КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
_____________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/7253/26
Провадження № 2/947/2533/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2026 року
Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого судді Петренка В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого Кооперативу «Манхеттен» про зобов`язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Обслуговуючого Кооперативу «Манхеттен» про зобов`язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди, а саме просить зобов`язати відповідача надати відповідь на колективне звернення від 19.08.2025 року у письмовому вигляді із залученням всіх запитуваних документів за підписом уповноваженої особи кооперативу; стягнути з Обслуговуючого Кооперативу «Манхеттен» на його користь моральну шкоду в розмірі 8647,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19.08.2025 року групою мешканців ЖК «Манхеттен», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 2, корпус 1, 2 було подано колективне письмове звернення до Обслуговуючого кооперативу «Манхеттен». Вказане звернення було підписано співвласниками та особисто передано керуючому кооперативу Кузнєцову М.О. в присутності голови кооперативу Яцканіча С.М.
Вказує, що в зверненні було заявлено вимоги щодо надання інформації та документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності кооперативу, зокрема кошторису, річних звітів, договорів з електропостачальною організацією, договорів з оператором системи розподілу та інші документи.
Незважаючи на отримання звернення, відповідач не надав жодної відповіді та не надав запитуваних документів.
Позивач зазначає, що ним 10.12.2025 року була направлена досудова претензія на електронні адреси кооперативу. Також були здійснені повідомлення на робочі телефони керуючого кооперативу та представника по взаємодії з мешканцями. Станом на день подання позову минуло понад 5 місяців з моменту подання звернення, проте відповіді надано не було.
Таким чином, зазначає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, що полягає у ненаданні відповіді на письмове звернення співвласників та невиконанні обов`язку щодо надання інформації.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 03.03.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Обслуговуючого Кооперативу «Манхеттен» про зобов`язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі, у строки передбачені ст. 275 ЦПК України.
Визначено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Вказана ухвала судді була надіслана до електронного кабінету Обслуговуючого Кооперативу «Манхеттен», відповідно до довідки про доставку електронного документу.
Таким чином, відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, однак, у встановлений судом строк відповідачем не було подано відзиву на позов, не було надано заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Положеннями ст. 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14.05.2015 № 417-VIII (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник має право, зокрема, знайомитися з протоколами установчих та загальних зборів (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.
Об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.
Порядок здійснення прав співвласників визначається законом.
Пунктами 3-5 статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що співвласники мають право одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; знайомитися з протоколами зборів співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), власними листками опитування, зведеною інформацією про результати голосування кожного із співвласників (крім конфіденційної інформації про фізичних осіб), а також за власний рахунок робити з них виписки і копії та отримувати їх копії в електронній формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» виконання зобов`язань об`єднанням належить до повноважень його правління відповідно до статуту об`єднання.
Положеннями абз. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що співвласник має право, зокрема, одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання.
Об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.
При цьому, позивач не надав суду будь-які підтвердження щодо належного надіслання та отримання Обслуговуючим кооперативом «Манхеттен» колективного звернення від 15.08.2025 року, на яке він посилається у позовній заяві.
Крім того, зазначення на копії колективного звернення від 15.08.2025 року, про ознайомлення ОСОБА_2 з колективним зверненням, не дає суду підстав вважати, що таке звернення було отримано ОК «Манхеттен», а також, що зазначена особа - ОСОБА_2 є керуючим вказаного обслуговуючого кооперативу.
Також, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин того, що позивач є учасником Обслуговуючого кооперативу «Манхеттен» та власником квартири у будинку АДРЕСА_1 , що давало йому право запитувати та знайомитися з інформацією, зазначеною у колективному зверненні від 15.08.2025 року.
Згідно частини 1, 2 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стаття 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43,49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено, як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставин.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, за відсутності достатніх та належних доказів, суд позбавлений можливості встановити чи було порушено право чи охоронюваний законом інтерес позивача, особою, до якої пред`явлено позов.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до Обслуговуючого Кооперативу «Манхеттен» про зобов`язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди, не обґрунтовані та не доведені належними та достатніми доказами, та підлягають залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 2,3,10,12,13,18,76-81,141,263-265,279 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого Кооперативу «Манхеттен» про зобов`язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя В. С. Петренко