Рішення № 141401034 у справі № 520/430/26 від 11.11.2026

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

11 листопада 2026 року № 520/430/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Харкові в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Харкові у особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 п/полковника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації та Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних "Оберіг" про виключення ОСОБА_1 , з військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 у особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 п/полковника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних " ІНФОРМАЦІЯ_4 " інформацію про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його було виключено з військового обліку за станом здоров`я 04.07.2007 року, що підтверджується записом у військово-обліковому документі. Вважає, що після такого виключення він не підлягає повторному взяттю на військовий облік та направленню на ВЛК. Позивач також стверджує, що відповідач, незважаючи на наявність зазначеного запису, обліковує його як військовозобов`язаного та не вносить до Реєстру відомості про виключення з військового обліку. У зв`язку з цим просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати внести відповідні відомості до Реєстру.

Ухвалою суду від 13.01.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом.

Копію ухвали та позовної заяви з додатками судом направлено відповідачу у його електронний кабінет "Електронного суду", про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку документа.

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 28.02.2006 року був зарахований у запас та визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку за станом здоров`я. 04.07.2007 року ІНФОРМАЦІЯ_5 його було знято з військового обліку, про що вчинено відповідний запис у графі №8 довідки (замість військового квитка) №8490 від 05.07.2007 року. Зазначений документ містить також відомості про те, що позивач повторному медичному огляду не підлягає. Також, зазначена довідка у розділі "відомості про облік" у розділі "знято" містить штамп "виключено з військового обліку на підставі гр. І ст. 13-Б Наказу МО України № 2-1994".

03.10.2024 року під час проведення мобілізаційних заходів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Харкові позивача було затримано та направлено для проходження військово-лікарської комісії до міської поліклініки № 18.

У зв`язку з погіршенням стану здоров`я, у зв`язку з гемофілією позивача було доставлено бригадою екстреної медичної допомоги до КНП «МКБЛ № 25» Харківської міської ради. Вказані обставини підтверджуються медичними документами, відповіддю КНП «МКБЛ № 25» від 08.10.2024 № 1053/0/639-24 та висновком фахівця з питань судово-медичної експертизи від 11.10.2024 № 594-2024.

04.11.2024 року під час оновлення військово-облікових даних за допомогою мобільного застосунку «Резерв+» позивач встановив, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів він обліковується як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_6 , при цьому в електронному військово-обліковому документі містилися відомості про його придатність, які, на думку позивача, не відповідали записам у його військово-обліковому документі та фактичному статусу.

19.11.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення до Реєстру відомостей про його виключення з військового обліку відповідно до запису у довідці. Надалі позивач та його представник неодноразово зверталися до ІНФОРМАЦІЯ_6 з відповідними заявами та адвокатськими запитами. За результатами розгляду звернень відповідач листами від 08.05.2025 № 10255 та від 09.07.2025 № 17413 повідомив позивача про необхідність особистого прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_7 з військово-обліковим документом та документами для проходження ВЛК, не внісши до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку.

Крім того, позивач зазначає, що 14.11.2024 року після прибуття до відповідача на підставі повістки та в присутності адвоката він повторно повідомив про своє виключення з військового обліку та надав відповідні документи, однак йому було відмовлено у внесенні зазначених відомостей до Реєстру та повторно запропоновано пройти ВЛК. При цьому працівники ТЦК та СП посилалися на втрату документів внаслідок ракетного удару по приміщенню ТЦК та СП.

У подальшому позивач звертався до ІНФОРМАЦІЯ_7 , а також до представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Листом Центрального управління персоналу штабу ІНФОРМАЦІЯ_8 від 20.10.2025 № 116/2/1/98153 позивача повідомлено про розгляд його звернення та надано відповідь ІНФОРМАЦІЯ_7 від 11.10.2025 № 5727/ВОБ, згідно з якою, за позицією цього органу, правові підстави для виключення відповідних відомостей з Реєстру відсутні.

Згідно з даними електронного військово-облікового документа, сформованого через застосунок «Резерв+», позивач обліковується як військовозобов`язаний у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Позивач вважає, що відповідач протиправно не вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про його виключення з військового обліку, а також неправомірно вимагав повторного проходження ВЛК. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення до Реєстру відомостей про його виключення з військового обліку та зобов`язання відповідача внести відповідні відомості до Реєстру.

Суд, розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 5 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан. У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений, зокрема, указами Президента України від 14.03.2022 за № 133/2022 з 5 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб; від 18.04.2022 за № 259/2022 з 5 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб та триває на момент розгляду цієї справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 за № 2232-ХІІ (далі також Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Приписами ч.7 ст. 1 Закону №2232-XII передбачено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно з ч. 6 ст. 2 Закону № 2232-XII одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Також абзацом 5 статті 1 Закону №3543-XII визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Абзацом 14 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII визначено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також інші військовозобов`язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Станом на дату проходження позивачем ВЛК 12.05.2006 було чинним Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затверджене Наказом Міністерства оборони України від 04.01.1994 за № 2, зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 29 липня 1994 року за 177/386.

У подальшому, відповідно до частини 10 статті 2 Закону №2232 та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 за № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (надалі - Положення №402).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 за №1487 (далі - Порядок №1487).

Відповідно до пункту 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

За приписами пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, сформованого у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24, «законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

З аналізу положень Закону № 2232-XII слідує, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних».

Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 дійшов висновку, що законодавець чітко виокремлює поняття «зняття» з військового обліку та «виключення» з військового обліку, передбачивши для них різні підстави та різні правові наслідки.

Суд касаційної інстанції наголосив, що особи, виключені з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаних, тоді як громадяни, зняті з військового обліку, продовжують перебувати у цьому статусі.

Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку: громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку громадяни продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

У межах цієї справи позивач стверджує, що не має статусу військовозобов`язаного, оскільки був виключений з військового обліку, що, на його думку, підтверджується записом у довідці №8490 від 05.07.2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Позивач, через свого представника, а також в подальшому особисто, звертався до відповідача, а також до ІНФОРМАЦІЯ_10 із заявами про внесення до Реєстру відомостей про його виключення з військового обліку відповідно до запису у довідці №8490 від 05.07.2007 року та виключення відомостей з реєстру призовників про порушення ним правил військового обліку.

Так, позивач вказував, що у 2006 році був виключений з військового обліку на підставі рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_11 від 28.02.2006.

Разом з тим, суд надаючи оцінку зазначеним обставинам наголошує, що довідка №8490 від 05.07.2007 містить запис у графі №8 про зарахування у запас зі зняттям з військового обліку (не виключення, як зазначає позивач), який здійснено на підставі гр. І ст. 13-Б Наказу МО України № 2-1994.

Так, відповідно до Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2 (у редакції чинній на момент зняття позивача з військового обліку), пунктом 13-Б (хвороби крові і кровотворних органів (анемії, порушення згортування крові, пурпура та інші геморагічні стани, хвороби білої крові, інші хвороби крові і кровотворних органів)) визначено, що громадяни при приписці до призовних дільниць та призові на строкову військову службу, у яких виявлено відповідні захворювання з повільно прогресуючими змінами складу крові та періодичними загостреннями визнаються непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку.

Відтак, оскільки визначений позивачу діагноз та довідка №8490 від 05.07.2007 року визначали саме зняття, а не виключення позивача з військового обліку, відповідні посилання позивача, суд вважає необґрунтованими.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2025 № 1644, військово-обліковий документ для громадян України, які перебувають на військовому обліку, оформлюється в електронній формі засобами відповідного електронного порталу або Порталу Дія.

Згідно з пунктом 7 зазначеного Порядку електронний військово-обліковий документ містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду, а строк його дії становить не більше одного року з дати формування. Відповідно до пункту 8 Порядку такий документ є дійсним лише за наявності QR-коду та містить відомості, сформовані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Водночас пунктом 2 Порядку № 559 передбачено можливість формування електронного військово-облікового документа для друку, а пунктом 8-2 визначено, що його паперова роздруківка повинна містити QR-код, придатний для зчитування. Таким чином, для цілей цієї справи визначальним є не лише факт наявності у позивача паперового військово-облікового документа, виданого у 2007 році, а й зміст відомостей, сформованих у Реєстрі, на підставі яких було сформовано його електронний військово-обліковий документ.

У спірних правовідносинах позивач посилається на довідку від 04.07.2007 року про його зняття з військового обліку за станом здоров`я, тоді як відомості Реєстру, відображені в сформованому 04.11.2024 року електронному військово-обліковому документі, містили інформацію про перебування позивача на військовому обліку як військовозобов`язаного. Саме відповідність цих відомостей фактичним даним щодо статусу позивача є предметом спору у цій справі.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні свідоцтво про хворобу або докази передання архіву Міністерства оборони України, Книга протоколів засідань ВЛК за 28.02.2006, картка обстеження чи медична картка, облікова картка позивача, довідка ВЛК, що стосуються питання первинної постановки та подальшого виключення позивача із військового обліку, проходження ВЛК 28.02.2006.

Позивачем не надано до суду доказів того, що він виключений із військового обліку і не підлягає призову та проходженню військової служби під час мобілізації на особливий період в умовах воєнного стану.

Приписами пункту 2 частини першої статті 37 Закону №2232-XII закріплено взяття на військовий облік військовозобов`язаних громадян України, які були зняті з військового обліку за рішенням Міністерства оборони України.

Відтак, перебування позивача на військовому обліку відповідає чинному законодавству, законні підстави для виключення його з військового обліку, внесення зазначених позивачем змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з урахуванням приписів чинного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, відсутні.

Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 та Законом України № 1951-VIII не визначено форму рішення, яке приймається за результатом розгляду заяви щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відтак, у відповідача не виникло обов`язку для внесення до внесення зазначених позивачем змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що у свою чергу свідчить про відсутність обставин допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 18.05.2026 у справі № 440/14298/25 та у постанові від 29.06.2026 у справі № 440/11952/25.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Харкові в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.