Ухвала № 141402265 у справі № 520/36356/26 від 09.11.2026

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09 листопада 2026 року Справа № 520/36356/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба, Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба (надалі - ХНУПС), Військової частини НОМЕР_1 (надалі - в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ХНУПС та в/ч НОМЕР_1 у межах установлених судом повноважень кожного щодо неналежного вирішення питання про нарахування і виплату капітану ОСОБА_1 підйомної допомоги у зв`язку із переміщенням на нове місце військової служби з АДРЕСА_1 до АДРЕСА_2 у лютому 2025 року;

- зобов`язати ХНУПС видати наказ, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення за новим місцем служби відповідно до п. 1- 3 Порядку № 45.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; […] немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (п. 4) […].

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Разом із цим у прохальній частині позову зазначено: «визнати протиправною бездіяльність ХНУПС та в/ч НОМЕР_1 у межах установлених судом повноважень кожного щодо неналежного вирішення питання про нарахування і виплату … підйомної допомоги».

Отже, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності є узагальненою вимогою, скерованою відразу до обох відповідачів, що суперечить п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У позовній заяві зазначено, що позивач «проходить кадрову військову службу за контрактом із 2010 року».

Всупереч ч. 4 ст. 161 КАС України докази на підтвердження проходження позивачем станом на час звернення до суду із даним позовом військової служби суду не надано (ані копій наказів стосовно прийняття, проходження, звільнення позивача з військової служби, ані копії військового квітка із відповідними записами).

Обставини проходження позивачем військової служби станом на час звернення до суду із даним позовом впливають, крім іншого, й на вирішення судом питання про дотримання/не дотримання позивача строку звернення до суду із даним позовом.

Так, згідно зі ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 5 наведеної статті для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Разом із цим в КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (в т.ч. грошового забезпечення) у разі порушення працедавцем законодавства про оплату праці.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Відповідно до абз. 1 ст. 3 Кодексу законів України про працю (надалі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, визначено:

працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч. 2 цієї статті (ч. 1);

із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч. 2).

Рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 (надалі - Рішення КСУ № 1-р/2025) визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) ч. 1 ст. 233 КЗпП в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

Крім іншого, у вказаному Рішенні Конституційний Суд України зазначив наступне:

"9. […] Конституційний Суд України вважає, що запровадження тримісячного строку для звернення працівника під час дії трудових відносин до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат обмежує гарантоване право особи на своєчасне одержання винагороди за працю та уможливлює невиконання роботодавцем обов`язку з оплати праці, зокрема у випадках, коли працівник звертатиметься до суду пізніше ніж через три місяці з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. […]

Законодавець, установлюючи тримісячний строк для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, не врахував, що зобов`язання щодо виплати винагороди за працю є триваючим, призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав працівника, гарантованих ст.ст. 43 і 55 Конституції України. Така законодавча конструкція ставить працівника, який перебуває у трудових відносинах, у менш захищене становище порівняно зі звільненим працівником, що суперечить принципу рівності та гарантії ефективного судового захисту.

Отже, установлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав, гарантованих ст. ст. 43 і 55 Конституції України, порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист, що суперечить ч. 1 ст. 8, ч. 7 ст. 43, ч. 1 ст. 55 Конституції України.[…]".

Враховуючи наведене, суддя позбавлена можливості встановити факт дотримання/не дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху […]. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу п`ятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 170, 171, 256, 294 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба, Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня отримання цієї ухвали шляхом надання суду:

- уточненої позовної заяви із уточненими позовними вимогами щодо кожного з відповідачів;

- доказів на підтвердження зазначеного у позові, а саме: доказів на підтвердження проходження військової служби станом на час звернення до суду із даним позовом.

Роз`яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута і що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Волгіна Н.П.