Ухвала № 141404945 у справі № 541/4718/26 від 10.11.2026

Справа № 541/4718/26

Провадження № 2-з/541/25/2026

У Х В А Л А

іменем України

10 листопада 2026 року м.Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовська О.А., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки, що не перебували у шлюбі між собою та факту перебування на утриманні чоловіка,

встановив:

До Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки, що не перебували у шлюбі між собою та факту перебування на утриманні чоловіка.

Крім того, позивач подала до суду заяву про забезпечення цього позову, в якій просить: застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, Міністерству оборони України, приймати рішення про призначення, розподіл, перерозподіл одноразової грошової допомоги в зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка військовослужбовця ОСОБА_4 до виконання рішення суду.

В обгрунтування заяви позивач вказала, що встановлення юридичних фактів з вимогою про встановлення яких вона звернулася до суду є необхідним для прийняття рішення Міністерством оборони України про отримання належної їй частки одноразової грошової допомоги зв`язку зі смертю її чоловіка військовослужбовця ОСОБА_4 . Факт що предметом спору є частка нерозподіленої частки одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка військовослужбовця ОСОБА_4 встановлено Постановою Верховного суду від 07 жовтня 2026 року у справі №541/807/25. Тобто, фактично виконання рішення суду можливе за умови не прийняття повноважним органом комісією МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум рішення про призначення, розподіл, перерозподіл одноразової грошової допомоги в зв`язку із загибеллю її чоловіка ОСОБА_4 . Відтак, на думку позивача, з метою виконання рішення суду, у випадку задоволення позову ОСОБА_1 є необхідність забезпечення позову шляхом заборони Міністерству оборони України, комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум приймати рішення про призначення, розподіл, перерозподіл одноразової грошової допомоги в зв`язку із загибеллю її чоловіка ОСОБА_4 . Такий захід забезпечення позову, на думку позивача, буде домірним позовній вимозі, оскільки при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог.

Дослідивши подану заяву та додатки до неї, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд з`ясовує наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, співмірність заявленого виду забезпечення позову із позовними вимогами, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасником судового процесу, розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язані з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Право на отримання грошової виплати компенсації за смерть військовослужбовця є похідним від наявності родинних відносин першого ступеню, і таке право не є предметом розгляду поданої позовної заяви.

Відповідно до частини другої статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, зобов`язаний призупинити її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто, тільки при відкритті провадження у справі про спір між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», орган, уповноважений призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, зобов`язаний зупинити вирішення питання про виплату такої допомоги до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

У постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 640/13156/18 (провадження №61-7314св19) зазначено, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів: запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачкою не надано належних та достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття такого заходу забезпечення як заборона Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, Міністерству оборони України, приймати рішення про призначення, розподіл, перерозподіл одноразової грошової допомоги в зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка військовослужбовця ОСОБА_4 до виконання рішення суду, може дійсно істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду по даній справі, в якій вирішується питання встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки, що не перебували у шлюбі між собою та факту перебування на утриманні чоловіка.

Крім того, заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач частково взаємопов`язані із позовними вимогами позивачки, а тому у разі вжиття заходів забезпечення позову суд наперед висловить свою позицію щодо вирішення спору, що є передчасним.

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).

Про необхідність досягнення справедливого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації її майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

За такого, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів, щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням принципів розумності та співмірності вимог про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення даної заяви.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 149-153, 259, 268 ЦПК України, суд,

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки, що не перебували у шлюбі між собою та факту перебування на утриманні чоловіка - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 261 ЦПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя: О. А. Морозовська