Рішення № 141404286 у справі № 947/35633/26 від 10.11.2026

Справа № 947/35633/26

Провадження № 2/947/7946/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2026 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

за участю секретаря - Коростій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), третя особа: Одеська товарна біржа (65000, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140А), про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та просить суд ухвалити рішення, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 16190 від 15.08.1996, а саме квартири за номером АДРЕСА_2 , що складається з трьох кімнат житловою площею 39,4 кв.м, загальною площею 67,6 кв.м., укладений між ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності №13-579 від 29.01.1996 року, посвідченої Першою державною нотаріальною конторою м. Одеса від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на Одеській товарній біржі 15.08.1996 року, зареєстрований Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації 20.08.1996 року за реєстраційним № 114, стр. 180 в кн. 191пр. При цьому позивачка посилається на те, що оскільки правовстановлюючий документ на квартиру (договір купівлі-продажу) не посвідчений нотаріально та у зв`язку з тим, що продавцем була неповнолітня особа, від імені якої діяв її законний представник та особа, від імені якої діяв представник на підставі довіреності - статус(членство) якої в договорі не визначений, чим не враховано вимоги статті 15 Закону України «Про товарну біржу» № 1956-II від 10.12.1991 року, позивачка не може розпоряджатися належною їй квартирою та не має можливості здійснити державну реєстрацію свого права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, отримати належне документальне підтвердження державної реєстрації такого права, а тому вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Представник позивача - адвокат Нарижняк В.А. надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач до судового засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, в зв`язку з чим, зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

3-я особа: представник Одеської товарної біржі не з`явився, повідомлявся.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 15 серпня 1996 року на Одеській Товарній біржі між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_1 з другої сторони, було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна №16190, за умова якого ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності №13-579 від 29.01.1996 року, посвідченої Першою державною нотаріальною конторою м. Одеса від імені ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 придбала квартиру за номером АДРЕСА_2 , що складається з трьох кімнат житловою площею 39,4 кв.м, загальною площею 67,6 кв.м.

Умови договору сторонами цілком виконані: покупець цілком сплатив вартість вищезазначеної квартири, а продавець одержав за продану квартиру обумовлену суму грошей, знявся з реєстраційного обліку за вказаною адресою і ніяких претензій матеріального характеру не пред`являв.

Зазначений договір купівлі-продажу було зареєстровано в КП «ОМБТІтаРОН» 20.08.1996, реєстраційний номер № 114, стр. 180 в кн. 191пр.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, на момент укладання Договору купівлі-продажу вказаної квартири був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до умов якого договори, оформлені товарною біржею, визнавались дійсними, а сам правочин було вчинено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства. В подальшому до ЦК Української РСР 1963 року були внесені зміни, відповідно до яких угоди щодо відчуження нерухомого майна підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. Відсутність належних правовстановлюючих документів на квартиру, на думку суду, істотним чином порушує право власності позивачів, яке підлягає судовому захисту.

Згідно з положень ч. 2 ст. 47 ЦК Української РСР 1963 року, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Аналогічне за змістом положення містить ч. 2 ст. 220 ЦК України - якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Сторони повністю виконали умови зазначеного договору, але не посвідчили його нотаріально. Ця обставина перешкоджає позивачам у здійсненні права власності та розпорядженні належним їм майном, яке передбачене ч. 1 ст. 319 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 2 ст. 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, п. 2 ч. 1 ст. 3 ЦК України та ч. 1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та Законом.

При таких обставинах, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 18, 81, 211, 247, 258, 259, 273, 274-279, 280-282, 354-355 ЦПК України, ст. 47 ЦК Української РСР 1963 року, ст. 220 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 16190 від 15.08.1996, а саме квартири за номером АДРЕСА_2 , що складається з трьох кімнат житловою площею 39,4 кв.м, загальною площею 67,6 кв.м., укладений між ОСОБА_3 , який діяв на підставі довіреності №13-579 від 29.01.1996 року, посвідченої Першою державною нотаріальною конторою м. Одеса від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на Одеській товарній біржі 15.08.1996 року, зареєстрований Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації 20.08.1996 року за реєстраційним № 114, стр. 180 в кн. 191пр.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: І. В. Огренич