ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 року справа № 380/19754/26
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ХОТЕК" про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, зобов`язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "ХОТЕК" з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області № 13803070/38665898 від 02 червня 2026 року про відмову в реєстрації податкової накладної №9 від 15 травня 2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства "ХОТЕК" № 9 від 15 травня 2025 року датою її фактичного надходження на реєстрацію;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області № 13873685/38665898 від 16 липня 2026 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 01 липня 2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства "ХОТЕК" № 2 від 01 липня 2025 року датою її фактичного надходження на реєстрацію;
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що здійснює реальну господарську діяльність у сфері гуртової торгівлі товарами широкого асортименту і комплексного оснащення закладів готельно-ресторанного бізнесу.
У межах здійснення поточної господарської діяльності між позивачем та контрагентами-покупцями склалися договірні відносини на підставі виставлених рахунків на оплату товару.
Зокрема, за операцією з покупцем ТОВ "Р.І.М.І." позивачем виставлено рахунок на оплату від 12 травня 2025 року № 41.
15 травня 2025 року від ТОВ "Р.І.М.І." на банківський рахунок позивача надійшла попередня оплата за товар в сумі 641250,00 грн (у тому числі ПДВ 106875,00 грн). За правилом першої події, визначеним статтею 187 Податкового кодексу України, позивач склав та направив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну № 9 від 15 травня 2025 року. У подальшому товар фактично відвантажений покупцю за видатковою накладною від 04 липня 2025 року № 47 та доставлений перевізником за товарно-транспортною накладною № Р47.
За іншою операцією з контрагентом-покупцем ПП "БРОЛІЯ" позивачем виставлений рахунок на оплату від 25 червня 2025 року № 71.
01 липня 2025 року покупець перерахував на рахунок позивача авансовий платіж у сумі 216038,21 грн (у тому числі ПДВ 36 006,37 грн), у зв`язку з чим за правилом першої події позивач склав та направив на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 2 від 01 липня 2025 року. Фактичне постачання товару оформлено видатковою накладною від 24 жовтня 2025 року № 127 та товарно-транспортною накладною № Р127.
Реєстрацію обох податкових накладних зупинено автоматизованою системою на підставі відповідності критерію ризиковості здійснення операцій (пункт 1 Критеріїв ризиковості операцій). Позивач стверджує, що на виконання вимог контролюючого органу надіслав до податкового органу розгорнуті письмові пояснення з вичерпними пакетами копій первинних фінансово-господарських та розрахункових документів, які повною мірою розкривали зміст та обставини здійснення кожної господарської операції (рух коштів за банківськими виписками, регістри бухгалтерського обліку за субрахунками 361 та 631, видаткові та товарно-транспортні накладні, а також документи на придбання відповідних партій товарів у постачальників). Незважаючи на це, комісія Головного управління ДПС у Львівській області прийняла рішення №13803070/38665898 від 02 червня 2026 року та №13873685/38665898 від 16 липня 2026 року про відмову в реєстрації податкових накладних.
Позивач вважає зазначені рішення протиправними, немотивованими та формальними, оскільки контролюючий орган не врахував, що податкові накладні складалися за фактом зарахування передоплати, господарські операції мають реальний товарний характер і підтверджуються первинною документацією бухгалтерського обліку. Крім того, рішення податкового органу містять суперечливі формулювання, не розкривають, які саме документи згідно з нормами чинного законодавства складені з порушеннями, що є прямим свідченням порушення засад адміністративної процедури та права платника податків на законний податковий облік.
Ухвалою від 21 вересня 2026 року позовну заяву Приватного підприємства "ХОТЕК" залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та надано строк для усунення виявлених недоліків.
28 вересня 2026 року представник позивача подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучив квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою 02 жовтня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами (у письмовому провадженні).
16 жовтня 2026 року від представника відповідача 1 (Головного управління ДПС у Львівській області) та відповідача 2 (Державної податкової служби України) надійшли ідентичні за змістом відзиви на позовну заяву, у яких викладено спільну правову позицію щодо повної незгоди з позовними вимогами.
Заперечення відповідачів мотивовані тим, що зупинення реєстрації податкових накладних позивача відбулося в автоматичному режимі відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, через перевищення обсягу постачання над обсягом придбання товарів за відповідними кодами УКТ ЗЕД (пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій). Відповідачі вказують, що наданих позивачем первинних пояснень та доданих документів було недостатньо для спростування ризиковості операцій та підтвердження ланцюга руху товарів.
У зв`язку з цим контролюючим органом на підставі пункту 9 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (у редакції, чинній з 08 березня 2023 року), через електронний кабінет направлено позивачу офіційні Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів: №13784243/38665898 від 21 травня 2026 року (щодо ПН № 9) та № 13857727/38665898 від 07 липня 2026 року (щодо ПН № 2). У цих повідомленнях контролюючий орган деталізував вимогу надати договори з постачальниками, первинні документи на придбання та оплату товару, документи щодо транспортування і зберігання. Відповідачі наголошують, що позивач проігнорував обов`язок надати конкретизовані документи та договори, що у силу імперативних положень пункту 10 Порядку № 520 та правових висновків Верховного Суду (постанови у справах № 140/32696/23, № 140/1998/24, № 380/6412/24) є безумовною самостійною підставою для відмови в реєстрації податкових накладних у порядку негативної дискреції.
Відповідно до частини першої та другої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Приписами частини четвертої статті 257 КАС України встановлено вичерпний перелік категорій спорів, які не підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (щодо оскарження нормативно-правових актів, рішень Антимонопольного комітету України, ліквідації банків тощо). Спори платників податків з контролюючими органами щодо зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних до зазначеного вичерпного переліку не належать.
Відповідно до частини п`ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд наголошує, що предметом судового розгляду у цій справі є правомірність індивідуальних адміністративних актів податкового органу, прийнятих за наслідками розгляду електронних документів та письмових пояснень платника податків у процедурі моніторингу податкових накладних за Порядком № 1165 та Порядком № 520. Предмет доказування у цій категорії справ має виключно документальний характер і полягає у перевірці достатності, належності та допустимості поданих платником первинних і бухгалтерських документів на підтвердження реальності господарської події.
Усі докази (квитанції зупинення реєстрації, письмові пояснення платника податків, договори, рахунки-фактури, банківські виписки, платіжні інструкції, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, оскаржувані рішення комісії та витяги з баз даних податкового блоку) долучені сторонами до матеріалів адміністративної справи в повному обсязі в електронній формі. Позиції сторін щодо правового регулювання та оцінки цих доказів вичерпно, детально та послідовно викладені у тексті позовної заяви та відзивах на позовну заяву.
Будь-яких обґрунтованих мотивів щодо необхідності виклику свідків, дослідження речових доказів або призначення судових експертиз відповідачами не наведено. За таких обставин проведення усних слухань за участю представників сторін не надасть суду додаткової інформації щодо фактичних обставин спору, а лише призведе до невиправданого затягування строків розгляду справи та порушення засад процесуальної економії.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, безпосередньо оцінивши письмові та електронні докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд
в с т а н о в и в :
Приватне підприємство "ХОТЕК" зареєстроване як юридична особа 20 березня 2013 року (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 38665898, податкова адреса: 79014, м. Львів, вул. Пасічна, буд. 127, офіс 5), є платником податку на додану вартість з 01 травня 2013 року (індивідуальний податковий номер: 386658913062) та здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі побутовими приладами, обладнанням для готелів, електронними замками та іншими товарами широкого асортименту.
Підприємство використовує у своїй господарській діяльності орендовані офісні та складські приміщення у м. Львові, транспортні засоби на умовах фінансового лізингу, а також користується послугами логістичних операторів (ТОВ "Нова Пошта", ТзОВ "ТД "Міст Експрес", АТ "Укрпошта") для забезпечення переміщення продукції.
Щодо господарської операції з ТОВ "Р.І.М.І." та податкової накладної № 9 від 15 травня 2025 року:
Між Приватним підприємством "ХОТЕК" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Р.І.М.І." (покупець, код ЄДРПОУ 39862053) виникли господарські правовідносини щодо купівлі-продажу та постачання товарів (холодильного та готельного обладнання за кодом УКТ ЗЕД 8418). Погодження істотних умов купівлі-продажу (номенклатури, кількості та вартості товару) відбувалося шляхом виставлення рахунку на оплату.
12 травня 2025 року ПП "ХОТЕК" виставило на адресу ТОВ "Р.І.М.І." рахунок на оплату замовлення № 41 на загальну суму 641250,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 106 875,00 грн.
15 травня 2025 року ТОВ "Р.І.М.І." перерахувало на банківський розрахунковий рахунок ПП "ХОТЕК" в АТ "КРЕДОБАНК" безготівкові грошові кошти в сумі 641250,00 грн із призначенням платежу: "Оплата за товар згідно рахунку № 41 від 12.05.2025р., у т.ч. ПДВ 20% 106875.00 грн", що підтверджується заключною випискою по рахунку банку за 15 травня 2025 року та обліковим регістром за субрахунком 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями".
Оскільки факт зарахування попередньої оплати (авансу) став першою подією у розумінні норм пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, ПП "ХОТЕК" 15 травня 2025 року склало податкову накладну № 9 на суму постачання 534375,00 грн, суму ПДВ 106875,00 грн (загальна сума з ПДВ - 641250,00 грн) та направило її для реєстрації в ЄРПН.
Фактичне відвантаження та передача оплаченого товару відбулися 04 липня 2025 року, що задокументовано видатковою накладною № 47 від 04 липня 2025 року, підписаною уповноваженими представниками обох сторін без претензій щодо кількості та якості, та товарно-транспортною накладною від 04 липня 2025 року № Р47.
Своєю чергою, реалізований товар попередньо замовлений та придбаний позивачем у постачальника - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 згідно з рахунком на оплату від 12 травня 2025 року № 104, видатковою накладною від 04 липня 2025 року № 25 та товарно-транспортною накладною № Р25 від 04 липня 2025 року, із відображенням виникнення кредиторської заборгованості в регістрах бухгалтерського обліку за субрахунком 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" (оплата постачальнику за безготівковим розрахунком проведена згідно з випискою банку від 14 травня 2026 року).
Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування реєстрацію податкової накладної № 9 від 15 травня 2025 року в ЄРПН зупинено на підставі підпункту 201.16 статті 201 ПК України та Порядку № 1165. У квитанції зазначено: "Обсяг постачання товару/послуги 8418 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку)", та запропоновано надати пояснення і копії документів відповідно до переліку.
14 травня 2026 року позивач засобами електронного зв`язку надіслав до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено (вх. № 1), разом із вичерпним пакетом документів: рахунком № 41, видатковою накладною № 47, ТТН № Р47, банківською випискою від 15 травня 2025 року, картками бухгалтерських рахунків 361 та 631, а також первинними документами на придбання товару у ФОП ОСОБА_1 (рахунок № 104, видаткова накладна № 25, ТТН № Р25).
21 травня 2026 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Львівській області сформувала Повідомлення № 13784243/38665898 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, у якому у графі "Додаткова інформація" запропонувала надати: "документи, що підтверджують походження товару/матеріалів/послуг за ланцюгом постачання: договори з постачальниками, видаткові та товарно-транспортні накладні, сертифікати якості, документи про зберігання та оплату".
У відповідь на вказане повідомлення позивач надав додаткові пояснення та документи бухгалтерського обліку.
Проте рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Львівській області від 02 червня 2026 року № 13803070/38665898 позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 9 від 15 травня 2025 року. Підставою для відмови зазначено: "ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній при отриманні повідомлення...". У графі "Додаткова інформація" посадовими особами контролюючого органу внесено запис: "У ході аналізу поданих документів встановлено розбіжності між даними у податковій накладній, супровідних документах та податковій звітності/інформації. Не підтверджено рух товару за ланцюгом постачання, не надано договорів на придбання та реалізацію, платіжних документів на придбання товару".
Щодо господарської операції з ПП "БРОЛІЯ" та податкової накладної № 2 від 01 липня 2025 року:
Між Приватним підприємством "ХОТЕК" (постачальник) та Приватним підприємством "БРОЛІЯ" (покупець, код ЄДРПОУ 43517850) склалися господарські взаємовідносини щодо постачання замкових систем та комп`ютерного обладнання (коди УКТ ЗЕД 8301, 8471, 8523).
25 червня 2025 року позивач виставив покупцю рахунок на оплату замовлення № 71 на загальну суму 216038,21 грн, у тому числі ПДВ 20% - 36006,37 грн.
01 липня 2025 року ПП "БРОЛІЯ" перерахувало на розрахунковий рахунок ПП "ХОТЕК" авансовий платіж в сумі 216038,21 грн з призначенням платежу: "Оплата за товар згідно рахунку № 71 від 25.06.2025р. у т.ч. ПДВ 20% 36006,37 грн", що стверджується банківською випискою по рахунку за 01 липня 2025 року та карткою аналітичного обліку за субрахунком 361.
За фактом настання першої події - зарахування авансу, позивач 01 липня 2025 року склав податкову накладну № 2 на суму постачання без ПДВ 180031,84 грн, ПДВ 36006,37 грн (загальна сума з ПДВ - 216 038,21 грн) та скерував її для реєстрації в ЄРПН.
Фактичне відвантаження товару замовнику здійснено 24 жовтня 2025 року на підставі видаткової накладної № 127 та товарно-транспортної накладної № Р127 від 24 жовтня 2025 року.
Придбання зазначеного товару позивач здійснив у постачальника за рахунком на оплату від 06 жовтня 2025 року № 105, видатковою накладною від 24 жовтня 2025 року № 26 та ТТН № Р26, оплату за які проведено згідно з банківськими виписками за червень 2026 року, що підтверджено регістрами за субрахунком 631.
Квитанцією про реєстрацію податкової накладної реєстрацію податкової накладної № 2 від 01 липня 2025 року в ЄРПН зупинено у зв`язку з відповідністю критерію ризиковості (пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій за кодами 8301, 8471, 8523).
30 червня 2026 року позивач засобами електронного кабінету подав до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів (вх. № 4), до якого долучив рахунок № 71, видаткову накладну № 127, ТТН № Р127, банківську виписку про отримання авансу від 01 липня 2025 року, документи на придбання товару (рахунок № 105, видаткова накладна № 26, ТТН № Р26), банківські виписки на оплату постачальнику за червень 2026 року та картки субрахунків 361 і 631.
07 липня 2026 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області сформувала Повідомлення №13857727/38665898 про необхідність надання додаткових пояснень та документів щодо ланцюга постачання та договорів.
Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Львівській області від 16 липня 2026 року № 13873685/38665898 позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 01 липня 2025 року з аналогічною підставою: "ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів...", а в графі додаткової інформації зазначено: "Не отримано повідомлення про надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення...".
Незгода позивача із прийнятими Головним управлінням ДПС у Львівській області рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних та невиконання податковим органом обов`язку щодо їх реєстрації в ЄРПН стали підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі - ПК України).
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України імперативно встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що вони відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких накладних не зупиняється. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну, що не відповідає жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія, та критеріям ризиковості здійснення операцій.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (комісії регіонального рівня).
Пунктом 4 Порядку № 520 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 (у редакції наказу Мінфіну від 12 січня 2023 року № 19, що набрав чинності 08 березня 2023 року) письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Досліджуючи правомірність прийняття Комісією Головного управління ДПС у Львівській області оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних № 9 від 15 травня 2025 року та № 2 від 01 липня 2025 року, суд виходить із таких правових висновків:
Щодо виникнення податкових зобов`язань за правилом "першої події" (отримання авансу):
Суд наголошує, що визначальною правовою та фактичною обставиною цієї справи є те, що спірні податкові накладні - № 9 від 15 травня 2025 року (на суму 641 250,00 грн, у т.ч. ПДВ 106 875,00 грн) та № 2 від 01 липня 2025 року (на суму 216 038,21 грн, у т.ч. ПДВ 36 006,37 грн) - складені позивачем за фактом настання першої події - отримання на банківський розрахунковий рахунок попередньої оплати (авансу) за товари, які підлягали постачанню покупцям у майбутньому.
Згідно з імперативними вимогами підпункту "а" пункту 187.1 статті 187 та пунктів 201.1, 201.7 статті 201 ПК України складання податкової накладної на дату отримання попередньої оплати є імперативним законодавчим обов`язком платника податку, невиконання якого тягне за собою застосування штрафних санкцій.
Законодавець прямо встановив, що на момент зарахування коштів як авансу фізичне відвантаження товару ще не відбувається. Відтак складання податкової накладної у такому випадку обумовлене виключно рухом безготівкових коштів.
Факт реального перерахування коштів покупцями ТОВ "Р.І.М.І." (15 травня 2025 року у сумі 641 250,00 грн) та ПП "БРОЛІЯ" (01 липня 2025 року у сумі 216 038,21 грн) на поточний рахунок ПП "ХОТЕК" підтверджено належними, допустимими та достовірними первинними банківськими документами: банківськими виписками по рахунку в АТ "КРЕДОБАНК", платіжними інструкціями та обліковими регістрами за субрахунком 361.
"Якщо податкова накладна виписана за правилом першої події - отримання попередньої оплати (авансу), то первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції на дату складення податкової накладної, є банківський платіжний документ (виписка банку, платіжне доручення), який свідчить про зарахування коштів на поточний рахунок платника податків.
На момент отримання авансу фактичного відвантаження товару чи складання товарно-транспортних документів не відбувається, тому контролюючий орган не вправі вимагати від платника податків надання документів щодо фактичної передачі товару на дату складення податкової накладної за попередньою оплатою".
Незважаючи на те, що на дату складання податкових накладних фізичне переміщення товарів ще не здійснювалося, ПП "ХОТЕК" разом із письмовими поясненнями надало контролюючому органу не лише докази отримання коштів за першою подією, але й документи, які підтверджують наступне фактичне відвантаження товару покупцям:
за операцією з ТОВ "Р.І.М.І." - видаткову накладну від 04 липня 2025 року № 47 та товарно-транспортну накладну від 04 липня 2025 року № Р47;
за операцією з ПП "БРОЛІЯ" - видаткову накладну від 24 жовтня 2025 року № 127 та товарно-транспортну накладну від 24 жовтня 2025 року № Р127.
Таким чином, факт настання як першої події (зарахування коштів), так і другої події (фактичної передачі та транспортування товару) був у повному обсязі документально доведений позивачем перед податковим органом.
2. Щодо здійснення господарських операцій без складання єдиного письмового договору (за виставленими рахунками):
Однією з головних претензій відповідачів, зазначених у графі "Додаткова інформація" оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та у відзивах на позов, є ненадання позивачем письмових договорів купівлі-продажу з контрагентами ТОВ "Р.І.М.І." та ПП "БРОЛІЯ".
Суд вважає вказану позицію контролюючого органу юридично необґрунтованою та такою, що ґрунтується на неправильному тлумаченні норм цивільного та господарського права:
Згідно зі статтями 205, 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини другої статті 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір (оферту), у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказано в оферті або не встановлено законом.
У сфері торговельного обороту виставлення продавцем покупцю рахунка на оплату товару (рахунка-фактури) із зазначенням конкретного переліку товарів, їх кількості, ціни та банківських реквізитів є письмовою пропозицією укласти договір купівлі-продажу (офертою). Своєю чергою, сплата покупцем грошових коштів на підставі такого рахунка є конклюдентною дією - прийняттям пропозиції (акцептом), яка свідчить про укладення договору купівлі-продажу у спрощений спосіб.
У подальшому складання та двостороннє підписання сторонами видаткових накладних із визначенням номенклатури, кількості та вартості товару остаточно фіксує виконання укладеного правочину у письмовій формі.
Чинне законодавство України не пов`язує реальність господарської операції виключно з наявністю єдиного письмового документа з назвою "Договір".
Господарські відносини між суб`єктами господарювання можуть оформлюватися у спрощений спосіб - шляхом виставлення рахунків на оплату, їх наступної оплати за платіжними інструкціями та передачі товару за видатковими накладними.
Видаткова накладна та рахунок-фактура, що містять усі обов`язкові реквізити первинного документа відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є належними доказами укладення та виконання господарського правочину.
Судом установлено, що виставлені ПП "ХОТЕК" рахунки № 41 від 12 травня 2025 року та № 71 від 25 червня 2025 року містять вичерпні дані щодо найменування товару, одиниць виміру, кількості, ціни без ПДВ та загальної суми з ПДВ. У платіжних документах покупців у призначенні платежу міститься пряме посилання на номери та дати зазначених рахунків. Подальше постачання товару повністю підтверджено видатковими та товарно-транспортними накладними.
За таких обставин відсутність єдиного документа з назвою "Договір" не свідчить про бездоговірний характер чи фіктивність операцій, а тому посилання відповідачів на ненадання договорів як на підставу відмови в реєстрації податкових накладних є неправомірним.
Щодо реальності господарських операцій та джерел походження товару:
У додатковій інформації оскаржуваних рішень контролюючий орган вказав, що позивачем "не підтверджено рух товару за ланцюгом постачання та не надано платіжних документів на придбання товару".
Суд відхиляє ці доводи як такі, що спростовуються дослідженими судом доказами:
Правові засади регулювання, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначаються Законом України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV).
Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи мають містити такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру; посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу.
Матеріалами справи беззаперечно доведено походження та фактичну наявність товару у позивача:
щодо товару, реалізованого ТОВ "Р.І.М.І." (холодильне обладнання за кодом 8418), позивач придбав його у контрагента-постачальника ФОП ОСОБА_1 на підставі рахунка на оплату від 12 травня 2025 року № 104, видаткової накладної від 04 липня 2025 року № 25 та ТТН № Р25 від 04 липня 2025 року;
щодо товару, поставленого ПП "БРОЛІЯ" (готельні замкові системи за кодами 8301, 8471, 8523), позивач придбав його на підставі рахунка від 06 жовтня 2025 року № 105, видаткової накладної від 24 жовтня 2025 року № 26 та ТТН № Р26 від 24 жовтня 2025 року.
Усі надані видаткові та товарно-транспортні накладні містять обов`язкові реквізити, визначені статтею 9 Закону № 996-XIV та Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (найменування перевізників, марки і державні номери автомобілів, прізвища водіїв, пункти навантаження і розвантаження, підписи вантажовідправника, вантажоодержувача і водія-експедитора).
Щодо твердження податкового органу про ненадання платіжних документів про оплату придбаного товару позивач правомірно зазначив, що розрахунки з постачальниками здійснювалися на умовах відстрочення платежу (післяплати), у зв`язку з чим у бухгалтерському обліку ПП "ХОТЕК" за субрахунком 631 правомірно відображалася кредиторська заборгованість перед постачальниками, яка була погашена у подальшому (що підтверджено банківськими виписками за травень та червень 2026 року).
Суд підкреслює, що наявність або відсутність факту попередньої оплати за придбаний товар у ланцюгу постачання не спростовує факту реального переходу права власності на товар, підтвердженого належно оформленими накладними. Податкове законодавство України не ставить правомірність формування податкових зобов`язань та реєстрації податкових накладних у залежність від стану розрахунків платника з третіми особами (постачальниками).
Щодо оцінки застосування оновленої процедури Порядку № 520 (повідомлень про надання додаткових документів):
Відповідачі у відзивах наполягають на тому, що відповідно до правових висновків Верховного Суду (постанови у справах № 140/32696/23, № 140/1998/24, № 380/6412/24) направлення контролюючим органом платнику податків Повідомлення про необхідність надання додаткових документів за пунктом 9 Порядку № 520 виключає можливість скасування рішення комісії, оскільки неподання платником додаткових документів є самостійною підставою для "негативної дискреції" податкового органу.
Суд такі аргументи відповідачів відхиляє виходячи з таких мотивів:
Дійсно, відповідно до змін, внесених до пункту 9 Порядку № 520 наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року № 19 (чинних з 08 березня 2023 року), контролюючий орган наділений правом надіслати платнику податків повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів.
Проте системний аналіз зазначених норм у сукупності з положеннями статті 2 КАС України свідчить, що інститут направлення додаткового повідомлення запроваджений як додаткова гарантія прав платника податків на усунення сумнівів, а не як інструмент формальної відмови у реєстрації накладних за наявності повного первинного пакета документів.
За змістом пункту 10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Наведене свідчить, що комісія регіонального рівня не наділена необмеженою дискрецією у питанні відмови в реєстрації податкової накладної, а перелік підстав для такої відмови, закріплений у пункті 10 Порядку № 520, є вичерпним і включає лише два випадки: ненадання або часткове надання додаткових письмових пояснень і копій документів, та/або надання платником податку копій документів, складених чи оформлених із порушенням законодавства.
Розвиваючи раніше сформовані підходи до застосування зазначених норм, Верховний Суд у постанові від 16 липня 2026 року у справі № 500/6492/25 виснував, що:
- процедура, передбачена пунктом 201.16 статті 201 ПК України, спрямована на вирішення питання про наявність чи відсутність достатнього документального підтвердження інформації, зазначеної у конкретній податковій накладній. Процедура моніторингу податкових накладних має превентивний характер та не повинна підміняти за своїм змістом проведення податкової перевірки, оскільки питання реальності господарської операції може бути предметом дослідження лише під час здійснення податкового контролю у формах, визначених Податковим кодексом України.
- комісія регіонального рівня має право оцінювати достатність документів, поданих платником податків, однак така оцінка здійснюється виключно в межах адміністративної процедури прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної та не передбачає встановлення фактичної реальності здійснення господарської діяльності платника податків.
- за змістом пунктів 4, 5, 9 та 10 Порядку № 520 предметом розгляду комісії регіонального рівня є не формальна повнота переліку витребуваних документів як така, а наявність достатнього документального підтвердження інформації, зазначеної у конкретній податковій накладній. Тому факт часткового ненадання документів, зазначених у повідомленні комісії, підлягає оцінці не ізольовано, а у взаємозв`язку зі змістом господарської операції та сукупністю документів, фактично поданих платником податку. Інакше передбачена пунктом 10 Порядку № 520 підстава для відмови набувала б суто формального характеру та застосовувалася б незалежно від того, чи підтверджують уже подані документи інформацію, відображену у податковій накладній;
- висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24 липня 2025 року у справі № 420/14450/24, від 2 грудня 2025 року у справі № 400/996/25 та від 18 березня 2026 року у справі № 580/1932/25, цього підходу не змінюють. Вони підтверджують право комісії направляти платнику повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів і враховувати реакцію платника на таке повідомлення; водночас ці висновки не встановлюють правила, за яким часткове ненадання будь-якого з витребуваних документів звільняє комісію та суд від оцінки документів, фактично поданих на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. Таким чином, запровадження додаткової стадії адміністративної процедури у вигляді направлення повідомлення розширило процесуальні можливості комісії щодо отримання необхідних матеріалів, однак не змінило предмета процедури: ним залишається достатність документального підтвердження інформації, зазначеної у конкретній податковій накладній, а не формальне виконання платником вимоги про подання всього визначеного контролюючим органом переліку документів.
Суд, відповідно до положень статей 242, 341 КАС України, ураховує наведені вище висновки.
Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2026 року справа №380/4422/25 адміністративне провадження № К/990/30015/26 звертає увагу на те, що адміністративна процедура розгляду питання про реєстрацію податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, має послідовний характер і складається з двох пов`язаних між собою стадій, дотримання яких має забезпечити суб`єкт владних повноважень .
При цьому під час перевірки правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суд не повинен обмежуватися формальним встановленням факту надання чи ненадання платником окремих документів, зазначених у повідомленні комісії регіонального рівня. Суд має оцінити процедуру прийняття такого рішення у її послідовності та взаємозв`язку, зокрема з`ясувати, які документи були подані платником на стадії зупинення реєстрації податкової накладної, чи були вони достатніми для підтвердження інформації, зазначеної у ній, а також чи існувала, з огляду на зміст та сукупність уже поданих документів, об`єктивна необхідність у витребуванні додаткових документів та направленні платнику відповідного повідомлення.
"Підпункт 3 пункту 11 Порядку № 1165 та пункт 9 Порядку № 520 зобов`язують контролюючий орган конкретизувати перелік документів та інформації, яку необхідно додатково надати.
Платник податків подає не всі визначені пунктом 5 Порядку № 520 документи, а лише ті, які підтверджують сутність і зміст такої господарської операції з огляду на її специфіку.
Вирішальним для суду є перевірка того, чи дозволяв первинно та додатково наданий платником обсяг документів контролюючому органу дійти висновку про законність реєстрації податкової накладної".
У спірних правовідносинах позивач під час подання первинних пояснень та документів надав контролюючому органу:
банківські виписки, які підтверджують отримання авансу за першою подією;
рахунки-фактури, які фіксують досягнення згоди щодо істотних умов купівлі-продажу;
видаткові та товарно-транспортні накладні, які підтверджують фактичну передачу товару покупцям;
первинні накладні на придбання товару у постачальників та ТТН на його перевезення;
регістри аналітичного бухгалтерського обліку за субрахунками 361 та 631.
Натомість Комісія Головного управління ДПС у Львівській області у направлених повідомленнях від 21 травня 2026 року № 13784243/38665898 та від 07 липня 2026 року № 13857727/38665898 зазначила абстрактну шаблонну вимогу: "надати документи, що підтверджують рух товару за ланцюгом постачання: договори з постачальниками, видаткові накладні, сертифікати якості, документи про зберігання та оплату".
Контролюючий орган проігнорував, що:
видаткові накладні на придбання та реалізацію вже були надані позивачем до первинних пояснень;
окремі письмові договори у формі єдиного документа між сторонами не укладалися в силу статей 205, 207 ЦК України, про що позивач прямо сповістив у поясненнях;
законодавство не передбачає обов`язкової наявності сертифікатів якості на побутове та готельне обладнання як умови формування податкових зобов`язань з ПДВ;
оплата придбаного товару на момент формування накладних за авансом перебувала у стані погодженої кредиторської заборгованості за субрахунком 631.
Більше того, у рішенні від 16 липня 2026 року № 13873685/38665898 (щодо ПН № 2) контролюючий орган у графі "Додаткова інформація" взагалі вніс очевидно суперечливий запис: "Не отримано повідомлення про надання додаткових пояснень та/або документів...", що свідчить про використання автоматичних шаблонів без реального аналізу поданих платником матеріалів.
Зупинення реєстрації податкової накладної є превентивним заходом податкового контролю, а не санкцією.
Контролюючий орган, приймаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зобов`язаний чітко зазначити, які саме складові господарської операції залишилися непідтвердженими і з яких мотивів надані платником первинні документи визнано дефектними.
Формальне посилання на ненадання додаткових документів без спростування дійсності наданих первинних бухгалтерських документів, що підтверджують першу подію, не є правомірною підставою для відмови в реєстрації податкової накладної".
Суд констатує, що наданий позивачем до контролюючого органу обсяг документів є цілком достатнім для ідентифікації господарських операцій, підтвердження отримання авансових платежів за першою подією та встановлення джерел надходження товарів. Відповідачі не навели жодного факту підробки документів, відсутності товару чи фіктивності учасників ланцюга постачання.
За таких обставин рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області № 13803070/38665898 від 02 червня 2026 року та № 13873685/38665898 від 16 липня 2026 року про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними, не відповідають критеріям обґрунтованості, пропорційності та розсудливості, закріпленим частиною другою статті 2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.
Щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН:
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Оскільки суд дійшов переконання про протиправність оскаржуваних рішень регіональної комісії про відмову в реєстрації податкових накладних та скасовує їх, а позивачем виконано всі передбачені законом обов`язки щодо складання та направлення накладних на реєстрацію, належним та ефективним способом відновлення порушених прав позивача відповідно до статей 9, 245 КАС України є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні № 9 від 15 травня 2025 року та № 2 від 01 липня 2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного надходження на реєстрацію.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного підприємства "ХОТЕК" є повністю законними, документально підтвердженими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач заявив дві вимоги немайнового характеру (щодо скасування двох рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання їх зареєструвати, що розглядаються як дві немайнові вимоги відповідно до практики Верховного Суду).
За подання позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 5 324,80 грн (3328,00 грн х 2 вимоги х 0,8 за подання в електронній формі) згідно з платіжною квитанцією від 28 вересня 2026 року, долученою до заяви про усунення недоліків.
Оскільки спір виник внаслідок прийняття протиправних рішень комісією Головного управління ДПС у Львівській області, а зобов`язання щодо внесення записів до ЄРПН покладається на Державну податкову службу України як адміністратора реєстру, судовий збір у сумі 5 324,80 грн підлягає стягненню на користь позивача в рівних частинах за рахунок бюджетних асигнувань обох відповідачів - по 2 662,40 грн із Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 12, 14, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 187, 201 Податкового кодексу України, суд -
у х в а л и в :
1. Адміністративний позов Приватного підприємства "ХОТЕК" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області № 13803070/38665898 від 02 червня 2026 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 15 травня 2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та № 13873685/38665898 від 16 липня 2026 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 01 липня 2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних
3. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053 м. Київ Львівська площа 8, код ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства "ХОТЕК" (79014 м. Львів вул. Пасічна 127 офіс.5 код ЄДРПОУ: 38665898) № 9 від 15 травня 2025 року датою її фактичного надходження на реєстрацію та № 2 від 01 липня 2025 року датою її фактичного надходження на реєстрацію.
6. Стягнути на користь Приватного підприємства "ХОТЕК" (79014 м. Львів вул. Пасічна 127 офіс.5 код ЄДРПОУ: 38665898) судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35, код ЄДРПОУ ВП: 43968090).
7. Стягнути на користь Приватного підприємства "ХОТЕК" (79014 м. Львів вул. Пасічна 127 офіс.5 код ЄДРПОУ: 38665898) судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053 м. Київ Львівська площа 8, код ЄДРПОУ: 43005393).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 10 листопада 2026 року.
Суддя О.І. Коморний