Рішення № 141398421 у справі № 240/18564/25 від 10.11.2026

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/18564/25

категорія 108120000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес-92" про визнання протиправним та скасування висновку,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради із позовом, у якому просить: визнати протиправним та скасувати Висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу закупівлі за номером UA-2025-04-24-010777-а, опублікований 08 липня 2025 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що згідно наказу Управління Північного офісу Держадитслужби Житомирській області №67-3 від 23.06.2025 відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", підпункту 2 пункту 5 Положення про Управління Північного офісу Держадитслужби в Житомирській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 року №18 (зі змінами), вирішено розпочати моніторинг процедури закупівлі за номером UA-2025-04-24-010777-а, «Реконструкція теплових мереж котельні за адресою вул. Шевченка, 103 м. Житомир» (коригування), здійсненої Комунальним підприємством «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради. 08 липня 2025 року Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області опубліковано висновок про результати моніторингу Закупівлі (далі - Висновок), яким визначено, що Замовник допустив порушення, встановивши у Додатку №3 до тендерної документації вимогу щодо складання кошторисів на ремонтно - будівельні роботи учасником із застосованням коштів на покриття ризиків усіх учасників будівництва, у розмірі 2%, що суперечить пункту 5.31 розділу V Кошторисних норм України у будівництві «Настанова з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом №281 від 01.11.2021 (далі- Настанова). Цим висновком відповідач зобов`язав Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору підряду від 26.05.2025 №375-25, укладеного з переможцем закупівлі ТОВ «Прогрес-92». Вважає вказаний висновок протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що за результатами проведеного моніторингу установлено, що на порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Прогрес-92» як таку, що не відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 Особливостей та не відповідала вимогам установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, процесуальним правом на подання письмових пояснень щодо позову не скористалася.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 24 квітня 2025 року Комунальним підприємством «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради оголошено процедуру закупівлі за предметом «Реконструкція теплових мереж котельні за адресою вул. Шевченка, 103 м. Житомир» (коригування), ідентифікатор закупівлі на Prozorro: UA-2025-04-24-010777-а.

За результатами проведення процедури закупівлі, переможцем визнано ТОВ «Прогрес-92».

26 травня 2025 року між Замовником та ТОВ «Прогрес-92» укладено Договір підряду №375-25.

Згідно наказу Управління Північного офісу Держадитслужби Житомирській області №67-3 від 23.06.2025 відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", підпункту 2 пункту 5 Положення про Управління Північного офісу Держадитслужби в Житомирській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 року №18 (зі змінами), вирішено розпочати моніторинг процедури закупівлі за номером UA-2025-04-24-010777-а, «Реконструкція теплових мереж котельні за адресою вул. Шевченка, 103 м. Житомир» (коригування), здійсненої Комунальним підприємством «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради.

08 липня 2025 року Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області опубліковано висновок про результати моніторингу Закупівлі, яким визначено, що Замовник допустив порушення, встановивши у Додатку №3 до тендерної документації вимогу щодо складання кошторисів на ремонтно - будівельні роботи учасником із застосованням коштів на покриття ризиків усіх учасників будівництва, у розмірі 2%, що суперечить пункту 5.31 розділу V Кошторисних норм України у будівництві «Настанова з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом №281 від 01.11.2021.

Відповідач зобов`язав Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору підряду від 26.05.2025 №375-25, укладеного з переможцем закупівлі - ТОВ «Прогрес-92».

Позивач вважає вказаний висновок протиправним, а тому звернувся до суду з метою його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права та обов`язки органу державного фінансового контролю регламентуються, насамперед, Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю» №2939-XII від 26.01.1993 (далі - Закон №2939).

Відповідно до статті 2 Закону № 2939 визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Абзацом другим статті 2 Закону №2939 визначено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону №2939-ХІІ передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VІII (далі - Закон №922-VIII).

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель регламентується статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII.

Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до п.5.1 розділу V Настанови ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об`єкту будівництва та поточних цін на них або з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проектною документацією.

Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Згідно із п.5.17 розділу V Настанови адміністративні витрати в складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) обчислюються виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням положень Методичних рекомендацій формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених наказом Мінрегіону від 31.12.2010 №573, і переліку адміністративних витрат, наведених у додатку 26 цієї Настанови.

П. 5.1. розділу V Настанови визначено, що ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об`єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у п. 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Згідно пп. 5.31 розділу V Настанови встановлено, що у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) враховуються кошти на покриття ризиків, пов`язаних з виконанням робіт, що пропонуються, розмір яких залежить від сукупності цілого ряду факторів, у тому числі:

1) стадії проектування;

2) виду будівництва;

3)технічної та технологічної складності об`єкта будівництва, складності виконання будівельних робіт;

4) тривалості будівництва;

5) способів фінансування будівництва;

6) виду договірної ціни, що пропонується за умовами конкурсних торгів.

Згідно пп. 5.33 розділу V Настанови визначено, що до складу ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни незалежно від її виду) включаються кошти на покриття ризиків, пов`язаних з виконанням робіт, що пропонуються та кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва.

Додатком №3 до тендерної документації встановлено, що кошторисна документація складається згідно з Настанови визначення вартості будівельних робіт затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України (Мінрегіону) від 01.11.2021 №281. Також, Додатком №3 до тендерної документації, встановлено, що при складанні кошторисів на ремонтно -будівельні роботи застосовуються кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва (Р), у розмірі 2%.

Слід відмітити, що пунктом 4.40 розділу IV Настанови передбачено, що розмір коштів на покриття ризиків всіх учасників будівництва визначаються на підставі показників, які наведено в додатку 28 цієї Настанови, або на підставі обґрунтованих розрахунків.

В поданих Замовником ведених кошторисних розрахунках зазначено кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва в розмірі 2%, та наголошено, що формування очікуваної вартості робіт з будівництва, капітального ремонту та реконструкції визначається з урахуванням кошторисних норм України, а саме Настанова з визначення вартості будівництва. З урахуванням Змін №1, №2 згідно Наказу від 01.11.2021 №281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві відповідно до розробленої» та затвердженої кошторисної документації, тобто на основі експертного звіту, філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Житомирській області ЕX1:2555-7452-2613-1314 №06-0040/01-25 від 18 квітня 2025 року.

Під час проведення моніторингу Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зазначено, що відповідно до вимог Додатка №3 до тендерної документації, Замовником встановлені вимоги, щодо технічних, якісних, кількісних та інших характеристик предмета закупівлі, зокрема: - кошторисна документація учасником складається згідно 3 Кошторисними нормами України у будівництві «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 року №281 (далі - Настанова); - при складанні кошторисів на ремонтно - будівельні роботи учасником застосовуються кошти на покриття ризиків усіх учасників будівництва, у розмірі 2 %. Водночас, відповідно, до пункту 5.31 розділу V Кошторисних норм України у будівництві «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 року №281, передбачено, що кошти на покриття ризиків, пов`язаних з виконанням будівельних робіт враховуються, зокрема, за твердої договірної ціни - в розмірі до 1,5%.

На запит посадової особи органу державного фінансового контролю, Замовником 25.06.2025 надано пояснення, щодо встановлення в тендерній документації вищезазначених вимог, а саме: «Звертаємо Вашу увагу на подані Замовником Зведені кошторисні розрахунки де зазначено кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва в розмірі 2%, та наголошуємо що формування очікуваної вартості робіт з будівництва, капітального ремонту та реконструкції визначається з урахуванням кошторисних норм України, а саме Настанова з визначення вартості будівництва. З урахуванням Змін №1, №2 згідно Наказу від 01.11.2021 №281 Про затвердження кошторисних норм України у будівництві відповідно до розробленої та затвердженої кошторисної основі експертного звіту, філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Житомирській області EX1:2555-7452-2613-1314 №06-0040/01-25 від 18 квітня 2025 року».

Отже, Замовник, формуючи очікувану вартість робіт, керувався Настановою з урахуванням Змін №1 та №2 згідно з Наказом від 01.11.2021 №281, а також експертним звітом філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Житомирській області №06-0040/01-25 від 18 квітня 2025 року, де кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва зазначено у розмірі 2%.

Водночас, слід зазначити, що на підставі висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2025-04-24-010777-a, відповідач зобов`язав Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради вжити заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору підряду від 26.05.2025 №375-25.

Такий захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір про закупівлю, що наразі майже виконаний, є виключним заходом, обрання якого можливе у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів про закупівлю.

Крім того, відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є, відповідно, розірваним або зміненим.

З огляду на такі обставини щодо зобов`язання Замовника щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційним. Критерій пропорційності передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від вручення. передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Такий Висновок Держадитслужби не відповідає критерію пропорційності, оскільки вимога розірвати договір про закупівлю з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору про закупівлю.

Окрім того, варто вказати, що зазначивши у висновку про необхідність «здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору підряду від 26.05.2025 №375-25», відповідач не визначив спосіб усунення виявлених порушень (судовий або позасудовий), що свідчить про його нечіткість та невизначеність. Крім того, Позивач не наділений повноваженнями на спонукання суб`єкта господарювання на розірвання господарського договору; так як зміст вимоги Відповідача має неконкретний характер, що не допускається в акті індивідуальної дії обов`язкового характеру. Відповідачем не зазначено у висновку, які саме правові підстави для розірвання договору про закупівлю. Господарський договір, укладений між юридичними особами, може бути розірваний лише за згодою сторін або в судовому порядку, але для цього повинні бути причини. З огляду на практику ЄСПЛ, даний Висновок не відповідає критерію «пропорційності», оскільки вимога розірвати договір про закупівлю, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору про закупівлю.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №640/467/19, окрім іншого, звернено увагу, що, зазначивши у висновку про необхідність «усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель», необхідно конкретизувати, яких саме заходів має вжити позивач, та визначити спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанта поведінки), якого слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №160/9513/18, від 11.06.2020 у справі №160/6502/19, від 12.08.2019 у справі №160/11304/19, від 26.11.2020 у справі №160/11367/19, від 10.12.2020 у справі №160/6501/19.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №160/6502/19 вказано, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанта поведінки), якого слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, у свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії. Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить як про встановлення цього порушення, так і про визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Вказане свідчить, що вищезазначений висновок не містить чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанта поведінки) для Замовника, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

При цьому, пропонуючи позивачу такий варіант усунення порушення, як розірвання в договору про закупівлю та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення казаного висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та / або документи, що свідчать про усунення вказаних порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, Управлінням не враховано, що у Замовника немає реальної та законної можливості розірвати договір про закупівлю в односторонньому порядку.

Суть «виявлених порушень» та зобов`язання до розірвання договору лише призведе до зриву процесу підготовки до опалювального сезону 2025-2026 рр., що є неприйнятним та неприпустимим, оскільки без опалення може залишитись значна кількість споживачів теплової енергії м. Житомира, а також розірвання договору призведе до необґрунтованого збільшення витрат бюджетних коштів.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу закупівлі за номером UA-2025-04-24-010777-а, опублікований 08 липня 2025 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради(вул. Київська, буд. 48, Житомир, 10014, ЄДРПОУ 35343771) до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (майдан ім. С.П. Корольова, 12, м. Житомир, 10014, ЄДРПОУ 40919579), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес-92" (вул. Маршала Тимошенка, буд. 2а, м. Київ, 04212, ЄДРПОУ 19117928) про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу закупівлі за номером UA-2025-04-24-010777-а, опублікований 08 липня 2025 року.

Сягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради сплачений судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10 листопада 2026 ролку.

Суддя Р.М.Шимонович