Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
11 листопада 2026 р. Справа № 200/5672/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Харківського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" звернувся позивач із заявою, в якій просить суд змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №200/5672/25 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 05.07.2025 по 31.08.2026 в розмірі 69044.97 грн.
Заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення було надіслано позивачем Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд", що підтверджено наданою разом із заявою квитанцією.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області не надіслано заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Учасники справи (їх представники) в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином у відповідності до вимог ст. 126 КАС України.
Позивач просив суд розглядати заяву без його участі.
Відповідно до ч.2 ст. 378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно ч.9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд дійшов висновку про розгляд заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та подану позивачем заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
За змістом частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Порядок та підстави для зміни способу та порядку виконання судового рішення визначені статтею 378 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України слідує, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року у адміністративній справі №200/5672/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 204850015589 від 14.07.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 05.07.2025 року, зарахувавши до її загального страхового стажу період роботи з 30.03.1987 року по 14.12.1991 року.
Рішення суду набрало законної сили.
В листі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зазначено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі №200/5672/25 позивачу призначено пенсію з 05.07.2025 та проведено нарахування грошових коштів у розмірі 81145,97 грн. за період з 05.07.2025 по 31.08.2026 року. У травні 2026 на виконання рішення суду, у межах встановлених бюджетних асигнувань, позивачу нараховано до виплати 4945 гривень. У червні 2026 на виконання рішення суду, у межах встановлених бюджетних асигнувань, позивачу нараховано до виплати 7156 гривень. Станом на теперішній час залишок коштів, нарахованих на виконання рішення суду по справі № 200/5672/25, становить 69044.97 грн.
В заяві представник позивача просить суд встановивши новий спосіб виконання судового рішення: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 05.07.2025 по 31.08.2026 в розмірі 69044.97 грн.
Суд звертає увагу, що судовим рішенням по даній справі не було покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області жодних зобов`язань, оскільки цей пенсійний орган не був відповідачем по справі. Крім того, рішенням суду не було покладено обов`язку і на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нарахування чи виплати позивачу конкретної суми заборгованості з пенсії, судовим рішенням було зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, що і було зроблено, після чого пенсійну справу передано до пенсійного органу за місцем обліку позивача для виплати пенсії - до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що підтверджено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Відтак, зміна способу виконання вказаного рішення на стягнення конкретної суми заборгованості фактично призведе до зміни рішення суду по суті, виходу за межі позовних вимог та вирішення питання, яке не було предметом судового розгляду, що не передбачено положеннями статті 378 КАС України.
Суд звертає увагу на те, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
Так, у постанові від 24 грудня 2014 року у справі №21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема у постановах від 7 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі №130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі №817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі №295/16238/14-а.
За таких обставин відсутні правові підстави для зміни способу і порядку виконання рішення суду, оскільки заявлений спосіб виконання фактично змінює зміст судового рішення та виходить за межі вирішеного судом спору, тоді як на виконання рішення відповідачем здійснено саме ті дії, які були визначені його резолютивною частиною. Сам по собі факт проведення пенсійним органом розрахунку суми різниці пенсійних виплат та внесення її до Реєстру рішень, не свідчить про те, що питання стягнення такої суми було предметом судового розгляду та вирішене судом у справі.
Суд враховує, що виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та ефективний судовий захист, гарантованих статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положеннями КАС України. Водночас реалізація механізму, передбаченого статтею 378 КАС України, не може призводити до зміни суті судового рішення чи доповнення його новими вимогами, які не були предметом розгляду суду. За обставин цієї справи зміна способу виконання рішення шляхом стягнення конкретної суми фактично означала б вирішення питання щодо виплати заборгованості, яке судом при розгляді справи №520/11853/21 не досліджувалось та не вирішувалось.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Зважаючи на викладене, заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в порядку статті 378 КАС України не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. ст. 49, 241, 243, 248, 256, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Шевченко О.В.