Ухвала № 141404583 у справі № 580/11794/26 від 11.11.2026

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 листопада 2026 року справа № 580/11794/26

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову представника Костюка О.М. в інтересах Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИЛА:

06.11.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов представника Костюка О.М. в інтересах Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (18000, Черкаська обл., м.Черкаси, пр-т Хіміків, буд.50; код ЄДРПОУ 43315602) (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов від:

06.08.2025 про накладення штрафу № 78558775;

04.11.2025 про накладення штрафу № 78558775.

Також просить відстрочити позивачу сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення.Вказує, що Військова частина є бюджетною установою, її видатки здійснюються виключно в межах бюджетних асигнувань та фактичного фінансування. Відсутність коштів на відповідному казначейському рахунку унеможливлює сплату судового збору на момент подання позову та не залежить від волевиявлення військової частини. Представник позивача в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду вказав, що про існування спірних постанов позивач дізнався лише 29.10.2026 з листа Чечелівського відділу Державної казначейської служби України Дніпропетровської області від 28.10.2026. Раніше копії цих постанов позивач не отримував. Тому вважає, що строк звернення до суду з цим позовом ним не пропущений.

Відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником) ; чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Однак підлягає залишенню без руху.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішення державного виконавця може подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Отже, протягом 10 днів з дати отримання поштовим зв`язком постанов державного виконавця позивач мав право звернутися до адміністративного суду з позовними вимогами щодо їх оскарження.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З матеріалів справи суддя з`ясувала, що відповідно до листа Чечелівського відділу Державної казначейської служби України Дніпропетровської області від 28.10.2026 № 02-13-06/1199 позивача повідомлено про безспірне списання коштів на підставі постанов про накладення штрафу від 06.08.2025 та від 04.11.2025 за виконавчим провадженням №78558775. Наданий представником позивача лист Казначейської служби від 28.10.2026 №02-13-06/1199 не підтверджує момент (день), коли позивач дізнався про порушення своїх прав, жодним чином не доводить і не може слугувати підтвердженням того, що позивач раніше не отримував копій оскаржуваних постанов від 06.08.2025 та від 04.11.2025 поштовим зв`язком. Отримання інформації щодо списання коштів не свідчить про те, що позивач об`єктивно знав про наявність спірних постанов, вживав заходи для погашення вказаних у них зобов`язань. Відсутність бюджетних коштів неперешкоджало своєчасно звернутися в суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги. Позивач не надав суду доказів (наприклад, довідок АТ «Укрпошта» про відсутність поштових відправлень на його адресу від органу ДВС, відомостей з матеріалів ВП про повернення конвертів без вручення тощо), які б об`єктивно вказували на те, що державний виконавець не направляв чи не вручав йому спірні постанови у встановленому законом порядку. З урахуванням зазначеного, суддя вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження моменту, коли він дійсно вперше дізнався про існування оскаржуваних постанов. Оскільки позивач не надав доказів вжиття активних заходів для своєчасного отримання інформації про рух виконавчого провадження, строк звернення до суду є пропущеним, а причини його пропуску суддя вбачає неповажними, оскільки вони зумовлені суб`єктивною пасивністю самого позивача.

На підставі ч. 1 та ч. 2 ст. 123 КАС України у разі подання позову з пропуском установленого законом строку без заяви про його поновлення або якщо вказані у ній підстави визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без руху та надає позивачу строк для вказання інших причин поважності пропуску строку та надання відповідних доказів

Позовна заява заявлена з порушення 10-денного строку звернення до суду. Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.

Положенням ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Норми ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" приписують, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Так, підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328,00 грн.

Тому за подання цього позову має бути сплачений судовий збір у загальній сумі 5 324,80грн, а саме за визнання протиправною та скасування постанови від 06.08.2025 - 2662,40грн судового збору (5100грн. х 1 відсотка ціни позову х 0,8); визнання протиправною та скасування постанови від 04.11.2025 - 2662,40грн. судового збору (10200грн. х 1 відсотка ціни позову х 0,8).

Реквізити для сплати судового збору за подання позову до Черкаського окружного адміністративного суду: "отримувач коштів: "ГУК у Черк.обл./тг м.Черкаси/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37930566; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: "*;101; ___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)".

Клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Позивач не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 19.09.2022 всправі № 200/11087/20-а, від 19.09.2022 в справі № 280/8691/20, котрі відповідно до ч.5 ст.242 КАС України враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то відсутність фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону України "Про судовий збір" та/або КАС України не внесено та не змінено порядок сплати судового збору.

Пункт 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590, встановлює черговість здійснення Казначейством та органами Казначейства платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка, однак не передбачено заборону або обмеження щодо проведення платежів зі сплати судового збору. Норми Закону України Про судовий збір мають вищу юридичну силу, ніж норми вказаного підзаконного нормативно-правового акту.

Не надано доказів того, що станом на дату ухвалення судового рішення по суті спору його майновий/фінансовий стан зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена.

Щодо зазначенну у позовній заяві третьою особою ОСОБА_1 .

Суддя врахувала, що відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Ч. 4 ст. 49 КАС України визначає, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи (ч. 5 ст. 49 КАС України).

Позивач, порушуючи ч.4 ст.49 КАС України не зазначив у позовній заяві правових підстав та процесуального статусу (на стороні позивача чи відповідача) для залучення третьою особою ОСОБА_1 , а також не обґрунтував, яким саме чином майбутнє судове рішення може вплинути на його права, свободи, інтереси чи обов`язки, що є недоліком позовної заяви, який підлягає усуненню.

Оскільки позовна заява оформлена з недоліками, наявні підстави залишити її без руху та зобов`язати позивача надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду з наведенням інших - поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об`єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд із позовом, сплати судового збору у сумі 5324,80грн та письмове обґрунтування щодо третьої особи ( ОСОБА_1 ), в якому чітко зазначити її повні відомості та пояснити, як рішення суду вплине на її права чи обов`язки.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З метою забезпечення права позивача на судовий захист своїх прав та інтересів наявні підстави надати йому строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ст. ст.2-20, 46, 122-123, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити повністю позивачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву представника Костюка О.М. в інтересах Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування постанов залишити без руху.

2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

5. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя Анжеліка БАБИЧ