Справа №504/4656/25
Провадження №2/504/1971/26
Доброславський районний суд Одеської області
УХВАЛА
19.10.2026 с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенка В.К.,
за участі секретаря - Ориник М.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, с-ще Доброслав, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін питання про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) проти ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Рух справи.
Представник позивача звернулась до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2001333703601 від 13.06.2019 та кредитним договором № 1002084513901 від 04.02.2022 у загальному розмірі 163 436,40 грн.
Ухвалою судді від 05.11.2025 відкрито провадження у справі, розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Інтереси відповідача в суді представляє адвокат Шевчук Ю.А. на підставі ордера серії ВС № 1452670 від 31.03.2026.
15.04.2026 представник відповідача подав клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 16.04.2026. У клопотанні він повідомив, що відповідач перебуває на військовій службі поза місцем постійного проживання, і додав довідку військової частини НОМЕР_2 (форма № 5). Судове засідання було відкладено.
28.05.2026 представник відповідача подав відзив на позовну заяву разом із клопотанням про поновлення строку на його подання. Серед причин пропуску строку представник зазначив проходження відповідачем військової служби. У відзиві представник відповідача, посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та довідку за формою № 5, зазначив, що відповідач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , і просив суд розглянути можливість зупинення провадження у справі до звільнення відповідача з військової служби.
Сторони в судове засідання 19.10.2026 не з`явились.
Позивач у позовній заяві просить розглядати справу за відсутності його представника.
Представник відповідача про дату, час і місце судового засідання повідомлений через підсистему ЕСІТС.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановлені судом обставини.
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 23.08.2025 № 1042/302/27/813/пс (форма № 5) солдат контрактної служби ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .
Довідку підписано командиром військової частини та скріплено гербовою печаткою.
Відомостей про звільнення відповідача з військової служби матеріали справи не містять.
Норми права та правова позиція Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 2 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, переведених на воєнний стан або залучених до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за заявою учасника справи або з ініціативи суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Велика Палата Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25)) сформулювала такі висновки щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
По-перше, з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан».
Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини на воєнний стан.
Застосування норми не залежить від місця дислокації військової частини чи від участі військовослужбовця в безпосередніх бойових діях (пункти 79-81, 117 постанови).
По-друге, належними доказами для застосування цієї норми є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони на військовій службі (пункти 82, 117 постанови). У справі № 754/947/22 таким доказом Велика Палата визнала довідку за формою № 5, видану командиром військової частини (пункт 118 постанови).
По-третє, за чинної редакції п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
Ця норма є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі.
За таких умов розсуд суду щодо незастосування обов`язкового зупинення провадження є доволі обмеженим (пункти 76, 96-98 постанови).
По-четверте, винятком із цього правила є ситуація, коли військовослужбовець висловлює власну волю проти зупинення провадження та прагне продовжувати розгляд справи (особисто або через представника).
Якщо військовослужбовець наполягає на розгляді справи без його участі чи за участю його представника, у суду немає підстав для зупинення провадження.
Ключовою є саме воля військовослужбовця (пункти 102-105, 109 постанови).
Водночас Велика Палата, вирішуючи справу № 754/947/22, залишила без змін ухвалу апеляційного суду про зупинення провадження, оскільки військовослужбовець висловлював зацікавленість у вирішенні питання про зупинення провадження, а не про розгляд справи по суті без його участі.
Велика Палата виходила з того, що проходження військової служби в період дії воєнного стану є об`єктивною обставиною, що перешкоджає участі особи в розгляді справи, а беззастережної волі військовослужбовця щодо продовження розгляду справи немає (пункти 119, 120 постанови).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Висновки суду.
Суд переконаний, що перебування відповідача на військовій службі у складі Збройних Сил України підтверджено належним доказом - довідкою військової частини НОМЕР_2 за формою № 5. Воєнний стан в Україні, введений Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, триває, тому Збройні Сили України вважаються такими, що переведені на воєнний стан.
Отже, на думку суду, обставина, з якою п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України пов`язує обов`язок суду зупинити провадження, існує.
Вирішуючи, чи не суперечитиме зупинення провадження волі відповідача, суд оцінює всю сукупність його процесуальних дій.
Відповідач через представника двічі звертав увагу суду на проходження ним військової служби: у клопотанні про відкладення судового засідання від 15.04.2026 та у відзиві від 28.05.2026, додаючи щоразу довідку військової частини.
У відзиві представник відповідача прямо послався на п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України і просив суд розглянути можливість зупинення провадження у справі до звільнення відповідача з військової служби.
Те, що відповідач одночасно висловив у відзиві свої заперечення проти позову по суті, суд розцінює як реалізацію ним права на захист у справі, а не як відмову від гарантії, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Ні сам відповідач, ні його представник не заявляли суду, що заперечують проти зупинення провадження чи наполягають на розгляді справи за відсутності відповідача.
За таких обставин, на переконання суду, беззастережного волевиявлення відповідача щодо продовження розгляду справи немає.
Навпаки, відповідач фактично повідомив суд про бажання скористатися процесуальною гарантією, встановленою п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Ситуація у цій справі, на думку суду, є подібною до тієї, яку Велика Палата Верховного Суду оцінила в пунктах 119, 120 постанови у справі № 754/947/22.
Розгляд справи по суті за таких умов означав би застосування винятку з обов`язкового правила зупинення провадження без належного волевиявлення військовослужбовця, на захист якого це правило спрямоване, і позбавив би відповідача гарантії, встановленої законом.
Тому суд дійшов висновку, що провадження у справі слід зупинити до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.
Клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання відзиву суд вирішить після поновлення провадження у справі.
Суд роз`яснює, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду відповідач, перебуваючи на військовій службі, не позбавлений права заявити суду (особисто або через представника) про свою волю продовжити розгляд справи за його відсутності чи за участю представника (пункти 105, 107, 111 постанови).
Таке волевиявлення буде підставою для поновлення провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 353 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 251, 253, 254, 258-261, 263, 353, 354 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Зупинити провадження у цивільній справі № 504/4656/25 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) проти ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, переведених на воєнний стан.
Зобов`язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В. К. Барвенко