Рішення № 141400701 у справі № 480/4297/25 від 11.11.2026

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року м. Суми Справа № 480/4297/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А. І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Сумській області про стягнення заробітної плати.

Суть спору, позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Як зазначає позивач, при звільненні зі служби відповідач не здійснив позивачу виплати за додаткове навантаження, у зв`язку з виконанням обов`язків відсутнього службовця та підвищення до посадового окладу на території можливих бойових. Вказане є неправомірним.

Тому позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь недоотриману заробітну плату в розмірі 95066,98 грн без врахування податків та зборів.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 , справа була перерозподілена на суддю Сидорука А. І., який прийняв її до провадження 14.01.2026.

Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлений належним чином, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. Тому суд на підставі норми ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Суд звертає увагу, що щозивач звернувся до суду 30.05.2025 в межах тримісячного строку звернення до суду, який передбачено нормою ст. 233 Кодексу законів про працю України, а тому строк ним не пропущено.

Встановлені обставини справи.

У період з 14.04.2021 до 01.05.2023 позивач працював у відповідача на посаді головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів, а у період з 02.05.2023 до 04.04.2025 працював у відповідача на посаді начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, що підтверджується записами у трудовій книжці.

У періоди з 03.05.2022 до 31.05.2022, з 01.06.2022 до 30.06.2022, 04.07.2022 до 23.08.2022, з 24.08.2022 до 17.10.2022, з 18.10.2022 до 01.05.2023 на позивача було покладено виконання обов`язків начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, що підтверджується наказами від 02.05.2022 № 25-о, від 01.06.2022 № 37-о, від 01.07.2022 № 44-о, від 24.08.2022 № 64-о/1, від 18.10.2022 № 75-о/1. Вказане не заперечується відповідачем.

Зазначення у наказі відповідача від 02.05.2022 № 25-о періоду з 01.06.2022 до 30.06.2021, та у наказі відповідача від 01.06.2022 № 37-о періоду з 01.06.2022 до 30.06.2021, суд розцінює як технічні помилки відповідача, в частині зазначення у наказах 2021 року, замість 2022 року. Тому такими періодами згідно з цими наказами є саме 03.05.2022 до 31.05.2022, з 01.06.2022 до 30.06.2022.

У періоди з 03.05.2022 до 31.05.2022, з 01.06.2022 до 30.06.2022, 04.07.2022 до 23.08.2022, з 24.08.2022 до 17.10.2022, з 18.10.2022 до 01.05.2023 позивачу виплачувалася заробітна плата без доплати за виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця, що підтверджується копіями розрахункових листів за травень 2022 - травень 2023 року.

У період з 06.03.2024 до 30.06.2024 позивачу виплачувалася заробітна плата без урахування коефіцієнта 1,5 до посадового окладу, що підтверджується розрахунковими листами за березень - червень 2024 року.

Наказом відповідача від 02.04.2025 № 53-о позивача звільнено з роботи з 04.04.2025.

Висновки суду та їх мотиви.

По-перше, щодо виплати за додаткове навантаження.

Частиною 3 ст. 52 Закону України "Про Державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що виплата за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50% посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця.

Суд зазначає, що така виплата здійснюється державному службовцю за додаткове навантаження, а саме у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця. Вона встановлюється керівником державної служби на підставі подання безпосереднього керівника державного службовця.

Як встановлено судом, на позивача, який займав посаду головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів, у періоди з 03.05.2022 до 31.05.2022, з 01.06.2022 до 30.06.2022, 04.07.2022 до 23.08.2022, з 24.08.2022 до 17.10.2022, з 18.10.2022 до 01.05.2023, було покладено виконання обов`язків тимчасово відсутнього начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) земельних ресурсів та надр, який перебував у відпустці, про що відповідачем приймались п`ять наказів.

Безпосереднім керівником позивача у зазначені періоди був начальник відділу державного екологічного нагляду (контролю) водних ресурсів, до повноважень якого належало оформлення та подання керівнику державної служби документів щодо встановлення виплати за додаткове навантаження.

Суд зазначає, що покладення на позивача обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця здійснювалося на підставі наказів відповідача, які не були скасовані та правомірність яких відповідачем не заперечується. При цьому, як підтверджується розрахунковими листами, виплата за додаткове навантаження позивачу не здійснювалася.

Відсутність подання безпосереднього керівника про встановлення такої виплати не може сама по собі бути підставою для відмови у її нарахуванні, оскільки оформлення відповідного документа належить до повноважень посадових осіб відповідача та не залежить від волевиявлення позивача. Неналежне оформлення відповідачем документів не може позбавляти позивача передбаченої законом виплати за фактично виконані додаткові обов`язки.

Враховуючи, що на час ухвалення рішення позивач не перебуває з відповідачем у відносинах публічної служби, зобов`язання відповідача оформити відповідне подання не забезпечить ефективного захисту порушеного права позивача.

Тому суд визнає протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у відсутності нарахування позивачу виплати за додаткове навантаження, у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця, у розмірі 50% посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця, яка не відповідає критеріям правомірності, які передбачені нормою ч. 2 ст. 2 КАС України. Також суд зобов`язує відповідача нарахувати та виплатити позивачу таку виплату.

По-друге, щодо підвищення до посадового окладу.

Частиною 2 ст. 50 Закону № 889-VIII передбачено, що заробітна плата державного службовця складається зі: сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця; варіативної заробітної плати - премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, місячної або квартальної премії. Стала заробітна плата державного службовця є фіксованою виплатою та основною винагородою за виконання посадових обов`язків, яка гарантується цим Законом.

Абзацом 4 підп. 1 та підп. 2 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 391 установлено на територіях можливих бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, посадові оклади, визначені відповідно до законодавства у схемах (розмірах) посадових окладів (тарифних ставок), визначаються з урахуванням коефіцієнта 1,5. Підвищення розмірів посадових окладів з урахуванням коефіцієнтів, передбачених пп.1 цього пункту, здійснюється з урахуванням фактично відпрацьованого часу протягом місяця. Заробітна плата працівникам державних органів нараховується відповідно до абз. 1 цього підп. з урахуванням підвищених розмірів посадових окладів, передбачених підп. 1 п. 1 цієї постанови, які визначені та затверджені у штатному розписі відповідного державного органу.

Для цілей цієї постанови розташування робочого місця працівника визначається керівником державного органу (суб`єктом призначення) шляхом затвердження відповідного переліку працівників, які здійснюють свої повноваження безпосередньо на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії (підп. 3 п.1 Постанови № 391).

Пунктом 4 Постанови № 391 закріплено, що вона набирає чинності з дня її опублікування і застосовується до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено законом, в України введено воєнний стан. У період з 06.03.2024 до 30.06.2025 такий стан тривав.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 12.04.2024 № 108, який набрав чинності з 19.04.2024, були внесені зміни до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 та віднесено м. Суми Сумської ТГ до території можливих бойових дій з 06.03.2024.

Суд зауважує, що Наказ №108, як нормативно-правовий акт, набрав чинності лише з 19.04.2024, однак ним визначено конкретну дату, з якої м. Суми віднесено до територій можливих бойових дій, а саме: з 06.03.2024 року. При цьому дата припинення можливості бойових дій щодо м. Суми цим нормативно-правовим актом не встановлена.

Оскільки м. Суми Сумської ТГ віднесено наказом відповідного міністерства до території можливих бойових дій з 06.03.2024, то позивач у період роботи у відповідача з 06.03.2024 до 30.06.2024 мав право на отримання заробітної плати з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу.

Проте відповідачем до суду не надано доказів щодо нарахування та виплати заробітної плати позивачу за вказаний період з врахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу, в тому числі при звільненні позивача.

Отже, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у відсутності нарахування позивачу за період з 06.03.2024 до 30.06.2024 заробітної плати з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу відповідно до Постанови № 391.

Така бездіяльність не відповідає критеріям правомірності, які передбачені нормою ч.2 ст. 2 КАС України. Тому суд визнає протиправною бездіяльність та зобов`язує відповідача нарахувати та виплатити позивачу заробітну плату за такий період, обчислену з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу відповідно до Постанови № 391, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні вимог стягнути з відповідача на користь позивача кошти виплати за додаткове навантаження та підвищення посадового окладу суд відмовляє, оскільки такі виплати на момент ухвалення рішення не нараховані відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати.

По-перше, щодо судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то його розподіл судом не здійснюється.

По-друге, щодо правничої допомоги.

Суд звертає увагу, що наявність або відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено ч. 7 ст. 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги ч. 1-4 ст. 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 23.07.2023 у справі № 340/4492/22.

Також при визначенні суми відшкодування, то суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У позовній заяві позивач заявлено клопотання про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, які пов`язані з професійною правничою допомогою в розмірі 20000 грн.

На підтвердження витрат позивачем надано копії наступних документів: договір від 25.04.2025 про надання правничої допомоги в адміністративній справі, укладений між позивачем та адвокатом Якименко О. І.; детальний опис виконаних послуг від 28.05.2025; ордер на надання правничої допомоги від 30.05.2025 серії ВМ № 1067273; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, яке видано Якименко О. І.

Суд враховує, що дана справа є справою незначної складності і була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Представником позивача було складено та подано до суду обов`язковий процесуальний документ - позовну заяву. Вивчення документів та їх аналіз входить в процес складання позовної заяви, оскільки таке складання передбачає не тільки технічну роботу з написання тексту. Справа не впливає на репутацію позивача та не викликає публічного інтересу.

Отже, суд дійшов висновку, що розумно обґрунтованими і справедливими є витрати на правничу допомогу в сумі 2500 грн, які і підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. В іншій частині клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, то суд відмовляє, у зв`язку з необґрунтованістю.

Керуючись ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції у Сумській області, яка полягає у відсутності нарахування ОСОБА_1 за періоди з 03.05.2022 до 31.05.2022, з 01.06.2022 до 30.06.2022, 04.07.2022 до 23.08.2022, з 24.08.2022 до 17.10.2022, з 18.10.2022 до 01.05.2023 виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50% посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця

3. Зобов`язати Державну екологічну інспекцію у Сумській області (вул. Берестовська, 1, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 37970834) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за періоди з 03.05.2022 до 31.05.2022, з 01.06.2022 до 30.06.2022, 04.07.2022 до 23.08.2022, з 24.08.2022 до 17.10.2022, з 18.10.2022 до 01.05.2023 виплати за додаткове навантаження, у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця, у розмірі 50% посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця.

4. Визнати протиправною бездіяльність Державної екологічної інспекції у Сумській області, яка полягає у відсутності нарахування ОСОБА_1 а період з 06.03.2024 до 30.06.2025 заробітної плати з врахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 391.

5. Зобов`язати Державну екологічну інспекцію у Сумській області (вул. Берестовська, 1, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 37970834) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітну плату за період з 06.03.2024 до 30.06.2024, обчислену з урахуванням коефіцієнта 1,5 до посадового окладу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 391, з урахуванням виплачених сум.

6. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

7. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державної екологічної інспекції у Сумській області (вул. Берестовська, 1, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 37970834) за рахунок бюджетних асигнувань 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн витрат на правничу допомогу.

8. У стягненні 17500 грн витрат на правничу допомогу - відмовити.

9. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

10. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

11. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук