Рішення № 141398705 у справі № 260/4307/26 від 09.11.2026

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 листопада 2026 року м. Ужгород № 260/4307/26

14:17 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Колушкіна Ю.В.,

за участю сторін:

позивач: Акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк» - представник адвокат Мікрюков Сергій Володимирович,

відповідач: Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник Крупа-Газуда Мирослава Василівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Юрія Гойди, 10, код ЄДРПОУ 19355562), в особі уповноваженого представника Мікрюкова Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Волошина Августина, буд. 52, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 09 листопада 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 09 листопада 2026 року.

16 червня 2026 року Акціонерне товариство «Комерційний інвестиційний банк», через уповноваженого представника Мікрюкова Сергія Володимировича звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області, якою просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №6295/07-16-07-06 від 31.03.2026 року Головного управління ДПС у Закарпатській області.

22 червня 2026 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:

- позовну заяву із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача у відповідності до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС.

24 червня 2026 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви відповідно до ухвали суду від 22 червня 2026 року.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до частини 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

29 червня 2026 року ухвалою суду процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви згідно з ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 червня 2026 року в адміністративній справі - продовжено на 5 днів з дня вручення позивачу даної ухвали.

06 липня 2026 року недоліки позивачем усунуто.

04 серпня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

08 вересня 2026 року представником відповідача подано до суду клопотання про виклик в якості свідка начальника відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області - Мигович Віктора Васильовича.

11 вересня 2026 року ухвалою суду закрито пiдготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розгляд даної справи 260/4307/26 відбувався за матеріалами у змішаній формі через значний обсяг матеріалів.

1. Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно умов зазначеного Договору ціна продажу будівлі становить 45 017 116,00 грн., у тому числі ПДВ 7 099 456,00 грн. Згідно виписки по рахунку фінансового будівлі 44006011000011.312, залишкова вартість обліку зазначеної частини адміністративної будівлі за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Толстого (Чендея), 40, становить 37 917 660,00 грн. З яких 2 420 380,00 грн., частина вартості будівлі, яка була набута в рахунок погашення кредитної заборгованості і постачання якої звільнено від оподаткування ПДВ, згідно норми п.197.12 ст.197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями. Згідно висновку про експертну грошову оцінку частини адміністративної будівлі (літ. А), площею 1409,5 кв. м., за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Толстого (Чендея), 40, зробленого ПП «ЕКСПЕРТ ЦЕНТР» станом на 22.11.2024 року ринкова вартість будівлі становить 37 917 660,00 грн, без ПДВ (копія висновку додається). Отже, продаж будівлі було здійснено за ринковою вартістю, згідно зазначеного висновку про експертну грошову оцінку, а саме: ціна продажу без ПДВ- 37 917 660,00 грн; частина вартості, яка звільнена від оподаткування ПДВ- 2 420 380,00 грн; (пп.197.12 ст.197 ПКУ) ціна продажу без ПДВ, що є базою для нарахування ПДВ (37 917 660,00 - 2 420 380,00); ПДВ - 7 099 456,00 грн. (35 497 280,00 * 20%); ціна продажу у т.ч. ПДВ - 35 497 280,00 грн - 45 017 116,00 грн. ( 37 917 660,00 + 7 099 456,00), у тому числі ПДВ 7 099 456,00 грн. Таким чином, за операцією продажу частини адміністративної будівлі за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Толстого (Чендея), 40, зобов`язання з ПДВ у сумі 7 099 456,00 грн., задекларовані Банком в повному обсязі. Таким чином, висновки контролюючого органу щодо визначення залишкової вартості об`єкта є необґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що суперечать наявним первинним бухгалтерським документам. На підтвердження розміру залишкової вартості об`єкту, надається інвентарна картка обліку основних засобів №5044 та інформація щодо нарахованого зносу по нерухомості за адресою : м. Ужгород, вул. Толстого (Чендея), 40.

19 серпня 2026 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просять відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що проведеною перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2021 по 30.06.2025 на підставі договорів оренди, договорів фінансового лізингу, договорів про надання послуг по користуванню індивідуальними сейфами, договорів купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна, виданих та зареєстрованих податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних, виписок банку, оборотно-сальдових відомостей по субрахункам 3600, 3578, 3522, 2909, 6399, даних ЄРПН та інших документів, встановлено його заниження на загальну суму 619 936 грн, (період порушення листопад 2024 року). Опис вказаного порушення наведено у розділі 3.1.2. акту перевірки (с.31-34). Перевіркою встановлено, що за перевірений період Позивач здійснював постачання (реалізацію) майна, яке набуто АТ «Комінвестбанк» у власність в рахунок погашення зобов`язань за договорами кредитів (позик). На підставі первинних документів, які підтверджують набуття права власності (договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна тощо), відомостей нарахування амортизації перевіркою встановлено, що АТ «Комінвестбанк» реалізовано майно покупцеві ТОВ «КІЧ ДЕВЕЛОПЕР» (код ЄДРПОУ 45368284) за ціною нижчою, ніж балансова (залишкова) вартість. Так, згідно даних бухгалтерського обліку, залишкова вартість адмінбудівлі за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Толстого (Чендея), 40, становить 41 017 340,08 грн., де 2420380,00 грн - це вартість, яка була зарахована у погашення зобов`язань по договору позики (операція звільнена від оподаткування ПДВ). Відтак, база оподаткування даної операції податком на додану вартість становить 38 596 960,08 грн (41017340,08 - 2420380,00), а сума ПДВ складає - 7719392,02 грн. АТ «Комінвестбанк» самостійно визначено базу оподаткування в сумі 35497280,00 грн. та нараховано суму ПДВ 7099456,00 грн. за листопад 2024 року. Таким чином, перевіркою встановлено заниження бази оподаткування на суму 3099680,08 грн та податкових зобов`язань з ПДВ на суму 619936,02 грн (771939202 - 7099456,00).

25 серпня 2026 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що відносно епізоду з ПДВ, який є єдиним предметом оскаржуваного ППР, розгляд матеріалів перевірки був завершений 16.01.2026, висновок комісії прийнято, письмову відповідь платнику надано. Абзац восьмий пп. 86.7.4 п. 86.7 ст. 86 ПКУ, на який посилається Відповідач, у цій частині не застосовується, оскільки з`ясування обставин щодо іншого податку (ПДФО, військовий збір) жодним чином не впливало і не могло вплинути на висновки щодо визначення бази оподаткування ПДВ за операцією з продажу нерухомого майна. Протилежний підхід означав би, що контролюючий орган на власний розсуд, шляхом призначення перевірки щодо будь-якого іншого, не пов`язаного зі спірним, епізоду, може необмежено відтерміновувати прийняття податкового повідомлення рішення, що суперечить принципу правової визначеності та ст. 19 Конституції України. Відповідач зазначає, що позапланову перевірку проведено з 27.02.2026 по 05.03.2026, а за її наслідками складено довідку від 12.03.2026 № 6226/07-16-24 06/19355562. Отже, навіть якщо припустити (що Позивач заперечує), що висновок комісії приймався після цієї перевірки, п`ятиденний строк, встановлений пп. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 ПКУ, сплив не пізніше 19.03.2026. Оскаржуване ППР прийнято 31.03.2026, тобто в будь-якому разі з порушенням строку. Крім того, Відповідачем не надано доказів надання (надсилання) Банку письмової відповіді за результатами такого «нового» розгляду матеріалів перевірки, що є самостійною умовою початку перебігу п`ятиденного строку за пп. 86.7.5 ПКУ. Посилання Відповідача на постанову Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 640/21435/22 є нерелевантним. Наведений Відповідачем правовий висновок стосується ситуацій, коли рішення суб`єкта владних повноважень є правильним по суті, а допущене порушення процедури - неістотним. У цій же справі оскаржуване ППР є неправомірним не лише з процедурних підстав, а й по суті (розділ ІІ цієї відповіді), а тому виняток «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення» не підлягає застосуванню.

Представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 04 лютого 2025 р. №34-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) прийнято рішення від 05 лютого 2025 р. №122 «Про початок процедури ліквідації АТ «КОМІНВЕСТБАНК» та делегування повноважень ліквідатору банку». Всі повноваження уповноваженої особи на здійснення ліквідації АТ «КОМІНВЕСТБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було делеговано провідному професіоналу з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків - Ірині БІЛІЙ

Судом встановлено, що 15 жовтня 2025 року наказом Головного управління ДПС у Закарпатській області № 927-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки АТ «Комерційний інвестиційний банк» наказано провести документальну планову виїзну перевірку АТ «Комерційний інвестиційний банк» з 27 жовтня 2025 року тривалістю 20 робочих днів.

Перевірку провести з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01 жовтня 2021 року по 30 червня 2025 року, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01 жовтня 2021 року по 30 червня 2025 року, (т.1, а.с. 140).

17 листопада 2025 року наказом Головного управління ДПС у Закарпатській області № 1023-п «Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки АТ «Комерційний інвестиційний банк»» продовжено термін проведення документальної планової виїзної перевірки АТ «Комерційний інвестиційний банк»» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01 жовтня 2021 року по 30 червня 2025 року, розпочатої згідно з наказом ГУ ДПС у Закарпатській області від 15 жовтня 2025 року № 927-п, на 10 (десять) робочих днів з 24 листопада 2025 року, (т.1, а.с. 141).

27 жовтня 2025 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області сформовано направлення на перевірку № 4572/07-16-07-06, № 4573/07-16-07-06 та 4574/07-16-07-06, (т.1, а.с. 143-144)

17 грудня 2025 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області складено акт документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи № 22231/07-16-07-06-04/19355562, (т.1, а.с. 100-134).

Відповідно до Акту перевіркою встановлено порушення АТ «Комінвестбанк»:

1. п. 44.1., 44.2. ст. 44, п. 134.1. ст. 134 та п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134, п.п. 140.5.11. п. 140.5. ст. 140 розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств у періоді, що перевірявся, на загальну суму 2483 734 грн., у тому числі за 2021 рік у сумі 13 500 грн. та за 2022 рік у сумі 2 470 234 грн.

2. п. 188.1. ст. 188 розділу «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 619 936 грн., у тому числі за листопад 2024 року в сумі 619 936 грн.

3. п. 46.1. ст. 46, п. 49.18. ст. 49 розділу ІІ «Адміністрування податків, зборів, платежів» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого подано з порушенням граничних строків податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2021 рік.

4. п. 201.10. ст. 201 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого зареєстровано податкові накладні з порушенням строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, за період, що підлягав перевірці, на загальну суму податкових зобов`язань 8 296,74 грн.

5. п. 201.1., п. 201.10. ст. 201 розділу «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого не проведено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за період, що підлягав перевірці, на загальну суму податкових зобов`язань 11 840 774,27 грн., у тому числі за листопад 2024 року у сумі 7 719 392,00 грн., за грудень 2024 року у сумі 257 229,26 грн., за січень 2025 року у сумі 1500 106,65 грн., за лютий 2025 року у сумі 290 418,53 грн., за березень 2025 року у сумі 516 451,07 грн., за квітень 2025 року у сумі 190 212,72 грн., за травень 2025 року у сумі 147 616,17 грн. та за червень 2025 року у сумі 1 219 347,87 грн.

6. п.п. 168.1.1., п.п. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168, п.п. «е» 164.2.17. п. 164.2., п.п. «е» п. 164.5. ст. 164 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 541 059,97 грн, у т.ч. за травень 2022 року в сумі 7 068,30 грн., за червень 2022 року в сумі 440 256,88 грн., за лютий 2024 року в сумі 23 537,63 грн. та за грудень 2024 року в сумі 70 197,16 грн.

7. п.п. 1.3. п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ, п.п. 168.1.1., 168.1.2. п. 168.1. ст. 168, п.п. «е» 164.2.17. п. 164.2. ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено військовий збір на загальну суму 47 986,05 грн., у т. ч. за травень 2022 року в сумі 483,00 грн., за червень 2022 року в сумі 30 084,23 грн., за лютий 2024 року в сумі 1 608,41 грн. та за грудень місяць 2024 року в сумі 15. 810,41 грн.

30.12.2025 року позивачем до ГУ ДПС подавалася заперечення на вказаний акт перевірки.

Розгляд Заперечень до Акту №22231/07-16-07-06-04/19355562 від 17.12.2025 року, відбувся 16 січня 2026 року о 11 год. 00 хв., в режимі відеоконференції, за участю представників Банку.

05.02.2026 року за вх.№ 546 Банком було отримано лист ГУ ДПС у Закарпатській області №732/6/07-16-07-06-09 від 16.01.2026 року про розгляд Заперечення в якому, у тому числі зазначено, що за результатами розгляду Заперечення, комісією з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок ГУ ДПС у Закарпатській області було прийнято рішення про те, що надане Банком Заперечення щодо порушення п. 188.1 ст. 188 розділу V «Податок на додану вартість» Кодексу, в результаті чого знижено податок на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 619 936,00 грн, у тому числі за листопад 2024 року в сумі 619 936,00 грн., залишено без врахування, (а.с.136-137, т.1).

Щодо розгляду заперечень до акту перевірки від 17.12.2025 року наявний Висновок №5/07-16-07-06/19355562 від 16 січня 2026 року, ( а.с.170-181,т.1).

26.02.2026 року проведено позапланову виїзну перевірку з питань повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та не відображення в податковому розрахунку сум доходів, нарахованих на користь платників податків-фізичних осіб сум утриманого з них податку. Таку перевірку проведено з 27.02.2026 року по 05.03.2025 року, за її наслідками складно довідку від 12.03.2026 року №6226/07-16-24-06/19355562, що не заперечується сторонами.

31 березня 2026 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 6295/07-16-07-06, яким на підставі пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України донараховано АТ «Комерційний інвестиційний банк» податкове зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 619 936,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 61 993,60 грн, (т.1, а.с. 25-26).

Дане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося в адміністративному порядку. 19 травня 2026 року Державна податкова служба України прийняла рішення про результати розгляду скарги № 12908/6/99-00-06-01-01-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 31 березня 2026 року № 6295/07-16-07-06, а скаргу - без задоволення, (т.1, а.с. 27-28)

Не погодившись з даним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до приписів статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

За правилами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Під час здійснення планових перевірок платників податків, які є операторами платформ, предметом перевірки є також дотримання вимог статей 358 і 359 цього Кодексу.

Під час здійснення планових перевірок платників податків, які є фінансовими агентами, предметом перевірки також є дотримання фінансовими агентами вимог статті 39-3 цього Кодексу.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб`єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У той же час статтею 77 ПК України врегульовано порядок проведення документальних планових перевірок.

Так, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.

Довідка перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Матеріали перевірки - це:

акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною;

заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);

пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів перевірок, що проводяться контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, та надання заперечень до них визначається Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 86.3 статті 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Суд зазначає, що під час розгляду справи судом не встановлено порушення відповідачем порядку призначення та проведення документальної планової виїзної перевірки та позапланової перевірки, що тривала з 27.02.2026 року по 05.03.2026 року.

Досліджуючи питання наявності/відсутності ознак протиправності податкового повідомлення-рішення від 31 березня 2026 року № 6295/07-16-07-06 та, у взаємозв`язку із наявними документами в матеріалах справи та поясненнями сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Отже, пункт 188.1 ПК України визначає загальні правила формування бази оподаткування для операцій з постачання товарів/послуг, включаючи операції з постачання необоротних активів. Зокрема, база оподаткування для необоротних активів визначається виходячи з їх договірної вартості, однак не може бути нижчою за їх балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку на момент постачання, а у разі відсутності балансової вартості - не нижчою за звичайну ціну.

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу).

У свою чергу згідно з підпунктом 14.1.71. пункту 14.1. статті 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

За приписами підпункту 14.1.219. пункту 14.1. статті 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Пунктом 44.1. статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2. статті 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

У відповідності до приписів частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу і сумою його накопиченої амортизації (зносу).

За змістом підпункту 14.1.3 пункту 14.1 статі 14 ПК України амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Згідно з пунктом 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Пунктом 22 та 23 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92 передбачено, об`єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об`єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Отже, амортизація є систематичним розподілом вартості необоротного активу протягом строку його використання, внаслідок чого первісна вартість необоротного активу поступово зменшується на суму накопиченого зносу.

За змістом пунктів 1 та 2 Розділу 9 «Інвентарна карта обліку об`єкта основних запасів» Порядок складання типових форм з обліку та списання основних засобів суб`єктами державного сектору, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.09.2016 №818 інвентарна картка обліку об`єкта основних засобів є регістром аналітичного обліку основних засобів і відкривається на об`єкт основних засобів бухгалтерською службою в одному примірнику та заповнюється на підставі акта введення в експлуатацію основних засобів, акта приймання-передачі основних засобів, технічної та іншої супровідної документації, а також інших первинних документів.

Інформація про основні засоби вноситься до інвентарної картки із зазначенням назви об`єкта, інвентарного (номенклатурного) номера, року випуску (побудови), паспорта (моделі, типу, марки), місцезнаходження об`єкта при оприбуткуванні, первісної, ліквідаційної вартості та вартості, яка амортизується, строку корисного використання, короткої характеристики об`єкта, зміни у вартості об`єкта, нарахованої амортизації та інших відомостей. На основний засіб, що був в експлуатації, наводиться сума накопиченого зносу.

Коротка характеристика об`єкта основних засобів містить якісні показники, не наведені у технічній документації, пристосування і приладдя, що належать до об`єкта основних засобів, а також дані щодо дорогоцінних металів.

У разі якщо відбулись зміни у вартості об`єкта основних засобів, зміни в характеристиці об`єкта основних засобів після проведення робіт з реконструкції (реставрації), модернізації, добудови, дообладнання тощо та інформація щодо руху об`єкта основних засобів, до інвентарної картки вносяться записи на підставі відповідних документів.

Сума нарахованої амортизації зазначається на зворотному боці інвентарної картки.

Якщо в інвентарну картку неможливо внести всі зміни, які відбуваються з об`єктом основних засобів, її доповнюють новою. На зворотному боці інвентарної картки робиться відмітка про відкриття нової інвентарної картки.

В ході перевірки встановлено, що АТ «КОМІНВЕСТБАНК» реалізувало майно на ТОВ «КІЧ ДЕВЕЛОПЕР» (код ЄДРПОУ 45368284) частково за ціною нижчою, ніж балансова (залишкова) вартість. Проведеною перевіркою опрацьовано первинні документи, які підтверджують набуття права власності (договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна тощо) та відомості нарахування амортизації. Згідно даних бухгалтерського обліку, залишкова вартість адмінбудівлі за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Толстого (Чендея), 40, становить 41 017 340,08 грн., де 2 420 380,00 грн. це вартість, яка була зарахована у погашення зобов`язань по договору позики. База оподаткування з податку на додану вартість становить 38 596 960,08 грн., а сума ПДВ 7 719 392,02 грн. Банком самостійно визначено базу оподаткування в сумі 35 497 280,00 грн. та нараховано суму ПДВ 7099 456,00 грн за листопад 2024 року. Таким чином, перевіркою встановлено заниження бази оподаткування на суму 3 099 680,08 грн та податкових зобов`язань на суму ПДВ 619 936,02 грн (7 719 392,02 -7 099 456,00).

01 жовтня 20216 року у судовому засіданні свідок ОСОБА_1 , начальник відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області, як особа, що безпосередньо проводила перевірку, пояснив суду, що перевірка мала місце минулого року, з 27 жовтня 2025 року по 10 грудня 2025 року з продовженням, перевіряючих було троє. Під час перевірки встановлено порушення з податку на додану вартість. Перевірку робили суцільним методом. Основне, на що звертає увагу, що залишкова вартість не може бути меншою балансової вартості. Банк самостійно визначив базу оподаткування 35 497 280,00 грн та нарахував суму ПДВ 7 099 456,00 грн за листопад 2024 року. Однак, перевіркою встановлено заниження бази оподаткування на суму 3 099 680,08 грн та податкових зобов`язань на суму ПДВ 619 936,02 грн. Отже, ПДВ було занижено. Під час перевірки, перевіряючі особи робили все спільно із бухгалтером банку. Крім того, в ході перевірки відомостей про переоцінку не було надано, такі відомості було подано після перевірки, тобто із запереченнями був поданий експертний висновок, однак до уваги не був взятий, оскільки це не бухгалтерський документ чи довідка. Контролюючим органом подавався запит по основних засобах, але були подані тільки договори купівлі-продажу.

Позивач зазначає, що згідно умов Договору купівлі - продажу нерухомого майна ціна продажу будівлі становить 45 017 116,00 грн., у тому числі ПДВ 7 099 456,00 грн. Згідно виписки по рахунку фінансового будівлі 44006011000011.312, залишкова вартість обліку зазначеної частини адміністративної будівлі за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Толстого (Чендея), 40, становить 37 917 660,00 грн, (копія виписки додається), з яких 2 420 380,00 грн, частина вартості будівлі, яка була набута в рахунок погашення кредитної заборгованості і постачання якої звільнено від оподаткування ПДВ, згідно норми п.197.12 ст.197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями. Згідно висновку про експертну грошову оцінку частини адміністративної будівлі (літ. А), площею 1409,5 кв. м., за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Толстого (Чендея), 40, зробленого ПП «ЕКСПЕРТ ЦЕНТР» станом на 22.11.2024 року ринкова вартість будівлі становить 37 917 660,00 грн., без ПДВ. Отже, продаж будівлі було здійснено за ринковою вартістю, згідно зазначеного висновку про експертну грошову оцінку.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижчою за їх балансову (залишкову) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Отже, законодавець установив спеціальне правило визначення мінімальної бази оподаткування операцій з постачання необоротних активів, яке пов`язує її розмір не з ринковою вартістю відповідного майна, а з його балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку.

Таким чином, визначальним для правильного застосування пункту 188.1 статті 188 ПК України у спірних правовідносинах є встановлення балансової (залишкової) вартості адміністративної будівлі саме за даними бухгалтерського обліку станом на початок листопада 2024 року, тобто звітного податкового періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

При цьому, суд звертає увагу, що ринкова вартість майна та його балансова (залишкова) вартість є різними за своїм економічним та правовим змістом показниками, які не можуть ототожнюватися для цілей застосування пункту 188.1 статті 188 ПК України. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції з основними засобами, іншими необоротними матеріальними активами (далі- основні засоби) та з нематеріальними активами банків України урегульовано Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, яку затверджено Постановою Правління Національного банку України від 20.12.2005 №480 (далі - Інструкція №480.

Крім того, суд погоджується із доводами відповідача, що відповідно до гл. 1 Розділу ІІІ вказаної інструкції, а саме пункту 1.3, якщо залишкова вартість об`єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату складання балансу. Під час переоцінки об`єкта основних засобів на ту саму дату має здійснюватися переоцінка всіх об`єктів групи основних засобів, до якої належить цей об`єкт.

Слід зазначити, що дії АТ «Комінвестбанк» з проведення переоцінки 27.11.2024 (в середині звітного періоду, напередодні укладення договору купівлі-продажу) суперечать вказаним вище нормам Інструкції №480 і не свідчать про вчинення банком дій для належного відображення об`єкту у податкової звітності. Більше того, у самому Звіті про оцінку (наявний у матеріалах справи) самим виконавцем - ПП «Експерт Центр» - чітко вказана мета оцінки: «визначення ринкової вартості для цілей відчуження» (ст.3. Звіту про оцінку), (а.с.20, т.2).

Зокрема, звіт про експертну грошову оцінку визначає вартість об`єкта нерухомості з урахуванням його характеристик та ринкових умов на дату оцінки, однак сам по собі такий звіт не підтверджує зміни вартості відповідного необоротного активу в бухгалтерському обліку платника податків.

Натомість балансова (залишкова) вартість основного засобу формується відповідно до правил бухгалтерського обліку та залежить, зокрема, від його первісної або переоціненої вартості, суми накопиченої амортизації, а також належного документального оформлення господарських операцій, пов`язаних зі зміною вартості такого активу.

Отже, з огляду на сукупність досліджених доказів, показань свідка, суд доходить висновку, що доводи позивача щодо неправомірності визначення контролюючим органом бази оподаткування ПДВ не знайшли належного підтвердження, тоді як висновки відповідача про заниження бази оподаткування та податкових зобов`язань підтверджуються матеріалами перевірки, а відтак вимога про скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №6295/07-16-07-06 від 31 березня 2026 року як протиправного не підлягає задоволенню.

Інші доводи та аргументи сторін не мають визначального значення для вирішення цього спору та не впливають на юридичну оцінку спірних правовідносин у цій справі.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що при вчиненні оспорюваних дій, відповідачем були дотримані усі критерії, передбачені частиною другою статті 2 КАС України, відтак суд не знаходить протиправності вказаних дій, а тому відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, доводи позивача, викладені в адміністративному позові, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно приписів статті 139 КАС України у випадку прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Комерційний інвестиційний банк», в особі уповноваженого представника Мікрюкова Сергія Володимировича до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.В.Скраль