Ухвала № 141401092 у справі № 200/10249/25 від 11.11.2026

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання вирішення заяви у порядку ст. 383 КАС України

11 листопада 2026 року справа №200/10249/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши заяву від 10.08.2026р. про визнання протиправним рішення, вчиненого суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по адміністративній справі №200/10249/25 за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі за текстом - відповідач, суб`єкт владних повноважень, орган публічної адміністрації, ГУ, Управління) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

22.10.2026 р. до суду надійшла заява позивача із вимогами: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року по справі №200/10249/25 та обліковування його відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, та/або до прийняття відповідного порядку Кабінетом Міністрів України, обмеження максимальним розміром пенсії, обрахованої відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а також умисної невиплати судового збору, стягнено згідно до рішення суду, посилаючись на його виконання виключно за бюджетною програмою при виділенні відповідних коштів на цю мету; 2) направити окрему ухвалу до Пенсійного фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та прав позивача ОСОБА_1 ; 3) встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області місячний строк з дати отримання окремої ухвали для повідомлення суду про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону та прав позивача; 4) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року по справі №200/10249/25, встановивши відповідний строк для цього (10-робочих днів з дня вручення відповідної ухвали), та направити відповідну ухвалу для її виконання.

Аргументуючи ці вимоги заявник зазначив, що відповідач, здійснивши на виконання рішення суду перерахунок пенсії та визначивши належний до виплати розмір пенсії, фактично не виконав судове рішення у повному обсязі, оскільки не здійснює виплату заборгованості з пенсії за рішенням суду, компенсації судового збору та виплати пенсії у перерахованому розмірі та продовжує виплачувати її в меншому розмірі, унаслідок чого формується нова заборгованість. На думку позивача, саме фактична виплата належних сум, а не їх обчислення чи відображення в інформаційній системі Пенсійного фонду, свідчить про належне виконання судового рішення, а посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань не звільняє його від обов`язку виконати рішення суду.

Ухвалою суду від 28.10.2026р. було прийнято до провадження заяву позивача від 10.08.2026р. про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України та про визнання протиправним рішення, вчиненого суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по адміністративній справі №200/10249/25. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду докази про: отримання копії рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року по справі №200/10249/25; організаційно-правові заходи, спрямовані на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року по справі №200/10249/25.

Відповідач 03.11.2026р. подав до суду інформацію щодо виконання рішення суду та зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2026 у справі №200/10249/25 було проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати, внаслідок чого розмір нарахованої пенсії з 19.06.2025 становив - 18.636,68грн, а після проведення автоматичної індексації з 01.03.2026 - 20.891,71грн. При цьому відповідач стверджує, що рішення суду в частині нарахування пенсії виконано в повному обсязі, тоді як питання фактичної виплати перерахованих сум не було предметом первісного судового розгляду, а тому не може бути самостійною підставою для встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України. Водночас відповідач повідомляє, що виплата основного розміру пенсії здійснюється у звичайному порядку, а різниця між раніше виплачуваним та перерахованим розміром пенсії виплачується за додатковими відомостями в межах наявних бюджетних призначень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 №1046. За твердженням відповідача, станом на 02.11.2026 залишок заборгованості за рішенням суду становить - 2.857,04 грн, частину заборгованості вже виплачено, а для забезпечення подальших виплат Головним управлінням направлялися відповідні запити до Пенсійного фонду України щодо виділення необхідного фінансування.

Вирішуючи юридичну долю поданого заявником процесуального документа, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини справи полягають у наступному.

Позов до суду у справі №200/10249/25 було подано - 25.12.2025р.

Тож, предметом спору є відповідність закону управлінських волевиявлень відповідача - суб"єкта владних повноважень системи Пенсійного фонду України у суспільних відносинах з пенсійного забезпечення, котрі були вчинені до 25.12.2025р. включно.

Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у застосуванні обмеження основного розміру пенсії ОСОБА_1 , гарантованого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; 2) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 у відповідності до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислена пенсія.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 до 18.06.2025 (включно) у відповідності до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислена пенсія.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2026 позов було задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження основного розміру пенсії ОСОБА_1 , передбаченого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 19.06.2025 у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме в розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, без урахування обмеження індексації. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суму судових витрат у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026р. апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 р. у справі №200/10249/25 було залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 р. у справі №200/10249/25 було залишено без змін.

Отже, предметом розгляду у справі №200/10249/25 є управлінське волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу проведення заявнику перерахунку пенсії у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме в розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, без урахування обмеження індексації.

Відтак, вимоги про виплату пенсії після проведення перерахунку не були предметом розгляду у справі №200/10249/25.

Тому управлінські волевиявлення суб"єкта владних повноважень з приводу виплати пенсії після проведення перерахунку пенсії за рішенням у справі №200/10249/25 не можуть бути предметом судового контролю у межах цієї справи.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішення суду набрало законної сили 07.07.2026р.; 15.07.2026р. позивач подав заяву про отримання виконавчого листа по даній справі.

Матеріали справи не містять доказів отримання позивачем виконавчого листа та звернення позивача із виконавчим листом до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця для примусового виконання судового рішення.

На звернення заявника від 08.07.2026р. відповідач листом від 30.07.2026р. №47642-39869/З-02/8-0500/26 повідомив, що Головним управлінням на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії з 19.06.2025 у відповідності до вимог статті 8 Закону №345, а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону №1058. з якої обчислюється пенсія без застосування обмеження індексації. Розрахунок пенсії з 19.06.2025: середньомісячний заробіток - 23295,85грн; коефіцієнт стажу - 0.52417: розмір пенсії за віком (ст.27) (23295,85грн х 0.52417) - 12210,99грн; доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2) (за 17 років) - 401.37грн; загальний розмір пенсії - 12612,36грн; доплата до пенсії по Закону №345 - 6024,32 грн; сума пенсії по Закону №345 (80% від 23295,85грн) - 18636,68грн; розмір пенсії з надбавками - 18636,68грн. Розмір пенсії в результаті проведеного перерахунку на виконання рішення суду з 19.06.2025 склав - 18636,68грн, з 01.03.2026 (індивідуально-масовий перерахунок «Індексація заробітку») - 20891,71 грн. Таким чином, зобов`язання відповідно до вимог рішення суду щодо нарахування відповідних сум пенсії виконано в повному обсязі. На виконання рішення суду Головним управлінням облікована сума боргу 5656.94 грн за період з 19.06.2025 по 31.07.2026. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. Стосовно виплати судового збору роз`яснено право відповідно до Закону України від 05.06.2012 №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» звернутись з виконавчим листом до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України.

За викладеними відповідачем у поясненнях твердженнями, виплата пенсії здійснюється наступним чином: 1. Щомісячна сума виплати - 20 469,55 грн (розмір пенсії визначений з урахуванням положень нормативно-правових актів до перерахунку за рішенням суду) проводиться шляхом включення до основної відомості на виплату пенсій з подальшим зарахуванням на рахунок в АТ «Ощадбанк» (дата виплати - 7 число). 2. Щомісячна сума різниці між розміром пенсії перерахованої на виконання рішення суду та розміром, визначеним Головним управлінням до перерахунку - 422,16 грн (20 891,71 грн - 20 469,55 грн) проводилася шляхом включення до додаткової відомості на виплату пенсій з подальшим зарахуванням на рахунок в АТ «Ощадбанк» в межах бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 р. №1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)» (далі - Постанова №1046) у відповідному виплатному періоді.

Головним управлінням облікована сума в розмірі 7 345,58 грн за період з 19.06.2025 по 30.11.2026, яка складається з: 1. Минулої заборгованості з пенсії в сумі 5 316,49 грн за період з 19.06.2025 по 06.07.2026. 2. Поточної заборгованості з пенсії в сумі 2 029,09 грн. за період з 07.07.2026 по 30.11.2026.

Протягом 2026 року Головним управлінням відповідно до Постанови №1046, здійснено виплату заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду в загальній сумі - 4.488,54 грн, на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ «Ощадбанк», а саме: в вересні 2026 року - 2455,38 грн, з якої 2114,93 грн - минула заборгованість, 340,45 грн - поточна заборгованість; в жовтні 2026 року - 2033,16 грн, з якої 1611,00 грн - минула заборгованість, 422,16 грн - поточна заборгованість. Залишок заборгованості згідно рішення суду станом на 02.11.2026 складає 2857,04 грн з якої: 1 590,56 грн - минула заборгованість, 1 266,48 грн - поточна заборгованість.

З метою забезпечення своєчасних розрахунків по борговим зобов`язанням Головним управлінням надіслано запити до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів на виконання рішення суду від 11.08.2026 № 0500-0507-5/83393, на який надійшла відповідь від 07.07.2026 № 2800-030102-9/50885; від 20.08.2026 № 0500-0501-5/86514, на який надійшла відповідь від 16.09.2026 № 2800-030102-9/72205;від 02.11.2026 № 0500-0501-5/114188.

До установлених обставин справи підлягають застосуванню згадані вище норми права.

Виконання постановлених судових актів в адміністративних справах гарантовано ст.55, п.9 ч.1 ст.129, ст.1291 Конституції України, ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних 1950 року, ч.2 ст.13 від 02.06.2016р. №1402-VIII Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч.2 ст.14, ч.1 ст.370, ч.2 ст.372 КАС України.

Статтею 3811 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.3811); суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-3823 і 383 цього Кодексу (ч.2 ст.381-1).

Суд зауважує, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Звідси слідує, що об"єктом судового захисту у порядку адміністративного судочинства є порушене право (або ущемлений інтерес) приватної особи, котре мало місце до події настання календарної дати подання позову до суду.

З приписів ч.1 ст.5 КАС України витікає неможливість розгляду у порядку адміністративного судочинства питань захисту прав та інтересів заявника у майбутніх правовідносинах, котрі на момент звернення до суду ще не склались у часі.

Зміст положень ст.ст.242 та 246 КАС України (зокрема, п.4 ч.4 ст.246 КАС України, де указано, що у мотивувальній частині рішення зазначаються: чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку) також підтверджує неможливість розгляду у порядку адміністративного судочинства питань захисту прав та інтересів заявника у майбутніх правовідносинах, котрі на момент звернення до суду ще не склались у часі.

Статтею 3811 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.3811 КАС України); Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-3823 і 383 цього Кодексу (ч.2 ст.3811 КАС України).

Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Згідно з ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 Кодексу, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду чи умисне ухилення від вчинення будь-яких дій, спрямованих на його виконання, що порушує законні права та інтереси позивача.

Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених саме рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Тож, судовий контроль у порядку ст.382 КАС України та у порядку ст.383 КАС України здійснюється судом за станом виконання суб"єктом владних повноважень резолютивної частини судового акту (а у випадку включення до резолютивної частини судового акту словоформи - "з урахування висновку суду"/"з урахуванням правової оцінки суду" (або інших подібних формулювань) - також і мотивувальної частини судового акту.

Суд наголошує, що у межах спірних правовідносин заявник просить суд визнати протиправними дії відповідача не лише стосовно невиконання суб"єктом владних повноважень рішення суду у справі №200/10249/25 в частині проведення пенсійних виплат, визначених на виконання судового рішення, в частині компенсації судового збору, а і в частині поточних щомісячних пенсійних виплат після проведеного перерахунку пенсії на виконання даного рішення суду від 27.02.2026р.

З цього приводу суд зазначає, що рішенням у справі №200/10249/25 на суб"єкта владних повноважень не було покладено жодних обов`язків з приводу розміру, порядку та умов виплати пенсії після перерахунку.

Натомість, предметом спору у справі №200/10249/25 був лише обов"язок суб`єкта владних повноважень провести перерахунок пенсії заявника.

Тому діяння суб"єкта владних повноважень з приводу виплати заявнику пенсії після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі №200/10249/25 не можуть бути предметом судового контролю.

До того ж суд зважає, що у розумінні ч.1 ст.1 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

У разі постановлення судового рішення про зобов"язання суб`єкта владних повноважень здійснити провести/вчинити дії з приводу перерахунку і виплати пенсії з урахуванням раніше проведених платежів суспільні відносини з приводу виплати боргу за пенсією минулих періодів відносно хронологічної дати виконання суб"єктом владних повноважень рішення суду про перерахунок пенсії регламентовані приписами ст.46 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".

Натомість, суспільні відносини з приводу виплати поточних пенсійних платежів відносно хронологічної дати виконання суб"єктом владних повноважень рішення суду про перерахунок пенсії регламентовані приписами ст.47 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування".

Саме у таких правовідносинах (тобто правовідносинах з приводу виплати поточних пенсійних платежів після виконання судового акту про перерахунок розміру платежу соціального характеру) суб"єктом владних повноважень можуть бути вчинені окремі та самостійні управлінські волевиявлення з приводу обчислення розміру пенсії до виплати, а саме: 1) у порядку ст.2 розділу І чи п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI у спосіб застосування обмеження максимального розміру 10-ма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність; 2) у порядку постанови КМУ від 03.01.2025р. №1 у спосіб застосування понижуючих коефіцієнтів; 3) у порядку постанови КМУ від 30.12.2025р. №1778 у спосіб застосування понижуючих коефіцієнтів; 4) у спосіб виплати поточних платежів не у повному обсязі; 5) у порядку постанови КМУ від 19.08.2026р. №1046.

Проте, в аспекті ч.1 ст.2 КАС України ці майбутні управлінські волевиявлення суб"єкта владних повноважень не є предметом вже існуючого спору з приводу спонукання суб"єкта владних повноважень до проведення перерахунку і виплати пенсії і не входять до предмету доказування в окресленому спорі згідно з ч.2 ст.73 КАС України.

Відносно цих майбутніх управлінських волевиявлень згідно з ст.382 та ст.383 КАС України не може бути здійснений судовий контроль у спорі з приводу спонукання суб"єкта владних повноважень до проведення перерахунку і виплати пенсії, адже на момент виникнення спору з приводу відмови суб"єкта владних повноважень у перерахунку пенсії або ухилення суб"єкта владних повноважень від перерахунку пенсії (у спосіб вчинення бездіяльності) спору з приводу виплати пенсії після виконання судового акту про перерахунок розміру платежу соціального характеру фактично не існує.

Суд зауважує, що позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги, зокрема, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок основного розміру пенсії у відповідності до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислена пенсія.

Отже, предметом первісного позову було оскарження дій відповідача щодо обмеження основного розміру пенсії та зобов`язання провести її перерахунок відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 % заробітної плати. Вимог про стягнення заборгованості з пенсії, зобов`язання здійснити виплату перерахованих сум або забезпечити виплату пенсії у відповідному розмірі позивачем не заявлялося.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2026 було, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 19.06.2025 у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме в розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, без урахування обмеження індексації.

Отже, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2026 на відповідача покладено обов`язок саме щодо проведення перерахунку пенсії, а не щодо фактичної виплати визначеної за його результатами різниці чи заборгованості. При цьому рішенням суду, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2026, не встановлено окремого обов`язку відповідача здійснити виплату таких сум.

Як убачається з наданих відповідачем доказів, перерахунок пенсії позивача з 19.06.2025 проведено відповідно до визначених судом параметрів - у розмірі 80 % заробітної плати без обмеження індексації, а розмір пенсії після перерахунку та подальшої індексації визначено.

Отже, резолютивну частину судового рішення в частині покладеного на відповідача обов`язку у межах спірних правовідносин виконано.

Натомість, суд вкотре наголошує, що доводи позивача щодо невиплати заборгованості та поточних пенсійних платежів стосуються правовідносин, які не були предметом первісного судового розгляду та щодо яких відповідним судовим рішенням обов`язку на відповідача не покладено.

При цьому судовий контроль у порядку ст.ст.382-383 КАС України не може поширюватися на майбутні поточні пенсійні виплати, які підлягають здійсненню після проведення обчислення пенсії на виконання судового рішення.

Такі виплати є самостійними періодичними платежами, що здійснюються вже в інших правовідносинах та не становлять змісту обов`язку, покладеного на відповідача рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.02.2026р. у справі №200/10249/25.

Відтак, невиконанням рішення суду такі обставини в межах цієї справи вважатися не можуть, а підстави для визнання протиправними дій відповідача стосовно невиконання рішення у даній частині в порядку статті 383 КАС України відсутні.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2026 у справі №990/282/24 (п.53, 54) зазначила, що правовий інститут судового контролю за виконанням судових рішень охоплює, зокрема, визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених боржником на виконання судового рішення (стаття 383 КАС України). «Такий інститут має на меті забезпечення належного та повного виконання судового рішення, що набрало законної сили, а підставою для застосування норм зазначеного інституту є підтверджений факт невиконання цього рішення (або його виконання не в повному обсязі)».

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.09.2026 у справі №580/490/26 (п.39) з посиланням на зазначену постанову Великої Палати Верховного Суду вказав, що інститут судового контролю за виконанням судових рішень «спрямований не на повторний розгляд спору по суті та не на повторне встановлення прав і обов`язків його учасників, а на забезпечення практичної реалізації вже здійсненого судом захисту порушеного права та перевірку того, чи виконано суб`єктом владних повноважень покладений на нього судовим рішенням обов`язок у визначений цим рішенням спосіб і обсязі».

У п.51 цієї ж постанови Верховний Суд зазначив: «Визначальним у розмежуванні нового адміністративного спору та спору щодо належного виконання судового рішення є не сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень нового рішення чи вчинення ним нових дій, а їх зміст, мета та безпосередній зв`язок із виконанням судового рішення. Якщо такі рішення чи дії є способом реалізації вже встановленого судом обов`язку, питання про їх правомірність підлягає вирішенню в порядку судового контролю за виконанням судового рішення».

Верховний Суд у постанові від 26.10.2026 у справі №580/3723/25 зазначив: «За усталеною судовою практикою звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень державних виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду».

У цій же постанові Верховний Суд послався на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 09.12.2021 у справі №9901/235/20, відповідно до якого «визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема, надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою».

За викладеними заявником твердженнями, ним 12.07.2026р. була направлена заява від 08.07.2026р. про направлення виконавчого листа та копії рішення з відміткою про набрання ним чинності, однак станом на теперішній час виконавчий лист не отримано. Одночасно на сайті Харківського окружного адміністративного суду розміщений лист в оголошенні від 21 липня 2026 року лист від 20.07.2026 №05-20/22131/26 відповідно до якого зазначено, що Харківський окружний адміністративний суд не є судом першої інстанції стосовно справ Донецького окружного адміністративного суду внаслідок чого відмовляє у видачі виконавчих документів сторонам у справі.

Разом з тим, з Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що 04.09.2026р. на заяву позивача судом виготовлено два виконавчих листа; згідно з супровідним листом Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2026р. №18648/26 заявнику направлено поштою копії судових рішень та виконавчі листи.

Отже, обставини, на які посилається заявник, не свідчать про об`єктивну неможливість отримання виконавчих документів, а лише відображають певну затримку в їх оформленні та направленні, яка на час вирішення цієї заяви вже усунута.

При цьому сам факт попереднього неотримання виконавчого листа не змінює змісту судового рішення, не розширює меж установленого ним обов`язку відповідача та не створює підстав для визнання протиправними дій відповідача в порядку статті 383 КАС України.

Більше того, за відсутності доказів пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання та перебігу відповідного виконавчого провадження посилання заявника на вичерпання механізмів примусового виконання є передчасними.

Відтак, наведені обставини не можуть бути самостійною підставою для задоволення заявлених вимог.

Стосовно визнання протиправними дій відповідача щодо невиконання рішення суду в частині стягнення судового збору суд зазначає, що з метою реалізації положень статті 1291 Конституції України Верховна Рада України прийняла Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі Закон - №1404-VIII) та Закон України від 05.06.2012 №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі - Закон №4901-VI).

Згідно з ч.2 ст.6 Закону №1404-VIІІ рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Закон №4901-VI встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом №1404-VIІІ, та особливості їх виконання.

За визначеною у ст.3 Закону №4901-VI процедурою виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом №1404-VIІІ, із заявою про виконання рішення суду разом із документами та відомостями, необхідними для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

За встановленими ч.4 ст.3 Закону №4901-VI правилами перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений постановою КМУ від 03.08.2011р. №845 у редакції постанови КМУ від 30.01.2013р. №45 (далі за текстом - Порядок №845)

За наведеними у ст.2 Порядку №845 визначеннями: безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Відповідно до п.24 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Згідно з п.31 Порядку №845 у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Як то указано у п.33 Порядку №845, у разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку.

Пунктом 47 Порядку №845 визначено, що безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Застосовуючи положення наведених вище норм права до установлених обставин спірних правовідносин, суд доходить до переконання про те, що національним законом України запроваджено безумовний та безальтернативний механізм виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів або бюджетних установ за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Суть згаданого механізму полягає у запровадженні Державою Україна безумовної гарантії виконання судових актів даної категорії органами Державної казначейської служби України поза волею суб"єктів владних повноважень - відповідачів та безвідносно до вжитих цими суб"єктами владних повноважень - боржниками за судовими рішеннями організаційно-правових заходів саме за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

При цьому, положення абз.2 ч.1 ст.382 КАС України (в частині обов`язковості судового контролю у формі зобов"язання суб"єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду) знаходяться у кореспонденції з положеннями абз.2 ч.3 ст.378 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ (в частині обов"язковості зміни способу і порядку виконання судового рішення з зобов"язання нарахувати і виплатити кошти на стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат) і стосуються виключно владних велінь судових актів стосовно обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг.

Підстав для поширення судового контролю у порядку ст.383 КАС України на інші виплати суд не знаходить, позаяк гарантія виконання судового рішення про стягнення коштів з державного органу запроваджена нормами Закону №4901-VI та деталізована приписами Порядку №845 і полягає у виконанні судових актів даної категорії органами Державної казначейської служби України поза волею суб"єктів владних повноважень - відповідачів та безвідносно до вжитих цими суб"єктами владних повноважень - боржниками за судовими рішеннями організаційно-правових заходів саме за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 72-78, 90, 211, 241-243, 249, 255, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 від 22.10.2026р. в частині визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по справі №200/10249/25 - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили з моменту підписання/прийняття; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дати прийняття.

Суддя А.В. Сліденко