Рішення № 141399092 у справі № 320/43080/23 від 11.11.2026

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року м. Київ справа №320/43080/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у м. Києві області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Національної поліції України у м. Києві, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 08.11.2010 по 08.11.2022 у Державній кримінально-виконавчій службі України;

- зобов`язати Національну поліцію України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 08.11.2010 по 08.11.2022 у Державній кримінально-виконавчій службі України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, наказом Міністерства юстиції України Державна установа «Центр пробації» № 526/к від 21.10.2022 позивача було звільнено з посади начальника Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області. Позивач була звільнена зі служби у званні підполковника внутрішньої служби

В подальшому 13.06.2023 позивача було прийнято на службу у званні - рядовий поліції до Національно поліції України, а саме дізнавачем сектору дізнання відділу поліції № 2 (з обслуговування житлового масиву «Троєщина») Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

28.09.2023 позивачем було подано рапорт до Головного управління Національної поліції у м. Києві про зарахування до стажу служби у Національній поліції України період служби у кримінально-виконавчій службі, а саме 16 років 00 місяців 01 день.

Проте 05.10.2023 ГУ НП у м. Києві надало відповідь позивачу, у якій зазначило, що зарахування служби в Державній кримінально-виконавчій службі України та Державній установі «Центр пробації» до стажу служби в поліції згідно статті 78 Закону України «Про Національну поліцію України» не передбачено та відмовлено у задоволені рапорту.

Позивач вважає, що її цивільні (трудові) права порушені відповідачем через неправомірну відмову ГУ НП у м. Києві, який входить до складу Національної поліції України, у зарахуванні до стажу служби у Національній поліції України період служби у кримінально-виконавчій службі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Національною поліцією України подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач не проходив та не проходить службу саме в центральному органі управління поліції Національній поліції України. Із рапортом зі спірних питань до Національної поліції України позивач також не звертався. Зі спірних питань позивач звернувся з рапортом саме до Головного управління Національної поліції у м. Києві. Отже в даній справі належним відповідачем є Головне управління Національної поліції у м. Києві.

Також Національною поліцією України подано суд клопотання про заміну неналежного відповідача Національну поліцію України, належним відповідачем у справі, яким є Головне управління Національної поліції у м. Києві.

30.04.2024 позивачем подано клопотання, на підставі частини третьої статті 48 КАС України, про заміну первісного відповідача належним відповідачем, в якому позивач просить суд замінити первісного відповідача Національну поліцію України (код ЄДРПОУ: 40108578) на належного відповідача Головне управління Національної поліції у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15; код ЄДРПОУ 40108583). Клопотання обґрунтовано тим, що враховуючи предмет позову, відзив Національної поліції України, а також те, що позивач проходить службу саме в Головному управлінні Національної поліції у м. Києві.

Також 30.04.2024 позивачем подано заяву (клопотання) про уточнення позовних вимог, в якому позивач, у зв`язку заміною відповідача просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 08.11.2010 по 08.11.2022 у Державній кримінально-виконавчій службі України;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 08.11.2010 по 08.11.2022 у Державній кримінально-виконавчій службі України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог та здійснено заміну первісного відповідача - Національну поліцію України належним відповідачем - Головним управлінням Національної поліції у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15; код ЄДРПОУ 40108583) (далі - відповідач, ГУНП у м. Києві).

Головне управління Національної поліції у м. Києві у поданому поясненні проти позову заперечило. Зазначає, що у частині другій статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» наведено виключний перелік посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції, і цей перелік не підлягає розширенню. У вказаному переліку посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції, відсутня служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - ДКВС України), органах та підрозділах які здійснюють державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. Отже служба в ДКВС України, органах та підрозділах, які здійснюють державну політику у сфері виконання кримінальних покарань не підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки та послужного списку № Д-005171 виданого Державним департаментом України з питань виконання покарань, з 08.11.2010 по 08.11.2022 ОСОБА_1 проходила службу в Державній кримінально-виконавчій службі України та Державній установі «Центр пробації» на посадах інспектора Деснянського районного відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області, інспектора кримінально-виконавчої інспекції Деснянського районного відділу м. Києва Управління Державної пенітенціарної служби України м. Києва та Київської області, начальника Деснянського районного сектору Київського міського відділу з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, начальника Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.

08.11.2022 наказом Міністерства юстиції України Державна установа «Центр пробації» № 526/к від 21.10.2022 ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області. Позивач була звільнена зі служби у званні підполковника внутрішньої служби.

Згідно наказу Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України № 526/к від 21.10.2022, підполковника внутрішньої служби ОСОБА_1 начальника Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області звільнено за пунктом 5 статті 23 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України та пунктом 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію України» (у зв`язку з скороченням штатів або проведення організаційних заходів). Вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні становило 12 років 00 місяців 01 день, у пільговому обчисленні - 16 років 00 місяців 01 день.

Згідно запису за № 11 трудової книжки позивача, 13.06.2023 останнього було прийнято на службу у званні - рядовий поліції до Головне управління Національної поліції у м. Києві (наказ від 13.06.2023 № 97/о/с), а саме дізнавачем сектору дізнання відділу поліції № 2 (з обслуговування житлового масиву «Троєщина») Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві.

28.09.2023 Позивачем було подано рапорт до Головного управління Національної поліції у м. Києві про зарахування до стажу служби у Національній поліції України період служби у кримінально-виконавчій службі, а саме 16 років 00 місяців 01 день.

Листом від 05.10.2023 № 5946/125/05/49-2023 ГУНП у м. Києві надало відповідь позивачу, у якій зазначило, що зарахування служби в Державній кримінально-виконавчій службі України та Державній установі «Центр пробації» до стажу служби в поліції згідно статті 78 Закону України «Про Національну поліцію України» не передбачено та позивачу було відмовлено у задоволені його рапорту.

Позивач, вважаючи, що її цивільні (трудові) права порушені через неправомірну відмову ГУНП у м. Києві, який входить до складу Національної поліції України, у зарахуванні до стажу служби у Національній поліції України період служби у кримінально-виконавчій службі та з метою захисту своїх прав, звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до частин першої, другої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Приписами статті 78 Закону № 580-VIII передбачено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частиною другою статті 78 Закону № 580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються:

1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;

2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;

3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;

5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;

6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Спірні правовідносини між сторонами склались щодо незарахування стажу роботи в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (на час звільнення в Державній пенітенціарній службі України) до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення позивачеві надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Як установлено судом ОСОБА_1 з 08.11.2010 по 08.11.2022 проходила службу в Державній кримінально-виконавчій службі України та Державній установі «Центр пробації» на посадах інспектора Деснянського районного відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області, інспектора кримінально-виконавчої інспекції Деснянського районного відділу м. Києва Управління Державної пенітенціарної служби України м. Києва та Київської області, начальника Деснянського районного сектору Київського міського відділу з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, начальника Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.

Згідно із пунктом 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 №1129-IV до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

При цьому, частина п`ята статті 23 Закону України від 23.06.2005 №2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Системний аналіз вище наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 №3460-IV.

Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Крім того, частиною першою статті 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» закріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Аналіз встановлених обставин справи та наведених вище норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що на позивача, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби (окрім тих, на яких розповсюджується дія Закону України «Про державну службу»), під час проходження ними служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.

Тобто, всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.10.2022 у справі № 160/11127/20.

Крім того, при вирішенні даної справи суд враховує позицію Верховного Суду викладену у постанові від 07.10.2020 у справі №826/16143/18, у якій склалися подібні правовідносини та де Верховний суд дійшов висновків про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність ГУНП у м. Києві щодо не зарахування до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 08.11.2010 по 08.11.2022 у Державній кримінально-виконавчій службі України.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головне управління Національної поліції у м. Києві зарахувати позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 08.11.2010 по 08.11.2022 у Державній кримінально-виконавчій службі України, суд зазначає таке.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача, як суб`єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов`язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 08.11.2010 по 08.11.2022 у Державній кримінально-виконавчій службі України.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття спірного рішення.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 1073,60 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1073,60 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 08.11.2010 по 08.11.2022 у Державній кримінально-виконавчій службі України.

3. Зобов`язати Головне управління Національної поліції у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15; код ЄДРПОУ 40108583) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу служби в поліції наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 08.11.2010 по 08.11.2022 у Державній кримінально-виконавчій службі України.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головно управління Національної поліції у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15; код ЄДРПОУ 40108583).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.