Рішення № 141400532 у справі № 460/15352/26 від 11.11.2026

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2026 року м. Рівне №460/15352/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 17.06.2026 №032850007359 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період роботи трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва з 01.05.1988 по 31.03.2025 та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 зазначеного Закону з дня звернення із заявою про призначення пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком. Проте, відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 17.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 20.08.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виклик свідків відмовлено.

Відповідачем, у встановлений судом строк, відзив на позовну заяву подано не було.

Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

17.06.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, відповідно до принципу екстериторіальності, розглянуло заяву позивача та прийнято рішення №032850007359 про відмову у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (а.с.31-32).

У даному рішенні зазначено, що вік позивача становить 55 років 1 місяць 10 днів, страховий стаж 37 років 1 місяць 28 днів.

Крім того, у оскаржуваному рішенні вказано, що пільговий стаж тракториста - машиніста документами не підтверджено. До страхового стажу за доданими документами зараховано всі періоди.

Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника (ч.1 ст.9 Закону №1058-IV).

Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Питання пільгового пенсійного забезпечення окремих категорій сільського господарства врегульовано нормами ст.13 Закону №1788-ХІІ.

Відповідно до п. «в» ст.13 Закону №1788-ХІІ (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно з п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Отже, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.06.2020 у справі №392/1846/15-а та від 17.06.2021 у справі №482/557/17.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в ст.24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч.1).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч.2 ст.24 Закону №1058-IV).

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Приписами ст.56 Закону №1788-ХІІ визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України

Вказана правова норма кореспондує зі ст.48 Кодексу законів про працю України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. Додатково в довідці наводяться такі відомості стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі №607/14316/16-а та від 19.03.2021 у справі №497/183/17, зазначено, що до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Зі змісту оскаржуваного рішення про відмову у призначенні пенсії вбачається, що пільговий стаж тракториста - машиніста ОСОБА_1 документами не підтверджено. Також у даному рішенні зазначено, що актом зустрічної перевірки від 02.06.2026 №0300-1002-1/1627 не підтверджено пільговий стаж роботи згідно довідки від 23.04.2026 №2304-2 трактористом - машиністом у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві та тваринництві (а.с.31-32).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно з відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.10.1992, зокрема:

01.05.1988 - прийнятий в члени колгоспу ім. Івана Франка;

01.05.1988 - прийнятий в колгосп ім. Івана Франка трактористом;

16.05.1989 - служба в Радянській армії;

07.06.1992 - служба в армії;

04.03.1994 - переведений на роботу в СВСГ ім. І. Франка у зв`язку з реорганізацією колгоспу ім. І.Франка;

24.03.2000 - переведений на роботу в СВК ім. І. Франка у зв`язку з реорганізацією СВСГ ім. І. Франка;

09.02.2001 - переведений на роботу в ПОСП ім. І. Франка у зв`язку з реорганізацією СВК ім. І. Франка;

15.04.2008 - проведена атестація робочих місць за умовами праці за посадою тракторист - машиніст сільськогосподарського виробництва;

15.02.2016 - проведена атестація робочих місць за умовами праці за посадою тракторист - машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва;

31.05.2025 - звільнений з роботи за згодою сторін;

25.03.2025 - прийнятий на посаду тракториста - машиніста сільськогосподарського виробництва в ТзОВ «ДС ОІЛ» (а.с.33-36).

Суд зауважує, що записи у вказаній трудовій книжці виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях №162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 №58.

Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство ім. Івана Франка видало довідку №2304-4 від 23.04.2026, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 працював у колгоспі з 01.05.1988 по 31.03.2025. Зазначено про те, що довідка видана на підставі розрахункових книг по оплаті праці з 1988 по 2025 рік. Вказана довідка містить підписи керівника підприємства та головного бухгалтера (а.с.23).

23.04.2026 Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім. Івана Франка видано довідку про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній №2304-2, у якій зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в ПОСП ім. Івана Франка Луцького району Волинської області за період з 01.05.1988 по 16.05.1989, з 07.06.1992 по 31.03.2025 і безпосередньо був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві та тваринництві за посадою трактористом - машиністом с/г виробництва (п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Підстав для видачі довідки - книги обліку трудового стажу та заробітку колгоспника з 1988 по 31.03.2025. Додаткові відомості: зазначені періоди роботи зараховуються до стажу роботи, який надає право на пільгове пенсійне забезпечення. У відпустці без збереження заробітної плати не перебував. Вказана довідка містить підписи директора ПОСП, начальника відділу кадрів та головного бухгалтера (а.с.37).

Щодо тверджень пенсійного органу зазначених в оскаржуваному рішенні про те, що актом зустрічної перевірки від 02.06.2026 №0300-1002-1/1627 не підтверджено пільговий стаж роботи згідно довідки від 23.04.2026 №2304-2 трактористом - машиністом у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві та тваринництві, суд зазначає наступне.

У висновках акта перевірки від 02.06.2026 №0300-1002-1/1627 зазначено, що в результаті перевірки довідки від 23.04.2026 №2304-2, виданої ОСОБА_1 за період роботи з 01.05.1988 по 31.03.2025 встановлено, що періоди роботи за 1988-1992 роки підтвердити не можливо, в довідці не вказані періоди перебування у відпустках без збереження заробітної плати (а.с.12-14).

Проте, суд зазначає, що довідка видана Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством ім. Івана Франка про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній від 23.04.2026 №2304-2 містить інформацію, що ОСОБА_1 відпустці без збереження заробітної плати не перебував.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 має посвідчення тракториста-машиніста третього класу серії НОМЕР_2 від 14.07.1988 та посвідчення тракториста - машиніста серії НОМЕР_3 від 20.03.2018 (а.с.29-30).

Таким чином, період роботи позивача на посаді тракториста- машиніста підлягає до зарахування до його пільгового стажу.

Щодо періоду служби в армії, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до абз.2 п.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, за умови якщо на момент призову на військову службу особа, зокрема, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 проходив військову службу у період з 16.05.1989 по 07.06.1992 (а.с.16-19).

Вказані обставини також підтверджуються записами в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 20.10.1992 (а.с.33-36).

Враховуючи встановлені обставини справи, які підтверджені відповідними доказами, служба в армії позивача підлягає зарахуванню до його пільгового стажу.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності підтверджують пільговий стаж роботи позивача на посаді тракториста - машиніста у період з 01.05.1988 по 31.03.2025.

Отже, рішення №032850007359 від 17.06.2026 про відмову у призначенні пенсії є безпідставним та таким що підлягає скасуванню.

За встановлених в ході розгляду обставин справи, суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача підлягають захисту шляхом зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.05.1988 по 31.03.2025.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини у справі, суд вважає, що відповідачем спірне рішення прийнято без урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому суд дійшов висновку щодо його протиправності, та, як наслідок, про скасування рішення.

Разом з цим, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 14 цієї частини, та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ст.58 Закону №1058-IV органом, який призначає пенсії є Пенсійний фонд.

Як встановлено, саме до повноважень Пенсійного органу віднесено вирішення питання щодо зарахування стажу для призначення пенсії.

Виходячи з аналізу зазначених норм закону, слід зазначити, що суд не є тим органом, якому надані повноваження в сфері призначення пенсій. Суд не може підміняти компетентний орган, не може перебирати на себе функції призначення пенсії та самостійно зарахувати стаж для призначення пенсії, оскільки такі повноваження не входять до компетенції судів.

Відтак, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб`єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

З огляду на наведене, у даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.06.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 01.05.1988 по 31.03.2025.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 532,48 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонд України в Рівненській області від 17.06.2026 №032850007359 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.06.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу період роботи з 01.05.1988 по 31.03.2025.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у сумі 532,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Повний текст рішення складений 11.11.2026.

Суддя Олег ГРЕСЬКО