154/4585/26
2/154/2419/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року м. Володимир
Суддя Володимирського міського суду Волинської області Лященко О.В. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними діями, -
ВСТАНОВИВ:
До Володимирського міського суду Волинської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої протиправними діями.
Ухвалою судді від 30.10.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 10.11.2026.
Оскільки позивачем усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою судді від 10.11.2026 було відкрито провадження у справі та визначено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В прохальній частині позовної заяви (п.3) позивачем вказано, що з метою забезпечення цього позову та недопущення приховування відповідачем майна, необхідно накласти арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та позашляховий автомобіль. При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір за вимогу про забезпечення позову згідно з доданою квитанцією № 319839145 від 05.11.2026.
Дослідивши клопотання позивача про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).
Вимоги до форми та змісту заяви про забезпечення позову чітко регламентовані ст. 151 ЦПК України.
Судом встановлено, що позивачем було дотримано вимоги щодо сплати судового збору за подання клопотання про забезпечення позову. Проте, в порушення інших обов`язкових вимог ст. 151 ЦПК України, клопотання позивача не відповідає встановленим законом критеріям, а саме:
- порушення процесуальної форми (ч. 1 ст. 151 ЦПК): клопотання не оформлено у вигляді окремої самостійної заяви, а безпідставно включено безпосередньо до тексту та прохальної частини позовної заяви;
- відсутність належного обґрунтування (п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК): позивачем лише формально висловлено прохання про арешт майна, проте жодним чином не обґрунтовано та не надано доказів того, що відповідач вчиняє або має намір вчинити дії, спрямовані на приховування, продаж, дарування чи інше відчуження вказаного будинку та автомобіля;
- неповна ідентифікація майна та відсутність доказів власності (п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК):
• стосовно автомобіля позивачем не вказано жодних ідентифікаційних ознак (державний номерний знак, VIN-код, рік випуску, колір тощо), що унеможливлює його чітку ідентифікацію для органів державної виконавчої служби чи сервісних центрів МВС при використанні ухвали про арешт;
• до матеріалів справи не додано жодних витягів з Реєстру речових прав на нерухоме майно або свідоцтва про реєстрацію ТЗ, які б підтверджували, що вказаний будинок та автомобіль дійсно належать на праві власності саме відповідачу. Накладення арешту на майно, приналежність якого боржнику не підтверджена документально, є недопустимим.
- недоведеність співмірності (п. 5 ч. 1 ст. 151 ЦПК): позивачем не зазначено ринкову вартість майна, на яке він просить накласти арешт, через що суд позбавлений можливості перевірити, чи є заходи забезпечення позову співмірними із заявленими позовними вимогами.
Враховуючи, що клопотання про забезпечення позову подано з порушенням процесуальної форми, є необґрунтованим, не містить повної ідентифікації рухомого майна та доказів його належності відповідачу, суд вважає за необхідне у задоволенні вказаного клопотання відмовити.
Керуючись ст.ст. 149, 151, 153, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль - відмовити.
Роз`яснити позивачу, що відмова у забезпеченні позову не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою до суду у разі появи нових обставин або усунення допущених недоліків шляхом подання належним чином оформленої окремої заяви з наданням доказів належності майна відповідачу та його повних реквізитів.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: Олександр ЛЯЩЕНКО