Рішення № 141401481 у справі № 939/3938/25 від 11.11.2026

Справа № 939/3938/25

РІШЕННЯ

Іменем України

11 листопада 2026 року Бородянський районний суд

Київської області в складі:головуючої судді Маслової О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Бородянського районного суду Київської області із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 642851570 від 20.10.2022 у розмірі 20 451 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 20.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем в електронній формі укладено кредитний договір № 642851570, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 5 000 грн. Відповідач кредит не повернув, проценти за користування кредитом у повному обсязі не сплатив.

Право вимоги за кредитним договором первісний кредитор відступив Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», яке відступило його Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а останнє - позивачу. Заборгованість відповідача становить 20 451 грн, з яких 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15 451 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2025 справу передано на розгляд судді ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 06.03.2026 позовну заяву залишено без руху; після усунення недоліків ухвалою судді від 18.03.2026 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів у Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк». Копію ухвали про відкриття провадження доставлено до електронного кабінету відповідача 19.03.2026.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 08.09.2026 № 1826/0/15-26 суддю ОСОБА_2 звільнено з посади у відставку. На підставі розпорядження керівника апарату суду від 28.09.2026 № 405 справу за повторним автоматизованим розподілом передано судді Масловій О.А.

Ухвалою судді від 29.09.2026 справу прийнято до провадження, ухвалено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк для подання відзиву - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали, а для подання заперечення - не пізніше 29.10.2026. Копію ухвали доставлено до електронного кабінету відповідача 30.09.2026.

На виконання ухвали суду від 18.03.2026 АТ КБ «ПриватБанк» надав витребувану інформацію та виписку по рахунку відповідача за період з 20.10.2022 по 25.10.2022.

03.07.2026 представник відповідача - адвокат Ракітов О.В. подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що відповідач є внутрішньо переміщеною особою, тому відповідно до ст. 9-2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» проценти за кредитним договором не можуть нараховуватися, а відступлення права вимоги без згоди боржника заборонено; у період воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання (п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України); нарахування процентів можливе лише протягом строку дії кредитного договору. Разом із відзивом подано клопотання про поновлення строку на його подання, мотивоване тим, що про ухвалу про відкриття провадження відповідач дізнався від свого адвоката лише 02.07.2026.

07.07.2026 представник позивача - Кукса К.О. подала відповідь на відзив, у якій зазначила, що положення ст. 9-2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» не поширюються на кредитний договір, укладений 20.10.2022, проценти нараховано відповідно до умов договору, вимог про стягнення неустойки позивач не заявляв.

01.10.2026 представник позивача подала додаткові пояснення у справі, в яких підтримала позовні вимоги з наведених у позові та відповіді на відзив підстав.

Заперечення на відповідь на відзив відповідач не подав.

Вирішуючи клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву, суд виходить з такого. У зв`язку зі зміною складу суду справу прийнято до провадження судді Маслової О.А. ухвалою від 29.09.2026, якою відповідачу встановлено новий строк для подання відзиву - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Копію ухвали доставлено до електронного кабінету відповідача 30.09.2026, тож строк для подання відзиву закінчився 15.10.2026. Відзив представника відповідача на момент постановлення цієї ухвали вже перебував у матеріалах справи, тобто поданий до закінчення встановленого судом строку. Отже, строк на подання відзиву відповідач не пропустив, підстав для його поновлення немає, а відзив суд бере до уваги та оцінює наведені в ньому доводи.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

20.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір кредитної лінії № 642851570, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії з кредитним лімітом 12 400 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти за користування ним (п. 2.1 договору). Перший транш у сумі 5 000 грн надається одразу після укладення договору, орієнтовна дата його повернення - 19.11.2022 (п. 2.3 договору); перший транш надається шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 (п. 5.1.1, 5.2 договору).

Позичальнику надається дисконтний період кредитування строком 30 днів від дати отримання першого траншу (п. 3.1 договору), який може бути продовжений шляхом сплати всіх нарахованих процентів (п. 3.2, 3.3 договору). Договір діє протягом п`яти років, а в частині розрахунків - до повного їх виконання; позичальник має право користуватися кредитом до закінчення строку дії договору (п. 11.1, 11.2 договору).

За користування кредитом протягом дисконтного періоду проценти визначаються за базовою процентною ставкою 766,50 % річних, що становить 2,10 % на день (п. 8.3 договору), а у разі дострокового повернення кредиту до закінчення дисконтного періоду - за дисконтною процентною ставкою 186,15 % річних, що становить 0,51 % на день (п. 8.5.1 договору). Після закінчення дисконтного періоду проценти визначаються за ставкою 1 087,70 % річних, що становить 2,98 % на день від суми залишку кредиту (п. 8.4 договору), і сплачуються щоденно (п. 7.3.2 договору). Проценти нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування ним з першого дня надання траншу до дня закінчення строку дії договору (п. 8.10 договору). Процентні ставки є фіксованими (п. 8.2 договору).

Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV8H85G, відправленим 20.10.2022 о 21 год 24 хв та введеним того самого дня (розділ «Реквізити сторін» договору). Невід`ємною частиною договору є паспорт споживчого кредиту, підписаний позичальником 20.10.2022, та Правила надання грошових коштів у позику (п. 2.1, 14.1 договору).

За відповіддю АТ КБ «ПриватБанк», наданою на виконання ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_2 є фінансовим номером і міститься в анкетних даних відповідача, а 20.10.2022 на рахунок за цією карткою зараховано кошти в сумі 5 000 грн; у виписці по рахунку цю операцію відображено 20.10.2022 як «Viplata zaima Moneyveo» на суму 5 000 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості первісного кредитора відповідач здійснив платежі 22.11.2022 - 5 грн, 01.12.2022 - 5 грн, 08.12.2022 - 3 000 грн, 09.12.2022 - 35 грн, усього 3 045 грн, які зараховано в погашення процентів. Інших платежів відповідач не здійснював, доказів іншого суду не надано.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого додатковими угодами продовжено до 31.12.2024. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 208 від 20.12.2022 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 642851570 від 20.10.2022 на загальну суму 7 339 грн.

31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 31/0724-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 31.07.2024 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором на загальну суму 20 451 грн.

04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю. Відповідно до витягу з реєстру боржників та акта прийому-передачі реєстру боржників від 04.06.2025 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором на загальну суму 20 451 грн, з яких 5 000 грн - тіло кредиту, 15 451 грн - проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України), що застосовується до кредитних відносин в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 526 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України). Відповідно до ч. 3, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; акцепт може бути наданий, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону. Згідно зі ст. 12 цього Закону моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти зараховано на рахунок за платіжною карткою, емітованою на ім`я відповідача, реквізити якої зазначені в договорі. Отже, кредитний договір укладено в електронній формі з дотриманням вимог ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію», а первісний кредитор свій обов`язок з надання кредиту виконав. Відповідач факту укладення договору та отримання коштів не заперечував.

Розбіжність у написанні імені відповідача в документах позивача (« ОСОБА_3 », « ОСОБА_4 », «ОСОБА_5») не викликає сумнівів щодо особи боржника, оскільки його ідентифіковано за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_3 і датою народження, а відповідач не заперечував, що є стороною кредитного договору.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення договорів факторингу) за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Перехід права вимоги на кожному етапі підтверджено договорами факторингу та витягами з реєстрів прав вимоги (реєстру боржників), які містять дані саме кредитного договору № 642851570 від 20.10.2022 та відповідача. Договір факторингу № 28/1118-01 на момент підписання реєстру прав вимоги № 208 від 20.12.2022 був чинним, а право вимоги за кредитним договором на цей момент уже існувало. Договори факторингу відповідачем не оспорені й недійсними не визнані, тому відповідно до ст. 204 ЦК України є правомірними. Отже, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором.

Перевіряючи розмір заборгованості, суд виходить з такого. За період з 20.10.2022 по 19.11.2022 (дисконтний період) проценти нараховано за дисконтною ставкою 0,51 % на день: 5 000 грн х 0,51 % х 30 днів = 765 грн. Застосування первісним кредитором нижчої з передбачених договором ставок не погіршує становища відповідача. За період з 20.11.2022 по 18.03.2023 проценти нараховано за ставкою 2,98 % на день відповідно до п. 8.4 договору: 5 000 грн х 2,98 % х 119 днів = 17 731 грн. Усього нараховано процентів 18 496 грн, з яких відповідач сплатив 3 045 грн. Отже, заборгованість за процентами становить 15 451 грн, за тілом кредиту - 5 000 грн, а загалом - 20 451 грн. Після 18.03.2023 проценти не нараховувалися, неустойку (пеню, штраф), три проценти річних та інфляційні втрати позивач не нараховував і не заявляв.

Доводи відповідача про те, що на спірні правовідносини поширюється ст. 9-2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», суд відхиляє. Відповідно до ч. 6 цієї статті її положення щодо обмеження процентів, звільнення від відповідальності та заборони відступлення права вимоги без згоди боржника поширюються виключно на кредитні договори та договори позики, укладені до дати початку тимчасової окупації з позичальниками, які після цієї дати залишили своє місце проживання на тимчасово окупованій території, або до 14.04.2014 з позичальниками, які після цієї дати залишили своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції. З довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.02.2017 № 3226-1177 вбачається, що відповідач перемістився з м. Петрово-Красносілля Луганської області, тоді як кредитний договір він уклав 20.10.2022, тобто після переміщення. Отже, ні обмеження процентів, ні заборона відступлення права вимоги без згоди боржника на цей договір не поширюються.

Доводи відповідача про звільнення від відповідальності на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України суд відхиляє, оскільки ця норма звільняє позичальника від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, та від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені), а не від обов`язку повернути кредит і сплатити проценти за користування ним. Позивач заявив до стягнення лише тіло кредиту та проценти за користування кредитом, неустойка, три проценти річних та інфляційні втрати до стягнення не заявлені.

Доводи відповідача про нарахування процентів за межами строку дії договору суд також відхиляє. Строк дії кредитного договору становить п`ять років (п. 11.1 договору), а дисконтний період у 30 днів є лише періодом застосування пільгової ставки в межах строку кредитування, а не строком, після якого право кредитодавця нараховувати проценти припиняється. Проценти нараховано за період з 20.10.2022 по 18.03.2023, тобто в межах строку дії договору, за ставками, погодженими сторонами в п. 8.4, 8.5.1 договору. Тому правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, про припинення права кредитодавця нараховувати проценти після спливу строку кредитування нарахуванню процентів у цій справі не суперечить.

Доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав, наданий позивачем розрахунок не спростував.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивач заявив до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн, на підтвердження яких надав договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, укладений з Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», додаткову угоду № 25770743920 від 05.06.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Тараненка А.І. № 4956.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. З урахуванням ціни позову 20 451 грн, типовості та нескладності справи, розгляду її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також фактичного обсягу наданих послуг (вивчення документів, складання позовної заяви, адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів) суд дійшов висновку, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору є розмір витрат на професійну правничу допомогу 5 000 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Оскільки позов задоволено повністю, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 642851570 від 20.10.2022 у розмірі 20 451 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 11.11.2026.

Головуюча суддя Ольга МАСЛОВА