Рішення № 141400611 у справі № 276/1721/26 від 11.11.2026

Справа № 276/1721/26

Провадження по справі №2/276/1270/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Семенюка А.С.,

за участю секретаря судового засідання Процюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки з позовом про стягнення заборгованості за договором позики. Свої вимоги мотивує тим, що 21.09.2023 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №4661894. Згідно п.1. позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму коштів у день закінчення строку позики та сплатити позикодавцеві плату від суми позики. Договір укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням ІТС, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію».

14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «Фінансова компанія «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №19 від 27.02.2024 року, відповідач має непогашену заборгованість за договором позики №4661894 від 21.09.2023 року в розмірі 20322,50 грн., з яких:

-5000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу;

-15322,50 грн. заборгованість за відсотками.

Всупереч вимогам кредитного договору відповідачка не виконала свого зобов`язання, не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.

Ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 12.10.2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив до суду не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, шляхом направлення Ухвали про відкриття провадження у справі до електронного кабінету відповідача, яка доставлена 14.10.2026 року.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у цивільній справі, дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач, будучи повідомленим про відкриття провадження у цивільній справі за позовом до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором, відзив на позов у встановлений судом строк не надав.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на зазначене вище, враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього кодексу.

Відповідно до копії договору позики №4661894 (за фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 21.09.2023 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики. Відповідно до п.2.1 договору сума позики становить 5000,00 грн. строком на 30 днів (п.2.2.), процентна ставка/день становить - базова 36,19% за перший день користування позикою (п.2.3), базова процентна ставка з другого дня користування позикою 3,00%. Дата надання позики 21.09.2023, дата повернення позики (останній день) 18.10.2023, процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день 3,50%, знижена процентна ставка/день 0,01%. До даного договору додано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який також підписаний відповідачем електронним підписом з електронним ідентифікатором. Договір про надання коштів у кредит №4661894 від 21.09.2023 року підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «Фінансова компанія «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. В подальшому було укладено додаткові угоди №2 28.07.2021, №7 13.06.2022, №20 27.02.2022.

Відповідно до додаткової угоди №20 від 27.02.2022 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали додаткову угоду, умови якої діють щодо реєстру боржників №19 від 27.02.2024, який передано згідно Акту прийому-передачі реєстру боржників №19 від 27.02.2024 та додано платіжну інструкцію №20905 від 28.02.2024.

Згідно витягу з реєстру боржників №19 від 27.02.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 20322,50 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Таким чином, перехід права вимоги до позивача підтверджується доданими до позову договорами факторингу та реєстром боржників.

Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора, заборгованість за кредитним договором №4661894 від 21.09.2023 року складає розмір 20322,50 грн., з яких:

-5000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу;

-15322,50 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості не здійснювалися.

Розмір заборгованості за тілом кредиту підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачкою, а тому суд вважає дані обставини доведеними.

Згідно умов кредитного договору позику надано на 30 днів, а тому останній день строку кредитування є 18.10.2023 р., тобто право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилося 18.10.2023.

В п. 4 договору позики міститься умова, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи зі строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та в Постанові КГС ВС від 25.07.2023 № 910/19891/20 вказано, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Пунктом 6 договору передбачено дії, які має вчинити позичальник для продовження строку користування кредитом.

Умовами договору не передбачено автопролонгації договору без вчинення активних дій з боку позичальника. Позивач не надав доказів того, що позичальником було вчинено дії на продовження строку кредитування.

Отже, нарахування відсотків повинно відбуватися в межах строку кредитування, тобто 30 днів, а нарахування відсотків, які здійснені поза даним строком є неправомірними.

Аналіз, наданого позивачем розрахунку про щоденні нарахування за кредитним договором, свідчить про те, що заборгованість за відсотками нараховувалася поза межами строку дії договору, а саме до 16.01.2024. А тому суд вважає, що наданий позивачем розрахунок щодо заборгованості по вказаному договору, таким, що не відповідає умовам договору та нормам чинного законодавства, а тому не бере його до уваги як належний та допустимий доказ.

В договорі позики, а саме в Розділі 2 вказана процентна ставка базова процентна ставка за перший день користування позикою (фіксована) 36,19% (п.2.3), базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення 3,00% (п.2.4), знижена процентна ставка з другого дня користування позикою у розмірі 0,01 % та процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день у розмірі 3,50%. Враховуючи невизначеність умов договору щодо застосування розміру відсоткової ставки, суд вважає за необхідне при обрахуванні відсотків виходити з процентної ставки за перший день користування та найнижчої ставки яка обумовлена сторонами в договорі.

При визначенні розміру відсотків за користування кредитом, суд бере до уваги, що строк позики 30 днів, процентну ставку за перший день користування позикою та знижену процентну ставку 0,01% в день, а саме 5000,00 грн. х 36,19% х 1 = 1809,50 грн. та 5000,00 грн. х 0,01% х 29 = 14,50 грн. А тому розмір відсотків за користування позикою, який підлягає до задоволення становить 1824,00 грн.

Доказів того, що сторони договору відповідно до п.6 договору укладали додаткові угоди з метою пролонгації договору не має.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, що встановлені договором.

Ч. 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи, вищевикладене суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки судом встановлено, що відповідачка не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання по договору.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення заявленої позивачем до стягнення заборгованості за кредитним договором №4661894 від 21.09.2023 року та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 5000,00 гривень та відсотків за користування позикою в розмірі 1824,00 гривень, що разом становить 6824,00 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 33,57% (6824,00 х 100 : 20322,50), судовий збір слід стягнути в розмірі 893,76 грн. (2662,40 х 33,57%).

З огляду на наведене, керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76-79, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 280, 281, 352, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 4661894 від 21.09.2023 року в загальній сумі 6824,00 гривень (шість тисяч вісімсот двадцять чотири гривні 00 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати зі сплати судового збору у розмірі 893,76 гривень (вісімсот дев`яносто три гривні 76 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місцезнаходження: Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя А.С. Семенюк