Рішення № 141400752 у справі № 480/8732/25 від 11.11.2026

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року Справа № 480/8732/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8732/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, треті особи: Департамент захисту довкілля та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації, Комунальний заклад Сумської обласної ради "Регіональний ландшафтний парк "Сеймський" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 24.07.2025 року №18-138/16-25- СГ про відмову у наданні в оренду земельної ділянки;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Сумській області прийняти наказ про надання в оренду терміном на 50 років ТОВ "ДЕРЖЗЕМБАНК" земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 30,0000 га (кадастровий номер [номер приховано]:07:001:2074), що розташована за межами населених пунктів на території Вирівської сільської ради Конотопського району Сумської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення 01.01.), та припинити право постійного користування нею.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач як правонаступник ДП "Фонд аграрних інвестицій" на законних підставах набув право постійного користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, провів відповідну державну реєстрацію іншого речового права в Державному реєстрі прав та відповідно до положень статті 120-1 Земельного кодексу України наділений правом набуття строком на 50 років з орендною платою не менше 12% нормативної грошової оцінки права оренди на земельні ділянки, які перебували в постійному користуванні такого державного підприємства, з метою подальшої реалізації права суборенди таких земельних ділянок на земельних торгах у формі електронного аукціону.

Позивачем було направлено на адресу Головного управління Держгеокадастру в Сумській області звернення від 20.06.2025 № 01/1145 (вх.№ Я-121/0/94-25 від 25.06.2025) про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:07:001:2074 площею 30,0000 га з цільовим призначенням 01.01 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) та припинення права постійного користування на неї.

Відповідачем 24.07.2025 за результатами розгляду вищевказаного звернення було прийнято наказ № 18-138/16-25-СГ про відмову в наданні в оренду земельної ділянки з мотивів її віднесення до території об`єктів природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а саме: розташування в межах господарської зони регіонального ландшафтного парку "Сеймський" та неможливість, на думку відповідача, надання земель природно-заповідного фонду для інших цілей, ніж ті, які передбачені статтею 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд". Крім того, відповідач вважає, що засівання та вирощування сільськогосподарської продукції на даній земельній ділянці (використання земельних ділянок з метою товарного сільськогосподарського виробництва) суперечить їх призначенню як об`єктів природно-заповідного фонду.

Позивач з вказаним наказом не погоджується та з посиланням на норми земельного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, а також на судову практику, звертає увагу на те, що вчинив усі передбачені законодавством дії, спрямовані на належне оформлення права користування на умовах оренди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності строком на 50 років. Позовні вимоги просив задовольнити.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді Сумського окружного адміністративного суду на підставі Указу Президента України № 957/2025 від 13 грудня 2025 року та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 № 4-ОС, на підставі розпорядження керівника апарату від 13.01.2026 № 186 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №480/8732/25.

Програмою "Діловодство спеціалізованого суду" дану справу було розподілено судді Павлічек В.О.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду справу № 480/8732/25 прийнято до провадження судді Павлічек В.О.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позову та просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:07:001:2074 площею 30,0000 га знаходиться в межах об`єкта природнозаповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Сеймський", згідно з даними Державного земельного кадастру відноситься до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Разом з цим, віднесення земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення не має першочергового значення, оскільки статус земельної ділянки визначається розташуванням на ній об`єкта природнозаповідного фонду і спеціальним режимом цієї території.

Наголошує, що враховуючи норми статті 122 Земельного кодексу України Головне управління взагалі не має повноважень розпоряджатися даною земельною ділянкою, яка в силу імперативної вказівки законодавця належить до земель природнозаповідного призначення.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому він, посилаючись на доводи, викладені у відзиві, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 клопотання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про залучення третіх осіб до участі у справі - задоволено. Залучено до участі в розгляді справи № 480/8732/25 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент захисту довкілля та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації (Майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 43518790) та Комунальний заклад Сумської обласної ради "Регіональний ландшафтний парк "Сеймський" (проспект Іоанна Путивльського, буд. 18, м. Путивль, Конотопський район, Сумська область, 41500, код ЄДРПОУ 40987942), встановлено третім особам строк для подання пояснень щодо позову.

Також ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у задоволенні клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 480/8732/25 - відмовлено.

Від представника Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації до суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що Регіональний ландшафтний парк «Сеймський» (далі - РЛП «Сеймський») створено розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 14.12.1995 р. № 237 на території Путивльського, Конотопського, Кролевецького та Буринського районів без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників та користувачів. На підставі статей 16, 18, 21, 24 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (далі - Закон), Положення про Проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.07.2005 № 245, п. 20 ч. 1 ст. 43, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було прийнято рішення Сумської обласної ради сьомого скликання від 27.04.2018 року «Про затвердження Проекту організації території регіонального ландшафтного парку «Сеймський», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів» (далі - Проект). Згідно з Проектом РЛП «Сеймський» (документ знаходиться у вільному доступі на офіційному сайті Сумської обласної ради за посиланням: http://surl.li/gwhftl) виділено три зони - заповідну, яка включає всі існуючі на території парку заповідні об`єкти (заказники та пам`ятки природи), зону регульованої рекреації, в яку включено річку Сейм із прибережною захисною смугою з обох берегів (призначена для відпочинку й оздоровлення) та господарську зону.

У межах господарської зони РЛП «Сеймський» проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на РЛП завдань, знаходяться населені пункти, об`єкти його комунального призначення, а також землі інших землевласників і землекористувачів, включені до його складу, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища. До господарської території РЛП включені всі інші землі парку крім тих, що увійшли до заповідної зони та зони регульованої рекреації. Загальна площа господарської зони в межах РЛП «Сеймський» становить - 94026,94 га. Господарства, що увійшли до складу РЛП без вилучення у них земель, здійснюють свою традиційну господарську діяльність з дотриманням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 186 Земельного кодексу України проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, затверджуються їх замовниками.

Таким чином, Департамент не наділений повноваженнями щодо затвердження вищезазначених проектів землеустрою, а також надання висновків щодо їх погодження.

В той же час, з урахуванням вищезазначеного, Департамент не вважає за доцільне проводити заходи, спрямовані на зміну угідь з сіножатей на ріллю в межах регіонального ландшафтного парку «Сеймський».

Крім того, на думку представника третьої особи, відповідачем помилково визначено Департамент як контролюючий орган за об`єктами природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, яким у даному випадку є Державна екологічна інспекція у Сумській області.

Комунальний заклад Сумської обласної ради "Регіональний ландшафтний парк "Сеймський" письмові пояснення у встановлений судом строк до суду не подав.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області розглянуло клопотання позивача від 20.06.2025 № вих01/1145 про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:07:001:2074 площею 30,0000 га з цільовим призначенням 01.01 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) та припинення права постійного користування на неї та наказом від 24.07.2025 № 18-138/16-25-СГ відмовило у його задоволенні у зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка віднесена до території об`єктів природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а саме: розташування в межах господарської зони регіонального ландшафтного парку "Сеймський" та неможливість, надання земель природно-заповідного фонду для інших цілей, ніж ті, які передбачені статтею 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд".

Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України імперативно визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до частини першої статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

За змістом статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Стаття 120-1 ЗК України визначено, що земельна ділянка державної власності, що належала на праві постійного користування державному підприємству, переходить до акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення такого державного підприємства і є його правонаступником, на праві оренди строком на 50 років. Орендна плата щодо земель сільськогосподарського призначення державної власності в такому разі встановлюється у розмірі не менше 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено - не менше 12 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області.

Частиною другою цієї статті унормовано, що акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, звертається до органу виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, з заявою про передачу в оренду земельної ділянки державної власності, що належала державному підприємству на праві постійного користування, у порядку, передбаченому статтею 123 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що рішенням про надання земельної ділянки державної власності в оренду акціонерному товариству, товариству з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, також здійснюється припинення права постійного користування такою земельною ділянкою.

Зміст цієї норми свідчить про встановлення законодавцем особливого правового механізму трансформації титулу, який не передбачає оцінки доцільності, погодження чи вільного волевиявлення з боку органу, не містить елементів договірності або альтернативності та встановлює юридичний наслідок безпосередньо в силу закону за наявності визначених юридичних фактів.

З матеріалів справи установлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" є суб`єктом господарювання, 100% часток у статутному капіталі якого належить державі, що створене Фондом державного майна України з метою реалізації загальнодержавного проєкту "Земельний банк", передбаченого кроком 285 Плану пріоритетних дій Уряду на 2024 рік, який затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.02.2024 № 137-р. Суть проєкту "Земельний банк" визначено як забезпечення функціонування прозорого ринку оренди державних земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у користуванні державних комерційних підприємств ("Земельний банк"), з метою отримання кінцевого результату: запуску суборенди державних земель сільськогосподарського призначення на земельних торгах у формі електронного аукціону.

На підставі наявних повноважень та в рамках реалізації проекту "Земельний банк", Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 13.06.2024 № 541-р "Про вилучення і передачу земельних ділянок у постійне користування без зміни цільового призначення" (із змінами), яким вилучено окремі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебували у постійному користуванні державних підприємств, установ та передано у постійне користування державному підприємству "Фонд аграрних інвестицій" без зміни цільового призначення.

Зокрема, вилучено з постійного користування ДП "Вирівське" земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:07:001:2074 площею 30,0000 га з цільовим призначенням 01.01 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що розташована за межами населених пунктів на території Вирівської сільської ради Конотопського району Сумської області (арк. 35 Додатку до розпорядження КМУ).

06.07.2024 державним реєстратором Десятої київської державної нотаріальної контори, Київського міського нотаріального округу, м. Києва Гаєвською Ольгою Олександрівною проведено державну реєстрацію виникнення іншого речового права (права постійного користування земельною ділянкою) за правокористувачем ДП "ФОНД АГРАРНИХ ІНВЕСТИЦІЙ", код ЄДРПОУ: 00692334, про що внесено запис до Державного реєстру речових прав про інше речове право за номером 55761296 та сформовано відповідний витяг від 10.07.2024 року, індексний номер 386265318.

Наказом Фонду державного майна України від 16.08.2024 № 1919 прийнято рішення про створення ТОВ "ДЕРЖЗЕМБАНК" в результаті перетворення з державного підприємства "Фонд аграрних інвестицій", затверджено Передавальний акт прав, зобов`язань та майна державного підприємства "Фонд аграрних інвестицій" правонаступнику - товариству з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк", Акт передавання майна до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк", що є правонаступником державного підприємства "Фонд аграрних інвестицій", Статут Товариства.

Позивача як юридичну особу зареєстровано в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21 серпня 2024 року, номер запису 100070145000102315, про що сформовано відповідну виписку від 22.08.2024, номер 205323536032.

Позивач з метою приведення прав і обов`язків щодо земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства у порядку, встановленому ЗК України, з урахуванням особливостей, встановлених статтею 120-1 цього Кодексу, направив на адресу відповідача звернення від 20.06.2025 № 01/1145 (вх.№ Я-121/0/94-25 від 25.06.2025) про передачу в оренду вищевказаної земельної ділянки та припинення права постійного користування на неї.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що земельна ділянка державної власності з кадастровим номером [номер приховано]:07:001:2074 площею 30,0000 га з цільовим призначенням 01.01 (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), що розташована за межами населених пунктів на території Вирівської сільської ради Конотопського району Сумської області, що належала на праві постійного користування державного підприємства "Фонд аграрних інвестицій", саме в силу вимог ст. 120-1 Земельного Кодексу України переходить до Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк", 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворено шляхом перетворення такого державного підприємства і є його правонаступником, на праві оренди строком на 50 років.

Статтею 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Зі змісту частин 2, 3 та 5 цієї статті передача в оренду земельних ділянок акціонерному товариству, товариству з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, здійснюється без проведення земельних торгів в порядку, встановленому статтею 123 ЗК України, з урахуванням особливостей, встановлених статтею 120-1 цього Кодексу.

Абзацом чотирнадцятим частини 2 статті 134 ЗК України визначено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі передачі в оренду земельної ділянки акціонерному товариству, товариству з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебувала така земельна ділянка.

Згідно частини 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки, довкілля та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру. Підпункт 50 пункту 4 Положення визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Пунктами 8 та 10 Положення визначено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінекономіки видає накази організаційно-розпорядчого характеру та накази, які є адміністративними актами, організовує та контролює їх виконання.

Накази Держгеокадастру, які є адміністративними актами, видаються, набирають чинності, виконуються та припиняють дію у порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру".

Статтею 76 Закону України "Про адміністративну процедуру" визначено, що адміністративний акт діє від часу набрання ним чинності до часу втрати ним чинності. Адміністративний акт втрачає чинність внаслідок його скасування в порядку адміністративного оскарження або судом.

Відповідач у порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру", розглянув подане звернення та прийняв рішення про відмову у наданні земельної ділянки, обґрунтовуючи розташування земельної ділянки в межах території регіонального ландшафтного парку "Сеймський" та відповідно віднесення її до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування її в користуванні за цільовим призначенням - для товарного сільськогосподарського виробництва.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України.

У постанові КАС ВС від 24.04.2018 у справі № 814/1961/17 суд дійшов висновку, що відмова у наданні дозволу чи оформленні права на землю можлива виключно за вичерпним переліком підстав, визначених ЗК України (зокрема статтею 118). Чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень кодексу та вводити додаткові обмеження на власний розсуд, наприклад посилаючись на внутрішні стратегії або загальні норми, коли діє спеціальна норма.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Щодо посилання відповідача на факт розташування цієї земельної ділянки у межах регіонального ландшафтного парку «Сеймський» (далі - РЛП «Сеймський»), а також віднесення такої ділянки до земель природно-заповідного фонду суд зазначає наступне.

Відповідно до норм Земельного кодексу України наявність природоохоронного статусу території сама по собі не припиняє повноважень органу, визначеного законом як розпорядник земель відповідної категорії.

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру спірна земельна ділянка належить до категорії земель сільськогосподарського призначення з видом цільового призначення 01.01 «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».

Саме категорія земель, а не наявність обмежень у їх використанні, є визначальною для встановлення компетенції органу розпорядження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України імперативно закріплює, що повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб належать центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальним органам. Закон не містить жодних застережень, які б пов`язували припинення або обмеження цих повноважень із встановленням природоохоронних обмежень без зміни категорії земель.

З матеріалів справи вбачається, що включення спірної земельної ділянки до складу РЛП «Сеймський» відбулося без її вилучення у землекористувача.

Така обставина не тягне за собою автоматичної зміни категорії земель і не трансформує їх у землі природно-заповідного фонду у розумінні статей 43 та 44 Земельного кодексу України.

Натомість вона зумовлює встановлення спеціального режиму використання, який полягає у додаткових екологічних вимогах та обмеженнях, але не у забороні розпорядження земельною ділянкою як об`єктом цивільних прав.

Закон України «Про природно-заповідний фонд України» не передбачає механізму, за яким включення земель до складу регіонального ландшафтного парку без вилучення автоматично позбавляє орган, визначений Земельним кодексом України, повноважень щодо їх передачі у користування.

Особливе значення для правильного вирішення спору має правовий режим господарської зони РЛП «Сеймський».

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що спірна земельна ділянка розташована саме у господарській зоні парку.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та затвердженого Проекту організації території РЛП «Сеймський» у межах господарської зони допускається здійснення господарської діяльності, спрямованої на виконання завдань парку, а також традиційної господарської діяльності інших землевласників і землекористувачів з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Проект організації території парку як основний нормативний документ, що визначає функціональне зонування та режим використання земель, прямо передбачає можливість рільництва, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби у господарській зоні. Оскільки рільництво за своєю технологічною суттю передбачає обробіток ґрунту, використання земельної ділянки за її цільовим призначенням 01.01 у межах господарської зони є легітимною діяльністю, яка не суперечить режиму регіонального ландшафтного парку.

Статус земель природно-заповідного фонду або земель, включених до складу об`єктів природно-заповідного фонду без вилучення, встановлює обмеження у використанні, але не запроваджує абсолютної заборони на передачу таких земель в оренду.

Перебування земельної ділянки у господарській зоні регіонального ландшафтного парку означає необхідність дотримання додаткових екологічних вимог, зокрема щодо застосування агротехнологій або використання певних хімічних засобів, однак не виключає можливості оформлення права користування землею.

Аналогічна узагальнена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 15 липня 2021 року у справі № 823/306/18, у якій суд зазначив, що функціональне призначення територій, визначене містобудівною документацією, та цільове призначення земельної ділянки є різними правовими категоріями, а встановлення або зміна функціонального зонування не тягне автоматичної зміни правового режиму земельної ділянки та не є самостійною підставою для обмеження прав власника або землекористувача.

Статус РЛП «Сеймський» накладає обмеження на використання земельної ділянки, але не забороняє її передачу в оренду для сільськогосподарських потреб у межах господарської зони.

Таким чином, посилання відповідача на знаходження ділянки в межах господарської зони РЛП «Сеймський» як на безумовну підставу для відмови у наданні її в оренду є безпідставним, оскільки наявність спеціального природоохоронного статусу території не означає абсолютної заборони господарської діяльності (зокрема сільськогосподарського використання), якщо така діяльність допускається законом для відповідної категорії земель.

Враховуючи наведене суд доходить висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні земельної ділянки, не дотримався при розгляді заяви позивача про передачу в оренду вищевказаної земельної ділянки та припинення права постійного користування на неї вимог ст. 121-1 , ст. 122, ст. 124 та ст. 134 Земельного кодексу України та не прийняв відповідне рішення, а спірне рішення не відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 24.07.2025 № 18-138/16-25-СГ про відмову у наданні в оренду земельної ділянки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області прийняти наказ про надання в оренду терміном на 50 років ТОВ "ДЕРЖЗЕМБАНК" земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 30,0000 га (кадастровий номер [номер приховано]:07:001:2074), що розташована за межами населених пунктів на території Вирівської сільської ради Конотопського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення 01.01.), та припинити право постійного користування нею, суд зазначає суд зазначає, що вказане зобов`язання може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у наданні в оренду земельної ділянки, які передбачені законом.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх таких підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача прийняти наказ про надання в оренду земельної ділянки та припинення права постійного користування нею, без перевірки наявності чи відсутності усіх передбачених законодавством підстав для відмови у наданні земельної ділянки в оренду, може бути необґрунтованим та призвести до надання земельної ділянки в оренду з порушенням закону.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що такий спосіб захисту як зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. У цій справі з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення позивача про передачу в оренду земельної ділянки та припинення права постійного користування нею, а також прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

А тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача прийняти наказ про надання в оренду терміном на 50 років ТОВ "ДЕРЖЗЕМБАНК" земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 30,0000 га (кадастровий номер [номер приховано]:07:001:2074), що розташована за межами населених пунктів на території Вирівської сільської ради Конотопського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення 01.01.), та припинити право постійного користування нею, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 1211,20 грн. в рахунок відшкодування судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, треті особи: Департамент захисту довкілля та природних ресурсів Сумської обласної державної адміністрації, Комунальний заклад Сумської обласної ради "Регіональний ландшафтний парк "Сеймський" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 24.07.2025 № 18-138/16-25-СГ про відмову у наданні в оренду земельної ділянки.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Сумській області (вул. Революції Гідності, 32, м. Суми, Сумська область, 40022, ідентифікаційний код 39765885) повторно розглянути звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 00692334) від 20.06.2025 № 01/1145 (вх.№ Я-121/0/94-25 від 25.06.2025) про надання в оренду терміном на 50 років Товариству з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення площею 30,0000 га (кадастровий номер [номер приховано]:07:001:2074), що розташована за межами населених пунктів на території Вирівської сільської ради Конотопського району Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення 01.01.), та припинення права постійного користування нею, та прийняти рішення за результатом розгляду звернення з урахування висновків суду.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Сумській області (вул. Революції Гідності, 32, м. Суми, Сумська область, 40022, ідентифікаційний код 39765885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" (вул. Саксаганського, 1, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 00692334) судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.О. Павлічек