Рішення № 141399692 у справі № 420/29526/26 від 11.11.2026

Справа № 420/29526/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гербамед» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гербамед» (далі позивач, ТОВ «Гербамед») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (далі відповідач 1, ГУ ДПС в Одеській області), Державної податкової служби України (далі відповідач 2, ДПС України), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Одеській області № 13680548/44683223 від 24.03.2026, про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 187 від 31.08.2025 днем її надходження;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Одеській області № 13680547/44683223 від 24.03.2026, про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 226 від 01.10.2025 днем її надходження;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Одеській області № 13680517/44683223 від 24.03.2026, про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 234 від 31.10.2025 днем її надходження.

В обґрунтування позову зазначено, що між ТОВ «Гербамед» (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Фаркос» (замовник) укладено договір № 01-03-2025/1 від 01.03.2025, на виконання якого та додаткових угод до нього позивач організовував і проводив презентації дієтичних добавок виробництва замовника в аптечних закладах та навчання персоналу аптек щодо властивостей цих добавок на навчальній платформі мережі. Надання послуг оформлено актами надання послуг № 4 від 31.08.2025, № 1 від 01.10.2025 та № 7 від 31.10.2025, на підставі яких позивач склав податкові накладні № 187 від 31.08.2025, № 226 від 01.10.2025 та № 234 від 31.10.2025 і подав їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрацію податкових накладних зупинено з посиланням на відповідність операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. На пропозицію контролюючого органу позивач 20.03.2026 подав пояснення та копії 42, 41 та 41 документа відповідно, якими підтверджується як зміст господарських операцій із замовником, так і наявність у товариства кадрових ресурсів, орендованих приміщень, основних засобів та сталих господарських зв`язків з іншими контрагентами. Однак рішеннями комісії регіонального рівня від 24.03.2026 у реєстрації податкових накладних відмовлено з підстави надання копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Позивач вважає ці рішення протиправними, оскільки в них не зазначено, які саме з поданих документів складено з порушенням законодавства і в чому полягає таке порушення, а наведена у графі «Додаткова інформація» загальна фраза про невідповідність документів вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і про складення податкових накладних з порушенням статті 187 Податкового кодексу України не дає змоги з`ясувати дійсну причину відмови. Належним способом захисту позивач вважає скасування рішень та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні днем їх надходження.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для надання доказів сплати судового збору товариством з обмеженою відповідальністю «Гербамед» у розмірі 7987,20 грн і додатків до позовної заяви у паперовому вигляді.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2026 року позивачу продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником ГУ ДПС в Одеській області через підсистему «Електронний суд» 21.10.2026 надіслано відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне.

Квитанціями реєстрацію податкових накладних № 187 від 31.08.2025, № 226 від 01.10.2025 та № 234 від 31.10.2025 на загальну суму 69600,00 грн з урахуванням ПДВ зупинено на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій і запропоновано надати письмові пояснення та орієнтовний перелік документів. Разом з повідомленнями № 1, № 2 та № 3 від 20.03.2026 позивач надав 42, 41 та 41 додаток відповідно.

Рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийнято у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. За результатами перевірки платіжних документів встановлено, що в поданих на розгляд комісії платіжних інструкціях відсутні підписи платника, що унеможливлює підтвердження проведення розрахункових операцій, тоді як Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, реквізит «підпис платника» віднесено до обов`язкових. Крім того, позивачем не надано документів складського обліку та зберігання товарно-матеріальних цінностей та жодної товарно-транспортної накладної щодо поставки товарів покупцю.

Щодо вимоги про зобов`язання зареєструвати податкові накладні відповідач 1 зазначив, що реєстрація податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, здійснюється в порядку, визначеному пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, а дії контролюючих органів відповідають критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України.

Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивачем 28.10.2026 через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що Інструкцією, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, передбачено право ініціатора оформити платіжну інструкцію в електронній формі, а правильність заповнення її реквізитів платник засвідчує власноручним або електронним підписом, тому вимога щодо наявності підпису платника не може тлумачитися як обов`язок проставлення власноручного підпису на паперовій копії платіжної інструкції, сформованої засобами дистанційного банківського обслуговування. Позивач також наголосив, що підстава відмови має бути конкретизована шляхом зазначення документів, які складено з порушенням, та норм, які порушено, а відповідач не навів жодних заперечень щодо істотних умов договору, проведених розрахунків та реальності операцій.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Гербамед» (код ЄДРПОУ 44683223, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, буд. 5, офіс 550) зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.03.2024, індивідуальний податковий номер 446832215534. Основним видом діяльності позивача є 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, серед інших видів діяльності зазначено, зокрема, 73.11 Рекламні агентства та 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

01.03.2025 між позивачем (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Фаркос» (код ЄДРПОУ 37674316, замовник) укладено договір № 01-03-2025/1.

Додатковою угодою № 1 від 01.06.2025 до договору сторони погодили, що виконавець у період з 01.06.2025 по 31.08.2025 організовує та проводить презентації продуктів «Мембратон», «Мембратон Сліп» та «Ентеросорб» в аптечних точках мережі та навчання персоналу щодо властивостей дієтичних добавок на платформі мережі, загальною вартістю 42000,00 грн з ПДВ, із зазначенням кількості годин навчання та кількості працівників, які підлягають навчанню, а також переліку торговельних точок (аптечних закладів), у яких проводяться заходи. Оплата здійснюється не пізніше 10 числа наступного місяця згідно з виставленим рахунком.

Додатковою угодою № 2 від 01.09.2025 сторони погодили організацію та проведення презентації продукту «Ентеросорб» в аптечних точках мережі та навчання персоналу щодо властивостей дієтичних добавок на платформі мережі у період з 01.09.2025 по 01.10.2025 вартістю 14400,00 грн з ПДВ (2 години навчання для 48 осіб).

Додатковою угодою № 3 від 02.10.2025 сторони погодили організацію та проведення презентації продукту «Ентеросорб» в аптечних точках мережі та навчання персоналу щодо властивостей дієтичних добавок на платформі мережі у період з 02.10.2025 по 31.10.2025 вартістю 13200,00 грн з ПДВ.

Актом надання послуг № 4 від 31.08.2025 до договору № 01-03-2025/1 сторони засвідчили надання виконавцем послуг з організації та проведення навчання персоналу щодо властивостей дієтичних добавок на платформі мережі у період з 01.06.2025 по 31.08.2025 на загальну суму 42000,00 грн, у тому числі ПДВ 7000,00 грн.

Позивачем виставлено замовнику рахунок на оплату № 34 від 31.08.2025 на зазначену суму. Платіжною інструкцією № 15575 від 18.09.2025 ТОВ «Фармацевтична компанія «Фаркос» перерахувало позивачу 42000,00 грн з призначенням платежу «Оплата за послуги з навчання персоналу аптек … в т.ч. ПДВ 20% 7000 грн».

Платіжна інструкція містить відмітку «Підписано з використанням електронного підпису», відомості про дату її отримання та виконання банком, а також код для перевірки на ресурсі надавача платіжних послуг.

Актом надання послуг № 1 від 01.10.2025 сторони засвідчили надання послуг з організації та проведення презентації продуктів «Ентеросорб» в аптечних точках мережі та навчання персоналу щодо властивостей дієтичних добавок на платформі мережі у період з 01.09.2025 по 01.10.2025 на загальну суму 14400,00 грн, у тому числі ПДВ 2400,00 грн. Позивачем виставлено рахунок на оплату № 43 від 01.10.2025.

Актом надання послуг № 7 від 31.10.2025, підписаним з боку замовника директором виконавчим ОСОБА_1 , сторони засвідчили надання послуг з організації та проведення презентації продуктів «Ентеросорб» в аптечних точках мережі та навчання персоналу щодо властивостей дієтичних добавок на платформі мережі у період з 02.10.2025 по 31.10.2025 на загальну суму 13200,00 грн, у тому числі ПДВ 2200,00 грн. Позивачем виставлено рахунок на оплату № 49 від 31.10.2025, а платіжною інструкцією № 16120 від 19.11.2025 замовник перерахував позивачу 13200,00 грн з призначенням платежу «Оплата за послуги з навчання персоналу аптек рах 49 вiд 31.10.2025 в т.ч. ПДВ 20% 2200 грн».

За зазначеними операціями позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, в яких покупцем зазначено ТОВ «Фармацевтична компанія «Фаркос» (індивідуальний податковий номер 376743126573), а кодом послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг 73.20:

№ 187 від 31.08.2025 на загальну суму 42000,00 грн, у тому числі ПДВ 7000,00 грн;

№ 226 від 01.10.2025 на загальну суму 14400,00 грн, у тому числі ПДВ 2400,00 грн;

№ 234 від 31.10.2025 на загальну суму 13200,00 грн, у тому числі ПДВ 2200,00 грн.

Згідно з квитанціями податкову накладну № 187 від 31.08.2025 отримано ДПС України 17.09.2025 (реєстраційний номер [номер приховано]), а податкові накладні № 226 від 01.10.2025 та № 234 від 31.10.2025 отримано 17.11.2025 (реєстраційні номери [номер приховано] та [номер приховано] відповідно). Реєстрацію кожної з податкових накладних зупинено з такою підставою: «Обсяг постачання товару/послуги 73.20, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку)», із зазначенням розрахованих показників та пропозицією надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, із загальним переліком категорій таких документів.

20.03.2026 позивач направив до ГУ ДПС в Одеській області повідомлення № 1, № 2 та № 3 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, щодо податкових накладних № 187, № 226 та № 234 відповідно, які прийнято контролюючим органом, що підтверджується квитанціями № 2. У поясненнях позивач зазначив види своєї діяльності, у тому числі дослідження кон`юнктури ринку (КВЕД 73.20), та долучив 42, 41 та 41 документ відповідно.

До кожного з повідомлень позивачем додано, зокрема, договір № 01-03-2025/1 від 01.03.2025 з додатками, опис діяльності підприємства від 09.01.2026, штатний розпис на 2026 рік, затверджений наказом № 11-О від 30.12.2025, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, за грудень 2025 року з додатками, оборотно-сальдові відомості по рахунках 104 та 1521, відомості з Ліцензійного реєстру, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, договори поставки, укладені позивачем з постачальниками фармацевтичної продукції, договори про надання маркетингових послуг з іншими замовниками, договори оренди та суборенди нежитлових приміщень, повідомлення за формою № 20-ОПП.

Крім того, на підтвердження інформації, зазначеної в кожній з податкових накладних, позивачем подано: щодо податкової накладної № 187 від 31.08.2025 рахунок на оплату, акт надання послуг № 4 від 31.08.2025, платіжну інструкцію № 15575 від 18.09.2025 та звіт до акта наданих послуг за додатковою угодою № 1; щодо податкової накладної № 226 від 01.10.2025 рахунок на оплату № 43 від 01.10.2025, акт надання послуг № 1 від 01.10.2025 та звіт до акта наданих послуг за додатковою угодою № 2; щодо податкової накладної № 234 від 31.10.2025 рахунок на оплату № 49 від 31.10.2025, акт надання послуг № 7 від 31.10.2025 та звіт до акта наданих послуг за додатковою угодою № 3.

Рішеннями комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі комісія регіонального рівня) від 24.03.2026 № 13680548/44683223, № 13680547/44683223 та № 13680517/44683223 відмовлено в реєстрації податкових накладних № 187 від 31.08.2025, № 226 від 01.10.2025 та № 234 від 31.10.2025 відповідно.

У кожному з рішень відмітку проставлено навпроти підстави «надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства», а у графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» зазначено: «Порушено вимоги до оформлення документів, документи не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Податкова накладна складена з порушенням вимог податкового законодавства згідно ст. 187 ПК України».

Матеріали справи не містять відомостей про направлення позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів за формою згідно з додатком 2 до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, і відповідачі на такі обставини не посилаються.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що будуть поставлені/виконані, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок № 1165), якою затверджено, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку № 1165) передбачено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в Реєстрі.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктом 6 Порядку № 520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Формою рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 1 до Порядку № 520) передбачено обов`язкове заповнення графи «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)».

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 цього Закону встановлено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Якщо первинний документ містить інформацію про дату (період) надання послуг, виконання робіт або найму (оренди), то відсутність передбачених абзацами шостим і сьомим цієї частини реквізитів із сторони замовника послуг (робіт) або наймача (орендаря) не є порушенням вимог до оформлення первинного документа, за умови що такий порядок документування господарських операцій передбачено договором, укладеним у письмовій формі, і такі господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку в періоді їх здійснення.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Аналіз наведених норм свідчить, що за результатами розгляду поданих платником податку пояснень та копій документів комісія регіонального рівня може прийняти рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстави надання копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, однак у такому разі зобов`язана в самому рішенні зазначити, які саме документи з поданих платником складено або оформлено з порушенням, і в чому полягає таке порушення. Саме для цього формою рішення передбачено графу «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)».

Як встановлено судом, після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних позивач у межах строку, визначеного пунктом 6 Порядку № 520, подав контролюючому органу пояснення та 42, 41 і 41 документ щодо кожної з податкових накладних, серед яких договір з додатковими угодами, якими визначено зміст, обсяг, період та вартість послуг, акти надання послуг, рахунки на оплату, звіти до актів наданих послуг, а щодо податкової накладної № 187 також платіжну інструкцію про оплату послуг замовником.

Крім того, позивачем подано документи щодо наявності у нього трудових ресурсів (штатний розпис, податковий розрахунок з персоніфікованими відомостями про працівників), орендованих приміщень, основних засобів, а також договори з іншими контрагентами, що свідчать про систематичне надання ним послуг з просування продукції в аптечних закладах.

Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів комісія регіонального рівня позивачу не направляла, тобто не сформулювала жодних сумнівів щодо достатності або змісту поданих документів, які позивач міг би спростувати, а одразу прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних з підстави надання копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, графа «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» кожного з оскаржуваних рішень не містить зазначення жодного конкретного документа, який, на думку комісії, складено або оформлено з порушенням законодавства, і не містить відомостей про те, який саме обов`язковий реквізит первинного документа відсутній чи заповнений неналежно. Загальне посилання на порушення вимог до оформлення документів та їх невідповідність Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без зазначення, який саме документ і яку саме норму порушено, є тотожним для всіх трьох рішень, не дає змоги платнику податку з`ясувати дійсну причину відмови та не може вважатися належним мотивуванням рішення суб`єкта владних повноважень.

Так само не конкретизовано і посилання комісії на складення податкових накладних з порушенням статті 187 ПК України.

Як встановлено судом, у спірних операціях предметом постачання є послуги, тому відповідно до підпункту «б» пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг, якщо оплата не надійшла раніше.

Податкову накладну № 187 складено 31.08.2025, тобто датою акта надання послуг № 4 від 31.08.2025, тоді як оплату за цими послугами здійснено 18.09.2025; податкову накладну № 226 складено 01.10.2025, датою акта надання послуг № 1 від 01.10.2025; податкову накладну № 234 складено 31.10.2025, датою акта надання послуг № 7 від 31.10.2025, тоді як оплату здійснено 19.11.2025.

Доказів надходження від замовника коштів до дати складення актів надання послуг матеріали справи не містять, і відповідачі на такі обставини не посилаються. Отже, дату складення кожної з податкових накладних визначено відповідно до першої події в розумінні статті 187 ПК України.

Відомості податкових накладних № 187, № 226 та № 234 щодо продавця, покупця, змісту та періоду наданих послуг, їх вартості, суми ПДВ та загальної суми повністю узгоджуються з договором № 01-03-2025/1 від 01.03.2025, додатковими угодами № 1, № 2, № 3 до нього, рахунками на оплату та актами надання послуг.

Суд бере до уваги правове тлумачення, висловлене в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18, про те що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Постановою Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 822/1886/18 також визначено, що рішення комісії повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

У постанові від 12.03.2025 у справі № 420/35189/23, предметом розгляду в якій були рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких зупинено за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, з підстави надання платником податку копій документів, складених/оформлених з порушенням законодавства, Верховний Суд зазначив, що податковим органом не зазначено, які з поданих платником копій документів складені/оформлені з порушенням законодавства, та у чому полягають такі порушення, а отже, підстави відмови у здійсненні реєстрації податкових накладних не з`ясовані належним чином у спосіб, який дозволив би зрозуміти й усунути недоліки.

У постанові від 29.01.2026 у справі № 560/3390/25 Верховний Суд, погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність рішень комісії, прийнятих з підстави надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, виходив з того, що податковим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, не зазначено, які саме документи складені з порушенням вимог законодавства, і не вказано, в чому саме полягають недоліки первинних документів, а відсутність у рішеннях належного обґрунтування щодо підстав їх ухвалення свідчить про їх невідповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України.

У цій же постанові Верховний Суд, посилаючись на свою постанову від 17.04.2025 у справі № 400/802/24, зазначив, що невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У постанові від 27.04.2023 у справі № 460/8040/20 Верховний Суд виснував, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної, при цьому обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подані платником податку.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Натомість здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника на предмет їх реальності, оскільки змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій позивача, а оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

Такий підхід послідовно застосовується Верховним Судом, зокрема у постановах від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, від 12.03.2025 у справі № 420/35189/23.

Щодо доводів відзиву про відсутність підписів платника у платіжних інструкціях, ненадання документів складського обліку, зберігання товарно-матеріальних цінностей та товарно-транспортних накладних суд зазначає таке.

У справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє рішення таким, яким його прийнято, і в тих межах, у яких його вмотивовано. Наведені у відзиві обставини не були зазначені в оскаржуваних рішеннях, а тому позивач був позбавлений можливості спростувати їх під час адміністративної процедури.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.09.2026 у справі № 420/42267/25, згідно з якою під час перевірки рішення суб`єкта владних повноважень на предмет дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України суд оцінює його насамперед з огляду на ті мотиви та обставини, які були покладені в основу такого рішення самим суб`єктом владних повноважень на момент його прийняття. При цьому суд не наділений повноваженнями доповнювати, змінювати чи виправляти наведене суб`єктом владних повноважень обґрунтування у спосіб, який фактично змінював би підстави прийняття відповідного рішення та унеможливлював би для учасників публічно-правових відносин належне спростування обставин, покладених в його основу.

Крім того, посилання відповідача 1 на відсутність підпису платника у платіжних інструкціях суд вважає безпідставним і по суті.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163, передбачено, що ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі. Форма, порядок надання платіжної інструкції, засоби дистанційної комунікації для ініціювання платіжних операцій визначаються умовами договору між користувачем і надавачем платіжної послуги (пункт 9 Інструкції).

Відповідно до пункту 37 Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис (и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача. Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом.

Таким чином, платіжна інструкція, сформована та підписана платником в електронній формі засобами дистанційного банківського обслуговування, не потребує проставлення власноручного підпису, а її роздрукована копія відтворює зміст електронного документа, підписаного електронним підписом. Відповідно до статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Як встановлено судом, єдина платіжна інструкція, подана позивачем до контролюючого органу, а саме платіжна інструкція № 15575 від 18.09.2025, містить відмітку «Підписано з використанням електронного підпису», відомості про її отримання та виконання банком і код для перевірки. Крім того, платником за цією платіжною інструкцією є не позивач, а замовник послуг, тобто реквізит «підпис платника» засвідчує волевиявлення ТОВ «Фармацевтична компанія «Фаркос», а не позивача. Поряд з цим, у спірних операціях з постачання послуг першою подією в розумінні статті 187 ПК України є оформлення актів надання послуг, а не оплата, тому розрахункові документи не є тими документами, від яких залежить підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних.

Посилання відповідача 1 на ненадання документів складського обліку, документів щодо зберігання товарно-матеріальних цінностей та товарно-транспортних накладних щодо поставки товарів суд відхиляє також з огляду на те, що предметом спірних операцій є послуги з організації презентацій та навчання персоналу, а не постачання товарів, тому такі документи для цих операцій не складаються. Обсяг документів, які надаються платником податку з метою усунення сумнівів контролюючого органу, хоч і визначений орієнтовно пунктом 5 Порядку № 520, проте завжди залежить від змісту конкретної господарської операції, договірних відносин між її сторонами та особливостей відповідної сфери діяльності.

Таким чином, проаналізувавши у сукупності вказані вище норми матеріального права разом з фактичними обставинами справи, суд дійшов висновку про те, що позивач у межах адміністративної процедури подав контролюючому органу документи, достатні для підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних № 187 від 31.08.2025, № 226 від 01.10.2025 та № 234 від 31.10.2025, а рішення комісії регіонального рівня від 24.03.2026 № 13680548/44683223, № 13680547/44683223 та № 13680517/44683223 прийнято без зазначення конкретних документів, складених з порушенням законодавства, і без оцінки поданих позивачем пояснень та документів, вони є необґрунтованими, невмотивованими та підлягають визнанню протиправними і скасуванню.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, повноваження щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі рішення суду покладено на ДПС України, а суд у рішенні може визначити дату, якою податкова накладна вважається зареєстрованою.

Суд вважає помилковим посилання відповідача 1 на те, що реєстрація податкових накладних на підставі рішення суду здійснюється в іншому порядку, ніж просить позивач, оскільки саме обраний позивачем спосіб захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, і не потребує повторного звернення до суду.

Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 28.04.2023 у справі № 640/24227/19, від 17.05.2023 у справі № 140/14282/20, від 06.03.2024 у справі № 440/3706/23, від 18.04.2024 у справі № 160/18840/22, від 14.08.2024 у справі № 120/5503/23.

Враховуючи, що податкова накладна № 187 від 31.08.2025 надійшла до ДПС України 17.09.2025, що підтверджується квитанцією з реєстраційним номером [номер приховано], а податкові накладні № 226 від 01.10.2025 та № 234 від 31.10.2025 надійшли до ДПС України 17.11.2025, що підтверджується квитанціями з реєстраційними номерами [номер приховано] та [номер приховано], належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати зазначені податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх надходження на реєстрацію, а саме 17.09.2025 та 17.11.2025 відповідно.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Однак відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності прийнятих рішень.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, надані сторонами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, як наслідок, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору суд виходить з такого.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 7987,20 грн (платіжна інструкція № 5249 від 28.09.2026).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовні вимоги носять немайновий характер і позов підлягає задоволенню, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 7987,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області, оскільки саме рішеннями комісії регіонального рівня, що діє у складі цього відповідача, спричинено порушення прав позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 132, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Гербамед» (код ЄДРПОУ 44683223, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, буд. 5, офіс 550) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.03.2026 № 13680548/44683223 про відмову в реєстрації податкової накладної № 187 від 31.08.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «Гербамед» (код ЄДРПОУ 44683223, індивідуальний податковий номер 446832215534) № 187 від 31.08.2025, складену на товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Фаркос» (код ЄДРПОУ 37674316, індивідуальний податковий номер 376743126573), на загальну суму 42000,00 грн, у тому числі ПДВ 7000,00 грн, датою її надходження на реєстрацію 17.09.2025.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.03.2026 № 13680547/44683223 про відмову в реєстрації податкової накладної № 226 від 01.10.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «Гербамед» (код ЄДРПОУ 44683223, індивідуальний податковий номер 446832215534) № 226 від 01.10.2025, складену на товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Фаркос» (код ЄДРПОУ 37674316, індивідуальний податковий номер 376743126573), на загальну суму 14400,00 грн, у тому числі ПДВ 2400,00 грн, датою її надходження на реєстрацію 17.11.2025.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.03.2026 № 13680517/44683223 про відмову в реєстрації податкової накладної № 234 від 31.10.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «Гербамед» (код ЄДРПОУ 44683223, індивідуальний податковий номер 446832215534) № 234 від 31.10.2025, складену на товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Фаркос» (код ЄДРПОУ 37674316, індивідуальний податковий номер 376743126573), на загальну суму 13200,00 грн, у тому числі ПДВ 2200,00 грн, датою її надходження на реєстрацію 17.11.2025.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гербамед» (код ЄДРПОУ 44683223) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7987 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.М. Басова