Рішення № 141403679 у справі № 495/10255/26 від 10.11.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року Справа № 495/10255/26

Номер провадження 2-о/495/286/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі

головуючого судді Мишка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Гасанзаде М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгороді-Дністровському Одеської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , Заінтересовані особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи в особливих обставинах,

ВСТАНОВИВ:

09.11.2026 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла заява адвоката Дьоміної Тетяни Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 , Заінтересовані особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи в особливих обставинах.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

ОСОБА_1 , є сином військовослужбовця Збройних Сил

України - солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 16.08.2007 року. Батько Заявника ОСОБА_2 , був призваний на військову службу за мобілізацією 12.12.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 та проходив службу на посаді кулеметника 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 7 стрілецької роти НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_3 . Відповідно до Сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1899 від 30.03.2026 року, батько Заявника вважався зниклим безвісти з 22.03.2026 року в ході

бойових дій поблизу н.п. Степанівка Іллінівської сільської громади Краматорського району Донецької області. Також, за цим фактом було відкрито кримінальне провадження № 12026162160000513 від 12.06.2026 за ч. 1 ст. 115 КК України. Водночас, згідно з Актом службового розслідування та Наказом командира військової частини НОМЕР_3 № 1066/нод від 08.04.2026 року «Про обставини зникнення безвісти за особливих обставин…», було достеменно встановлено факт його загибелі. Зокрема, у Наказі зазначено, що 22.03.2026 близько 17:13 під час виконання бойового завдання біля н.п. Степанівка Краматорського району, переміщуючись на

ВП «КАРПАЧО», внаслідок підриву на міні невстановленого типу солдат ОСОБА_2 отримав поранення, несумісні з життям. Йому невідкладно було надано першу медичну допомогу, яка не дала результатів. Очевидцями та свідками його загибелі на полі бою стали його товариші по службі: солдат ОСОБА_3 та молодший сержант ОСОБА_4 . Через загрозу життю особового складу та складну оперативно-тактичну обстановку на лінії зіткнення, евакуація тіла загиблого батька з поля бою до цього часу не була здійснена. Оскільки тіло загиблого перебуває на території, де велись інтенсивні бойові дії, органи РАЦС не можуть видати свідоцтво про смерть на загальних підставах (без медичного свідоцтва про смерть). Встановлення факту смерті в судовому порядку необхідно Заявнику для реалізації прав, пов`язаних із оформленням спадщини, отриманням передбачених законом соціальних пільг та допомоги від держави як члену сім`ї загиблого військовослужбовця.

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.11.2026 відкрито провадження по справі в порядку окремого провадження та призначено судове засідання на 10.11.2026 року.

У судове засідання представник заявника ОСОБА_1 адвокат Дьоміна Т.І. не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, просила заяву задовольнити.

Представники заінтересованих осіб у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини встановлені судом

Заявник ОСОБА_1 , є сином військовослужбовця Збройних Сил

України - солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується його Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 16.08.2007 року.

Батько Заявника - ОСОБА_2 , був призваний на військову службу за мобілізацією 12.12.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 та проходив службу на посаді кулеметника 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 7 стрілецької роти НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_3 .

Відповідно до Сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1899 від

30.03.2026 року, батько Заявника вважався зниклим безвісти з 22.03.2026 року в ході бойових дій поблизу н.п. Степанівка Іллінівської сільської громади Краматорського району Донецької області.

Також за цим фактом було відкрито кримінальне провадження № 12026162160000513 від 12.06.2026 за ч. 1 ст. 115 КК України.

Водночас, згідно з Актом службового розслідування та Наказом командира

військової частини НОМЕР_3 № 1066/нод від 08.04.2026 року «Про обставини зникнення безвісти за особливих обставин…», було достеменно встановлено факт його загибелі. Зокрема, у Наказі зазначено, що 22.03.2026 близько 17:13 під час виконання бойового завдання біля н.п. Степанівка Краматорського району, переміщуючись на ВП «КАРПАЧО», внаслідок підриву на міні невстановленого типу солдат ОСОБА_2 отримав поранення, несумісні з життям. Йому невідкладно було надано першу медичну допомогу, яка не дала результатів. Очевидцями та свідками його загибелі на полі бою стали його товариші по службі: солдат ОСОБА_3 та молодший сержант ОСОБА_4 .

Через загрозу життю особового складу та складну оперативно-тактичну

обстановку на лінії зіткнення, евакуація тіла загиблого батька з поля бою до

цього часу не була здійснена.

Оскільки тіло загиблого перебуває на території, де велись інтенсивні бойові дії, органи РАЦС не можуть видати свідоцтво про смерть на загальних підставах (без медичного свідоцтва про смерть).

Встановлення факту смерті в судовому порядку Заявнику необхідно для реалізації прав, пов`язаних із оформленням спадщини, отриманням передбачених законом соціальних пільг та допомоги від держави як члену сім`ї загиблого військовослужбовця.

Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду

Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно п. п. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституціїта законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Як роз`яснено у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року № 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Згідно п.п.1, 2 ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території (ч.1 ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»)

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.

Тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст.ст.1;4ч.2Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Зазначене місце смерті є тимчасово окупованою територією України, визначеною Законом України від 15.04.2014 №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; наказ Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" 28.02.2025 3376 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786.

Згідно п.п.1, 2, 3ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно з вимогами ч.1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»підставою для про ведення державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Відповідно ч. 5 ст. 317 ЦПК України та в порядку ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», копія судового рішення про встановлення факту смерті невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи. Згідно ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 319 ЦПК України дане рішення є підставою для державної реєстрації смерті громадянина України ОСОБА_2 .

Висновки за результатами розгляду справи

При викладених обставин, дослідивши усі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява ОСОБА_1 , Заінтересовані особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи в особливих обставинах є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.259,265,315-317,319 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , Заінтересовані особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , Білгород-Дністровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи в особливих обставинах - задовольнити.

Встановити факт смерті військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на тимчасово окупованій території України ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме в ході бойових дій поблизу н.п. Степанівка Іллінівської сільської громади Краматорського району Донецької області під час виконання бойових завдань у складі підрозділу Військової частини НОМЕР_3 , в умовах введення воєнного стану в Україні.

Вказане рішення є підставою для державної реєстрації смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_5 на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, а саме: в ході бойових дій поблизу н.п. Степанівка Іллінівської сільської громади Краматорського району Донецької області.

Допустити негайне виконання судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Одеського апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 10.11.2026 року.

Суддя Віталій МИШКО