Справа №504/5034/23
Провадження №2/504/471/26
Доброславський районний суд Одеської області
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2026 с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенка В.К.,
за участі секретаря - Ориник М.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, с-ще Доброслав, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) проти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог.
Представник позивача - Пекарчук А.В. звернулась до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором № 203879-КС-001 про надання кредиту від 21.10.2021 станом на 02.11.2023 у розмірі 130 715,87 грн, з яких 50 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 73 215,87 грн - заборгованість за процентами, 7 500,00 грн - заборгованість за комісією. Позивач також просить стягнути судовий збір у розмірі 2 147,20 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 21.10.2021 сторони уклали в електронній формі кредитний договір, за яким позивач надав відповідачці кредит у сумі 50 000,00 грн. Відповідачка зобов`язання за договором не виконала: кредит не повернула, проценти та комісію не сплатила.
Рух справи.
Ухвалою судді від 17.11.2023 відкрито провадження у справі, розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).
Відповідачка в судове засідання не з`явилась.
Про дату, час і місце судового засідання вона повідомлялась судовою повісткою від 04.05.2026, яку того ж дня доставлено на її електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену нею в кредитному договорі як засіб зв`язку, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відзиву на позов відповідачка не подала, про причини неявки не повідомила.
Представник позивача в судове засідання не з`явився.
У позовній заяві позивач не заперечує проти розгляду справи без його участі та проти ухвалення заочного рішення.
Ухвалою суду від 19.10.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи (ст. 280, 281 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановлені судом обставини.
Судом встановлено, що 21.10.2021 між позивачем як кредитодавцем і відповідачкою як позичальницею укладено договором № 203879-КС-001 про надання кредиту від 21.10.2021 (споживчий кредит, електронна форма).
Договір укладено в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача.
Позивач направив відповідачці пропозицію (оферту) укласти договір.
Відповідачка прийняла її (акцепт) і підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-1318, надісланим на її номер телефону НОМЕР_2 .
Це підтверджується офертою, акцептом, текстом договору, анкетою клієнта та візуальною формою послідовності дій клієнта щодо укладення договору.
За умовами договору позивач надав відповідачці кредит у сумі 50 000,00 грн строком на 24 тижні - до 07.04.2022.
Процентна ставка за договором є фіксованою і становить 0,86645542 % в день.
Проценти нараховуються на залишок заборгованості за кредитом за період фактичного користування кредитом (п. 1, 2 договору).
Договором також передбачено комісію за надання кредиту в сумі 7 500,00 грн, яка за графіком платежів підлягала сплаті трьома першими платежами (п. 1, 3 договору).
Повернення кредиту, сплата процентів і комісії мали здійснюватися дванадцятьма платежами по 9 170,00 грн кожні два тижні, з 04.11.2021 по 07.04.2022, згідно з графіком платежів (п. 3 договору).
Згідно з довідками ТОВ «ФК «Елаєнс» від 11.11.2023 21.10.2021 на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_3 , зазначену нею в анкеті, двома платежами по 25 000,00 грн перераховано 50 000,00 грн з призначенням платежу «згідно кредитного договору № 203879-КС-001 від 21.10.2021».
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 02.11.2023 відповідачка жодного платежу за договором не здійснила. Проценти позивач нараховував щоденно на залишок заборгованості за кредитом 50 000,00 грн по 433,23 грн на день з 21.10.2021 по 07.04.2022 (169 днів). Після 07.04.2022 проценти не нараховувались. Штрафи позивач не нараховував.
Заборгованість становить 130 715,87 грн, з яких 50 000,00 грн - кредит, 73 215,87 грн - проценти, 7 500,00 грн - комісія.
Норми права та їх застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (ч. 1 ст. 12 Закону).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.
Оцінка доводів позивача.
Щодо укладення договору. Суд переконаний, що договір укладено в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачка прийняла пропозицію позивача і підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, направленим на її номер телефону.
Щодо кредиту. Отримання відповідачкою 50 000,00 грн підтверджується довідками ТОВ «ФК «Елаєнс» про перерахування коштів на її платіжну картку. Строк повернення кредиту настав 07.04.2022. Доказів повернення кредиту відповідачка не надала.
Тому суд переконаний, що заборгованість за кредитом у розмірі 50 000,00 грн доведена і підлягає стягненню.
Щодо процентів. Договір укладено 21.10.2021, а строк кредитування закінчився 07.04.2022, тобто до набрання чинності Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, яким встановлено граничний розмір денної процентної ставки. Відповідачка умов договору щодо процентів не оспорювала.
Проценти нараховано за погодженою сторонами ставкою на залишок заборгованості за кредитом, який через відсутність платежів становив 50 000,00 грн, лише в межах строку кредитування - з 21.10.2021 по 07.04.2022 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12). Розрахунок суд перевірив: 433,23 грн ? 169 днів = 73 215,87 грн.
Отже, суд переконаний, що заборгованість за процентами в розмірі 73 215,87 грн доведена і підлягає стягненню.
Щодо комісії. Комісія за надання кредиту є платою за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь, та за дії позичальника, спрямовані на встановлення кредитних правовідносин (укладення кредитного договору), і не є платою за будь-яку самостійну послугу, надану споживачу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 дійшла висновку, що умова договору про споживчий кредит щодо плати за інформацію про стан заборгованості, яку споживач запитує не частіше ніж один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з ч. 5 ст. 216 ЦК України суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
За таких обставин суд дійшов висновку, що умова договору в частині сплати позичальницею комісії за надання кредиту в силу ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною. Нікчемність умови правочину суд враховує за власною ініціативою (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23).
Тому у стягненні комісії в сумі 7 500,00 грн слід відмовити.
Неустойку (пеню, штрафи) позивач до стягнення не заявляв.
Висновки суду.
Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням (ст. 89 ЦПК України), суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. З відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 123 215,87 грн, з яких 50 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 73 215,87 грн - заборгованість за процентами.
У задоволенні решти позовних вимог - щодо стягнення комісії в сумі 7 500,00 грн - слід відмовити.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, від 18.07.2006).
Розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 147,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 14.11.2023 № 4264. Позов задоволено на 94,26 % (123 215,87 / 130 715,87), тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 024,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284 ЦПК України, ст. ст. 215, 216, 526, 610, 629, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) проти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість за договором № 203879-КС-001 про надання кредиту від 21.10.2021 у розмірі 123 215,87 грн, з яких 50 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 73 215,87 грн - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) судовий збір у розмірі 2 024,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо таку заяву подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя В. К. Барвенко