Справа № 169/964/26
Провадження № 2/169/821/26
ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 листопада 2026 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого Тітівалова Р.К.,
з участю
секретаря судового засідання Веремчук Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
28 вересня 2026 року до суду надійшов позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (далі - Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 11 січня 2025 року звернулася до Банку з заявою про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101736611583158, згідно з умовами якої Банк надав відповідачці кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 85% річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Вказуючи, що у зв`язку з невиконанням відповідачкою належним чином умов договору у неї станом на 29 вересня 2026 року виникла заборгованість в розмірі 13731,27 гривень, Банк просив стягнути з відповідачки суму заборгованості та судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений (а. с. 49, 50), разом із позовом подав заяву, в якій вказав, що позов підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи та просить розглядати справу за його відсутності (а. с. 5 на звороті).
Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, що підтверджується рекомендованим з повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 52), про причини неявки суд не повідомляла, відзив на позов не подавала.
Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою суду від 11 листопада 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 11 січня 2025 року підписала заяву про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101736611583158, відповідно до якої отримала кредит на суму 30000 гривень на строк 24 місяці (з 11 січня 2025 року по 10 січня 2027 року) зі сплатою відсотків за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою у розмірі 85% річних шляхом безготівкового переказу на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .
Пунктами 7, 10 заяви передбачено, що розмір щомісячного платежу становить 2652,46 гривень, а загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій - 63659,21 гривень.
Сторони погодили, що заява разом із умовами та правилами надання банківських послуг, паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять Договір (а. с. 11, 12).
Заява, паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписані електронними підписами сторін (а. с. 9-13).
На виконання умов Договору 11 січня 2025 року Банк перерахував кошти відповідачці в сумі 30000 гривень, що підтверджується меморіальним ордером № TR.43441354.39191.65455 від 11 січня 2025 року (а. с. 15).
Отримання відповідачкою кредитних коштів та користування ними підтверджується також випискою по картці (а. с. 18 на звороті - 22)
АТ «АКЦЕНТ-БАНК», надавши відповідачці кредит, свої зобов`язання за Договором виконало, цей договір є укладеним відповідно до вимог статті 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.
Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071ск20).
У зв`язку з неналежним виконанням позичальницею своїх зобов`язань за кредитним договором станом на 29 вересня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 13731,27 гривень, яка згідно з наданим Банком розрахунком складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10440,64 гривні, заборгованості за процентами за користування кредитними коштами - 2859,12 гривень, заборгованості за пенею - 431,51 гривня (а. с. 5, 14).
Проте, з таким розрахунком повністю не можна погодитись з огляду на таке.
За змістом стаття 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (стаття 551 ЦК України).
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на вказане, нарахована позивачем пеня у розмірі 431 гривня 51 копійка, сплата якої передбачена Договором, підлягає списанню і в цій частині позовних вимог слід відмовити.
З виписки по рахунку/кредиту видно, що відповідачка здійснювала часткове погашення заборгованості, з яких платежі на загальну суму 513,09 гривень зараховані кредитором на погашення заборгованості за пенею.
Виходячи з часткової сплати відповідачкою заборгованості суд вважає за необхідне зарахувати 513,09 гривень (пеня, яка підлягає списанню з наведених вище мотивів) у рахунок погашення тіла кредиту та стягнути з відповідачки тіло кредиту у розмірі 9927,55 гривень (10440,64 грн - 513,09 грн = 9927,55 грн).
За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, та відповідно до зазначених норм матеріального права суд дійшов висновку про наявність у розглядуваному випадку передбачених законом підстав часткового задоволення позову та стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором, яка складається з основної суми боргу та процентів за користування кредитними коштами, оскільки остання порушила його умови, що виразилося у неналежному виконанні договірних зобов`язань, а саме, неповерненні грошових коштів у визначений договором строк.
У відповідності до вимог частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (93,12 %) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2479 гривень 23 копійки (2662,4 грн * 93,12 % = 2479,23 грн).
На підставі викладеного, статей 526, 530, 610, 629, 634, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України та керуючись статтями 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101736611583158 від 11 січня 2025 року в розмірі 12786 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) гривень 67 (шістдесят сім) копійок, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 9927 (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять сім) гривень 55 (п`ятдесят п`ять) копійок, заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом - 2859 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 12 (дванадцять) копійок.
У решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судовий збір у розмірі 2479 (дві тисячі чотириста сімдесят дев`ять) гривень 23 (двадцять три) копійки.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених Цивільним процесуальним кодексом України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», адреса місця знаходження: вулиця Батумська, 11, місто Дніпро, код ЄДРПОУ 14360080.
Представник позивача: Шкапенко Олександр Віталійович, адреса місця знаходження: вулиця Батумська, 11, місто Дніпро, паспорт серії НОМЕР_2 .
Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне рішення складене 11 листопада 2026 року.
Головуючий