Ухвала № 141397889 у справі № 140/9110/26 від 10.11.2026

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

10 листопада 2026 року Луцьк Справа № 140/9110/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження питання про закриття провадження в частині позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2023 відповідно до статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ), з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.12.2025 №ХА21446 станом на 01.01.2023 з урахуванням індексації пенсії установленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова №118), з урахуванням з 01.03.2024 індексації установленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185), з урахуванням з 01.03.2025 індексації установленої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова №209), з урахуванням з 01.03.2026 індексації установленої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі - Постанова №236), без застосування з 01.01.2025 коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова №1), без застосування з 01.01.2026 коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» (далі - Постанова №1778), без обмеження пенсії максимальним розміром, з виплатою поточної пенсії починаючи з 01.05.2026 без урахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі - Постанова №821), без застосування до виплати пенсії окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, перерахованих (нарахованих) на виконання судових рішень та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.02.2023 відповідно до статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, з врахуванням положень Постанови №704 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.12.2025 №ХА21446 станом на 01.01.2023 з урахуванням індексації пенсії установленої Постановами №118, №185, №209, №236, без застосування з 01.01.2025 коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, встановлених Постановою №1, без застосування з 01.01.2026 коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою №1778, без обмеження пенсії максимальним розміром, та здійснити виплату поточної пенсії починаючи з 01.05.2026 без урахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, без застосування до виплати пенсії окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, перерахованих (нарахованих) на виконання судових рішень.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти позовних вимог, у їх задоволенні просив відмовити та зазначив, що виплата пенсії (боргу) після її перерахунку на виконання рішення суду проводилася з урахуванням Постанови №821. Вказав, що відповідно до пункту 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» видатки з бюджету Пенсійного фонду України на виплати за ретроспективними судовими рішеннями та виплати перерахованих за рішенням суду пенсій здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати, а сума заборгованості, облікована в підсистемі «Реєстр судових рішень», виплачується в межах затверджених бюджетних призначень. Щодо вимоги про індексацію пенсії відповідно до Постанови №118 відповідач зазначив, що підстави для її проведення відсутні, оскільки розмір пенсії позивача перераховано за даними довідки від 03.12.2025 №ХА21446 станом на 01.01.2023.

У відповіді на відзив позивач наполягав на задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження в частині позовних вимог з таких мотивів та підстав.

З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІI.

На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі №140/737/26 (набрало законної сили 14.04.2026), ГУ ПФУ у Волинській області здійснило ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.12.2025 №ХА21446 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023. Основний розмір перерахованої пенсії становить 17401,71 грн (68% від розміру грошового забезпечення у довідці - 25590,75 грн), про що надано розрахунки.

З розрахунку суми, що підлягає виплаті згідно з рішенням суду у справі №140/737/26, складеного відповідачем, слідує, що сума заборгованості у зв`язку з перерахунком пенсії на виконання рішення суду станом на 27.04.2026 становить 272391,72 грн, яка не виплачена.

На звернення представника позивача від 17.04.2026 (вх. №10236/О-0300-26 від 20.04.2026) про надання розрахунків заборгованої пенсії на виконання рішення суду у справі №140/737/26 - з урахуванням цього рішення та із включенням до складу пенсії індексації з 01.03.2022 згідно з Постановою №118 та індексації пенсії згідно з постановами Кабінету Міністрів України, передбаченої з 01.03.2024, з 01.03.2025, з 01.03.2026, та проведення виплати пенсії без застосування Постанови №821, з видатків на виплату пенсій відповідно до Закону №2262-ХІI, передбачених у бюджеті Пенсійного фонду України на відповідний рік, без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановами №1 та №1778, без обмеження пенсії максимальним розміром, ГУ ПФУ у Волинській області листом від 27.04.2026 №10025-10236/О-02/8-0300/26 повідомило представника позивача, що погашення заборгованості та виплата пенсій, обчислених на виконання рішень судів, здійснюється у межах затверджених бюджетних призначень та відповідно до Постанови №821.

Крім того, у цьому ж листі ГУ ПФУ у Волинській області зазначило, що оскільки розмір пенсії на виконання рішення суду у справі №140/737/26 перераховано за даними довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, підстави для проведення індексації пенсії відповідно до Постанови №118 та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 відсутні; розмір пенсійної виплати з 01.05.2026 становить 29255,50 грн, однак його визначено з урахуванням обмеження максимальним розміром пенсії відповідно до статті 43 Закону №2262-ХІІ, оскільки рішення суду не містить зобов`язання нараховувати пенсію без такого обмеження; коефіцієнти, встановлені Постановами №1 та №1778, до розміру пенсійної виплати не застосовувались.

За змістом позовної заяви позивач не погоджується із діями ГУ ПФУ у Волинській області щодо "зняття" (припинення виплати) індексації пенсії за 2022 рік, невиплати індексації пенсії за 2024-2026 роки та обмеження пенсії максимальним розміром після перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №140/737/26, а також оскаржує дії щодо виплати з 01.05.2026 перерахованої на виконання цього судового рішення поточної пенсії із застосуванням положень Постанови №821, тобто щодо застосування окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, перерахованих (нарахованих) на виконання судових рішень.

Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону №1404-VIII).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону №1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом №1404-VIII.

За приписами частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин першої та третьої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із виконанням або невиконанням судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2026 у справі №990/282/24 підтвердила самостійне процесуальне значення інституту судового контролю за виконанням судових рішень як невід`ємної складової судового захисту та наголосила на його безпосередньому призначенні забезпечити реальне, повне й належне виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Зазначений інститут спрямований не на повторний розгляд спору по суті та не на повторне встановлення прав і обов`язків його учасників, а на забезпечення практичної реалізації вже здійсненого судом захисту порушеного права та перевірку того, чи виконано суб`єктом владних повноважень покладений на нього судовим рішенням обов`язок у визначений цим рішенням спосіб і обсязі.

Наявність у КАС України спеціальних процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення належного та повного виконання судового рішення, виключає необхідність звернення з новим позовом з метою спонукання відповідача до його виконання. Судове рішення підлягає безпосередньому виконанню без ухвалення додаткового судового рішення, а питання щодо його невиконання чи неналежного виконання підлягають вирішенню в порядку судового контролю, передбаченому КАС України, та/або із застосуванням заходів, визначених законодавством про виконавче провадження.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 05.08.2025 у справі №620/15158/24, від 25.03.2026 у справі №320/36568/25 та від 30.01.2026 у справі №620/13341/25.

Як видно з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли не внаслідок первинного вирішення питання про право позивача на пенсію, виходячи з розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2023 згідно з довідкою від 03.12.2025 №ХА21446, оскільки таке право позивача та відповідний обов`язок відповідача вже були визначені рішенням суду у справі №140/737/26, яке набрало законної сили. Предметом незгоди позивача є спосіб та повнота реалізації цього судового рішення після набрання ним законної сили (14.04.2026), а саме виплата з 01.05.2026 поточної пенсії у перерахованому на виконання рішення суду розмірі.

Сам факт прийняття відповідачем у процесі виконання судового рішення певного управлінського рішення або застосування ним нормативного регулювання не змінює процесуальної природи правовідносин, якщо такі дії вчинені саме з метою реалізації обов`язку, встановленого судовим рішенням. Визначальним у такому випадку є не форма відповідного акта чи дії суб`єкта владних повноважень, а їх функціональний зв`язок із виконанням судового рішення. Якщо такі рішення чи дії є способом реалізації вже встановленого судом обов`язку, питання про їх правомірність підлягає вирішенню в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.

Такий підхід узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02 липня 2026 року у справі №990/282/24.

Отже, якщо особа пов`язує порушення своїх прав саме з тим, що суб`єкт владних повноважень неналежно виконав покладений на нього судовим рішенням обов`язок, належним способом судового захисту є використання передбачених статтями 382, 382-1- 382-3, 383 КАС України процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення виконання цього рішення. Інше тлумачення призвело б до ситуації, за якої кожна незгода особи зі способом виконання судового рішення могла б бути підставою для порушення нового адміністративного провадження, що фактично нівелювало б спеціальний інститут судового контролю та створювало можливість повторного судового розгляду правовідносин, щодо яких уже ухвалено остаточне судове рішення.

Позивач звернувся до суду, оскільки відповідач, виконуючи судове рішення у справі №140/737/26, застосував положення Постанови №821 та з 01.05.2026 не здійснює виплату поточної пенсії у перерахованому розмірі.

Проте застосування Постанови №821 чи іншого подібного акта не є самостійним юридичним фактом, який породив нові публічно-правові відносини між сторонами. Застосування зазначеної постанови було лише способом, який обрав відповідач для реалізації покладеного на нього судовим рішенням обов`язку. Саме тому предметом незгоди позивача є не самостійна правомірність Постанови №821, а правомірність її застосування відповідачем під час виконання судового рішення у справі №140/737/26.

Суд зазначає, що питання щодо нарахування та виплати пенсії позивачу, які виникли у зв`язку з виконанням рішення суду у справі №140/737/26, перебувають у безпосередньому зв`язку з предметом спору у зазначеній справі та стосуються належності виконання покладеного на відповідача судовим рішенням обов`язку. Оскільки заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення в іншій справі, то позивач має встановлене процесуальним законом право в порядку статей 382, 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та/або заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 15.09.2026 у справі №580/490/26.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У цій справі суд дійшов висновку, що спір щодо виплати поточної пенсії у перерахованому на виконання рішення суду розмірі не підлягає розгляду окремо в порядку адміністративного позовного провадження, а повинен вирішуватися у спеціальному порядку судового контролю за виконанням судового рішення, а тому провадження у справі в означеній частині позовних вимог необхідно закрити,

Керуючись статтями 238, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення виплати з 01.05.2026 поточної пенсії (перерахованої на підставі довідки від 03.12.2025 №ХА21446 на виконання рішення суду у справі №140/737/26), без урахування положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, без застосування до виплати пенсії окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, перерахованих (нарахованих) на виконання судових рішень, та зобов`язання здійснити виплату поточної пенсії з 01.05.2026 без урахування положень вказаної постанови, без застосування до виплати пенсії окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, перерахованих (нарахованих) на виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О. О. Андрусенко