Рішення № 141397491 у справі № 194/1565/26 від 10.11.2026

Справа №: 194/1565/26

провадження №: 2/398/4794/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"10" листопада 2026 р. м.Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Петренко С.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Міщенко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 1698922 про споживчий кредит від 29.03.2021 в розмірі 5536,93 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 29.03.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 1698922, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику кошти в розмірі 1000,00 грн, а позичальник зобов`язалась повернути вказану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором.

Товариство належним чином виконало свої зобов`язання, надавши відповідачці кредитні кошти, проте остання належним чином не виконала свої зобов`язання за зазначеним вище договором.

30.12.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 30-12/2021, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги до боржників, у тому числі і за договором позики № 1698922.

У подальшому ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/2023/01 від 10.03.2023 відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором позики № 1698922, який укладений між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».

Загальний розмір заборгованості відповідача за вищезазначеним договором перед позивачем становить 5536,93 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 2259,76 грн; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 3200,77 грн; інфляційні збитки - 66,00грн., 3% річних - 10,40 грн.

Також просять стягнути з відповідача понесені витрати на оплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9 000 грн.

Ухвалою суду від 25.08.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У поданій до суду заяві просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та слухати справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Клочко Г.В. скористалася своїм правом та надала відзив на позовну заяву. Відповідно до якого просить в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», відмовити. В обґрунтування вказувала, що відповідно до договору позики №1698922 від 29.03.2021 року, що був укладений між позивачем та відповідачем, вбачається, що сума позики становить 1000,00 грн, строк договору - 26 днів, процентна ставка - 1.99% на день, дата надання позики - 29.03.2021 року, дата повернення позики (останній день) 24.04.2021 року. Відповідно до додаткової угоди до вказаного договору від 05.04.2021 року сторонами збільшено суму надання позики на 2000,00 грн, при цьому загальний розмір позики за договором склав 3000,00 грн. Інші умови договору даною додатковою угодою не змінено. Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором, що здійснений первісним кредитором - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснено за період з 29.03.2021 року та до 12.10.2021 року на загальну суму 7430,48 грн. Водночас за умовами Договору строк користування наданими коштами (строк кредитування) становив 26 днів, тобто з 29.03.2021 року по 24.04.2021 року. Тобто, сторонами було узгоджено строк дії кредитного договору терміном у 26 днів. До матеріалів позову не долучено доказів того, що строк дії кредитного договору було продовжено. Крім того, строк укладення спірного договору підтверджується також копією долученого до позовної заяви реєстру боржників до договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 року. Під номером 21432 у вказаному реєстрі зазначено: ОСОБА_1 , номер договору 1698922, сума виданих коштів - 3000,00 грн, дата укладання договору 29.03.2021, дата закінчення договору - 24.04.2021 року. Отже, позивачем були здійсненні нарахування процентів поза строком дії кредитного договору, тому законно нарахованими процентами необхідно вважати проценти, нараховані у період з 29.03.2021 року по 24.04.2021 року на загальну суму 662,22 грн. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц зробила висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Подібні правові висновки викладено також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16. Отже, нарахування Позивачем процентів за користування кредитом після 24.04.2021 року є повністю безпідставним. Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем були здійснені платежі щодо погашення кредитної заборгованості на загальну суму 4969,95 грн. Враховуючи викладене, відповідачем заборгованість за договором позики №1698922 від 29.03.2021 року сплачена у повному обсязі: 3000,00 грн (сума отриманих коштів) +662,22 грн (нараховані проценти за користування кредитом в межах строку кредитування) - 4969,95 грн (здійснені відповідачем оплати за договором позики)=1007.73 грн.(переплата складає 1007.73 грн.) Окрім того, вказувала, що витрати на послуги адвоката в розмірі 9 000,00 грн. за даною справою є неспівмірними із складністю справи та виконаними адвокатом робіт, тому вказані вимоги повинні бути задоволені лише у розмірі - 2000 грн. - у разі задоволення позовних вимог. Також, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник позивача скористався своїм правом та надав відповідь на відзив.

З врахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. ст. 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст.525 ЦК України передбачено, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст.629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст. 1050 ЦК України.

Згідно ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст.1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Суд встановив, що 29.03.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 1698922, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Сума позики становить 1000,00 грн., строк позики - 26 днів, процентна ставка (базова) в день - 1,99 %. Дата надання позики - 29.03.2021, дата повернення позики (останній день) - 24.04.2021, знижена процентна ставка / день, 0,99% (застосовується відповідно до умов Програми лояльності) - 2,7 %, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % (не застосовується в період карантину) - 2,70 %, орієнтовна загальна вартість позики 1257,40 грн.

Відповідно до п.5 договору підписанням цього договору, позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті в мережі інтернет http://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також з умовами постійно діючої акції для споживачів. Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, розміщених на сайті в мережі інтернет http://mycredit.ua/ua/documentts-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору.

Вказаний договір укладено в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора IouJ91LVH3.

На підставі додаткової угоди від 05.04.2021 року укладеної між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 збільшено розмір кредиту по договору №1698922 від 29.03.2021 року до 3000 грн. шляхом зарахування на картку № НОМЕР_1 .

Вказана угода підписана ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора аЕ2umSWdVr.

Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 по справі 127/33824/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09.09.2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Згідно з довідками ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 04.03.2026 року підтверджується зарахування на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 29.03.2021 року коштів на суму 1000 грн. та 05.04.2021 року коштів на суму 2000 грн.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем, відповідач прострочив виконання свого зобов`язання, оскільки порушив строки повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого має заборгованість в розмірі 5536,93 грн, у т.ч.: 2259,76 грн. заборгованості за кредитом, 2259,76 грн. - заборгованості за відсотками нарахованими первісним кредитором, 66,00 грн. інфляційні збитки, 10,40 грн. 3% річних, що підтверджується розрахунками заборгованості.

30.12.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 30-12/2021, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги до боржників, у тому числі і за договором позики № 1698922.

У подальшому ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відповідно до Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/2023/01 від 10.03.2023 відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до боржників, у тому числі за Договором позики № 1698922, який укладений між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».

Слід звернути увагу, що позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 5536,93 грн, у т.ч.: 2259,76 грн. заборгованості за кредитом, 2259,76 грн. - заборгованості за відсотками нарахованими первісним кредитором, 66,00 грн. інфляційні збитки, 10,40 грн. 3% річних, що підтверджується розрахунками заборгованості.

З вказаного слідує, що крім суми заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) позивачем за договором заявлені вимоги про стягнення заборгованості за відсотками нарахованими первісним кредитором в розмірі 2259,76 гривень.

Відповідно до вимог позики сторони погодили строк позик/строк Договору - 26 днів, пунктом 3 визначено процентну ставку по кредиту, яку погодили сторони - 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування ним.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору строк кредитування встановлений до 24.04.2021 року включно. Зі спливом цього строку, тобто - з 25.04.2021 року, відповідач була зобов`язана повернути всю заборгованість за договором, оскільки це прямо визначено в ньому.

Таким чином, абзац 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку надання цієї позики.

Під час укладення Договору позики сторони погодили, що позика надається на строк 26 днів, з терміном погашення 24.04.2021, зі сплатою процентів/день (фіксована) - 1,99 %. У заяві на тримання кредиту відповідач узгодила строк кредиту - 26 днів. За умовами договору орієнтовна загальна вартість кредиту за весь період визначена в розмірі 1257,40 грн, з яких сума кредиту за договором - 1000,00 грн., та 257,40 грн. - проценти за користування кредитом, що викладено у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до договору позики.

Вимогами ч. 1 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Суд не може не погодитись із запереченнями представника відповідача, що розрахунок заборгованості за укладеним відповідачем кредитним договором включає в себе заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за період, який виходить за межі строку кредитування, виходячи з того, що нарахування процентів за Договором за період після 25.04.2021 року є необґрунтованим, оскільки здійснене поза межами строку кредитування.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 5 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16), якою зазначено, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Подібний висновок неодноразово повторювався в правових позиціях Верховного Суду і в даному випадку суд вважає необхідним застосувати його в даній справі.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення процентів підлягають частковому задоволенню - в межах строку кредитування, що становить: 3000,00 грн. х 1,99 %/день х 26 днів = 1552,20 грн. Нарахування відсотків поза межами строку дії кредитного договору та узгодженого графіку платежів є безпідставними.

Згідно з ч.1 ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Проте, згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Таким чином, вимога про стягнення заборгованості за інфляційними збитками у розмірі 66,00 грн. та 3% річних у розмірі 10, 40 грн. задоволенню не підлягають.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог саме в розмірі 3811,96 грн., з яких: 2259,76 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 1552,20 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, суду повинні бути надані на підтвердження понесених витрат на правову допомогу договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони. Вказаної позиції притримується Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Представником відповідача у поданому ним відзиві заявлено вимогу про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, за таких підстав, з врахуванням часткового задоволення позову, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн., що відповідатиме критерію об`єктивності та буде співмірним зі стягнутою сумою заборгованості та з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце фактичного проживання, як ВПО: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за Договором позики №1698922 від 29.03.2021 в розмірі 3811,96 грн., з яких: 2259,76 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 1552,20 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце фактичного проживання, як ВПО: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) судовий збір у розмірі 1832,96 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.11.2026 року.

Суддя С.Ю.ПЕТРЕНКО