Рішення № 141404151 у справі № 441/2332/26 від 11.11.2026

441/2332/26 2/441/1547/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

11.11.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - Ференц О.І.

за участю секретаря судових засідань - Пеленської Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП. Просить стягнути з відповідача на користь позивача 39493 грн. 19 коп. завданих збитків та судові витрати. В обґрунтування позову покликається на те, що 16.01.2024 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 2131Га4к3, за яким було застраховано транспортний засіб марки «Skoda Kodiaq», р.н. НОМЕР_1 . 07.09.2024 року о 15.35 год на вул. Личаківська, 223 у м. Львові сталася ДТП за участю застрахованого транспортного засобу та транспортного засобу марки «Skoda Octavia», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 30.09.2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні цієї ДТП. Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № ARX4250138 від 27.09.2024 року, страхового акту № ARX4362393 від 07.01.2025 року та умов Договору страхування розмір страхового відшкодування склав 145693 грн. 57 коп., які було виплачено ОСОБА_2 . На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» згідно полісу № ЕР219619727, ліміт відповідальності 160000 грн., франшиза 0 грн. Позивач звернувся до ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, однак їм було виплачено лише 106200 грн. 38 коп. з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0.4257, який було застосовано до складових, що підлягають заміні відповідно до рахунку № ДПС-003812 від 16.09.2024 року. З огляду на наведене, з урахуванням положень ст.1194 ЦК України, у зв`язку з недостатністю страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди винувата особа має сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, у позовній заяві клопотала про розгляд справи у її відсутності (а.с.7).

Відповідач в судове засідання не з`явився, 11.11.2026 року подав письмову заяву про визнання позову, розгляд справи просив проводити у його відсутності.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 07.09.2024 року на вул. Личаківська, 223 у м. Львів відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки «Skoda Octavia», р.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 та «Skoda Kodiaq», р.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , як наслідок автомобіль марки «Skoda Kodiaq», р.н.з. НОМЕР_1 , пошкоджено, заподіяно майнових збитків.

Постановою судді Личаківського районного суду м. Львова від 30.09.2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а.с. 13).

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Skoda Octavia», р.н.з. НОМЕР_4 , була застрахована у ПрАТ «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 219619727 з лімітом страхової суми за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 160000 грн. (а.с. 39).

На момент ДТП автомобіль «Skoda Kodiaq», р.н.з. НОМЕР_1 , був застрахований на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 2131Га4к3 (а.с. 29).

Відповідно до Страхового акту № ARX4250138 від 27.09.2024, розрахунку страхового відшкодування, рахунку-фактури № ДПС-003812 від 16.09.2024, Страхового акту № ARX4362393 від 07.01.2025 року, розрахунку додаткової суми страхового відшкодування, рахунку-фактури № ДПС-005457 від 30.12.2024 року та умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 2131Га4к3 від 16.01.2024 року розмір страхового відшкодування склав 145693 грн. 57 коп. (а.с. 15-20).

Згідно платіжної інструкції № 1088328 від 30.09.2024 року АТ «СК «АРКС» перераховано ДП «Автотрейдінг-Львів» 134718 грн. 07 коп. страхового відшкодування згідно акту № ARX4250138, ОСОБА_2 за рахунком № ДПС-003812 від 16.09.2024, а згідно платіжної інструкції № 1108961 від 08.01.2025 року сплачено ДП «Автотрейдінг-Львів» 10975 грн. 50 коп. страхового відшкодування згідно акту № ARX4362393, ОСОБА_2 згідно рахунку № ДПС-003812 від 16.09.2024 (а.с.11). Тобто позивачем було сплачено в сумі 145693 грн. 57 коп. страхового відшкодування.

25.10.2024 представник позивача звернувсь до ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАН ГРУП» із заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 134718 грн. 07 коп., а 07.03.2025 року із заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 10975 грн. 50 коп. (а.с.40).

12.11.2024 року ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАН ГРУП» виплатило АТ «СК «АРКС» 95224 грн. 88 коп. страхового відшкодування згідно Страхового акту № 24[телефон приховано] від 12.11.2024 року, а 17.03.2025 року 10975 грн. 50 коп. страхового відшкодування згідно Страхового акту № 24[телефон приховано]-1 від 14.03.2025 року (а.с.41).

За таких обставин сума збитків, які залишились невідшкодованими становить 39493 грн. 19 коп. (145693.57-(95224.88+10975.50)).

Позивач 09.09.2025 звертався із претензією до ОСОБА_1 про відшкодування недоплаченої суми завданих збитків, однак така претензія залишена без реагування (а.с. 10).

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Відповідно до частини першої статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступник) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Частиною першою статті 14 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 1191ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов.

Згідно зі статтею 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 року № № 755/18006/15-ц прийшла до наступного висновку. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком замість завдавача шкоди. За умов, передбачених у ст. 1191 ЦК України, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Натомість, згідно зі статтями 993 ЦК України та 108 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування (суброгація).

Статтями 26, 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Встановивши, що вартість майнового збитку, завданого пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_1 , перевищує стягнутий на користь позивача розмір страхового відшкодування, суд доходить до висновку, що з відповідача як винної особи на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром завданих збитків та стягнутим страховим відшкодуванням.

Верховний Суд в постановах від 13 травня 2019 року (справа №522/538/17), від 18 вересня 2019 року у справі № 750/12904/16-ц (провадження № 61-32322св18) прийшов до аналогічних висновків.

Частиною 1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» визначено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_3 визнав позов до початку розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір», є підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1664 грн.

Іншу частину сплаченого судового збору слід стягнути з відповідача в користь позивача.

Керуючись ст. 12, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912) 39493 (тридцять дев`ять тисяч чотириста дев`яносто три) гривні 19 коп. заподіяної внаслідок ДТП шкоди та судовий збір в розмірі 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн., а всього 41157 (сорок одну тисячу сто п`ятдесят сім) грн. 19 коп.

Повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову згідно платіжного доручення № 1238462 від 04.09.2026, що становить 1664 (одну тисячу шістсот шістдесят чотири) грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ференц О.І.