Рішення № 141399285 у справі № 380/4289/26 від 11.11.2026

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року справа № 380/4289/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:

визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 в разі втрати годувальника, 70% від грошового забезпечення загиблого сина військовослужбовця ОСОБА_2 у загальному розмірі 11 294,97 грн.;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 в разі втрати годувальника у розмірі 70% від повного грошового забезпечення її сина ОСОБА_2 , з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та з врахування повного грошового забезпечення військовослужбовців рядового складу Військової частини НОМЕР_1 , код: НОМЕР_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на дату здійснення перерахунку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є матір`ю військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час захисту Батьківщини в районі ведення активних бойових дій. Позивачці призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 70% грошового забезпечення загиблого. Водночас позивачка не погоджується із визначеним відповідачем розміром грошового забезпечення загиблого годувальника в сумі 11 294,97 грн. Позивачка зазначає, що її син безпосередньо брав участь у бойових діях та одержував додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн на місяць згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, а також інші щомісячні та одноразові виплати, з яких сплачувався єдиний соціальний внесок, що підтверджується даними системи персоніфікованого обліку (форма ОК-5). На переконання сторони позивача, обчислення пенсії має здійснюватися з усього фактичного грошового забезпечення військовослужбовця, на яке нараховувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 13.03.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 4681ел від 01.04.2026), у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Посилається на те, що відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до вказаного Закону, органи Пенсійного фонду позбавлені повноважень самостійно визначати розмір грошового забезпечення чи формувати його складові. Пенсія позивачці призначена з 24.01.2024 на підставі подання та документів, наданих уповноваженим органом - ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема грошового атестата № 1588 та довідок в/ч НОМЕР_1 , якими визначено грошове забезпечення загиблого годувальника для обчислення пенсії в сумі 11 294,97 грн. Територіальний орган ПФУ провів нарахування та виплату пенсії у суворій відповідності до поданих уповноваженим органом фінансових документів, відтак протиправних дій чи бездіяльності не вчиняв. Просить відмовити у задоволенні позову.

Від позивачки на адресу суду надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№32003 від 17.04.2026 та вх,№60662 від 10.07.2026).

Ухвалою від 13.07.2026 задоволено клопотання представника позивача та витребувано у відповідача інформацію про страховий стаж і сплату єдиного внеску загиблого ОСОБА_2

17 липня 2026 року на виконання вимог ухвали суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області надано індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5 на ОСОБА_2 .

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив таке.

ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 за мобілізацією та з 08.03.2022 по 02.08.2023 проходив військову службу у Збройних Силах України.

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.10.2023 № 274 солдат ОСОБА_2 , гранатометник 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання обов`язків військової служби в зоні ведення активних бойових дій поблизу с. Вербове Пологівського району Запорізької області. З 03 серпня 2023 року його виключено зі списків особового складу військової частини та з усіх видів забезпечення.

Факт смерті підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 16.08.2023, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є матір`ю загиблого військовослужбовця.

У січні 2024 року через ІНФОРМАЦІЯ_7 позивачка звернулася до відповідача із заявою та пакетом документів про призначення їй пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

ІНФОРМАЦІЯ_7 направлено відповідачу подання № уг. 62162 від 22.01.2024 разом із доданими документами військової частини НОМЕР_1 :

грошовим атестатом № 1588 від 06.11.2023;

довідкою про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії № 1589 від 06.11.2023;

довідкою № 1590 від 06.11.2023.

Згідно з грошовим атестатом № 1588 та довідкою № 1590 військової частини НОМЕР_1 розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 для обчислення пенсії визначено в загальній сумі 11 294,97 грн, до якої включено:

посадовий оклад - 2 820,00 грн;

оклад за військовим званням (солдат) - 530,00 грн;

процентна надбавка за вислугу років (25%) - 837,50 грн;

середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці (у тому числі надбавка за особливості проходження служби 65% та щомісячна премія 523%) - 7 107,47 грн.

У пункті 13 грошового атестата № 1588 також зазначено про виплату додаткової винагороди за Постановою КМУ № 168 у розмірі 100 000 грн за період з 01.07.2023 по 31.07.2023.

На підставі надісланих уповноваженим органом документів розпорядженням (протоколом) органу ПФУ від 24.01.2024 призначено, а станом на 01.01.2026 перераховано пенсію позивачці в разі втрати годувальника відповідно до Закону № 2262-XII у розмірі 70% від зазначеного грошового забезпечення (11 294,97 грн), що разом із встановленими підвищеннями та індексаціями склало 9 873,19 грн щомісячно.

Позивачка, вважаючи, що розмір грошового забезпечення для нарахування пенсії визначено неправомірно, оскільки до розрахунку не було включено всю суму заробітку (грошового забезпечення), на яку нараховувався єдиний соціальний внесок за період військової служби годувальника згідно з довідкою форми ОК-5, звернулася до суду за захистом своїх прав.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та членів їхніх сімей, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до статті 29 Закону № 2262-XII пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби.

Згідно з частинами першою та другою статті 30 Закону № 2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, які перебували на їх утриманні. Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається, зокрема, непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, які загинули чи померли в період проходження служби.

Підпунктом «а» частини першої статті 36 Закону № 2262-XII встановлено, що членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), пенсія встановлюється у розмірі 70 процентів грошового забезпечення загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім`ї.

Щодо визначення складу грошового забезпечення, яке береться до уваги при нарахуванні пенсії відповідно до Закону № 2262-XII, суд наголошує на такому:

Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII прямо імперативно врегульовано, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги офіцерам, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» закріплено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок, за відповідною посадою на момент звільнення (смерті), при цьому щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії враховуються у середньомісячних сумах, обчислених за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням чи смертю.

Структуру грошового забезпечення військовослужбовців визначено Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII). Згідно зі статтею 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять:

-посадовий оклад, оклад за військовим званням;

-щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

-одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Аналогічні приписи закріплено й у постанові Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та в Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 260 до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать, зокрема, винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану.

Щодо включення до розрахунку пенсії додаткової винагороди за Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 грн (або 30 000 грн) на місяць, про яку фактично зазначає позивачка як про підставу збільшення бази нарахування пенсії:

Суд зазначає, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду та судової палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, додаткова винагорода, встановлена постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, має тимчасовий характер, виплачується виключно на період дії воєнного стану пропорційно дням безпосередньої участі у бойових діях або виконанні бойових завдань та є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення (спеціальною виплатою), а не постійним щомісячним видом грошового забезпечення.

Сама по собі сплата єдиного соціального внеску або відображення відповідних нарахованих сум у реєстрі застрахованих осіб (довідка форми ОК-5) не перетворює тимчасову одноразову (заохочувальну) виплату воєнного стану на постійну складову щомісячного грошового забезпечення, визначену частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII.

Чинне пенсійне законодавство України передбачає обчислення військових пенсій виключно з окладів, вислуги років, систематичних (постійних) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та щомісячної премії, визначених законодавством. Одноразові винагороди (зокрема за Постановою КМУ № 168), грошові допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, допомога на поховання до бази обчислення пенсії за нормами Закону № 2262-XII не включаються.

Щодо компетенції органів Пенсійного фонду України та механізму обчислення пенсії за Законом № 2262-XII:

Механізм оформлення документів визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.

Відповідно до пункту 1 Розділу І Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника подаються членами сім`ї померлого через уповноважені структурні підрозділи відповідних міністерств та відомств (для військовослужбовців ЗСУ - через обласні ТЦК та СП) за місцем проживання. Уповноважений орган формує пакет документів, у тому числі грошовий атестат, довідки про додаткові види грошового забезпечення та розрахунок вислуги років, і направляє їх разом із поданням органу Пенсійного фонду за встановленою формою.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати складові, розмір та перелік грошового забезпечення особи, яка проходила військову службу.

Такі відомості визначаються та підтверджуються виключно уповноваженими органами, в яких військовослужбовець проходив службу або які відповідальні за формування відповідних пенсійних справ (військовими частинами та ТЦК та СП). Територіальний орган Пенсійного фонду лише здійснює обчислення (нарахування) розміру пенсії на підставі отриманих офіційних документів установленого зразка (грошового атестата та довідок про додаткові види грошового забезпечення).

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_7 подав до Головного управління ПФУ у Львівській області подання № уг. 62162 від 22.01.2024 разом із грошовим атестатом № 1588 та довідками № 1589 і № 1590 в/ч НОМЕР_1 , у яких визначено розмір грошового забезпечення солдата ОСОБА_2 для обчислення пенсії в розмірі 11 294,97 грн.

Територіальний орган ПФУ призначив позивачці пенсію у розмірі 70% від наданої уповноваженим органом суми грошового забезпечення годувальника саме за цими документами (11 294,97 грн * 70% = 7 906,48 грн базового розміру, що станом на 01.01.2026 з урахуванням індексації та підвищень становить 9 873,19 грн).

Жодних інших офіційних довідок чи грошових атестатів щодо іншого складу чи більшого розміру щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_2 від уповноваженого органу ( ІНФОРМАЦІЯ_8 або в/ч НОМЕР_1 ) до органу ПФУ не надходило, військова частина та ТЦК та СП позивачкою до участі у справі як відповідачі не залучалися, правильність видачі самих довідок та грошового атестата у межах цієї справи позивачкою не оскаржувалася.

Здійснення перерахунку пенсії з «повного грошового забезпечення військовослужбовців рядового складу Військової частини НОМЕР_1 на дату перерахунку» за відсутності встановленого Кабінетом Міністрів України загального підвищення або відповідної нормативної зміни окладів, без подання уповноваженим органом нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, суперечить вимогам статті 63 Закону № 2262-XII та Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.

За таких обставин Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, нараховуючи пенсію на підставі наданих ІНФОРМАЦІЯ_7 документів у розмірі 70% від визначеного грошового забезпечення (11 294,97 грн), діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність своїх дій при призначенні та обчисленні пенсії позивачці за наявними у пенсійній справі належними первинними документами, натомість доводи позовної заяви не спростовують чинності процедури призначення пенсій згідно із Законом № 2262-XII. Відтак позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Наталія Михайлівна