Ухвала № 141400860 у справі № 480/8884/26 від 11.11.2026

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 листопада 2026 року Справа № 480/8884/26

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши матеріали позовної заяви військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення збитків завданих державі,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася військова частина НОМЕР_1 з позовною заявою до ОСОБА_1 і просить стягнути збитки завдані державі, в особі НОМЕР_2 прикордонного загону, в сумі 7965,15 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 КАС публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.

Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Даючи оцінку дотримання позивачем строку звернення до суду, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На час звернення позивача до суду з цим позовом Велика Палата Верховного Суду визначила, що аналогічні спори підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 818/1688/1 зазначено, що у випадку зобов`язання особи, яка перебуває на посаді державної/публічної служби, відшкодувати шкоду або збитки, завдані внаслідок виконання нею службових/посадових обов`язків, перед судом обов`язково постане питання не лише встановлення обсягу завданої шкоди/збитків, а й оцінки правомірності дій такої особи. Водночас у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення. Указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.

Аналіз висновку Великої Палати Верховного Суду дає підстави вважати, що по - перше спір про стягнення коштів є публічно - правовим, а по - друге виникає із відносин публічної служби.

При цьому у контексті спірного питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом до спірних правовідносин належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду з позовом, передбачений аб. 2 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у цьому спорі з позовом до суду звернувся саме суб`єкт владних повноважень.

Таким чином, позивач як суб`єкт владних повноважень має звернутись до адміністративного суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, звернення до суду зумовлене необхідністю стягнення надміру виплаченого грошового забезпечення у зв`язку з тим, що відповідач не повернувся до військової частини після проходження лікування та фактично не виконував обов`язків військової служби.

Відповідно до розрахункового листа за травень 2023 року позивачем відповідачу було нараховано грошове забезпечення за 31 календарний день у загальному розмірі 21944,00 грн.

У лютому 2026 року позивачем проведено перерахунок грошового забезпечення відповідача за травень 2023 року, за результатами якого визначено суму заборгованості у розмірі 7 965,15 грн.

З матеріалі справи вбачається, що ОСОБА_1 було звільнено з військової служби з 25.05.2023 у зв`язку з неповерненням до військової частини після лікування на підставі наказу від 26.05.2023 № 442-ОС.

Отже, саме на момент видання зазначеного наказу позивачу було відомо про обставини, які свідчили про фактичне не проходження відповідачем військової служби та, відповідно, про відсутність підстав для нарахування йому грошового забезпечення за період після припинення виконання обов`язків військової служби.

Відтак позивач, як суб`єкт владних повноважень, повинен був дізнатися про обставини, які свідчать про надмірне нарахування та виплату грошового забезпечення з дати звільнення відповідача з військової служби, тобто з 25.05.2023 року.

При цьому, суд зазначає, складання позивачем розрахункового листа за лютий 2026 року саме по собі не змінює моменту, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про обставини, що стали підставою для звернення до суду.

Крім того, відповідно до даних комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що позивач у червні 2026 року вже звертався до Сумського окружного адміністративного суду у межах справи №480/4108/26 щодо стягнення з ОСОБА_1 збитків завданих державі в розмірі 7965,15 грн, а саме за період травень 2023 року.

Ухвалою суду від 05.06.2026 в межах справи №480/4108/26 у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_3 про поновлення строку звернення до суду відмовлено, а позовну заяву залишено без руху.

В подальшому ухвалою суду від 17.06.2026 у справі №480/4108/26 визнано неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку звернення до суду з даним позовом, а позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення збитків завданих державі і додані до неї документи повернуто позивачу. Дана ухвала позивачем не оскаружавалася.

Крім того, до матеріалів адміністративного позову позивачем долучено довідку-розрахунок від 07.11.2026 №09/713, лист №10/18393-26-Вих від 12.10.2026 щодо повернення коштів відповідачем.

При цьому суд зазначає, що зазначені документи складені позивачем після повернення судом в межах справи №480/4108/26 позовної заяви, відтак подання таких документів фактично свідчить про спробу змінити початок перебігу процесуального строку, що не узгоджується із принципами добросовісного користування процесуальними правами та завданням адміністративного судочинства.

Крім того, у листі від №10/18393-26-Вих від 12.10.2026 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначено про наявність довідки-розрахунку №09/2511 від 25.04.2026 про заборгованість відповідачем за травень 2023 року у розмірі 7965,15 грн.

Подання позивачем зазначених документів не впливає на визначення початку перебігу та обчислення строку звернення до суду з цим позовом у справі №480/8884/26, оскільки їх складання та направлення не змінює моменту, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про обставини, що стали підставою для звернення до суду.

Таким чином, звернувшись до суду з позовом 09.11.2026, позивач пропустив установлений аб. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України тримісячний строк звернення до суду, оскільки між моментом, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (25.05.2023), та датою звернення до суду минув значний проміжок часу, який істотно перевищує встановлений процесуальний строк.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Згідно частин 1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

У даному випадку, позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду не надано із посиланням на норми чинного законодавства причин поважності пропуску строку звернення до суду та наданням підтверджуючих доказів.

Суд звертає увагу, що про необхідність подання заяви про поновлення строку звернення до суду позивачу не може бути не відомо, оскільки в межах справи №480/4108/26 військовою частиною НОМЕР_1 було подано таку заяву, яку судом розглянуто та визнано причини пропуску строку звернення до суду неповажними.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання документального обґрунтованого пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду, із наданням відповідних підтверджуючих доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення збитків завданих державі - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.М. Гелета