03.2007 № 867).

03.03.2007 на підставі договору купівлі-продажу від 01.03.2007 № 867 зареєстровано право приватної власності на комплекс будівель за СТОВ «Дніпро», номер об`єкта в РПВН 17623651, інформацію про право власності перенесено до Державного реєстру прав власності 03.08.2013, номер запису про право власності 2001626, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 125090571251.

У зв`язку з придбанням комплексу будівель по договору купівлі-продажу від 01.03.2007 № 867 відовідач-3 звернувся 06.07.2007 до Чорнобаївської РДА із заявою про надання дозволу на передачу земельної ділянки розміром 2,3 га для їх обслуговування в оренду терміном на 20 років.

23.03.2008 Чорнобаївська РДА надала дозвіл СТОВ «Дніпро» на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо укладення договору оренди земельної ділянки терміном на 20 років загальною площею 2,3 га за рахунок земель державної власності.

За замовленням СТОВ «Дніпро» Чорнобаївським відділом Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» в 2008 році виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та підготовці документів, що посвідчують право СТОВ «Дніпро» на оренду терміном на 20 років земельної ділянки площею 2,3448 га (господарський двір) в адміністративних межах Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області. Технічна документація передбачала, що земельна ділянка, яка передається в оренду, є землями запасу - господарський двір, код цільового використання 2.1. - землі сільськогосподарського призначення, розташована в адміністративних межах Васютинської сільської ради на березі Кременчуцького водосховища, межує з землями запасу (Кременчуцьке водосховище) та із землями Золотоніського держлісгоспу.

На підставі розпорядження Чорнобаївської РДА від 28.01.2009 № 18, яким затверджено технічну документацію та передано в оренду СТОВ «Дніпро» земельну ділянку, 18.05.2009 Чорнобаївською РДА укладено з відповідачем-3 СТОВ «Дніпро» договір оренди земельної ділянки площею 2,3448 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 20 років (до 31.12.2028). Договір зареєстровано у Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис 18.06.2009 за № 04[телефон приховано]. Того ж дня, 18.06.2009 по акту прийому-передачі від 18.06.2009 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 2,3448 га, яка є об`єктом оренди по договору оренди землі від 18.05.2009 № 04[телефон приховано], з цього моменту (18.06.2009) відповідач-3 набув речове право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 на визначених у договорі умовах, умови договору сторонами виконуються без зауважень.

У процесі роздержавлення земель сільськогосподарського призначення державної власності, який розпочався Указом Президента України від 15.10.2020 № 449 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», наказом від 14.12.2020 № 61-ОТГ Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (відповідач-2) передало із державної власності, а Іркліївська сільська рада прийняла у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, у тому числі і ту, яка є об`єктом оренди по договору оренди землі від 18.05.2009 № 04[телефон приховано]. 22.06.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Іркліївської сільської ради зареєстровано право комунальної власності Іркліївської сільської ради на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 площею 2,3448 га, індексний номер 58974127.

На підставі рішення Іркліївської сільської ради від 26.03.2025 № 52-29/VІІІ, договору на проведення комплексу землевпорядних робіт відповідачем-3 СТОВ «Дніпро» замовлено, а ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за результатом проведених робіт розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2,3448 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001. При проведенні землевпорядних робіт розробником документації крім натурних обстежень використовувалась інформація із ДРРП і ДЗК про права власності і речові права на земельну ділянку і нерухоме майно, розташоване на ній.

Рішенням Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області від 24.04.2025 № 53-23/VІІІ затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 2,3448 га з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 відповідачу-3 СТОВ «Дніпро».

Відповідно до рішення сесії Іркліївської сільської ради від 13.11.2025 № 59-25/VІІІ «Про внесення змін до договору оренди землі СТОВ «Дніпро», 14.11.2025 Іркліївською сільською радою Золотоніського району Черкаської області за згодою сторін укладено з СТОВ «Дніпро» додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 18.05.2009 № 04[телефон приховано], якою визначили Іркліївську сільську раду стороною орендодавця та погодили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов договору або розірвання договору.

Відповідно до актуальної інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001, її площа становить 2,3448 га, державна реєстрація земельної ділянки проведена 18.06.2009, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1448155771251. Земельна ділянка розташована в адмінмежах Іркліївської сільської ради за межами населеного пункту с. Васютинці, на ній знаходиться комплекс будівель і споруд, реєстраційний номер майна 17623651, право приватної власності на який зареєстровано 03.03.2007 за СТОВ «Дніпро». Право комунальної власності на земельну ділянку зареєстровано за Іркліївською сільською радою 22.06.2021, номер запису 42705459. Право оренди за СТОВ «Дніпро» зареєстровано 20.12.2017, номер запису - 24133922. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія земель - землі сільськогосподарсього призначення, вид використання - 01.01.

В квітні-червні 2025 керівник Золотоніської окружної прокуратури звернувся з запитами про надання інформації до філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» (далі - ВО «Укрдержліспроект») щодо законності набуття прав власності і оренди на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 з огляду на те, що ця земельна ділянка розташована на землях лісового фонду. Супровідними листами представники означених юридичних осіб повідомили прокурора, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 відноситься до земель лісогосподарського призначення, знаходиться на території лісового фонду Великобурімського лісництва Черкаського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Ділянка розташована в кварталі 44 виділі 14, 18 Великобурімського лісництва. Право постійного користування земельною ділянкою здійснюється ДП «Ліси України» в особі філії «Центральний лісовий офіс» (яка є і балансоутримувачем) на підставі затверджених матеріалів базового лісовпорядкування 2013 року по ДП «Золотоніське лісове господарство». До повідомлень на підтвердження викладених обставин філія «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» і ВО «Укрдержліспроект» додали письмові докази, зокрема планово-картографічні матеріали лісовпорядкування Золотоніського держлісгоспу 1992 і 2013 років, які суд приймає як належні і достовірні.

Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Центральний лісовий офіс» є правонаступником внаслідок реорганізації філії «Золотоніське лісове господарство», яке є правонаступником державного підприємства «Золотоніське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

30.07.2025 Черкаська обласна прокуратура уклала з ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» договір на виконання землевпорядних (землеоціночних) послуг № 086-д, предметом якого є надання послуг по розробці землевпорядної документації, а саме виготовлення каталогу координат земельної ділянки лісогосподарського призначення, яка розташована в межах кварталу 44 Великобурімського лісництва ДП «Золоніське лісове господарство» та яка накладається на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 (код ДК 021:2015 - 71250000-5 «Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги»). На підставі цього договору ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розробив і передав прокурору результат послуг по договору, оформлений в належному порядку. Згідно каталогу координат (система координат СК63), частина земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 1,9517 га накладається на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001.

Черкаська обласна військова адміністрація листом від 28.04.2025 повідомила прокурора на його запит, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 за інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомостей з Державного земельного кадастру є землями сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за угіддями - під капітальною забудовою, під проїздами, проходами та площадками, право комунальної власності зареєстровано за Іркліївською сільською радою та перебуває в оренді СТОВ «Дніпро» до 31.12.2029. Інша інформація про знаходження цієї земельної ділянки в межах земель лісового фонду у ЧОВА відсутня. Розпоряджень щодо передачі чи зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки ЧОВА не приймалось та не вживались заходи щодо її витребування. В разі підтвердження фактів, викладених прокурором у запиті, право держави в особі ЧОВА на розпорядження землями державної власності, вважає порушеним. У зв`язку з відсутністю коштів у ЧОВА на сплату судового збору остання не заперечує на подання позову в інтересах держави прокурором.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 загальною площею 2,3448 га сформована як об`єкт речових прав 28.01.2009, земельна ділянка лісогосподарського призначення площею 1,9517 га накладається на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001. Саме з моменту формування земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 відбулась зміна категорії і цільового призначення земельної ділянки площею 1,9517 га із лісогосподарського на сільськогосподарське, що і стало причиною спору, який і розглядається у цій справі. Порушення інтересу держави, за захистом якого прокурор звернувся в суд, полягає у зміні категорії і цільового призначення спірної земельної ділянки без згоди власника, поза волею власника, наслідком чого сталося вибуття цієї земельної ділянки в подальшому із державної в комунальну власність.

У спірних правовідносинах власником земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 1,9517 га є держава в особі Черкаської обласної військової адміністрації, для захисту порушеного права власності держави на цю земельну ділянку прокурор звернувся в суд з вимогами до:

Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (відповідач-1) про витребуваня у власність держави в особі Черкаської обласної військової адміністрації частини земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 площею 1,9517 га, яка за каталогом координат ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» накладається на землі лісового фонду (квартал 44, виділи 14, 18 Великобурімського лісництва) і про скасуваня в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 площею 2,3448 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1448155771251, номер запису про право власності 42705459);

Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області (відповідач-2) про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 загальною площею 2,3448 га;

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро» (відповідач-3) про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро» на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 площею 2,3448 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1448155771251, номер запису про право оренди 24133922).

В частині позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області (відповідач-2) суд надає перевагу запереченням відповідача-2, викладеним у відзиві на позов, і у задоволені позову прокурора в цій частині відмовляє за безпідставністю, оскільки відповідач-2 дій/рішень, що спричинили подію спірного порушення права власності держави на землю, не вчиняв. Повноваження органів, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру, визначено статтею 7 Закону України Про державний земельний кадастр. Обставин, які б свідчили про вихід Головним управлінням за межі своїх повноважень у спірних правовідносинах, прокурором на обґрунтування підстав позову не наведено.

В частині позовних вимог до Іркліївської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (відповідач-1) і Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро» (відповідач-3) суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і таким, що підлягав би задоволенню з підстав, наведених прокурором.

До такого висновку суд дійшов на підставі встановлених обставин справи про те що:

планово-картографічні матеріали лісовпорядкування Золотоніського держлісгоспу 1992 і 2013 років, каталог координат (система координат СК63) підтверджують, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 знаходиться на території лісового фонду Великобурімського лісництва Черкаського надлісництва філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України», розташована в кварталі 44 виділи 14, 18 Великобурімського лісництва, право постійного користування земельною ділянкою здійснюється ДП «Ліси України» в особі філії «Центральний лісовий офіс». Частина земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 1,9517 га накладається на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001, віднесену до земель сільськогосподарського призначення. Перше лісовпорядкування лісів, які входили до складу лісгоспу проведено в 1934 році, класичне лісовпорядкування лісів проведено у 1949-1950 роках Харківською аерофотолісовоювпорядною експедицією, наступні лісововпорядні роботи проводились в 1962, 1972, 1982, 1992, 2013 роках. Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень ЛК України, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування;

розпорядженням Чорнобаївської РДА від 28.01.2009 № 18 затверджено технічну документацію та передано в оренду СТОВ «Дніпро» земельну ділянку площею 2,3448 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 18.05.2009 Чорнобаївською РДА укладено з відповідачем-3 СТОВ «Дніпро» договір оренди цієї земельної ділянки терміном на 20 років (до 31.12.2028). Договір зареєстровано у Чорнобаївському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.06.2009 за № 04[телефон приховано]. По акту прийому-передачі від 18.06.2009 орендодавець передав орендарю в оренду цю земельну ділянку, з цього моменту (18.06.2009) відповідач-3 набув речове право оренди на неї на визначених у договорі умовах, договір оренди є чинним, право оренди відповідача-3 не припинене;

розпорядженням Чорнобаївської РДА від 28.01.2009 № 18 фактично сформовано земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001, визначено її площу та цільове призначення (сільськогосподарське) попри те, що вона накладається на землі лісогосподарського призначення, тим самим незаконно змінено цільове призначення спірної земельної ділянки на сільськогосподарські угіддя і передано в оренду відповідачу-3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. З 28.01.2009, з моменту формування, земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 стала об`єктом цивільних прав, фактично відбулось порушення права власності держави, за захистом якого прокурор звернувся в суд;

в подальшому, внаслідок порушення що відбулось, наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (відповідач-2) від 14.12.2020 № 61-ОТГ земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 площею 2,3448 га передано із державної власності у комунальну власність Іркліївської сільської ради (відповідача-1) саме як земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, а 22.06.2021 проведено державну реєстрацію права комунальної власності Іркліївської сільської ради на неї. Вибуття спірної земельної ділянки з державної в комунальної власність відбулось внаслідок її формування як земельної ділянки сільськогосподарського призначення;

на підставі рішення сесії Іркліївської сільської ради від 13.11.2025 № 59-25/VІІІ «Про внесення змін до договору оренди землі СТОВ «Дніпро», 14.11.2025 Іркліївською сільською радою Золотоніського району Черкаської області за згодою сторін укладено з СТОВ «Дніпро» додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 18.05.2009 № 04[телефон приховано].

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 30.04.2024 у справі № 913/50/22, застосування норм земельного та лісового законодавства при визначенні правового режиму земель лісогосподарського призначення має базуватися на пріоритетності норм земельного законодавства перед нормами лісового законодавства, а не навпаки (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 24.12.2014 у справі N 6-212цс14). Підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, а не державний акт на право власності на земельну ділянку. Пунктом 5 Прикінцевих положень ЛК України передбачено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. У розумінні положень частини 1 статті 116 та пункту "б" частини 3 статті 122 Земельного кодексу України відповідним рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, яке є підставою набуття права постійного користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, є рішення компетентного органу про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її в постійне користування, а не рішення про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту відведення земельної ділянки, що узгоджується з висновком, викладеним у пункті 93 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі N 183/1617/16.

Відсутність державного акта не означає автоматичного припинення раніше набутого права постійного користування землею лісогосподарського призначення.

Вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 488/402/16-ц, подібні за змістом висновки наведено у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 360/1998/18, від 06.04.2021 у справі № 380/375/17, від 15.07.2020 у справі № 369/9900/16, від 21.02.2018 у справі № 488/5476/14).

08.02.2006 Верховна Рада Україна прийняла Закон України «Про внесення змін до Лісового кодексу України», яким внесла зміни до Лісового кодексу України, виклавши його в новій редакції, й, зокрема, доповнивши його Розділом VIII "Прикінцеві положення".

Відповідно до п. 5 Розділу VIII ЛК України (в редакції Закону від 08.02.2006, чинній з 29.03.2006 до 15.01.2020) до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Відповідно до чинної редакції п. 5 Розділу VIII Прикінцеві положення ЛК України до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 01.01.2027, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування. З урахуванням цих приписів закону надані прокурором планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (складені і затверджені у 1991- 2013 роках) суд вважає належними письмовими доказами, що засвідчують безперервне та підтверджене право постійного користування філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» територією лісового фонду Великобурімського лісництва, на якій в кварталі 44 виділи 14, 18 розташована земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001. Проведення судової земельно-технічної експертизи для встановлення цієї обставини, на що зауважував представник відповідача-3 у запереченнях на позов, вважає недоцільним.

Крім того, судом відхилено заявлене відповідачем-3 клопотання про витребування у ПП «Землемір» технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:000:6001 загальною площею 2,3448 га, виготовлену 05.02.2019 за замовленням Черкаської ОДА, оскільки відомості про речові права на земельну ділянку розробником технічної документації беруться із ДРРП і ДЗК, обставини, які слідують із технічної документації, підтверджуються іншими письмовими доказами, уже наявними у справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 звернула увагу на те, що у спорах стосовно земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, стаття 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт "а" частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України).

Контроль за використанням земельних ділянок лісогосподарського призначення згідно з їх цільовим призначенням є важливим, враховуючи, зокрема, обмеженість кількості земель цієї категорії, їхнє значення для держави, а також суспільну зацікавленість у попередженні незаконних рубок, пошкоджень, ослаблення, іншого шкідливого впливу на лісовий фонд, у попередженні вичерпання, виснаження лісових ресурсів, у захисті від знищення їх тваринного і рослинного світу. Такий інтерес є як загальнодержавним, так і локальним інтересом членів відповідної територіальної громади, що виражається у підвищеній увазі до збереження безпечного довкілля, у непогіршенні екологічної ситуації.

Витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення переслідує легітимну мету контролю за використанням цього майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим правовим режимом відповідної земельної ділянки.

Повернення державі в особі Черкаської обласної військової адміністрації земельної ділянки, переслідує легітимну мету контролю за розпорядженням майна відповідно до загальних інтересів. Важливість цих інтересів зумовлюється також і статусом земельної ділянки - належністю її до земель лісогосподарського призначення. Такий захід втручання є пропорційним визначеним цілям - відновлення права власності Українського народу на землі лісогосподарського призначення.

Вирішуючи питання про належні способи захисту прав власника земельної ділянки лісогосподарського призначення, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц підтвердила свій висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) у порядку, передбаченому статтею 387 Цивільного кодексу України, є ефективним способом захисту права власності (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 368/1158/16-ц, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 22.01.2025 у справі № 446/478/19).

Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 у справі № 446/478/19 сформульовано висновок про те, що віндикаційний позов дозволяє в більшій мірі вирішити питання втручання у право особи на мирне володіння майном, забезпечує дотримання пропорційності та балансу інтересів, дослідження добросовісності набувача майна, що є важливим для розгляду подібних спорів. Судове рішення про витребування частини земельної ділянки, що накладається, є підставою для внесення інформації щодо прав на земельні ділянки до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному законодавством.

З цих підстав суд відхиляє доводи відповідачів-1, 3 про обрання прокурором неналежних способів захисту порушеного права та про відсутність у прокурора підстав здійснювати представництво інтересів держави у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене позов прокурора підлягав би задоволенню, але відповідачами-1, 3 заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до вимог даного позову, що є окремою підставою відмови у задоволенні позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2023 року по справі № 367/3485/15-ц (провадження № 61-21269св21) зроблено висновок, що позовна давність є строком для подання позову як безпосередньо суб`єктом, право якого порушене (зокрема і державою, що наділила для виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах певний орган державної влади, який може звернутися до суду), так і прокурором, уповноваженим законом звертатися до суду з позовом в інтересах держави як носія порушеного права, від імені якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах може певний її орган. На віндикаційні позови держави в особі органів державної влади поширюється загальна позовна давність (пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року справі № 362/44/17). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК). І в разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган (пункти 46, 48, 65-66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року справі № 362/44/17).

За обставин даної справи суд прийшов до висновку, що подія порушення права держави, за захистом якого прокурор в інтересах держави звернувся в суд, відбулась 28.01.2009, про цю подію було відомо місцевій державна адміністрації (Чорнобаївській РДА), яка є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади та є підзвітною і підконтрольною, відповідно до ст.ст. 1, 33 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», позивачу - Черкаській обласній державній адміністрації, котра в межах своїх повноважень спрямовує діяльність районної державної адміністрації та здійснює контроль за її діяльністю.

Позивач з урахуванням ст. 33 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» мав об`єктивну можливість бути ознайомлений із змістом прийнятих Чорнобаївською районною державною адміністрацією розпоряджень та вжити заходів щодо їх усунення шляхом їх скасування та контролю за землями лісогосподарського призначення, однак вказані дії позивачем не здійснено, лише за зверненням 10.04.2025 повідомлено прокурора про відсутність його розпоряджень щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки, передачі її в оренду, що вказує на пропуск прокурором строку позовної давності, який звернувся з цим позовом в суд лише 09.03.2026.

При вирішенні спорів щодо повернення земель лісового фонду у власність держави слід враховувати застосування строків позовної давності. Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2023 року по справі № 367/3485/15-ц (провадження № 61-21269св21) зазначено, що у разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення вимог позову, а тому перед застосуванням позовної давності належить з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові у зв`язку з його необґрунтованістю. У разі встановлення судом порушеного права, але позовна давність за такими вимогами сплила, про що заявила інша сторона, суд відмовляє у позові у зв`язку зі спливом позовної давності як самостійної підстави, за відсутності визнаних судом поважних причин її пропуску, на які посилався позивач.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 Цивільного кодексу України).

Із загального правила, встановленого статтями 13, 74 Господарського процесуального кодексу України про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, також випливає, що прокурор і позивач повинні також довести той факт, що не могли дізнатися про порушення свого цивільного права, а відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше.

Вирішуючи питання застосування позовної давності за заявами відповідачів-1 і 3 суд надає перевагу їх доводам про сплив позовної давності до позовних вимог прокурора, відсутність поважних причин її пропуску, тому із цих підстав у задоволенні позову до відповідачів-1 і 3 суд відмовляє.

Рішенням від 11.09.2025 у справі «Гумінський проти України» ЄСПЛ встановив порушення ст. 6 Конвенції за вимогою щодо правової визначеності. ЄСПЛ керувався тим, що ключовим питанням є момент початку обрахунку позовної давності.

При цьому суд також враховує, що у п. 2.1.2 Рішення КСУ від 18.06.2020 № 5-р(ІІ)/2020 вказав, що «Складовим елементом загального принципу юридичної визначеності як вимоги верховенства права (правовладдя) також є принцип правомірних (легітимних) очікувань, який, за тлумаченням Венеційської комісії, «виражає ідею, що органи публічної влади повинні додержуватися не лише приписів актів права, а й своїх обіцянок та «пробуджених очікувань». У контексті цих висновків необхідно звернути увагу, що тлумачення Венеційської комісії побудоване на тому, що принцип правомірних (легітимних) очікувань пов`язується з дотриманням саме органом публічної влади, зокрема, своїх обіцянок.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються - Рішення ЄСПЛ у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії», «Трґо проти Хорватії».

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом приймається рішення у справі, що розглядається, на підставі усіх доказів, поданих представниками учасників справи, з врахуванням усіх їх заяв по суті справи.

Наведені обставини справи встановлені на підставі цих доказів, з їх врахуванням суд прийшов до рішення про відмову у задоволенні позову до відповідачів, тому інші доводи про обставини, наведені учасниками справи в обґрунтування позову і заперечень проти нього, суд відхиляє.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів в Україні», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 у постанові від 30.01.2019 року зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України, беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства і приписи судової практики, що врегульовують спірні правовідносини сторін, суд у задоволенні позову відмовляє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України понесені судові витрати на сплату судового збору за подання позову покладаються на Черкаську обласну прокуратуру.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.11.2026.

Суддя В.М. Грачов