Ухвала № 141391884 у справі № 916/1431/24 від 10.11.2026

УХВАЛА

10 листопада 2026 року

м. Київ

cправа № 916/1431/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєв В.А. (головуючий), Берднік І.С., Міщенко І.С.

розглядаючи матеріали касаційної скарги заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 (у складі колегії суддів: Аленіна О.Ю. (головуючого), Богатиря К.В., Принцевської Н.М.)

та рішення Господарського суду Одеської області від 02.10.2024 (суддя Малярчук І.А.)

за позовом керівника Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до 1) Акціонерного товариства "Укртелеком"

2) Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, шляхом визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності та повернення захисної споруди цивільного захисту

ВСТАНОВИВ:

02.04.2024 керівник Роздільнянської окружної прокуратури (далі - Прокурор, Скаржник) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі - Фонд, Позивач) до Акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - АТ "Укртелеком", Відповідач-1) та Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (далі - Рада, Відповідач - 2), у якій просив:

- усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Фрунзівської селищної ради Фрунзівського району Одеської області від 09.03.2004 № 55 "Про визнання права колективної власності на нерухоме майно за ВАТ "Укртелеком", що розташоване за адресою: смт Фрунзівка (нині Захарівка), вул. Комсомольська (нині - Одеська), 62 Фрунзівського (нині Роздільнянського) району Одеської області;

- усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності САА № 899954 від 30.03.2004, виданого ВАТ "Укртелеком" на об`єкт нерухомого майна комплекс будівель та споруд цеху № 14, що розташований за адресою: смт Фрунзівка (нині Захарівка), вул. Комсомольська (нині Одеська), 62 Фрунзівського (нині Роздільнянського) району Одеської області;

- усунути перешкоди у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом зобов`язання Акціонерного товариства "Укртелеком" повернути державі в особі Фонду державного майна України приміщення протирадіаційного укриття № 57761 площею 32 кв.м, що розташоване за адресою: смт Захарівка, вул. Одеська, 62 Роздільнянського району Одеської області.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю набуття АТ "Укртелеком" права приватної власності на спірне державне майно - захисну споруду цивільного захисту.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.10.2024, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2026, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Мотивами вказаних судових рішень є те, що заявлені Прокурором вимоги про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом, зокрема, визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету та визнання недійсним свідоцтва про право власності не є ефективним способом захисту порушеного права, тобто задоволення таких вимог не призведе до їх відновлення.

Суди виснували, що, оскільки спірне нерухомого майно зареєстроване за АТ "Укртелеком", то належним способом захисту є вимога про витребування у нього такого майна. При цьому, не залежно від того, що Прокурором викладено дану вимогу у вигляді усунення перешкод у розпорядженні та користуванні державним майном шляхом зобов`язання АТ "Укртелеком" повернути державі захисної споруди та відзначення характеру правовідносин як негаторних, суди дійшли висновку, що позовна вимога щодо зобов`язання Відповідача-1 повернути на користь Позивача захисну споруду цивільного захисту (протирадіаційне укриття) за своєю правовою природою є віндикаційним позовом і до неї застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

За висновками судів, з огляду на встановлені обставини справи Прокурор звернувся до суду з пропуском строку позовної давності, на застосуванні якої наполягало АТ "Укртелеком", що, у свою чергу, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скарго та просив скасувати їх і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 02.10.2024 у справі № 916/1431/24 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду касаційної скарги Прокурора колегія суддів встановила, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.10.2026 справу № 927/482/24 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Спір у справі № 927/482/24 також стосується захисту права державної власності на захисну споруду цивільного захисту шляхом усунення перешкод державі в особі Фонду у здійсненні права користування та розпорядження цим майном.

Передаючи зазначену справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у пунктах 109 - 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.09.2026 у справі № 922/2484/24 (до розгляду якої було зупинено касаційне провадження у цій справі ухвалою від 15.01.2026), щодо правових наслідків законодавчої заборони приватизації захисних споруд цивільного захисту. Зокрема, йдеться про висновки щодо неможливості виникнення у набувача права приватної власності на такі об`єкти та переходу до нього володіння ними, незважаючи на державну реєстрацію відповідного права, що має значення для розмежування негаторного та віндикаційного способів захисту.

Крім того, колегія суддів порушила питання про наявність виключної правової проблеми щодо порядку врахування останнього правового висновку Великої Палати Верховного Суду за наявності її попередніх висновків у подібних правовідносинах, відступ від яких прямо не сформульовано, у контексті висновків, викладених у пунктах 175, 176 зазначеної постанови.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ураховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи на те, що результат касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення у цій справі № 916/1431/24 пов`язаний із результатом касаційного перегляду судових рішень у подібних правовідносинах у справі № 927/482/24 Великою Палатою Верховного Суду, Суд дійшов висновку про необхідність зупинення касаційного провадження у справі № 916/1431/24 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 927/482/24.

У зв`язку з зупиненням касаційного провадження у справі судове засідання, призначене на 02.12.2026, не відбудеться.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 916/1431/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 927/482/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко