МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
10 листопада 2026 р. № 400/14103/26
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., ознайомившись з матеріалами
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача Ковальчук Марина Сергіївна в інтересах ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просить:
« 1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо обчислення пенсії ОСОБА_1 без врахування належного страхового стажу, набутого після попереднього перерахунку, у разі підтвердження такого стажу витребуваними судом відомостями Реєстру застрахованих осіб.
2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1058 з урахуванням набутого страхового стажу і найбільш вигідного передбаченого законом варіанта заробітку, з 01.04.2026 - за умови встановлення судом права на автоматичний перерахунок на 01.03.2026.
3. Зобов`язати відповідача при зазначеному перерахунку врахувати належні підвищення та індексацію відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ГУ, постанов КМУ № 124 від 20.02.2019, № 209 від 25.02.2025 та № 236 від 25.02.2026, без повторного застосування вже врахованих коефіцієнтів.
4. Зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити різницю між належним і фактично виплаченим розміром пенсії за період, щодо якого судом встановлено право на перерахунок, з урахуванням раніше виплачених сум».
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає таке.
Згідно з пунктами 4, 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 990/150/23 зазначене наступне:
«Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.
32. Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
33. Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
34. Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
35. Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
36. Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.
37. Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
38. ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним висновок ВККС України у додатку 5 до рішення від 20.12.2018 №323/зп-18, а далі просить суд або зобов`язати Комісію вчинити необхідні дії з метою відновлення прав позивача на ділову репутацію та людську гідність (частина третя статті 245 КАС України), порушених таким висновком, або прийняти рішення про інший спосіб захисту його прав на ділову репутацію та людську гідність, порушених ВККС України висновком про нездатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (пункт 10 частини другої статті 245 КАС України), який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
39. Суд першої інстанції зазначив, що у пункті 10 частини другої статті 245 КАС України дійсно передбачено право суду захистити право позивача в інший спосіб, аніж це передбачено у попередніх пунктах цієї норми, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав.
40. Також згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
41. За змістом зазначеної норми це право суд може здійснити за результатом розгляду справи за наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон надає право (не обов`язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.
42. Суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов`язком визначення способу захисту.
43. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, зокрема враховуючи вимоги процесуального закону, що формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
44. Крім того, чітке визначення предмета позову та суті спірних правовідносин має значення, зокрема, і для правильного обчислення строку звернення до суду».
У позовних вимогах представник позивача просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо проведення перерахунку пенсії страхового стажу позивача «у разі підтвердження такого стажу витребуваними судом відомостями». Також представник позивача просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.04.2026 «за умови встановлення судом права на автоматичний перерахунок на 01.03.2026». Крім цього, представник позивача просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нарахувати та виплатити позивачу різницю між належним і фактично виплаченим розміром пенсії за період «щодо якого судом встановлено право на перерахунок».
З урахування постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024 у справі № 990/150/23, суд дійшов висновку, що формулювання прохальної частини позову не відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу на те, що у позові відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме: коли, яким чином відповідач, на думку позивача ,порушив його права, з зазначенням відповідних доказів.
Згідно з частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів)
До позовної заяви додані докази в копіях неналежної якості, позивачу належить подати усі додані до позову докази у належній якості.До позову не додана копія заяви позивача від 08.09.2026.
Разом з позовною заявою представник позивача подала до суду клопотання про витребування доказів.
Відповідно до частини першої та другої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У клопотанні про витребування доказів відсутнє аргументування обставин, які може підтвердити витребувані докази. Заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, у клопотанні не наведено.
За приписами частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Запропонувати позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, зокрема надати до Миколаївського окружного адміністративного суду:
- позовну заяву, оформлену відповідно до статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням оцінки суду, наведеної у мотивувальній частині цієї ухвали;
- докази на підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві, що подається на виконання цієї ухвали (крім тих, що були додані до позову в первинній редакції).
3. Попередити позивача, що наслідком неусунення недоліків позовної заяви установлений судом строк є повернення позовної заяви.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає до оскарження окремо від рішення суду
Суддя В.В. Птичкіна