Ухвала № 141391887 у справі № 904/6487/25 від 10.11.2026

УХВАЛА

10 листопада 2026 року

м. Київ

cправа № 904/6487/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючого, Жукова С. В., Картере В. І.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вх. № 8269/2026)

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2026,

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026

у справі № 904/6487/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт"

до Акціонерного товариства "Дніпроазот"

про визнання банкрутом, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області на стадії розпорядження майном перебуває справа № 904/6487/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансліт" про банкрутство Акціонерного товариства "Дніпроазот". Повноваження розпорядника майна покладено на арбітражного керуючого Вернигору В. П.

17.06.2026 через підсистему "Електронний суд" розпорядником майна подано до суду заяву (вх. суду №29877/26 від 17.06.2026) про заборону списання коштів на банківських рахунках боржника, у якій розпорядник майна просив суд заборонити надавачам платіжних послуг - Акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро" та Акціонерному товариству "Державний ощадний банк України"; контролюючому органу - Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області; а також Південному відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України:

(1) без погодження з розпорядником майна та без відповідної ухвали Господарського суду Дніпропетровської області щодо можливості примусового списання (стягування) будь-яких сум у межах провадження у справі про банкрутство № 904/6487/25 примусово списувати (стягувати) на виконання рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.04.2026 № 982/4-0436 чи будь-яких інших рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області кошти із рахунків Акціонерного товариства "Дніпроазот": № НОМЕР_1 в АТ "Банк Кредит Дніпро"; № НОМЕР_2 в АТ "Державний ощадний банк України";

(2) без погодження з розпорядником майна та без відповідної ухвали Господарського суду Дніпропетровської області щодо можливості примусового списання (стягування) будь-яких сум у межах будь-яких виконавчих провадження у справі про банкрутство №904/6487/25 примусово списувати (стягувати) на виконання рішень Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України кошти із рахунків Акціонерного товариства "Дніпроазот": № НОМЕР_1 в АТ "Банк Кредит Дніпро"; № НОМЕР_2 в АТ "Державний ощадний банк України".

13.07.2026 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/6487/25 у задоволенні заяви розпорядника майна Акціонерного товариства "Дніпроазот" - арбітражного керуючого Вернигори В. П. про заборону списання коштів з банківських рахунків боржника - відмовлено.

Керуючись статтею 40 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 136, 137 ГПК України вжито заходи до забезпечення вимог кредиторів.

До закінчення процедури розпорядження майном або до скасування цього заходу заборонено Акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро", Акціонерному товариству "Державний ощадний банк України", Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області, Південному відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України здійснювати примусове списання коштів з банківських рахунків Акціонерного товариства "Дніпроазот" № НОМЕР_1 в АТ "Банк Кредит Дніпро"; № НОМЕР_2 в АТ "Державний ощадний банк України" на підставі платіжних інструкцій, рішень контролюючих органів, виконавчих документів та документів виконавчого провадження крім випадків надання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області постановленої у межах справи №904/6487/25 за результатами розгляду заяви, поданої відповідно до абзацу сьомого частини п`ятої статті 41 КУзПБ про надання дозволу на звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію.

Встановлено, що застосований захід забезпечення вимог кредиторів не поширюється на випадки, прямо передбачені частиною восьмою статті 41 та статтею 94 Кодексу України з процедур банкрутства.

Не погодившись із постановленою ухвалою суду, Південний відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 у справі № 904/6487/25 повністю і прийняти нове рішення, яким скасувати вжиті заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, застосованих Господарським судом Дніпропетровської області відповідно до статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства, статтей 136, 137 ГПК України, та надати дозвіл Акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро", Акціонерному товариству "Державний ощадний банк України", Південному відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України здійснювати примусове списання коштів з банківських рахунків Акціонерного товариства "Дніпроазот" № НОМЕР_1 в АТ "Банк Кредит Дніпро"; № НОМЕР_2 в АТ "Державний ощадний банк України" у виконавчих провадженнях щодо поточних боржників на підставі платіжних інструкцій, виконавчих документів та документів виконавчого провадження.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області також звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 у справі № 904/6487/25 повністю і прийняти нове рішення, яким скасувати вжиті заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, застосованих Господарським судом Дніпропетровської області відповідно до статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства, статтей 136, 137 ГПК України, та надати дозвіл Акціонерному товариству "Банк Кредит Дніпро", Акціонерному товариству "Державний ощадний банк України", Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області здійснювати примусове списання коштів з банківських рахунків Акціонерного товариства "Дніпроазот" № НОМЕР_1 в АТ "Банк Кредит Дніпро"; № НОМЕР_2 в АТ "Державний ощадний банк України".

22.09.2026 постановою Центрального апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 29.09.2026) апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 у справі № 904/6487/25 - залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 у справі №904/6487/25 - залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 у справі № 904/6487/25 - залишено без змін.

20.10.2026 (через підсистему "Електронний суд") Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2026 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 у справі №904/6487/25 у частині застосування заходів забезпечення вимог кредиторів відповідно до статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства, статтей 136, 137 ГПК України та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким скасувати вжиті заходи забезпечення вимог кредиторів у вигляді заборони примусового списання коштів з банківських рахунків Акціонерного товариства "Дніпроазот". Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

21.10.2026 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Жукова С. В., Картере В. І.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначено, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.

Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною третьою статті 9 КУзПБ у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2026 у справі № 904/6487/25, прийнята за результатами перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 у частині застосування заходів забезпечення вимог кредиторів відповідно до статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства, статтей 136, 137 ГПК України, можливість касаційного оскарження якої не передбачена частиною третьою статті 9 КУзПБ.

Верховний Суд зазначає, що достатнім є одноразовий перегляд ухвал господарських судів щодо забезпечення вимог кредиторів та неможливість повторного перегляду відповідних ухвал господарського суду після здійснення їх апеляційного перегляду, що в достатній мірі відповідатиме сутності суспільних відносин, які виникають у межах провадження у справі про банкрутство при забезпеченні вимог кредиторів.

Відповідна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 29.09.2022 у справі № 910/13550/20, ухвалах Верховного Суду від 16.10.2023 у справі № 910/17778/21, від 22.10.2024 у справі № 916/4659/23, від 13.01.2025 у справі № 903/347/24, від 25.03.2025 у справі № 916/2739/20, від 08.04.2025 у справі № 910/20940/21, від 26.11.2025 у справі № 924/1261/23 та ін.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Як зазначалося вище, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення (рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Таким чином, вичерпний перелік прийнятих у справі про банкрутство ухвал місцевого суду та постанов суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 904/6487/25 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2026 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 у частині застосування заходів забезпечення вимог кредиторів, оскільки вона подана на судові рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 КУзПБ не підлягають касаційному оскарженню.

На підставі викладеного та керуючись частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 234, 235, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/6487/25 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2026 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 у частині застосування заходів забезпечення вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді С. Жуков

В. Картере