Ухвала № 141399079 у справі № 320/30736/26 від 11.11.2026

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 листопада 2026 року м. Київ № 320/30736/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче об`єднання "СЗХНО"

до Головного управління ДПС у Київській області

Державної податкової служби України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче об`єднання "СЗХНО" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Приписами частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову або у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328 гривні.

Позов містить одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, при зверненні до суду позивачу слід було сплатити судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3328,00 грн.

Водночас, до позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом не додано.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов`язується не лише з фактичною обізнаністю особи про порушення її прав, а й з об`єктивною можливістю такої особи дізнатися про відповідне порушення.

При цьому для визначення початку перебігу строку звернення до суду необхідним є встановлення конкретного рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, з якими позивач пов`язує порушення своїх прав та необхідність їх судового захисту.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, 07.02.2024 позивачем складено податкову накладну № 4, яку 26.02.2024 направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанції від 26.02.2024 реєстрацію зазначеної податкової накладної зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, ще 26.02.2024 позивач був обізнаний про факт зупинення реєстрації податкової накладної № 4 від 07.02.2024, а також про необхідність надання відповідних пояснень та копій документів для вирішення питання щодо її реєстрації.

Водночас, як зазначено у позовній заяві, лише 04.01.2026 позивач направив до контролюючого органу Повідомлення № 2 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

За результатами направлення зазначеного Повідомлення позивачем отримано квитанцію № 2 від 04.01.2026, реєстраційний номер [номер приховано], відповідно до якої подані пояснення та копії документів не прийнято до розгляду у зв`язку з порушенням строків, визначених пунктом 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.

Саме неприйняття та нерозгляд зазначених пояснень і документів позивач визначає як протиправну бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області, за захистом від якої звернувся до адміністративного суду.

Отже, зі змісту позовної заяви вбачається, що про обставини, які позивач вважає порушенням його прав у частині неприйняття та нерозгляду пояснень і документів, йому було відомо з квитанції № 2 від 04.01.2026.

Відтак саме з моменту отримання відповідної квитанції позивач мав об`єктивну можливість встановити обставини, з якими пов`язує протиправність поведінки контролюючого органу, та реалізувати своє право на судовий захист.

Разом із тим позовну заяву сформовано та подано через підсистему «Електронний суд» 28.07.2026, тобто після спливу шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, обчисленого із зазначеної позивачем дати квитанції - 04.01.2026.

При цьому позивач не навів обставин та не надав доказів, які б свідчили про отримання зазначеної квитанції в іншу, більш пізню дату, що могло б впливати на визначення початку перебігу строку звернення до суду.

Суд також звертає увагу, що друга позовна вимога стосується зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 4 від 07.02.2024 датою її подання на реєстрацію - 26.02.2024.

Водночас факт зупинення реєстрації податкової накладної та неприйняття контролюючим органом пояснень і документів є різними за своїм змістом обставинами, які можуть мати самостійне значення для визначення моменту порушення прав позивача та початку перебігу строку звернення до адміністративного суду.

Саме по собі зупинення реєстрації податкової накладної не є тотожним прийняттю рішення про відмову в її реєстрації, а тому при визначенні строку звернення до суду необхідно враховувати характер заявлених позовних вимог та обставини, з якими позивач пов`язує виникнення права на судовий захист.

Аналогічний підхід щодо необхідності встановлення конкретного порушення прав позивача та моменту, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення, викладений у постанові Верховного Суду від 25.07.2024 у справі № 200/1886/24.

Однак позивач, заявляючи вимогу про зобов`язання зареєструвати податкову накладну, реєстрацію якої зупинено ще 26.02.2024, не навів належного обґрунтування дотримання строку звернення до суду з цією вимогою, зокрема не конкретизував момент виникнення порушення його права на реєстрацію податкової накладної та не пояснив, з яких підстав вважає звернення до суду 28.07.2026 своєчасним.

При цьому навіть за умови пов`язування позивачем порушення права на реєстрацію податкової накладної з неприйняттям пояснень та документів відповідно до квитанції від 04.01.2026, звернення до суду 28.07.2026 відбулося після закінчення встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані обставини, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та створювали істотні перешкоди для своєчасного звернення до суду, за умови підтвердження таких обставин належними доказами.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте матеріали позовної заяви не містять заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутися за судовим захистом, та доказів на підтвердження поважності таких причин.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог частини шостої статті 161 КАС України, оскільки за наявності обставин, які свідчать про пропуск установленого законом строку звернення до адміністративного суду, не подано відповідної заяви про його поновлення з належним обґрунтуванням та доказами.

Наведена судом обставина вказує на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду:

- оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 3328,00 грн за звернення з даним позовом до суду;

- клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням доказів на їх підтвердження

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ"ЄДНАННЯ "СЗХНО " до Головного управління Державної податкової служби у Київській області , Державної податкової служба України про визнання протиправною бездіяльність, - залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали. Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електроний суд.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панова Г. В.