Ухвала № 141403322 у справі № 520/4651/26 від 11.11.2026

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання затвердження звіту про виконання судового рішення,

з питання зміни способу виконання судового рішення

11 листопада 2026 року справа № 520/4651/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши поданий звіт про виконання рішення суду в порядку статті 3822 КАС України за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, суб`єкт владних повноважень, орган публічної адміністрації, ГУ, Управління) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

04.08.2026 р. до суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням даного судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (боржника) - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 року у справі № 520/4651/26.

Аргументуючи ці вимоги заявник зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі №520/4651/26, яке набрало законної сили 28.05.2026, виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області лише частково, оскільки відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.01.2026 та нарахував відповідну заборгованість, однак не здійснив її фактичну виплату, внаслідок чого замість визначеного судовим рішенням розміру пенсії 32.692,29 грн позивачу продовжується виплата лише 28.128,34 грн. Незважаючи на звернення позивача та відкриття 03.07.2026 виконавчих проваджень №81398883 та №81398985, рішення суду в частині виплати належних сум залишається невиконаним, що свідчить про наявність об`єктивних ознак його неповного виконання та є достатньою підставою для встановлення судового контролю.

Ухвалою суду від 05.08.2026р. було прийнято до провадження заяву представника позивача від 04.08.2026р. про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №520/4651/26. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 5 днів від дати отримання цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду докази про організаційно-правові заходи, спрямовані на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2026р. у справі №520/4651/26.

Відповідач 11.08.2026р. подав до суду інформацію щодо виконання рішення суду від 15.04.2026р. та зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 р. по справі № 520/4651/26 головним управлінням в червні 2026 року проведено перерахунок пенсії з 01.01.2026 року без застосування понижуючих коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 з урахуванням раніше проведених платежів. За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії за період з 01.01.2026 року по 30.06.2026 в розмірі 27383 гривень 70 копійки та внесено до Реєстру судових рішень. Із визнанням Постанови № 821 протиправною та нечинною виникла прогалина та правова невизначеність у правовому регулюванні механізму фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду. Разом з тим обов`язок розпорядників бюджетних коштів застосовувати чинний пункт 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 4695 не скасований. Ураховуючи наведене, спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень може здійснюватися виключно у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, що передбачає прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного акта. Для вирішення питання щодо подальшого порядку виплати коштів, нарахованих органами Пенсійного фонду України на виконання судових рішень, Пенсійним фондом України листами від 10.06.2026 № 2800-030101-5/43074 та від 07.07.2026 № 2800-050203-5/51006 направлено відповідні запити до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України. Подальші заходи щодо виділення коштів із Державного бюджету на фінансування виконання вказаного судового рішення від діяльності головного управління не залежать, у зв`язку з чим неможливо зазначити строк виконання судового рішення у повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.08.2026р. заяву представника ОСОБА_1 від 04.08.2026р. про встановлення судового контролю було задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом трьох місяців з дня отримання копії даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суд від 15.04.2026р. по справі №520/4651/26 в частині виплати донарахованої пенсії у сумі 27.383,70 грн. Заяву в решті вимог - залишено без задоволення.

Відповідач 09.11.2026р. подав до суду звіт про виконання судового рішення, у якому зазначив, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 р. по справі № 520/4651/26 головним управлінням в червні 2026 року проведено перерахунок пенсії з 01.01.2026 року без застосування понижуючих коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 з урахуванням раніше проведених платежів. За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії за період з 01.01.2026 30.06.2026 у розмірі 27383.70 грн., яку внесено до Реєстру судових рішень. Після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду дані з електронної підсистемі ПВП ДКГ «Військові пенсії» інтегровано до підсистеми Реєстр судових рішень. Розмір пенсії з 01.07.2026 з урахуванням перерахунку становить 32692,29 грн., з якого до виплати - 28128,34 грн., а поточний облікований борг за період з 01.07.2026 по 31.10.2026 становить 18255 гривень 80 копійок. Відповідач стверджує, що вжив усіх залежних від нього заходів для повного виконання судового рішення, зокрема звернувся до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів, однак подальша виплата заборгованості залежить від наявності бюджетних асигнувань та фінансування, на які він не може впливати. Посилаючись на відсутність умисного ухилення від виконання рішення та достатність вжитих заходів, відповідач просить прийняти звіт про виконання судового рішення, а в разі його неприйняття - звільнити керівника Головного управління від сплати штрафу.

Вирішуючи юридичну долю поданих процесуальних документів, суд виходить з таких підстав та мотивів.

У межах даної справи позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування з 01.01.2026 до виплаченої пенсії ОСОБА_1 коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану"; 2) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 01.01.2026 перерахунок та виплату пенсії для ОСОБА_1 без обмеження граничного розміру та без застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2026р. даний позов було задоволено. З виходом за межі позову було визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області з приводу обчислення пенсії ОСОБА_1 до виплати з 01.01.2026р. із застосуванням понижуючих коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання - АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з 01.01.2026р. без застосування понижуючих коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778 з урахуванням раніше проведених платежів. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з приводу обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 до виплати станом на 01.01.2026р. сумою - 30.747,09 грн. Зобов"язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання - АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з 01.01.2026р. в частині основного розміру пенсії, в частині щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713, в частині індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 16.02.2022р. №118, в частині індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 24.02.2023р. №168 у межах 1.500,00грн., в частині індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 23.02.2024р. №185 у межах 1.500,00грн, в частині індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 25.02.2025р. №209 у межах 1.500,00грн, в частині збільшення основного розміру пенсії (25%) та підвищень як особі з інвалідністю 3 гр. внаслідок війни без обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI та без обмежень сумою - 30.747,09 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2026р. рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2026р. по справі №520/4651/26 було залишено без змін.

Отже, предметом розгляду у справі №520/4651/26 є управлінське волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу нарахування та виплату пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 №1778, без обмежень, запроваджених ст.2 розділу І і п.2 розділу ІІ Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011р. №3668-VI та без обмежень сумою - 30.747,09 грн.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішення суду набрало законної сили 28.05.2026 р. та 30.06.2026р. позивач отримав виконавчі листи по даній справі.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 03.07.2026р. було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №81398883 та №81398985 за виданими виконавчими листами.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.07.2026 року №2000-0510-5/125416 та доданого до нього розрахунку, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду проведено перерахунок пенсії з 01.01.2026 без застосування понижуючих коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 № 1778 з урахуванням раніше проведених платежів, згідно постанови КМУ від 14.07.2021 № 713, в частині індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 16.02.2022 № 118, в частині індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 24.02.2023р. № 168 у межах 1500,00 грн., в частині індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 23.02.2024р. № 185 у межах 1500,00 грн., в частині індексації пенсії у порядку постанови КМУ від 25.02.2025 № 209 у межах 1500,00 грн., в частині збільшення основного розміру пенсії (25%) та підвищень як особі з інвалідністю 3 гр. внаслідок війни без обмежень, запроваджених ст. 2 розділу І і п.2 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. №3668-VI та без обмежень сумою - 30747 гривень 09 копійок. За результатом перерахунку нараховано різницю в пенсії за період з 01.01.2026 по 30.06.2026 у розмірі 27383,70 грн. та включено до Реєстру судових рішень. Перерахований розмір пенсії з 01.07.2026 становить 32692,29 грн., з якого до виплати - 28128,34 грн., а поточний борг за зазначений період - 4563,95 грн. обліковано в Реєстрі судових рішень.

До установлених обставин справи підлягають застосуванню згадані вище норми права.

Виконання постановлених судових актів в адміністративних справах гарантовано ст.55, п.9 ч.1 ст.129, ст.1291 Конституції України, ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних 1950 року, ч.2 ст.13 від 02.06.2016р. №1402-VIII Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч.2 ст.14, ч.1 ст.370, ч.2 ст.372 КАС України.

Статтею 3811 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.3811); суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-3823 і 383 цього Кодексу (ч.2 ст.3811).

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.382 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ у спорах тієї категорії, що є предметом розгляду у цій справі, суд у разі подання позивачем відповідного процесуального документа повинен безальтернативно обтяжити суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов"язком подати звіт про виконання судового рішення.

Суд бере до уваги, що виконання постановлених судових актів в адміністративних справах гарантовано ст.55, п.9 ч.1 ст.129, ст.129-1 Конституції України, ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних 1950 року, ч.2 ст.13 від 02.06.2016р. №1402-VIII Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч.2 ст.14, ч.1 ст.370, ч.2 ст.372 КАС України.

У силу застереження спеціальної норми процесуального закону - абз.2 ч.3 ст.378 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Дана норма знаходиться у кореспонденції з ч. 9 ст. 3823 КАС України, відповідно до якої суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

Суд повторює, що ухвалою суду від 12.08.2026р. встановлено судовий контроль за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суд від 15.04.2026р. по справі №520/4651/26 в частині виплати донарахованої пенсії у сумі 27.383,70 грн. Заява представника позивача від 04.08.2026р. про встановлення судового контролю в решті вимог була залишена без задоволення.

Наразі борг у розмірі - 27.383,70грн заявнику не виплачений, що визнається суб"єктом владних повноважень.

Указаний борг існує понад 2 місяці від події набрання законної сили судовим актом у справі №520/4651/26.

Суд відмічає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 23.06.2021р. у справі №520/13014/2020 вимога про стягнення заборгованості не дублює вимогу про зобов`язання нарахувати і виплатити заборгованість, ці вимоги є двома різними способами захисту порушеного права, які передбачають відмінний механізм виконання судових рішень; списання коштів за судовими рішеннями, боржником за якими є державний орган, відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Закону України від 05.06.2012р. №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", можливе у тому випадку, коли способом захисту порушеного права є вимога про стягнення коштів.

До того ж, у контексті застосування до спірних правовідносин принципу юридичної визначеності як невід"ємної складової проголошеного ст.8 Конституції України верховенства права, суд доходить до переконання про те, що застосування такого способу захисту як стягнення заборгованості (стягнення коштів за боргом) у публічно-правових спорах може бути застосовано виключно у тому випадку, коли матеріали справи містять достатній обсяг об"єктивних даних, котрі поза розумним сумнівом доводять той факт, що майбутня подія виплати коштів позивачу з урахуванням обмеженості наданих у розпорядження суб"єкту владних повноважень публічних фінансових ресурсів об"єктивно не здатна призвести до погіршення правового становища інших громадян - отримувачів поточних грошових платежів.

З огляду на зміст абз.2 ч.3 ст.378 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ (який не передбачає ймовірності жодного розсуду суду та виключає правомірність установлення будь-яких обставин, окрім: категорії спору; набрання судовим актом законної сили; тривалості існування боргу) та на підтверджені матеріалами справи обставини існування боргу у відносинах із перерахунку пенсії понад два місяці з дня набрання законної сили відповідним судовим актом суд вважає за необхідне змінити спосіб виконання рішення суду.

Окрім того, відповідно до частин 1 і 2 ст. 3823 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 3821 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Також ч. 5 ст. 3823 КАС України передбачено, що якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

За повідомленими Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області обставинами, з урахуванням доданих до матеріалів справи доказів, суд вважає, що відповідач у цій справі вживає достатні заходи для виконання судового рішення в межах наданих йому повноважень, а невиконання рішення суду обумовлене відсутністю бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень, а також відповідного порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Як передбачено ч. 2 ст. 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

За приписами ч.ч. 3-4 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Згідно з ч. 10 ст. 382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 11 ст. 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

За правовою позицією сторони відповідача, Головним управлінням було вчинено необхідні дії, спрямовані на виконання судового рішення, та вжито всіх можливих та залежних від нього заходів щодо виконання судового рішення. Подальші заходи щодо виділення коштів із Державного бюджету на фінансування виконання вказаного судового рішення від діяльності головного управління не залежать, у зв`язку з чим неможливо зазначити строк виконання судового рішення у повному обсязі. Ситуація зумовлена дефіцитом бюджетних призначень на фінансування таких виплат у загальнодержавному масштабі. Враховуючи викладене, Головне управління не може визначити орієнтовні строки повного виконання судового рішення в частині виплати всієї суми заборгованості, оскільки виплата напряму залежить від виділених бюджетних асигнувань та враховуючи принцип пропорційності виплати коштів кількості проведених перерахунків на виконання судових рішень. Отже, з урахуванням вище зазначеного, Головним управлінням здійснено усі можливі дії для повного та належного виконання судового рішення в межах наданих повноважень, керівником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснені достатні та вичерпні дії, які спрямовані на виконання судового рішення в повному обсязі.

Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Однак, специфіка застосування цієї міри юридичної відповідальності полягає у тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту.

Суд вважає, що накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу у порядку ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини у діянні особи, тобто умисного невиконання рішення суду, недобросовісності у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду (постанова Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19).

Суд відмічає, що запроваджена законодавцем у ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ міра юридичної відповідальності у вигляді стягнення штрафу з керівника відповідача - суб"єкта владних повноважень за невиконання рішення суду (у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за правовою природою, характером, спрямованістю, призначенням та підставою застосування є цілком ідентичною до аналогічної міри юридичної відповідальності, запровадженої законодавцем для суб"єкта владних повноважень - боржника у виконавчому провадженні із правовим статусом юридичної особи публічного права у приписах ч.2 ст.63, ч.3 ст.63, ч.1 ст.75, ч.2 ст.75 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII "Про виконавче провадження" (штраф у сумі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Поряд із тим, ч.5 ст.3823 КАС України передбачено право суду зменшити штраф або ж взагалі звільнити від його сплати за невиконання судового рішення у частині здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо) у разі подання боржником доказів вжиття його керівником всіх необхідних заходів для виконання рішення суду.

При цьому, ця міра юридичної відповідальності у вигляді штрафу застосовується не до суб"єкта владних повноважень, який є учасником спірних правовідносин, а до іншого суб`єкта права - керівника суб"єкта владних повноважень і штраф підлягає сплаті за рахунок власного майна фізичної особи - громадянина, а не за рахунок фінансових активів суб"єкта владних повноважень.

Також суд зауважує, що розмір штрафу згідно ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ у даному конкретному випадку є явним та очевидним втручанням у право керівника суб"єкта владних повноважень на мирне володіння майном у розумінні ст.1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини та основоположних 1950 року, а ухвала про зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення за правилами ст.382-3823 КАС України є обов"язковою процедурною передумовою для вирішення питання про накладення згаданого штрафу.

Розмір юридичної відповідальності за ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ (від 20 до 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) є явно та очевидно неспівмірним з максимальним розміром юридичної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за ст.382 Кримінального кодексу України (ч.2 ст.382 Кримінального кодексу України - штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до п.5 підрозділу 1 Розділу XX Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України для відповідного року)).

Тож станом на 01.01.2026р. за вчинення одного і того ж самого діяння (невиконання рішення адміністративного суду) мінімальний розмір штрафу за ч.3 ст.3833 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (66.560,00грн. = 3.328,00грн. згідно з абз.4 ст.7 закону України від 03.12.2025р. №4695-ІХ "Про Державний бюджет України на 2026 рік" * 20) більш як 3,91 разів перевищує максимальний розмір штрафу за ст.382 Кримінального кодексу України (17.000,00грн. = 17,00грн. * 1000), що кваліфікується судом у якості невиправданого втручання у мирне володіння приватним майном керівником суб"єкта владних повноважень у розумінні ст.1 Першої протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відтак, з урахуванням установлених обставин справи, обсягу досліджених доказів та змісту згаданих вище норм матеріального і процесуального права, суд доходить висновку, що на даний час відсутні правові підстави для застосування до керівника суб"єкта владних повноважень - ГУ ПФУ в Харківській області заходу процесуального примусу у вигляді штрафу згідно з ч.3 ст.3823 КАС України через відсутність у матеріалах справи достатнього обсягу доказів наявності вини керівника суб"єкта владних повноважень у невиконанні рішення суду, а також відсутності доказів невчинення керівником суб"єкта владних повноважень достатнього обсягу організаційно-правових заходів, спрямованих на створення умов для виконання судового акту.

Суд нагадує, що предмет спору та відповідно постановлений у такому спорі судовий акт стосується вчинення суб"єктом владних повноважень двох окремих управлінських волевиявлень, а саме: 1) вчинення у межах спірних правовідносин управлінського волевиявлення з приводу обчислення пенсії до виплати у належному розмірі (рівно до вчинення управлінського волевиявлення з приводу перерахунку пенсії); 2) вчинення у межах спірних правовідносин управлінського волевиявлення з приводу виплати пенсії за минулі періоди.

Управлінське волевиявлення суб"єкта владних повноважень з приводу порядку та умов виплати пенсії після фізичного виконання постановленого судом акту (тобто виплати поточних платежів) не є елементом спірних правовідносин, позаяк може бути вчинено у часі поза межами спірних правовідносин.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У межах спірних правовідносин судом було надано захист праву заявника стосовно отримання пенсії у належному розмірі з моменту вчинення суб"єктом владних повноважень оскарженого волевиявлення до моменту подання позову до суду.

Подальші правовідносини з приводу обчислення та виплати пенсії в майбутніх відносно події звернення заявника до суду календарних місяцях ані до предмету спору, ані предмету доказування у розумінні ч.2 ст.73 КАС України не входять, позаяк виникли не у межах спірних правовідносин, а вже після фізичного виконання суб"єктом владних повноважень відповідного рішення суду.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем здійснено нарахування належної позивачу суми пенсії (тобто судовий акт виконано в частині нарахування пенсії), а також вжито реальних організаційних та фінансових заходів, спрямованих на забезпечення виконання судового рішення. Залишок невиплачених коштів, нарахованих на виконання рішення суду в частині боргу становить - 27.383,70 гривень.

Водночас фактичне перерахування грошових коштів залежить від надходження відповідних бюджетних асигнувань від вищого органу фінансового забезпечення, на які відповідач не має безпосереднього впливу, оскільки не є розпорядником бюджетних коштів, а тому об`єктивна затримка у виплаті грошових коштів зумовлена відсутністю фінансування з державного бюджету, а не умисними або недобросовісними діями посадових осіб відповідача.

За таких умов, суд доходить до переконання про відсутність у справі доказів наявності вини керівника ГУ ПФУ в Харківській області, доказів умисного ухилення цього суб"єкта права від виконання судового рішення чи доказів недобросовісної поведінки керівника суб"єкта владних повноважень.

Підтверджений матеріалами справи факт вчинення керівником суб"єкта владних повноважень дій, спрямованих на забезпечення виконання рішення суду виключає можливість застосування до штрафу у порядку ч.3 ст.3823 КАС України, у зв`язку з чим клопотання позивача про накладення штрафу підлягає залишенню без задоволення.

Суд вважає, що положення абз.2 ч.3 ст.378 КАС України у редакції закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ містять імперативні приписи, у силу яких існування боргу у понад 2 місяці з набрання законної сили судовим актом у спорі з приводу нарахування і виплати пенсії є безальтернативною підставою безвідносно до будь-яких інших факторів та правової позиції сторони позивача на зміну способу виконання означеного судового акту з зобов"язання виплати кошти на стягнення коштів.

Тож, суд вважає за можливе відхилити звіт про виконання судового рішення без установлення нового строку для подання звіту, згідно з ч.5 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ звільнити керівника суб"єкта владних повноважень від штрафу у порядку ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ (бо приєднані до справи докази містять об"єктивні дані про фактичне виконання суб"єктом владних повноважень постановленого судового акту у межах фізичних можливостей), зміни спосіб виконання постановленого судового акту на стягнення коштів із суб"єкта владних повноважень, припинити раніше установлений судовий контроль, оскільки зміна способу виконання судового акту - спонукання суб"єкта владних повноважень до виплати боргу на спосіб виконання судового акту - стягнення боргу за приписами Закону України від 05.06.2012р. №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" зумовлює обтяження обов"язком подальшого примусового виконання судового акту не відповідача у справі - терорган системи ПФУ, а відповідного суб"єкта владних повноважень системи Державної казначейської служби України.

При розгляді заяви про зміну способу виконання судового акту, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), вичерпно реалізував існуючі правові механізми з`ясування об`єктивної істини; надав розгорнуту оцінку усім юридично значимим факторам та обставинам об"єктивної дійсності; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

Решта доводів сторін окремій детальній оцінці у тексті судового акту не підлягає, позаяк не впливає на правильність розв`язання спору по суті.

Керуючись ст. ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 166-167, 241-243, 248, 256, 295, 378, 3822 - 3823 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

1.У прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.11.2026р. у справі №520/4651/26 - відмовити.

2.Звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від накладення штрафу у порядку ч.3 ст.3823 КАС України у редакції Закону України від 21.11.2024р. №4094-ІХ за невиконання рішення суду від 15.04.2026р. у справі №520/4651/26.

3. Змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2026р. у справі №520/4651/26.

4.Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження - майдан Свободи, буд. 5, Держпром 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022; ідентифікаційний код 14099344) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 ; зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_2 ) 27.383,70 грн (двадцять сім тисяч триста вісімдесят три гривні 70 копійок) боргу з виплати пенсії за період 01.01.2026р.-30.06.2026р.

5.Припинити судовий контроль у порядку ст.382 КАС України, установлений згідно з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2026р. у справі №520/4651/26.

6.Роз"яснити, що ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дати прийняття.

Суддя А.В. Сліденко